¹

(За? R§№.) Q, да бhсте мaлw потерпёли безyмію моемY! Но и3 потерпи1те мS.

¹

О, коли б ви були трохи поблажливіші до мого безумства! Але ви і поблажливі до мене.

²

Ревнyю бо по вaсъ б9іею рeвностію: њбручи1хъ бо вaсъ є3ди1ному мyжу дёву чи1сту предстaвити хrт0ви.

²

Бо я турбуюся про вас ревністю Божою; тому що я заручив вас єдиному мужу, щоб представити Христу вас чистою дівою.

³

Бою1сz же, да не кaкw, ћкоже ѕмjй є4vу прельсти2 лукaвствомъ свои1мъ, тaкw и3стлёютъ (и3) рaзумы вaши t простоты2, ћже њ хrтЁ.

³

Але боюсь, щоб, як змій хитрістю обманув Єву, так і ваші уми щоб не пошкодились, ухилившись від простоти у Христі.

⁴

Ѓще бо грzдhй и3нaго ї}са проповёдаетъ, є3гHже не проповёдахомъ, и3ли2 дyха и3нaго пріeмлете, є3гHже не пріsсте, и3ли2 благовэствовaніе и4но, є4же не пріsсте, д0брэ бhсте потерпёли.

⁴

Бо якби хто, прийшовши, почав проповідувати іншого Ісуса, Якого ми не проповідували, або коли б ви одержали іншого Духа, Якого не одержали, або інше благовістя, якого не приймали, — то ви були б дуже поблажливі до цього.

⁵

(За? R§в7.) Непщyю бо ничи1мже лиши1тисz прeднихъ ґпcлъ:

⁵

Але я думаю, що я ні в чому не менший від великих апостолів:

⁶

ѓще бо и3 невёжда сл0вомъ, но не рaзумомъ: но вездЁ ћвльшесz њ всeмъ въ вaсъ [но2 во всeмъ kвлeнни є3смы2 во всёхъ къ вaмъ].

⁶

хоч я і неук у слові, але не в пізнанні. Втім, ми у всьому цілком відомі вам.

⁷

И#ли2 грёхъ сотвори1хъ себE смирsz, да вы2 вознесeтесz, ћкw тyне б9іе бlговэствовaніе благовэсти1хъ вaмъ;

⁷

Чи згрішив я тим, що принижував себе, щоб піднести вас; бо безвідплатно проповідував вам Євангеліє Боже?

⁸

T и3нhхъ цRквeй ўsхъ, пріи1мъ њбр0къ къ вaшему служeнію: и3 пришeдъ къ вaмъ, и3 въ скyдости бhвъ, не стужи1хъ ни є3ди1ному:

⁸

Від інших церков я одержував плату для служіння вам; а перебуваючи у вас, хоч і терпів нестаток, нікому не докучав,

⁹

скyдость бо мою2 и3сп0лниша брaтіz, пришeдше t макед0ніи: и3 во всeмъ без8 стужeніz вaмъ себE соблюд0хъ и3 соблюдY.

⁹

бо нестаток мій поповнили браття, що прийшли з Македонії; та й у всьому я старався і постараюсь не бути для вас тягарем.

¹⁰

Е$сть и4стина хrт0ва во2 мнЁ, ћкw похвалeніе сіE не загради1тсz њ мнЁ въ странaхъ ґхaйскихъ.

¹⁰

По істині Христовій, що в мені, скажу, що ця похвала не відбереться від мене в країнах Ахайї.

¹¹

Почто2; занE не люблю1 ли вaсъ; БGъ вёсть. Ґ є4же творю2, и3 сотворю2,

¹¹

Чому ж я так чиню? Чи тому, що не люблю вас? Богові відомо! Але так роблю і так робитиму,

¹²

да tсэкY винY хотsщымъ вины2, да, њ нeмже хвaлzтсz, њбрsщутсz ћкоже и3 мы2.

¹²

щоб не дати приводу тим, хто шукає приводу, щоб вони, чим хваляться, у тому виявились такими ж, як і ми.

¹³

Таковjи бо лжи1ви ґп0столи, дёлателє льсти1віи, преwбразyющесz во ґпcлы хrтHвы.

¹³

Бо такі лжеапостоли — лукаві працівники, що набирають вигляду апостолів Христових.

¹⁴

И# не ди1вно: сaмъ бо сатанA преwбразyетсz во ѓгGла свётла:

¹⁴

І не дивно: адже сам сатана набирає вигляду ангела світла,

¹⁵

не вeліе u5бо, ѓще и3 служи1теліе є3гw2 преwбразyютсz ћкw служи1тели прaвды: и5мже кончи1на бyдетъ по дэлHмъ и4хъ.

¹⁵

а тому не велика річ, коли й слуги його набирають вигляду служителів правди; але кінець їх буде по ділах їхніх.

¹⁶

Пaки глаг0лю: да никт0же мни1тъ мS безyмна бhти: ѓще ли ни2, понE ћкw безyмна пріими1те мS, да и3 ѓзъ мaло что2 похвалю1сz.

¹⁶

Ще скажу: нехай не вважає хто-небудь мене нерозумним, а якщо не так, то прийміть мене хоч як нерозумного, щоб і мені скільки-небудь похвалитися.

¹⁷

Ґ є4же глаг0лю, не глаг0лю по гDэ, но ћкw въ безyміи въ сeй чaсти похвалы2:

¹⁷

А що кажу, то кажу не в Господі, але ніби в безумстві при такій відвазі на похвалу.

¹⁸

понeже мн0зи хвaлzтсz по пл0ти, и3 ѓзъ похвалю1сz.

¹⁸

Як багато хто хвалиться за плоттю, то і я буду хвалитися.

¹⁹

Любeзнw бо пріeмлете без{мныz, мyдри сyще:

¹⁹

Бо ви, люди розумні, охоче терпите нерозумних:

²⁰

пріeмлете бо, ѓще кто2 вaсъ порабощaетъ, ѓще кто2 поzдaетъ, ѓще кто2 (не влёпоту) прот0ритъ [teмлетъ], ѓще кто2 по лицY біeтъ вы2, ѓще кто2 величaетсz.

²⁰

ви терпите, коли хто вас поневолює, коли хто об’їдає, коли хто вас оббирає, коли хто звеличується, коли хто б’є вас в обличчя.

²¹

По досаждeнію глаг0лю, занE ѓки мы2 и3знемог0хомъ. (За? R§G.) Њ нeмже ѓще дерзaетъ кто2, несмhсленнw глаг0лю, дерзaю и3 ѓзъ.

²¹

Hа сором скажу, що на це у нас не вистачало сили. А коли хто сміє хвалитися чим-небудь, то (кажу з нерозуму) смію і я.

²²

Е#врeє ли2 сyть; и3 ѓзъ. Ї}лjте ли сyть; и3 ѓзъ. Сёмz ґвраaмле ли сyть; и3 ѓзъ.

²²

Вони євреї? І я. Ізраїльтяни? І я. Сíм’я Авраамове? І я.

²³

Служи1теліе ли хrтHвы сyть; не въ мyдрости глаг0лю, пaче ѓзъ. Въ трудёхъ мн0жае, въ рaнахъ преб0лэ, въ темни1цахъ и4злиха, въ смeртехъ мн0гащи.

²³

Христові служителі? У нерозумі говорю — я більше. Я значно більше був у трудах, безмірно в ранах, більше у в’язницях і багаторазово при смерті.

²⁴

T їудє1й пsть крaты четhредесzть рaзвэ є3ди1ныz пріsхъ:

²⁴

Від юдеїв п’ять разів дано було мені по сорок ударів без одного;

²⁵

три1щи пaлицами біeнъ бhхъ, є3ди1ною кaменьми намeтанъ бhхъ, трикрaты корaбль њпровeржесz со мн0ю: н0щь и3 дeнь во2 глубинЁ сотвори1хъ:

²⁵

три рази мене били палицями, один раз побивали камінням; три рази розбивався зі мною корабель, ніч і день пробув я у безодні морській;

²⁶

въ пyтныхъ шeствіихъ мн0жицею: бэды6 въ рэкaхъ, бэды6 t разбHйникъ, бэды6 t срHдникъ, бэды6 t kзы6къ, бэды6 во градёхъ, бэды6 въ пустhни, бэды6 въ м0ри, бэды6 во лжебрaтіи:

²⁶

багато разів був я у подорожах, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від єдиноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках в пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках між лжебратами,

²⁷

въ трудЁ и3 п0двизэ, во бдёніихъ мн0жицею, во ѓлчбэ и3 жaжди, въ пощeніихъ мн0гащи, въ зимЁ и3 наготЁ.

²⁷

в труді й у виснаженні, часто без сну, в голоді і спразі, часто в постах, на холоді і в наготі.

²⁸

КромЁ внёшнихъ, нападeніе є4же по вс‰ дни6, (и3) попечeніе всёхъ цRквeй.

²⁸

Крім зовнішнього‚ налягають на мене щоденні клопоти, турбота про всі церкви.

²⁹

Кто2 и3знемогaетъ, и3 не и3знемогaю; Кто2 соблазнsетсz, и3 ѓзъ не разжизaюсz;

²⁹

Хто знемагає, з ким і я не знемагав би? Хто спокушається, за кого б я не палав би?

³⁰

Ѓще хвали1тисz (ми2) подобaетъ, њ нeмощи моeй похвалю1сz.

³⁰

Якщо треба мені хвалитися, то буду хвалитися неміччю моєю.

³¹

(За? R§д7.) БGъ и3 nц7ъ гDа нaшегw ї}са хrтA вёсть, сhй блгcвeнъ во вёки, ћкw не лгY.

³¹

Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, благословенний повік, знає, що я кажу правду.

³²

Въ дамaсцэ kзhческій кнsзь ґрefы царS стрежaше дамaскъ грaдъ, ћти мS хотS: и3 nк0нцемъ въ кошни1цэ свёшенъ бhхъ по стэнЁ, и3 и3збэг0хъ и3з8 рукY є3гw2.

³²

У Дамаску обласний правитель царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, і мене в кошику спустили з вікна по стіні, і я уник його рук.