¹

Њ слyжбэ бо, ћже ко с™ы6мъ, ли1шше ми2 є4сть писaти вaмъ,

¹

Для мене‚ втім‚ зайва річ писати вам про допомогу святим,

²

вёмъ бо ўсeрдіе вaше, и4мже њ вaсъ хвалю1сz макед0нzнwмъ, ћкw ґхaіа пригот0висz t мимошeдшагw лёта: и3 ћже t вaсъ рeвность раздражи2 мн0жайшихъ.

²

бо я знаю щирість вашу і хвалюся вами перед македонянами, що Ахайя приготована ще з минулого року, і ревність ваша заохотила багатьох.

³

Послaхъ же брaтію, да не похвалeніе нaше, є4же њ вaсъ, и3спраздни1тсz въ чaсти сeй, но да, ћкоже глаг0лахъ, пригот0вани бyдете:

³

А братів послав я для того, щоб похвала моя про вас не виявилася марною в цьому випадку, але щоб ви, як я говорив, були приготовані

⁴

да не кaкw, ѓще пріи1дутъ со мн0ю макед0нzне и3 њбрsщутъ вaсъ непригот0ванныхъ, постыди1мсz мы2, да не глаг0лемъ вы2, въ чaсти сeй похвалeніz.

⁴

і щоб, коли прийдуть зі мною македоняни і знайдуть вас неготовими, не лишилися ми в в соромі, — не кажу «ви», — похвалившись з такою впевненістю.

⁵

Потрeбно u5бо ўмhслихъ ўмоли1ти брaтію, да прeжде пріи1дутъ къ вaмъ и3 пред8угот0вzтъ прeжде возвэщeнное бlгословeніе вaше, сіE гот0во бhти тaкw, ћкоже бlгословeніе, ґ не ћкw лихои1мство.

⁵

Тому вважав я за потрібне упросити братів, щоб вони пішли наперед до вас і потурбувалися, щоб сповіщене вже благословення ваше було готове як благословення, а не як вимушений дар.

⁶

(За? Rп7}.) Сe же глаг0лю: сёzй скyдостію, скyдостію и3 п0жнетъ: ґ сёzй њ бlгословeніи, њ бlгословeніи и3 п0жнетъ.

⁶

При цьому скажу: хто сіє скупо, той скупо і пожне, а хто сіє щедро, той щедро і пожне.

⁷

Кjйждо ћкоже и3зволeніе и4мать сeрдцемъ, не t ск0рби, ни t нyжды: доброх0тна бо дaтелz лю1битъ бGъ.

⁷

Кожен приділяй з ласки серця, не з гіркотою і не з примусом, бо хто дає доброзичливо, того любить Бог.

⁸

Си1ленъ же бGъ всsку блгdть и3з8oби1ловати въ вaсъ, да њ всeмъ всегдA всsко дов0лство и3мyще, и3збhточествуете во всsко дёло бlго,

⁸

Бог же має силу збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви, завжди і в усьому маючи всякий достаток, були багаті на всяке добре діло.

⁹

ћкоже є4сть пи1сано: расточи2, дадE ўбHгимъ: прaвда є3гw2 пребывaетъ во вёкъ вёка.

⁹

Як написано: «Розсипав, роздав убогим, правда його перебуває повік».

¹⁰

Даsй же сёмz сёющему и3 хлёбъ въ снёдь, да подaстъ и3 ўмн0житъ сёмz вaше, и3 да возрасти1тъ жи6та прaвды вaшеz,

¹⁰

Той же, Хто дає насіння сіячеві і хліб на поживу, дасть рясноту посіяному вами і примножить плоди правди вашої,

¹¹

да њ всeмъ богатsщесz во всsку простотY, ћже содэвaетъ нaми бlгодарeніе бGу.

¹¹

так щоб ви були багаті на всяку щедрість, яка через нас створює подяку Богові.

¹²

(За? Rп7f7.) Ћкw раб0та сегw2 служeніz не т0кмw є4сть и3сполнsющаz лишє1ніz с™hхъ, но и3 и3збhточествующаz мн0гими бlгодарeньми бGови:

¹²

Бо діло служіння цього не тільки доповнює потреби святих, але й викликає в багатьох великі подяки Боговi;

¹³

и3скушeніемъ служeніz сегw2 слaвzще бGа њ покорeніи и3сповёданіz вaшегw въ бlговэствовaніи хrт0вэ, и3 њ простотЁ соoбщeніz къ ни6мъ и3 ко всBмъ,

¹³

бо, спостерігаючи досвід цього служіння, вони прославляють Бога за покірність сповідуваному вами Євангелію Христовому і за щире спілкування з ними та з усіма,

¹⁴

и3 њ тёхъ моли1твэ њ вaсъ, возжелёющихъ вaсъ за премн0гую блгdть б9ію на вaсъ.

¹⁴

молячись за вас із прихильністю до вас за дуже щедру у вас благодать Божу.

¹⁵

Бlгодарeніе же бGови њ неисповэди1мэмъ є3гw2 дaрэ.

¹⁵

Дяка Богові за невимовний дар Його!