Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И# сотвори2 їwсjа пaсху во їеrли1мэ гDу своемY, и3 пожрE пaсху четвертагwнaдесzть днE пeрваго мцcа,
1
І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу своєму, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця,
2
поставлsz свzщeнники по чредaм?ъ въ ри6зы њдBzнны въ цeркви гDни:
2
поставивши священиків за чергами в облаченні у храмі Господньому.
3
и3 речE леvjтwмъ свzщеннослужи1телємъ ї}лєвымъ, да њсвzтsтъ себE гDеви на поставлeніе с™aгw ківHта гDнz въ домY, є3г0же создA соломHнъ сhнъ давjдовъ цaрь:
3
І сказав левитам, священнослужителям Ізраїлевим: освятіть себе Господу для поставлення святого ковчега Господнього в храмі, який побудував цар Соломон, син Давидів.
4
не бyдетъ вaмъ взsти є3го2 на рaменахъ и3 нн7э служи1те гDу бGу вaшему и3 пецhтесz њ kзhцэхъ є3гw2 ї}ли, и3 ўгот0вайтесz по nтeчествwмъ и3 племенHмъ вaшымъ по писaнію давjда царS ї}лева и3 по вели1честву соломHна сhна є3гw2:
4
Не потрібно буде вам брати його на рамена; служіть тепер Господу Богу вашому, і піклуйтеся про народ Його Ізраїля, і влаштуйтеся за родами і поколіннями вашими, за розкладом Давида, царя Ізраїлевого, і за урочистістю Соломона, сина його,
5
и3 стaните въ цeркви по ўчaстію начaлства nтeческагw вaшегw леvjтскагw, и5же пред8 брaтіею вaшею сынми2 ї}левыми,
5
і ставайте у святилищі, за родовими левитськими розрядами вашими перед братами вашими, синами Ізраїля,
6
по чи1ну пожри1те пaсху, и3 жє1ртвы ўгот0вайте брaтіzмъ вaшымъ, и3 сотвори1те пaсху по зaповэди гDни дaннэй мwmсeю.
6
заколіть за уставом пасхального агнця і приготуйте жертви для братів ваших і зробіть пасху за заповіддю Господньою, даною Мойсеєві.
7
И# дадE їwсjа лю1демъ њбрётшымсz (тaмw) ѓгнцєвъ и3 nвнHвъ три1десzть тhсzщъ, телцє1въ три2 тhсzщы: сі‰ t цaрскихъ дан† сyть по њбэщaнію лю1демъ и3 свzщeнникwмъ и3 леvjтwмъ..
7
І дав Іосія в дар народу, який там знаходився, тридцять тисяч агнців і козлів і три тисячі тельців; це за обітницею дано від царських стад народу і священикам і левитам.
8
И# дадE хелкjа и3 захaріа и3 сmи1лъ прист†вницы свzти1лища жерцє1мъ на пaсху nвeцъ двЁ тhсzщы шeсть сHтъ, телцє1въ три1ста.
8
І дали Хелкія і Захарія й Ієиїл, що начальствують у храмі, священикам на пасху дві тисячі шістсот овець і триста волів.
9
И# їех0ніа, и3 самeа, и3 наfанaилъ брaтъ, и3 ґсавjа, и3 nхіи1лъ, и3 їwрaмъ тысzщеначaлницы дaша леvjтwмъ на пaсху nвeцъ пsть тhсzщъ, телцє1въ сeдмь сHтъ.
9
І Ієхонія і Самей і Нафаниїл, брат його, й Асавія й Охиїл, й Іорам, тисячоначальники, дали левитам на пасху п’ять тисяч овець і сімсот волів.
10
И# си6мъ бhвшымъ, благолёпнw стaша свzщeнницы и3 леvjти, и3мёюще њпрэсн0ки, по племенHмъ
10
І коли це відбувалося, священики і левити благоліпно стояли за поколіннями і родовими перевагами, тримаючи опрісноки перед народом,
11
и3 по частеначaлствwмъ nтцє1въ, пред8 людьми2 приноси1ти гDу по пи6саннымъ въ кни1зэ мwmсeовэ, и3 тaкw во ќтріе.
11
щоб приносити жертви Господу за написаним у книзі Мойсеєвій. І це було в ранній час.
12
И# и3спек0ша пaсху nгнeмъ, ћкоже подобaше, и3 жє1ртвы свари1ша въ сосyдэхъ мёдzныхъ и3 въ кон0бэхъ со благов0ніемъ, и3 принес0ша всBмъ, и5же t нар0да.
12
І спекли пасхального агнця на вогні, як належало, а жертви зварили в мідних посудинах і казанах з пахощами, і віднесли всьому народові.
13
И# по си1хъ ўгот0ваша себЁ и3 свzщeнникwмъ брaтіzмъ свои6мъ сыновHмъ ґарw6нимъ.
13
А після того приготували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона.
14
Їерeє бо возношaху т{чнаz до концA часA, ґ леvjти ўгот0ваша себЁ и3 жерцє1мъ брaтіи своeй, сынHмъ ґарw6нимъ.
14
Бо священики приносили жир до пізнього часу, а тому левити готували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона.
15
Свzщеннопэвцh же сhнове ґсaфwвы бsху въ чинY своeмъ по зaповэди давjдовэ: и3 ґсaфъ, и3 захaріа, и3 є3ддінyсъ и4же бsше t царS.
15
Священноспівці ж, сини Асафові, знаходилися на місцях своїх, за встановленням Давида, й Асаф і Захарія й Еддинус, який був від царя.
16
И# вр†тари при кjихждо двeрехъ: да не преступaетъ кjйждо своеS чрєды2, брaтіz бо и5хъ леvjти ўгот0ваша и5мъ.
16
І воротарям біля кожних воріт не дозволялося залишати своєї черги, тому що для них готували брати їхні, левити.
17
И# соверши1шасz жє1ртвы гDни въ т0й дeнь сотвори1ти пaсху
17
І звершилося в той день все, що належало до жертвоприношення Господу при звершенні пасхи,
18
и3 принести2 жє1ртвы на жeртвенникъ б9ій по повелёнію царS їwсjи.
18
і до приношення всепалень на жертовнику Господньому, за повелінням царя Іосії.
19
И# њбрётшіисz во врeмz то2 пaсху и3 прaздникъ њпрэсн0чный днjй сeдмь.
19
І звершували сини Ізраїлеві, які у той час знаходилися там, пасху і свято опрісноків сім днів.
20
И# не принесeсz пaсха таковA во ї}ли t врeмене самуи1ла прbр0ка,
20
І не звершувалося такої пасхи в Ізраїлі від часів Самуїла пророка.
21
и3 вси2 цaріе ї}лєвы не прaздноваша таковhz пaсхи, каковY сотвори2 їwсjа, и3 свzщeнницы и3 леvjти, и3 їудeє и3 вeсь ї}ль њбрётшійсz во њбитaніи своeмъ во їеrли1мэ.
21
І жоден з усіх царів ізраїльських не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики і левити, і юдеї і всі ізраїльтяни, які жили в той час у Єрусалимі.
22
Во nсмоенaдесzть лёто цaрствующу їwсjи прaзднована бhсть пaсха сіS.
22
У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха.
23
И# ўпрaвлєна бhша дэлA їwсjєва пред8 гDемъ є3гw2 сeрдцемъ п0лнымъ благочeстіz:
23
І спрямовані були прямою путтю діла Іосії перед Господом від серця, повного благочестя.
24
и3 ±же њ нeмъ, пи6сана сyть въ прeжнихъ временёхъ, њ согрэши1вшихъ и3 нечeствовавшихъ проти1ву гDа пaче всsкагw kзhка и3 цaрства и3 и4миже њскорби1ша є3го2 въ рaзумэ: и3 словесA гDнz востaша на ї}лz.
24
Те ж, що було при ньому, описано в попередніх літописах про тих, хто грішив і чинив нечестя проти Господа більше за всякий народ і царство, і чим вони свідомо ображали Його, і за що слова Господа повстали проти Ізраїля.
25
И# по всемY дэsнію семY їwсjину, случи1сz фараHну царю2 є3гЂпетскому и3дyщу брaнь воздви1гнути въ харкамЂсэ при є3vфрaтэ: и3 и3зhде сопроти1ву є3мY їwсjа.
25
І після всіх цих діянь Іосії сталося, що фараон, цар Єгипетський, ішов воювати в Каркамис біля Євфрату, й Іосія вийшов назустріч йому.
26
И# послA цaрь є3гЂпетскій къ немY, глаг0лz: что2 мнЁ и3 тебЁ є4сть, царю2 їyдинъ;
26
Цар Єгипетський послав до нього сказати: що мені і тобі, царю Юдейський?
27
нёсмь на тS п0сланъ t гDа бGа, на є3vфрaтъ бо брaнь моS є4сть: и3 нн7э гDь со мн0ю є4сть, и3 гDь поспэшazй ми2 є4сть, tступи2 t менє2 и3 не сопротивлsйсz гDеви.
27
Не проти тебе посланий я від Господа Бога; війна моя на Євфраті, і нині Господь зі мною і Господь спонукує мене; відступи і не протився Господу.
28
И# не возврати1сz їwсjа на колесни1цу свою2, но рaтовати є3го2 ўси1ловашесz, не внeмлz словесeмъ їеремjи прbр0ка t ќстъ гDнихъ:
28
Але не повернувся Іосія на свою колісницю, а наважився воювати з ним, не послухавши слів Єремії пророка з уст Господа.
29
но постaви проти1ву є3гw2 брaнь на п0ли магеддHнстэмъ. И# снид0ша нач†лницы ко царю2 їwсjи.
29
І вступив з ним у битву на полі Мегиддо. І зійшлися начальники до царя Іосії.
30
И# речE цaрь nтрокHмъ свои6мъ: и3зведи1те мS t брaни, и3знемог0хъ бо ѕэлw2. И# ѓбіе и3звед0ша є3го2 џтроцы є3гw2 и3з8 њполчeніz.
30
І сказав цар слугам своїм: віднесіть мене з поля битви, тому що я дуже занеміг. І слуги його негайно винесли його із строю.
31
И# взhде на колесни1цу вторyю свою2, и3 пришeдъ во їеrли1мъ жи1знь свою2 премэни2, и3 погребeнъ во џтчемъ гр0бэ.
31
І зійшов він на другу колісницю свою і, повернувшись у Єрусалим, помер і похований у гробниці батьків своїх.
32
И# во всeй їудeи плaкаша њ їwсjи: и3 рыдaше їеремjа прbр0къ њ їwсjи, и3 предсэдsщіи со женaми плaкаху є3го2 дaже до сегw2 днE. И# и3здадeсz сіE бhти всегдA на вeсь р0дъ ї}левъ.
32
І плакали за Іосією по всій Юдеї, плакав за Іосією і пророк Єремія, і начальники з дружинами оплакували його до цього дня. І це передано назавжди всьому роду Ізраїлевому.
33
Сі‰ же впи6сана сyть въ кни1зэ п0вэстей њ царeхъ їyдиныхъ, и3 к0еждо сотворeное дэsніz їwсjина, и3 слaвы є3гw2, и3 рaзума є3гw2 въ зак0нэ гDни: ±же прeжде сотворє1наz t негw2, и3 ±же нн7э, пи6сана сyть въ кни1зэ царeй ї}левыхъ и3 їyдиныхъ.
33
Це написано в літописі царів юдейських, і те, що зроблено Іосією, і слава його і його розуміння закону Господнього; попередні ж діла його і згадані нині описані в книзі царів ізраїльських і юдейських.
34
И# взeмше сyщіи t kзhка їwахaза сhна їwсjина, постaвиша царeмъ вмёстw їwсjи nтцA є3гw2, сyша двaдесzти тріeхъ лётъ.
34
І взяв народ Ієхонію [Іоахаза], сина Іосії, і поставили його царем замість Іосії, батька його, коли йому було двадцять три роки.
35
И# цaрствова над8 їyдою и3 над8 їеrли1момъ мцcы три2: и3 tстaви є3го2 цaрь є3гЂпетскій, да не цaрствуетъ во їеrли1мэ.
35
І царював він у Юдеї і Єрусалимі три місяці, і відставив його цар Єгипетський, щоб не царювати йому в Єрусалимі.
36
И# наложи2 на нар0дъ (їyдинъ) сребрA тал†нтъ сто2 и3 злaта є3ди1нъ талaнтъ.
36
І наклав на народ сто талантів срібла й один талант золота.
37
И# постaви цaрь є3гЂпетскій їwакjма брaта є3гw2 царeмъ їудeи и3 їеrли1му.
37
І поставив цар Єгипетський Іоакима, брата його, царем Юдеї і Єрусалима.
38
И# свzзA їwакjмъ вельм0жы, зараки1на же брaта своего2 є4мь и3зведE и3з8 є3гЂпта.
38
І зв’язав вельмож, а Заракина, брата його, відвів у Єгипет.
39
Лётъ же бsше двaдесzти пzти2 їwакjмъ, є3гдA цaрствовати начA въ земли2 їyдинэ и3 їеrли1мэ: и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ.
39
Був же Іоаким двадцяти п’яти років, коли став царем над Юдеєю та Єрусалимом, і робив він лихе перед Господом.
40
На нег0же и3зhде навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій, и3 свzзA є3го2 мёдzными ќзами, и3 приведE въ вавmлHнъ:
40
Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і зв’язав його мідними ланцюгами і відвів у Вавилон.
41
и3 свzщє1нныz сосyды гDни взeмъ навуходон0соръ и3 принeсъ положи2 въ вавmлHнэ во хрaмэ своeмъ.
41
І, узявши деякі зі священних сосудів Господа, Навуходоносор переніс їх і поставив у своєму капищі у Вавилоні.
42
Ґ ±же њ нeмъ глагHланнаz, и3 њ нечистотЁ є3гw2 и3 њ ѕлочeстіи, пи6сана сyть въ кни1зэ времeнъ цaрскихъ.
42
Сказання про нього, про його розбещення і нечестя написані в книзі літописів царських.
43
И# воцари1сz їwакjмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2: є3гдa же постaвленъ бhсть, бsше лётъ nсминaдесzти:
43
І став царем замість нього Іоаким, син його; він був вісімнадцяти років, коли був призначений царем.
44
цaрствова же мцcы три2 и3 днjй дeсzть во їеrли1мэ, и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ.
44
Царював же в Єрусалимі три місяці і десять днів, і зробив він лихе перед Господом.
45
И# по лётэ послaвъ навуходон0соръ, пресели2 є3го2 въ вавmлHнъ вкyпэ со свzщeнными сос{ды гDними,
45
І через рік Навуходоносор послав і відвів його у Вавилон разом зі священними сосудами Господа,
46
и3 постaви седекjю царS їудeи и3 їеrли1му, сyща лётъ двaдесzти є3ди1нагw: цaрствова же лётъ є3динонaдесzть,
46
і призначив царем Юдеї та Єрусалима Седекію, який був двадцяти одного року. Царював він одинадцять років.
47
и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ и3 не ўстыдёсz t словeсъ речeнныхъ їеремjею прbр0комъ t ќстъ гDнихъ.
47
І робив він лихе перед Господом, не слухаючи слів, сказаних пророком Єремією від уст Господа.
48
И# заклsтъ бhсть t царS навуходон0сора и4менемъ гDнимъ, и3 клsвсz tступи2, и3 њжесточи1въ свою2 вhю и3 сeрдце своE, преступи2 закHннаz гDа бGа ї}лева.
48
І, бувши зв’язаним від царя Навуходоносора клятвою в ім’я Господа, порушив клятву, відійшов і, озлобивши свою шию і серце своє, переступив закони Господа Бога Ізраїлевого.
49
И# кнsзіе людjй и3 свzщeнникwвъ мнHгаz беззакHніz сотвори1ша, и3 преступи1ша пaче всёхъ нечист0тъ всёхъ kзhкwвъ, и3 њскверни1ша д0мъ гDень њсвzщeнный во їеrли1мэ.
49
Також і начальники народу і священиків чинили дуже нечестиво, перевершуючи у всіх нечистотах усіх язичників, і осквернили освячений у Єрусалимі храм Господній.
50
И# послA бGъ nтeцъ и5хъ чрез8 ѓгGла своего2 призвaти и4хъ, ћкw щадsше и3 и3 жили1ще своE:
50
Бог батьків їхніх посилав вісників Своїх закликати їх до навернення, оскільки щадив Він їх і оселю Свою;
51
тjи же поругaшасz пHсланнымъ є3гw2: и3 въ џньже дeнь гlа гDь, бsху ругaющесz прbр0кwмъ є3гw2,
51
але вони глузували з вісників Його: в той самий день, в який Господь говорив, вони насміхалися з пророків Його,
52
д0ндеже прогнёванъ т0й на kзhкъ св0й за ѕлочє1стіz, повелЁ и3зhти на ни1хъ царє1мъ халдє1йскимъ:
52
доки Він, розгнівавшись на народ Свій за нечестя, повелів повстати на них царям халдейським.
53
тjи ўби1ша ю4ношъ и5хъ мечeмъ w4крестъ с™aгw д0му и5хъ: и3 не пощадёша ю4ноши и3 дёвы, и3 стaрца и3 младє1нца,
53
Вони вибили юнаків їхніх мечем навколо святого храму їхнього і не пощадили ні юнака, ні дівчини, ні старого, ні молодого, але всі були віддані в руки їхні.
54
но всёхъ предадE въ рyки и4хъ: и3 вс‰ свzщє1нныz сосyды гDни м†лыz и3 вели6кіz, и3 сосyды ківHта гDнz, и3 ц†рскіz ковчeги взeмше принес0ша въ вавmлHнъ:
54
І всі священні сосуди Господні, великі і малі, і сосуди ковчега Господнього і царські скарби взяли вони і віднесли у Вавилон.
55
и3 сожг0ша д0мъ гDень, и3 разори1ша стёны їеrли1ма, и3 столпы2 є3гw2 сожг0ша nгнeмъ,
55
І спалили дім Господній і зруйнували стіни Єрусалима і вежі його спалили вогнем,
56
и3 скончaша вс‰ честнBйшаz є3гw2 въ ничт0же, и3 њстaвшихсz t мечA tвед0ша и3 вавmлHнъ:
56
і всю красу його перетворили на ніщо; тих же, хто залишився від меча, відвели у Вавилон.
57
и3 бёша раби2 є3мY и3 сынHмъ є3гw2 дaже до цaрства пeрсскагw, во и3сполнeніе словeсъ гDнихъ t ќстъ їеремjиныхъ:
57
І вони були рабами його і синів його до владарювання персів, на сповнення слова Господнього з уст Єремії:
58
д0ндеже благоизв0литъ землS суббw6ты сво‰, во всE врeмz њпустёніz своегw2 суббHтствовати бyдетъ во и3сполнeніе лётъ седми1десzти.
58
доки земля не відсвяткує субот своїх, на весь час запустіння свого, упродовж сімдесяти років, вона буде суботствувати.