¹

(За? Rп7№.) Споспёшествующе же и3 м0лимъ, не вотщE блгdть б9ію пріsти вaмъ.

¹

Ми ж, як співпрацівники, благаємо вас, щоб благодать Божу ви прийняли не марно.

²

Гlетъ бо: во врeмz пріsтно послyшахъ тебє2, и3 въ дeнь спcніz помог0хъ ти2. СE нн7э врeмz бlгопріsтно, сE нн7э дeнь спcніz.

²

Бо сказано: «У сприятливий час Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобi». Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння.

³

Ни є3ди1но ни въ чeмже даю1ще претыкaніе, да служeніе безпор0чно бyдетъ,

³

Ми нікому ні в чому не чинимо перешкоди, щоб служіння було бездоганним,

⁴

но во всeмъ представлsюще себE ћкоже б9іz слуги6, въ терпёніи мн0зэ, въ ск0рбехъ, въ бэдaхъ, въ тэснотaхъ,

⁴

але в усьому показуємо себе як служителі Божі, у великому терпінні, в бідах і нестатках, у тіснотах,

⁵

въ рaнахъ, въ темни1цахъ, въ нестроeніихъ, въ трудёхъ, во бдёніихъ, въ пощeніихъ,

⁵

у ранах, у в’язницях, у вигнаннях, у трудах, у неспанні, в постах,

⁶

во њчищeніи, въ рaзумэ, въ долготерпёніи, въ бlгости, въ д©э с™э, въ любви2 нелицемёрнэ,

⁶

у очищенні, у розумі, у довготерпінні, в доброті, в Дусі Святому, в нелицемірній любові,

⁷

въ словеси2 и4стины, въ си1лэ б9іей, nр{жіи прaвды деснhми и3 шyими,

⁷

у слові істини, у силі Божій зі зброєю правди в правій і в лівій руці,

⁸

слaвою и3 безчeстіемъ, гаждeніемъ и3 благохвалeніемъ: ћкw лестцы2, и3 и4стинни:

⁸

у славі і безчесті, у ганьбі і похвалах: як обманщики, але ми правдивi;

⁹

ћкw незнaеми, и3 познавaеми: ћкw ўмирaюще, и3 сE жи1ви є3смы2: ћкw наказyеми, ґ не ўмерщвлsеми:

⁹

як незнані, але пізнані; як ті‚ що помирають, але ось ми живi; як карані, та не вбиті;

¹⁰

ћкw скорбsще, пrнw же рaдующесz: ћкw ни6щи, ґ мнHги богатsще: ћкw ничт0же и3мyще, ґ вс‰ содержaще.

¹⁰

як сумні, але завжди радіємо; як бідні, але багатьох збагачуємо; як ті‚ що нічого не мають, але всім володіємо.

¹¹

(За? Rп7в7.) ЎстA н†ша tверз0шасz къ вaмъ, корjнfzне, сeрдце нaше распространи1сz.

¹¹

Уста наші відкрилися до вас, коринф’яни, серце наше розширене.

¹²

Не тёснw вмэщaетесz въ нaсъ, ўтэснsетесz же во ўтр0бахъ вaшихъ.

¹²

Вам не тісно в нас, але в серцях ваших тісно.

¹³

Т0жде же возмeздіе, ћкоже чaдwмъ глаг0лю, распространи1тесz и3 вы2.

¹³

Такою ж відплатою‚ — кажу як дітям, — будьте розширені і ви.

¹⁴

Не бывaйте (ўд0бь) прел0жни ко и3н0му kрмY, ћкоже невёрніи [не бывaйте прел0жни ко и3н0му kрмY невёрныхъ]. К0е бо причaстіе прaвдэ къ беззак0нію; И#ли2 к0е nбщeніе свёту ко тмЁ;

¹⁴

Hе схиляйтеся під чуже ярмо з невірними, бо яке спілкування праведности з беззаконням? Що спільного у світла з темрявою?

¹⁵

К0е же соглaсіе хrт0ви съ веліaромъ; И#ли2 кaz чaсть вёрну съ невёрнымъ;

¹⁵

Яка згода між Христом і Веліаром? Або яка співучасть вірного з невірним?

¹⁶

И#ли2 к0е сложeніе цRкви б9іей со јдwлы; (За?.) Вh бо є3стE цRкви бGа жи1ва, ћкоже речE бGъ: ћкw вселю1сz въ ни1хъ и3 похождY, и3 бyду и5мъ бGъ, и3 тjи бyдутъ мнЁ лю1діе.

¹⁶

Яка сумісність храму Божого з ідолами? Бо ви — храм Бога Живого, як сказав Бог: «Оселюся в них‚ і ходитиму в них‚ і буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом.

¹⁷

Тёмже и3зыди1те t среды2 и4хъ и3 tлучи1тесz, гlетъ гDь, и3 нечистотЁ не прикасaйтесz, и3 ѓзъ пріимY вы2:

¹⁷

І тому вийдіть із середовища їхнього і відлучіться, — говорить Господь, — і не доторкайтесь до нечистого, і Я прийму вас.

¹⁸

и3 бyду вaмъ во nц7A, и3 вы2 бyдете мнЁ въ сhны и3 дщє1ри, гlетъ гDь вседержи1тель.

¹⁸

І буду вам Отцем, і ви будете Моїми синами і дочками,» — говорить Господь Вседержитель.