Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Брaтіи сyщей во є3гЂптэ їудewмъ рaдоватисz: брaтіz и5же во їеrли1мэ їудeє и3 и5же во странЁ їудeйстэй, ми1ра благaгw:
1
Братам юдеям у Єгипті — радуватися; брати юдеї у Єрусалимі й у всій країні юдейській бажають щасливого миру.
2
и3 да бlгосотвори1тъ вaмъ бGъ и3 да помzнeтъ завётъ св0й и4же ко ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву рабHмъ свои6мъ вBрнымъ,
2
Нехай благодіє вам Бог і нехай пом’яне завіт Свій з вірними рабами Своїми: Авраамом, Ісааком і Яковом!
3
и3 да дaстъ вaмъ сeрдце всBмъ во є4же чeствовати є3го2 и3 твори1ти хwтёніz є3гw2 сeрдцемъ вели1кимъ и3 душeвнымъ и3зволeніемъ,
3
Нехай дасть усім вам серце, щоб шанувати Його і виконувати волю Його всім серцем і всією душею!
4
и3 да tвeрзетъ сердцA в†ша въ зак0нэ своeмъ и3 въ повелёнщхъ, и3 ми1ръ да сотвори1тъ,
4
Нехай відкриє серце ваше для закону Його і велінь і дарує мир!
5
и3 да ўслhшитъ моли6твы вaшz и3 ўмили1тсz вaмъ и3 не њстaвитъ вaсъ во врeмz лукaво.
5
Нехай почують моління ваші і нехай буде милостивий до вас, і нехай не залишить вас під час біди!
6
И# нн7э здЁ є3смы2 молsщесz њ вaсъ.
6
Так нині тут ми молимося за вас.
7
Цaрствующу дими1трію лёта сто2 шестьдесsтъ девsтагw, мы2 їудeє писaхомъ вaмъ въ ск0рби и3 въ г0рести нашeдшей нaмъ въ лётэхъ си1хъ, tнeлэже tступи2 їaсwнъ и3 и5же съ ни1мъ t стhz земли2 и3 цaрства,
7
У царювання Димитрія, у сто шістдесят дев’ятому році, ми, юдеї, писали до вас у скорботі і стражданнях, які спіткали нас у ті роки, як відійшов Іасон і співумисники його від святої землі і царства.
8
и3 пожг0ша вратA, и3 проліsша кр0вь непови1нну: и3 моли1хомсz гDеви, и3 ўслhшани є3смы2, и3 принес0хомъ жeртву и3 семідaлъ, и3 возжг0хомъ свэти1лники, и3 предложи1хомъ хлёбы.
8
Вони спалили ворота і пролили невинну кров. Тоді ми молилися Господу і були почуті, і приносили жертву і семидал, і запалювали світильники, і покладали хліби.
9
И# нн7э прaзднуйте дни6 скинопигjи хаслevа мцcа.
9
І нині звершуйте свято кущів у місяці Хаслеві.
10
Лёта сто2 џсмьдесzтъ nсмaгw, и5же во їеrли1мэ и3 и5же во їудeи, и3 старBйшины и їyда ґрістовyлу ўчи1телю птоломeа царэS сyщему же t помaзанныхъ їерeєвъ р0да, и сyщымъ во є3гЂптэ їудewмъ, рaдоватисz и3 здрaвствовати.
10
У сто вісімдесят восьмому році, живучи в Єрусалимі й у Юдеї, і старійшини й Іуда — Аристовулу, учителеві царя Птоломея, який походить з роду помазаних священиків, і юдеям, які перебувають у Єгипті, — радуватися і бути здоровими.
11
T вели1кихъ бёдствъ бGомъ сп7сeни, вельми2 благодари1мъ є3мY, ѓки на царS њполчaющщсz.
11
Визволені Богом від великих небезпек, ми урочисто дякуємо Йому, ніби ми є ті, що боролися проти царя,
12
Сeй бо и3зведE њполчaющихсz на с™hй грaдъ:
12
оскільки Він вигнав тих, що ополчилися на святий град.
13
въ персjду бо бhвъ вожд0мъ, и3 при нeмъ нестерпи1маz мнsщаzсz бhти си1ла, посёчени бhша въ кaпищи нанeи, прельщє1ніz ўпотреби1вшымъ жерцє1мъ сyщымъ при нанeи.
13
Бо коли цар пішов у Персію і з ним військо, яке здавалося непереможним, вони уражені були у храмі Нанеї через обман, ужитий жерцями Нанеї.
14
Ѓки бо спребывaти хотS є4й, пріи1де на мёсто ґнті0хъ и и5же съ ни1мъ дрyзи, взsтіz рaди срeбреникwвъ под8 и4менемъ вёна:
14
Саме, коли Антиох, ніби маючи намір з’єднатися з нею, прийшов на те місце, а друзі, які були з ним, прийшли взяти гроші, як посаг,
15
и3 предложи1вшымъ сі‰ жерцє1мъ нанeи, и3 џному вшeдшу съ мaлыми въ притв0ръ кaпища, заключи1вше кaпище,
15
і жерці Нанеї запропонували їх, і Антиох з небагатьма увійшов усередину храму, — тоді вони зачинили храм, як тільки ввійшов Антиох,
16
є3гдA вни1де ґнті0хъ, tвeрзше св0да сокровeнную двeрь, метaюще кaменіе поби1ша и3гeмwна и3 сyщихъ съ ни1мъ, и3 раздэли1вше на ќды и3 главы6 tсёкше и3зметaша късyщымъ внЁ.
16
і, відкривши потайний отвір у склепінні, стали кидати каміння, й уразили проводиря і тих, що були з ним, і, розсікши на частини і відрубавши голови, викинули їх до тих, що знаходилися зовні.
17
Њ всёхъ блгcвeнъ нaшъ бGъ, и4же предадE нечeствовавшихъ.
17
В усьому благословенний Бог наш, Який віддав нечестивців.
18
Хотsще u5бо прaздновати двaдесzть пsтагw днE мцcа хаслevа њчищeніе цeркве, потрeбно непщевaхомъ и3звэсти1ти вaмъ, да и3 вы2 прaзднуете дeнь скинопигjи и3 nгнS, є3гдA неемjа создaвъ цeрковь и3 nлтaрь, принесE жeртву.
18
Отже, маючи намір у двадцять п’ятий день Хаслева святкувати очищення храму, ми знайшли за потрібне сповістити вас, щоб і ви звершили свято кущів і вогню, подібно до того, як Неємія, побудувавши храм і жертовник, приніс жертву.
19
И$бо є3гдA въ персjду ведsхусz nтцы2 нaши, тогдA жерцы2 боsщщсz бGа взeмше t nгнS nлтaрнагw w4тай, скрhша во ю3д0ль клaдzзz дно2 и3мёюща безв0дное, и3 въ нeмъ соблюд0ша, ћкw всBмъ невёдому бhти мёсту.
19
Бо коли батьки наші відведені були у Персію, тоді благочестиві священики, узявши вогонь з жертовника таємно, сховали його у глибині колодязя, який мав безводне дно, і в ньому безпечно зберегли його, оскільки нікому не відоме було це місце.
20
Преминyвшымъ же лётwмъ мнHгимъ, є3гдA и3зв0лисz бGу, п0сланный неемjа t царS персjдскагw, внyки жерцє1въ сокрhвшихъ послA на взыскaніе nгнS: и3 ћкоже повёдаша нaмъ, не њбрэт0ша nгнS, но в0ду гyсту,
20
Після ж багатьох років, коли угодно було Богу, Неємія, присланий від Перського царя, послав за цим вогнем нащадків тих священиків, які сховали його. Коли ж оголосили нам, що не знайшли вогню, а тільки густу воду,
21
повелЁ и5мъ чeрпати и3 принести2: є3гдa же принесє1на бhша жeртвєннаz, повелЁ жерцє1мъ неемjа покропи1ти вод0ю дровA и3 леж†щаz на ни1хъ.
21
тоді він наказав їм, почерпнувши, принести її; і коли потім приготовані були жертви, Неємія наказав священикам окропити цією водою дрова і покладене на них.
22
Е#гдa же бhсть сіE, и3 врeмz пріи1де, є3гдA с0лнце возсіS прeжде w4блачно сyщо, возжжeсz џгнь вели1къ, ћкw диви1тисz всBмъ.
22
Коли ж це було зроблено, і настав час, коли засяяло солнце, раніше закрите хмарами, тоді запалився великий вогонь, так що всі здивувалися.
23
Моли1тву же творsху жерцы2, є3гдA горsще жeртва, и3 жерцы2 и3 вси2 їwнаfaну начинaющу, пр0чымъ же tвэщaющымъ, ћкоже неемjи.
23
Священики ж, доки горіла жертва, звершували молитву, священики і всі; Іонафан починав, а інші приспівували, як і Неємія.
24
Бё же моли1тва и3мёющи w4бразъ сeй: гDи, гDи б9е, всёхъ тв0рче, стрaшный и3 крёпкій, и3 првdный и3 млcтивый, є3ди1ный цRю2 и3 бlгjй,
24
Молитва ж була така: «Господи, Господи Боже, Творче усіх, страшний і сильний, і праведний і милостивий, єдиний Цар і благодійник,
25
є3ди1ный дaтелю, є3ди1не првdне и3 вседержи1телю и3 вёчный, сп7сazй ї}лz t всsкагw ѕлA, сотвори1вый nтцы2 и3збр†нны и3 њс™и1вый и5хъ,
25
єдиний податель усього, єдиний праведний і всемогутній і вічний, Який визволяє Ізраїля від усякого зла, Який обрав батьків і освятив їх!
26
прщми2 жeртву за вс‰ лю1ди тво‰ ї}лz и3 сохрани2 чaсть твою2 и3 њс™и2:
26
Прийми жертву цю за весь народ Твій — Ізраїля, і збережи цей наділ Твій, і освяти його;
27
собери2 расточeніе нaше, и3збaви раб0тающихъ kзhкwмъ, на ўничижeниыхъ и3 мeрзкихъ при1зри, и3 да ўвёдzтъ kзhцы, ћкw ты2 є3си2 бGъ нaшъ:
27
збери розсіяння наше, визволи поневолених язичниками, зглянься на принижених і знехтуваних, і нехай пізнають язичники, що Ти Бог наш;
28
показни2 наси1лующихъ и3 досаждaющихъ въ гордhни:
28
покарай гнобителів і тих, що кривдять нас з гордовитістю,
29
насади2 лю1ди тво‰ на мёстэ с™ёмъ твоeмъ, ћкоже речE мwmсeй.
29
насади народ Твій на святому місці Твоєму, як сказав Мойсей».
30
Жерцh же поsху пBніz.
30
Священики співали при цьому урочисті пісні.
31
Е#гдa же сгорёша жeртвєннаz, њстaвшею вод0ю неемjа повелЁ кaменіе б0льшее поли1ти.
31
Коли ж жертва була спалена, Неємія наказав водою, що залишилася, полити великі камені.
32
Е#гдa же сіE бhсть, плaмень возгорёсz, и3 t nлтарS њблистaвшу свёту, сгорЁ.
32
Як тільки це було зроблено, спалахнуло полум’я, але від світла, що засяяло від жертовника, воно зникло.
33
Е#гдa же kвлeна бhсть вeщь, и3 возвэщeно бhсть царю2 пeрсску, ћкw на мёстэ, въ нeмже џгнь скрhша преселeнніи жерцы2, водA kви1сz, tнeлэже неемjа и3 сyщіи съ ни1мъ њчи1стиша жє1ртвы,
33
Коли ця подія стала відомою, і донесено було цареві персів, що у тім місці, де переселені священики сховали вогонь, виявилася вода, якою Неємія і ті, що були з ним, освятили жертви;
34
њгради1въ же цaрь с™о сотвори2 (мёсто то2), и3скушazй вeщь.
34
цар, після дослідження справи, відгородив це місце, як священне.
35
И# и5мже даровaше цaрь, мнHги дaры взимaше и3 преподаsше.
35
І тим, до кого цар благоволив, він роздавав багато дарів, які сам одержував.
36
Прозвa же неемjа и3 и5же съ ни1мъ мёсто то2 нефfaрь, є4же сказyетсz њчищeніе, нарицaетсz же ў мн0гихъ нефfaй.
36
Ті, що були з Неємією, прозвали це місце Нефтар, що означає: «очищення»; багатьма ж називається воно Нефтай.