Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И# бhсть є3гдA ўслhша цaрь є3зекjа, и3 раздрA ри6зы сво‰, и3 њблечeсz во врeтище, и3 вни1де въ д0мъ гDень.
1
Коли почув це цар Єзекія, то роздер одяг свій і покрився веретищем, і пішов у дім Господній.
2
И# послA є3ліакjма строи1телz, и3 сwмнaса книг0чіа и3 старёйшины жерцє1въ њблечє1ны во врeтище ко и3сaіи прbр0ку сhну ґмHсову.
2
І послав Єлиакима, начальника палацу, і Севну писаря, і старших священиків, покритих веретищем, до Ісаї пророка, сина Амосового.
3
И# рёша є3мY: си1це глаг0летъ є3зекjа: дeнь ск0рби и3 њбличeніz и3 прогнёваніz дeнь сeй, ћкw пріид0ша сhнове дaже до болэзнорождeніz, и3 крёпости нёсть раждaющей:
3
І вони сказали йому: так говорить Єзекія: день скорботи і покарання і посоромлення — день цей; тому що дійшли немовлята до отвору утроби материнської, а сили немає народити.
4
ѓще кaкw послyшаетъ гDь бGъ тв0й всёхъ словeсъ раpaковыхъ, є3г0же и3 послA цaрь ґссmрjйскій господи1нъ є3гw2 поноси1ти бGу жив0му и3 хyлити словесы2, и5хже слhша гDь бGъ тв0й, и3 пріими2 моли1тву њ њстaнцэ њбрэтaющемсz.
4
Може, почує Господь Бог твій усі слова Рабсака, якого послав цар Ассирійський, господар його, хулити Бога живого і ганьбити словами, які чув Господь Бог твій. Принеси ж молитву за тих, що залишилися, які перебувають ще живими.
5
И# пріид0ша џтроцы царS є3зекjи и3 ко и3сaіи.
5
І прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї,
6
И# речE и5мъ и3сaіа: си1це рцhте господи1ну вaшему: тaкw гlетъ гDь: не ўб0йсz t лицA словeсъ, и5хже слhшалъ є3си2, и4миже похyлиша мS џтроцы царS ґссmрjйска:
6
і сказав їм Ісая: так скажіть господарю вашому: так говорить Господь: не бійся слів, які ти чув, якими ганьбили Мене слуги царя Ассирійського.
7
сE, ѓзъ даю2 є3мY дyха, и3 ўслhшитъ возвэщeніе и3 возврати1тсz въ зeмлю и3 свою2: и3 низложY є3го2 nрyжіемъ въ земли2 и3 є3гw2.
7
Ось Я пошлю в нього дух, і він почує вістку, і повернеться в землю свою, і Я вражу його мечем на землі його.
8
И# возврати1сz раpaкъ и3 њбрёте и3 царS ґссmрjйска вою1юща на л0вну: ўслhша бо, ћкw tступи2 t лахjса.
8
І повернувся Рабсак, і знайшов царя Ассирійського, який воював проти Ливни, тому що він чув, що той відійшов від Лахиса.
9
И# слhша њ fарaкэ цари2 є3fі0пстэмъ, глаг0лz: сE, и3зhде рaтоватисz съ тоб0ю. И# возврати1сz и3 послA послы2 ко є3зекjи, глаг0лz: тaкw рцhте є3зекjи царю2 їудeйску:
9
І почув він про Тиргака, царя Ефіопського; йому сказали: ось, він вийшов воювати з тобою. І знову послав він послів до Єзекії сказати:
10
да не возн0ситъ тS бGъ тв0й, на нег0же ты2 надёешисz глаг0лz: не и4мать прeданъ бhти їеrли1мъ въ рyцэ и3 царS ґссmрjйска:
10
так скажіть Єзекії, царю Юдейському: нехай не обманює тебе Бог твій, на Якого ти уповаєш, думаючи: «не буде відданий Єрусалим до рук царя Ассирійського».
11
сE, ты2 слhшалъ є3си2 вс‰, є3ли6ка и3 сотвори1ша цaріе ґссmрjйстіи всBмъ землeмъ, є4же проклsти и5хъ, и3 ты2 ли и3збyдеши;
11
Адже ти чув, що зробили царі ассирійські з усіма землями, наклавши на них закляття, — і чи ти уцілієш?
12
є3дA и3збавлsюще и3збaвиша и4хъ и3 б0зи kзhкwвъ, и5хже расточи1ша nтцы2 и3 мои2, гwзaну и3 харaну, и3 фарeсу и3 сhны є3дHмли, и5же во fалассaрэ;
12
Боги народів, яких розорили батьки мої, чи врятували їх? Чи врятували Гозан, і Харан, і Рецеф, і синів Едена, що у Фалассарі?
13
гдЁ є4сть цaрь є3мafовъ и3 цaрь и3 ґрфaдовъ; и3 гдЁ є4сть цaрь грaда сепфаруjма, ґнA и3 ґвA;
13
Де цар Емафа, і цар Арпада, і цар міста Сепарваїма, Ени та Івви?
14
И# пріsтъ цaрь є3зекjа кни6ги t руки2 послHвъ и3 прочтE |: и3 вни1де въ хрaмъ гDень, и3 разгнY и4хъ є3зекjа пред8 гDемъ,
14
І взяв Єзекія лист із руки послів, і прочитав його, і пішов у дім Господній, і розгорнув його Єзекія перед лицем Господнім,
15
и3 моли1сz є3зекjа пред8 гDемъ и3 речE: гDи б9е ї}левъ, сэдsй на херувjмэхъ, ты2 є3си2 и3 бGъ є3ди1нъ бо всёхъ цaрствіихъ земли2, ты2 сотвори1лъ є3си2 нeбо и3 зeмлю:
15
і молився Єзекія перед лицем Господнім і говорив: Господи Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти один Бог усіх царств земних, Ти створив небо і землю.
16
приклони2, гDи, ќхо твоE и3 ўслhши мS: tвeрзи, гDи, џчи твои2 и3 ви1ждь, и3 ўслhши словесA сеннахирjма, ±же послA поношaz тебЁ бGу жи1ву:
16
Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй [мене]; відкрий, Господи, очі Твої і подивись, і почуй слова Сеннахирима, який послав ганьбити [Тебе,] Бога живого!
17
ћкw пои1стиннэ, гDи, њпустоши1ша цaріе ґссmрjйстіи kзhки,
17
Правда, о, Господи, царі ассирійські розорили народи і землі їхні,
18
и3 дaша б0ги и5хъ на џгнь, ћкw не б0зи бёша, но дэлA рукY человBчу, древA и3 кaмєніz, и3 погуби1ша |:
18
і покидали богів їхніх у вогонь; але це не боги, а творіння рук людських, дерево і камінь; тому і знищили їх.
19
и3 нн7э, гDи б9е нaшъ, сп7си2 ны2 и3з8 руки2 є3гw2, и3 ўразумёютъ вс‰ ц†рствіz земли2, ћкw ты2 є3си2 гDь бGъ є3ди1нъ.
19
І нині, Господи Боже наш, спаси нас від руки його, і дізнаються всі царства землі, що Ти, Господи, Бог єдиний.
20
И# послA и3сaіа сhнъ ґмHсовъ ко є3зекjи, глаг0лz: тaкw гlетъ гDь бGъ си1лъ, бGъ ї}левъ: слhшахъ, њ ни1хже моли1лсz є3си2 ко мнЁ, њ сеннахирjмэ царЁ ґссmрjйстэ.
20
І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати: так говорить Господь Бог Ізраїлів: те, про що ти молився Мені проти Сеннахирима, царя Ассирійського, Я почув.
21
сіE сл0во, є4же гlа гDь на него2: ўничижи2 тS и3 поругaсz тебЁ дэви1ца и3 дщи2 сіHнz, над8 тоб0ю глав0ю своeю покивA дщи2 їеrли1млz:
21
Ось слово, яке прорік Господь про нього: знехтує тебе, насміється з тебе незаймана дочка Сиона; услід тобі похитає головою дочка Єрусалима.
22
комY поноси1лъ є3си2, и3 кого2 похyлилъ є3си2; и3 на кого2 вознeслъ є3си2 глaсъ, и3 воздви1глъ є3си2 на высотY џчи твои2; на с™aго ї}лева.
22
Кого ти ганив і ганьбив? І на кого ти підніс голос і підняв так високо око своє? На Святого Ізраїлевого!
23
рук0ю послHвъ твои1хъ поносилъ є3си2 гDу, и3 рeклъ є3си2: со мн0жествомъ колесни1цъ мои1хъ взhду ѓзъ на вhшнюю чaсть горы2 лівaнскіz, и3 ўсэкY вели1чество t кє1дръ є3S и3 и3збр†нныz кmпарjсwвъ є3S, и3 пріидY въ среди1ну чaщи карми1лскіz:
23
Через послів твоїх ти ганив Господа і сказав: «з безліччю колісниць моїх я зійшов на висоту гір, на ребра Ливану, і зрубав великі кедри його, добірні кипариси його, і прийшов на саме крайнє пристановище його, у гай саду його;
24
ѓзъ и3зсуши1хъ, и3 піsхъ в0ды чужды6z, и3 њпустоши1хъ стопaми н0гъ мои1хъ вс‰ рёки њкрє1стныz:
24
і відкопував я, і пив воду чужу, і висушу ступнями ніг моїх усі ріки єгипетські».
25
є3дA не слhшалъ є3си2; и3здaвна ю5 сотвори1хъ, t днjй пeрвыхъ создaхъ ю5 и3 принес0хъ ю5: и3 бhсть въ х0лмы пресeлникwвъ вою1юшихъ грaды твє1рды:
25
Хіба ти не чув, що Я здавна зробив це, у давні дні наперед накреслив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш укріплені міста, перетворюючи на купи руїн?
26
и3 живyщіи въ ни1хъ и3знемог0ша рук0ю, сотрzс0шасz и3 постыдёшасz, бhша (ћкw) травA сeлнаz, и3ли2 ѕлaчно бhліе, ѕлaкъ и4же на здaніихъ, и3 попрaніz проти1ву стоsщагw:
26
І жителі їх зробилися малопотужні, тремтять і залишаються в соромі. Вони стали як трава на полі і ніжна зелень, як парості на покрівлях і обпалений хліб, раніше ніж виколосився.
27
и3 сэдёніе твоE, и3 и3сх0дъ тв0й, и3 вх0дъ тв0й разумёхъ, и3 гнёвъ тв0й на мS,
27
Чи сядеш ти, чи вийдеш, чи ввійдеш, Я все знаю; знаю і зухвалість твою проти Мене.
28
занeже разгнёвалсz є3си2 на мS и3 шyмъ тв0й вни1де во ќшы мои2, и3 вложY ќдицу мою2 въ н0здри тво‰ и3 браздY во ўстнЁ твои2, и3 возвращY тS по пути2, и4мже пришeлъ є3си2.
28
За твою зухвалість проти Мене і за те, що гординя твоя дійшла до вух Моїх, Я вкладу кільце Моє в ніздрі твої і вудила Мої в рот твій, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою прийшов ти.
29
И# сіE тебЁ знaменіе, (є3зекjе): ћждь въ сіE лёто прозzб†ющаz саморHднаz, и3 въ лёто втор0е прозzб†ющаz, и3 въ лёто трeтіе сёйте сёмена и3 жни1те, сади1те віногрaды, и3 да ћсте пл0дъ и4хъ:
29
І ось тобі, [Єзекіє,] знамення: їжте в цей рік те, що виросло від упалого зерна, і в другий рік — самородне, а на третій рік сійте і жніть, і садіть виноградні сади і їжте плоди їх.
30
и3 приложи1тъ спaсшеесz д0му їyдова, њстaвшеесz, к0рень д0лэ, и3 сотвори1тъ пл0дъ горЁ,
30
І вціліле в домі Іудиному, що залишилося, пустить знову корінь внизу і принесе плід вгорі,
31
ћкw и3з8 їеrли1ма и3зhдетъ њстaнокъ, и3 спасaемый и3з8 горы2 сіHни: рeвность гDа си1лъ сотвори1тъ сіE.
31
тому що з Єрусалима вийде залишок, і спасенне від гори Сиону. Ревність Господа Саваофа зробить це.
32
сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь (си1лъ) на царS ґссmрjйска: не и4мать вни1ти во грaдъ сeй, и3 не и4мать ўстрэли1ти нaмъ стрэлы2, и3 не дости1гнетъ къ немY щи1тъ, и3 не и4мать њсыпaти є3го2 землeю:
32
Тому так говорить Господь про царя Ассирійського: «не ввійде він у це місто, і не кине туди стріли, і не приступить до нього з щитом, і не насипле проти нього валу.
33
но путeмъ, и4мже пріи1де тёмже возврати1тсz, и3 во грaдъ сeй не и4мать вни1ти, гlетъ гDь,
33
Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, і в місто це не ввійде, говорить Господь.
34
и3 защищY грaдъ сeй, є4же спcти2 є3го2 менє2 рaди и3 давjда рaди рабA моегw2.
34
Я буду охороняти місто це, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого».
35
И# бhсть въ н0щь џну, и3 сни1де ѓгGлъ гDнь и3 ўби2 t полкA ґссmрjйскагw сто2 џсмьдесzтъ и3 пsть тhсzщъ. И# востaша заyтра, и3 сE, вс‰ тр{піz мє1ртва.
35
І сталося в ту ніч: пішов ангел Господній і вразив у стані Ассирійському сто вісімдесят п’ять тисяч. І встали зранку, і ось усі тіла мертві.
36
И# востA, и3 tи1де, и3 возврати1сz сеннахирjмъ цaрь ґссmрjйскій, и3 всели1сz въ нінеvjю.
36
І вирушив, і пішов, і повернувся Сеннахирим, цар Ассирійський, і жив у Ниневії.
37
И# бhсть є3мY клaнzющусz во хрaмэ месерaха б0га своегw2, и3 ґдрамелeхъ и3 сарасaръ сhнове є3гw2 ўби1ста є3го2 мечeмъ: сaми же бэжaста въ зeмлю ґрарaтску. И# воцари1сz ґсордaнъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2.
37
І коли він поклонявся в домі Нисроха, бога свого, то Адрамелех і Шарецер, сини його, убили його мечем, а самі втекли в землю Араратську. І став царем Асардан, син його, замість нього.