Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сaмъ же ѓзъ пavелъ молю1 вы кр0тостію и3 ти1хостію хrт0вою, и4же въ лицE ќбw смирeнъ въ вaсъ, не сhй же ў вaсъ дерзaю въ вaсъ.
1
Я ж, Павло, який особисто між вами смиренний, а заочно проти вас сміливий, благаю вас лагідністю й покірністю Христовою.
2
Молю1 же, да не присyщъ дерзaю надёzніемъ, и4мже помышлsю смёти на нBкіz непщyющыz нaсъ ћкw по пл0ти ходsщихъ.
2
Благаю, щоб мені і в день приходу мого не вдаватися до тієї рішучої сміливості, яку гадаю вжити проти деяких, що думають про нас, ніби ми чинимо за плоттю.
3
Во пл0ти бо ходsще, не по пл0ти вои1нствуемъ:
3
Бо ми, будучи в плоті, не за плоттю воюємо.
4
nр{жіz бо в0инства нaшегw не плотск†z, но си6льна бGомъ на разорeніе твeрдємъ: помышлє1ніz низлагaюще,
4
Зброя нашого воювання не плотська, але сильна Богом на зруйнування твердинь: нею руйнуємо задуми
5
и3 всsко возношeніе взимaющеесz на рaзумъ б9ій, и3 плэнsюще всsкъ рaзумъ въ послушaніе хrт0во,
5
і всяке звеличування, що повстає проти пізнання Бога, і беремо в полон усякий помисел на послух Христу,
6
и3 въ гот0вости и3мyще tмсти1ти всsко преслушaніе, є3гдA и3сп0лнитсz вaше послушaніе.
6
і готові покарати всілякий непослух, коли ваш послух здійсниться.
7
Я%же ли пред8 лицeмъ, зритE; (За? R§.) Ѓще кто2 надёетсz себE хrт0ва бhти, да помышлsетъ пaки t себє2, занE, ћкоже џнъ хrт0въ, тaкожде и3 мы2 хrтHвы.
7
Чи на обличчя ви дивитесь? Хто певний у собі, що він Христів, той сам по собі суди, що як він Христів, так і ми Христові.
8
Ѓще бо и3 ли1шше что2 похвалю1сz њ влaсти нaшей, ю4же дадE нaмъ гDь въ создaніе, ґ не на разорeніе вaше, не постыжyсz.
8
Бо коли б я і більше став хвалитися нашою владою, що Господь дав нам на будування, а не на руйнування ваше, то не осоромився б.
9
(Но) да не kвлю1сz, ћкw страшS вaсъ послaньми.
9
Втім, нехай не здається, що я залякую вас посланнями.
10
Ћкw посл†ніz ќбw, речE, т‰жка и3 крBпка, ґ пришeствіе тёла нeмощно, и3 сл0во ўничижeнно:
10
Так як дехто говорить: послання його важкі і міцні, а особисто присутній — слабкий, і мова його незначна, —
11
сіE да помышлsетъ таковhй, ћкw ћцы же є3смы2 сл0вомъ послaній, tстоsще, таковjи и3 тY сyще є3смы2 дёломъ.
11
такий нехай знає, що які ми на словах у посланнях заочно, такі самі і на ділі особисто.
12
Не смёемъ бо суди1ти [присовокуплsти], и3ли2 приклaдовати себE и3ны6мъ хвaлzщымъ себE самёхъ: но сaми въ себЁ себE и3змэрsюще, и3 прилагaюще себE сами6мъ себЁ, не разумэвaютъ.
12
Бо ми не сміємо рівняти або прирівнювати себе до тих, які самі себе виставляють: вони міряють себе самими собою та порівнюють себе з собою нерозумно.
13
Мh же не въ безмBрнаz похвaлимсz, но по мёрэ прaвила, є3г0же раздэли2 нaмъ бGъ мёру, достизaти дaже и3 до вaсъ.
13
А ми не будемо хвалитися безмірно, але за мірилом, що призначив нам Бог, як таку міру, щоб досягти і до вас.
14
Не ћкw бо не досsжуще до вaсъ, пaче простирaемъ себE, дaже бо и3 до вaсъ достиг0хомъ бlговёстіемъ хrт0вымъ:
14
Бо ми не напружуємо себе, як ті, що не досягли до вас, тому що ми досягли і до вас благовістям Христовим.
15
не въ безмBрнаz хвaлzщесz въ чужди1хъ трудёхъ, ўповaніе же и3мyще, растyщей вёрэ вaшей, въ вaсъ величaтисz по прaвилу нaшему и3з8oби1лнw,
15
Ми не без міри хвалимося, не чужими трудами, але надіємось, що разом із зростанням віри вашої ми звеличимося між вами надміру,
16
во є4же и3 въ дaльшихъ вaсъ (странaхъ) благовэсти1ти, не чужи1мъ прaвиломъ въ гот0выхъ похвали1тисz.
16
так щоб проповідувати Євангеліє і далеко за вами, а не хвалитися готовим у чужому ділі.
17
Хвалsйсz же, њ гDэ да хвaлитсz:
17
«А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господi».
18
не хвалsй бо себE сeй и3скyсенъ, но є3г0же бGъ восхвалsетъ.
18
Бо не той достойний, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь.