Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И# є3гдA соверши2 соломHнъ молsсz, и3 џгнь сни1де съ небесE и3 поzдE всесожжє1ніz и3 жє1ртвы и3 слaва гDнz и3сп0лни д0мъ:
1
Коли закінчив Соломон молитву, зійшов вогонь з неба і поглинув всепалення і жертви, і слава Господня наповнила дім.
2
и3 не можaху свzщeнницы вни1ти въ хрaмъ гDнь во врeмz џно, ћкw и3сп0лни слaва гDнz д0мъ гDень.
2
І не могли священики ввійти в дім Господній, тому що слава Господня наповнила дім Господній.
3
И# вси2 сhнове ї}лєвы ви1дzху сходsщь џгнь и3 слaву гDню на д0мъ, и3 пад0ша ни1цъ на зeмлю на пом0стъ п0стланъ кaменіемъ, и3 поклони1шасz, и3 восхвали1ша гDа, ћкw бlгъ, ћкw во вёкъ млcть є3гw2.
3
І всі сини Ізраїлеві, бачачи, як зійшов вогонь і слава Господня на дім, упали лицем на землю, на поміст, і поклонилися, і славословили Господа, тому що Він благий, бо повік милість Його.
4
Цaрь же и3 вси2 лю1діе пожр0ша жє1ртвы пред8 гDемъ.
4
Цар же і весь народ стали приносити жертви перед лицем Господа.
5
И# пожрE цaрь соломHнъ жeртву волHвъ двaдесzть и3 двЁ тhсzщы, nвeцъ сто2 и3 двaдесzть тhсzщъ, и3 њсвzти2 д0мъ б9ій цaрь и3 вси2 лю1діе.
5
І приніс цар Соломон у жертву двадцять дві тисячі волів і сто двадцять тисяч овець: так освятили дім Божий цар і весь народ.
6
Свzщeнницы же стоsху на стрaжахъ свои1хъ, и3 леvjти во nргaны поsху пBсни гDни, ±же сотвори2 давjдъ цaрь къ похвалeнію гDа: (ћкw бlгъ,) ћкw во вёкъ млcть є3гw2, пBсни давjдwвы (пою1ще) рукaми свои1ми: и3 свzщeнницы поsху трубaми пред8 ни1ми, и3 вeсь ї}ль стоsше.
6
Священики стояли на служінні своєму, і левити з музичними інструментами Господа, які зробив цар Давид для прославлення Господа, бо вічна милість Його, тому що Давид славословив через них; священики ж сурмили перед ним, і весь Ізраїль стояв.
7
Њсвzти1 же соломHнъ срeднее дворA, и4же пред8 цeрковію гDнею, принесe бо тY всесожжє1ніz и3 тyки ми1рныхъ, ћкw nлтaрь мёдzнъ, є3г0же сотвори2 соломHнъ, не можaше вмэсти1ти всесожжeній и3 жeртвъ и3 тyкwвъ.
7
Освятив Соломон і внутрішню частину двору, що перед домом Господнім: бо приніс там всепалення і жир мирних жертв, тому що жертовник мідний, зроблений Соломоном, не міг вміщувати всепалення і хлібного приношення, і жиру.
8
И# сотвори2 соломHнъ прaздникъ во врeмz џно сeдмь днjй, и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ, собрaніе вели1ко ѕэлw2 t вх0да во є3мafъ дaже до пот0ка є3гЂпетска:
8
І зробив Соломон у той час семиденне свято, і весь Ізраїль з ним — зібрання дуже велике, що зійшлося від входу в Емаф до ріки єгипетської;
9
сотвори1 же въ дeнь nсмhй торжество2, понeже њсвzщeнію nлтарS сотвори2 сeдмь днjй прaздникъ.
9
а в день восьмий зробили післясвято, тому що освячення жертовника звершували сім днів і свято сім днів.
10
И# въ дeнь двaдесzть трeтій мцcа седмaгw tпусти2 людjй въ жили1ще и4хъ веселsщихсz и3 рaдующихсz њ бlги1хъ, ±же сотвори2 гDь давjду и3 соломHну и3 ї}лю лю1демъ свои6мъ.
10
І в двадцять третій день сьомого місяця цар відпустив у намети їхні народ, який радів і веселився в серці за благо, яке зробив Господь Давиду і Соломону й Ізраїлю, народові Своєму.
11
И# соверши2 соломHнъ д0мъ гDень и3 д0мъ царeвъ: и3 вс‰, є3ли6ка восхотЁ въ сeрдцы своeмъ соломHнъ твори1ти въ домY гDни и3 въ домY своeмъ, благопоспэши1сz.
11
І закінчив Соломон дім Господній і дім царський; і все, що задумав Соломон у серці своєму зробити в домі Господньому й у домі своєму, зробив він успішно.
12
И# kви1сz гDь соломHну н0щію и3 речE є3мY: ўслhшахъ молeніе твоE и3 и3збрaхъ мёсто сіE мнЁ въ д0мъ жeртвы:
12
І явився Господь Соломону вночі і сказав йому: Я почув молитву твою й обрав Собі місце це в дім жертвоприношення.
13
ѓще заключY нeбо, и3 д0ждь не и3зліeтсz, и3 ѓще повелю2 пругHмъ поsсти дрeво, и3 ѓще послю2 губи1телство на лю1ди мо‰,
13
Якщо Я закрию небо і не буде дощу, і якщо повелю сарані поїдати землю, або пошлю моровицю на народ Мій,
14
и3 ѓще посрaмлени бyдутъ лю1діе мои2, на ни1хже при1звано є4сть и4мz моE, и3 пом0лzтсz, и3 взhщутъ лицA моегw2, и3 tвратsтсz t путjй свои1хъ ѕлhхъ: и3 ѓзъ ўслhшу съ нб7сE и3 млcтивъ бyду грэхHмъ и4хъ, и3 и3зцэлю2 зeмлю и4хъ:
14
і смириться народ Мій, який називається ім’ям Моїм, і будуть молитися, і шукатимуть лиця Мого, і навернуться від злих шляхів своїх, то Я почую з неба і прощу гріхи їхні і зцілю землю їхню.
15
и3 нн7э џчи мои2 бyдутъ tвє1рстэ, и3 ќши мои2 посл{шнэ къ молeнію мёста сегw2:
15
Нині очі Мої будуть відкриті і вуха Мої уважні до молитви на місці цьому.
16
и3 нн7э и3збрaхъ и3 њс™и1хъ д0мъ сeй, да бyдетъ на моE тY дaже до вёка, и3 бyдутъ џчи мои2 и3 сeрдце моE тY вс‰ дни6:
16
І нині Я обрав і освятив дім цей, щоб ім’я Моє було там повіки; і очі Мої і серце Моє будуть там в усі дні.
17
тh же ѓще ходи1ти бyдеши предо мн0ю, ћкоже ходи1лъ давjдъ nтeцъ тв0й, и3 сотвори1ши по всBмъ, ±же повелёхъ тебЁ, и3 повелBніz мо‰ и3 судбы6 мо‰ сохрани1ши:
17
І якщо ти будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив Давид, батько твій, і будеш робити усе, що Я повелів тобі, і будеш зберігати устави Мої і закони Мої,
18
и3 воздви1гну прест0лъ цaрства твоегw2, ћкоже завэщaхъ давjду nтцY твоемY гlz: не tи1метсz t тебє2 мyжъ в0ждь во ї}ли:
18
то утверджу престіл царства твого, як Я обіцяв Давиду, батькові твоєму, говорячи: не припиниться в тебе [муж,] що володіє Ізраїлем.
19
ѓще же tвратитeсz вы2 и3 њстaвите повелBніz мо‰ и3 зaпwвэди мо‰, ±же предaхъ вaмъ, и3 п0йдете и3 послyжите богHмъ и3ны6мъ и3 покл0нитесz и5мъ,
19
Якщо ж ви відступите і залишите устави Мої і заповіді Мої, які Я дав вам, і підете і станете служити богам іншим і поклонятися їм,
20
и3ст0ргну вaсъ t земли2, ю4же дaхъ вaмъ: и3 д0мъ сeй, є3г0же њс™и1хъ и4мени моемY, tвeргу t лицA моегw2 и3 предaмъ є3го2 въ при1тчу и3 въ п0вэсть всBмъ kзhкwмъ:
20
то Я знищу Ізраїля з лиця землі Моєї, яку Я дав їм, і храм цей, який Я освятив імені Моєму, відкину від імені Мого і зроблю його притчею і посміховиськом у всіх народів.
21
и3 д0мъ сeй выс0кій (въ при1тчу), всsкъ мимоходsй є3гw2 ўжaснетсz и3 речeтъ: почто2 сотвори2 гDь тaкw земли2 сeй и3 д0му семY;
21
І щодо храму цього високого усякий, хто проходить мимо нього, жахнеться і скаже: за що зробив так Господь із землею цією і з храмом цим?
22
и3 tвэщaютъ: ћкw њстaвиша гDа бGа nтє1цъ свои1хъ, и4же и3зведE и5хъ t земли2 є3гЂпетскіz, и3 пріsша б0ги чужды6z, и3 поклони1шасz и5мъ, и3 пораб0таша и5мъ, и3 сегw2 рaди наведE на ни1хъ вс‰ сі‰ ѕл†z.
22
І скажуть: за те, що вони залишили Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх із землі Єгипетської, і приліпилися до богів інших, і поклонялися їм, і служили їм, — за те Він навів на них усю цю біду.