¹

Бhша же и3 лжи1віи прор0цы въ лю1дэхъ, ћкоже и3 въ вaсъ бyдутъ лжи1віи ўчи1теліе, и5же внесyтъ є4рєси поги1бели, и3 и3скyпльшагw и5хъ вLки tметaющесz, приводsще себЁ ск0ру поги1бель.

¹

Були і лжепророки серед людей, як і у вас будуть лжевчителі, які внесуть згубні єресі і, відрікшись від Владики, Який відкупив їх, накличуть на себе скору погибель.

²

И# мн0зи послёдствуютъ и4хъ нечистотaмъ, и4хже рaди пyть и4стинный похyлитсz.

²

І багато наслідують їхню розпусту, і через них дорога істини буде в ганьбі.

³

И# въ преумножeніи льсти1выхъ словeсъ [въ лихои1мствэ льсти1выми словесы2] вaсъ ўловsтъ: и4хже сyдъ и3скони2 не косни1тъ, и3 поги1бель и4хъ не дрeмлетъ.

³

І через користолюбство будуть ловити вас облесливими словами; суд їм давно готовий, і загибель їхня не дрімає.

⁴

Ѓще бо бGъ ѓггелwвъ согрэши1вшихъ не пощадЁ, но плени1цами мрaка свzзaвъ, предадE на сyдъ мyчимыхъ блюсти2:

⁴

Бо якщо Бог не помилував ангелів, які згрішили, а, зв’язавши путами пекельної темряви, віддав зберігати їх на суд для покарання;

⁵

и3 пeрвагw мjра не пощадЁ, но nсмaго нHа прaвды проповёдника сохрани2, пот0пъ мjру нечeствовавшихъ наведE:

⁵

і якщо не пощадив першого світу, а у восьми душах зберіг родину Ноя, проповідника правди, коли навів потоп на світ нечестивих;

⁶

и3 грaды содHмскіz и3 гомHррскіz сжeгъ, разорeніемъ њсуди2, w4бразъ хотsщымъ нечeствовати положи1въ:

⁶

і якщо міста Содом та Гоморру, засудивши на знищення, спопелив, показавши приклад майбутнім нечестивцям,

⁷

и3 првdнаго лHта, њби1дима t беззак0нныхъ въ нечистотЁ сожи1тіz, и3збaви:

⁷

а праведного Лота, змученого людьми шаленої розпусти, визволив, —

⁸

видёніемъ бо и3 слyхомъ прaведный, живhй въ ни1хъ, дeнь t днE дyшу првdну беззак0нными дёлы мyчаше:

⁸

бо цей праведник, живучи серед них, бачив і чув беззаконні діла їхні і тим щодня мучив свою праведну душу, —

⁹

(За? …з7.) вёсть гDь бlгочcти6выz t напaсти и3збавлsти, непрaведники же на дeнь сyдный м{чимы блюсти2,

⁹

то, звичайно, знає Господь, як визволяти благочестивих від спокуси, а беззаконників тримати на день суду, для покарання,

¹⁰

наипaче же в8слёдъ плотскjz п0хоти сквернeніz ходsщыz и3 њ госп0дствэ нерадsщыz: продерзaтелє, себЁ ўгHдницы, слaвы не трепeщутъ хyлzще:

¹⁰

а найпаче тих, що йдуть услід за гидкою похіттю плотською, зневажають начальства, зухвалі, самодогідливі, не бояться злословити вищих,

¹¹

и3дёже ѓгGли крёпостію и3 си1лою бHлши сyще, не терпsтъ на сS t гDа ўкори1зненъ сyдъ.

¹¹

тоді як і ангели, перевершуючи їх міццю і силою, не промовляють на них перед Господом докірливого суду.

¹²

Сjи же, ћкw ск0ти жив0тни є3стеств0мъ бhвше въ поги1бель и3 тлю2, въ ни1хже не разумёютъ хyлzще, во и3стлёніи своeмъ и3стлёютъ,

¹²

Вони, як безмовні тварини, що за своєю природою призначені на виловлення та знищення, лихословлячи те, чого не розуміють, у розтлінні своєму знищаться,

¹³

пріeмлюще мздY непрaведну, слaсть мнsще вседнeвное насыщeніе, скверни1тєли и3 пор0чницы, питaющесz лестьми2 свои1ми, kдyще съ вaми,

¹³

вони одержать відплату за беззаконня; бо вони вважають насолодою повсякденну розкіш; сквернителі та соромітники, вони насолоджуються своєю оманою, бенкетуючи з вами;

¹⁴

џчи и3мyще и3сп0лнь блудодэsніz и3 непрестaемагw грэхA, прельщaюще дyшы неутверждє1ны, сeрдце научeно лихои1мству и3мyще, клsтвы ч†да:

¹⁴

очі у них сповнені блудодіяння і безперестанного гріха, вони зваблюють душі неутверджені; серце їхнє привчене до користолюбства, це — сини прокляття.

¹⁵

њстaвльше прaвый пyть заблуди1ша, послёдовавше пути2 валаaма вос0рова, и4же мздY непрaведну возлюби2,

¹⁵

Залишивши прямий шлях, вони заблукали, йдучи слідом за Валаамом, сином Восоровим, який полюбив мзду неправедну,

¹⁶

њбличeніе же и3мЁ своегw2 беззак0ніz: под8zрeмникъ безглaсенъ, человёческимъ глaсомъ провэщaвшь, возбрани2 прор0ка безyміе.

¹⁶

але був викритий у своєму беззаконні: безсловесна ослиця, промовивши людським голосом, спинила безумство пророка.

¹⁷

Сjи сyть и3ст0чницы безв0дни, w4блацы и3 мглы6 t вётръ преноси1ми, и5мже мрaкъ тeмный во вёки блюдeтсz.

¹⁷

Це безводні джерела, імла та хмари, що їх жене вітер; для них приготований морок вічної темряви.

¹⁸

ПрегHрдаz бо суеты2 вэщaюще, прельщaютъ въ сквє1рны плотскjz п0хоти, tбэгaющихъ всsчески t ни1хъ живyщихъ во льсти2,

¹⁸

Бо, висловлюючи надуте пустослів’я, вони ловлять у плотські похоті і розпусту усіх, які ледве відстали від тих, що живуть в омані.

¹⁹

своб0ду и5мъ њбэщавaюще, сaми раби2 сyще тлeніz: и4мже бо кто2 побэждeнъ бывaетъ, семY и3 раб0тенъ є4сть.

¹⁹

Обіцяють їм волю, будучи самі рабами тління; бо хто ким буває переможений, той тому і раб.

²⁰

Ѓще бо tбёгше сквeрнъ мjра въ рaзумъ [познaніемъ] гDа и3 сп7са нaшегw ї}са хrтA, си1ми же пaки сплeтшесz побэждaеми бывaютъ, бhша и5мъ послBднzz гHрша пeрвыхъ.

²⁰

Бо якщо, позбавившись скверни світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, вони знов заплутуються в ній і перемагаються нею, то останнє буває для них гірше за перше.

²¹

Лyчше бо бЁ и5мъ не познaти пути2 прaвды, нeжели познaвшымъ возврати1тисz вспsть t прeданныz и5мъ с™hz зaповэди.

²¹

Краще було б їм не пізнати дороги правди, ніж, пізнавши її, повернутися назад від переданої їм святої заповіді.

²²

Случи1сz бо и5мъ и4стиннаz при1тча: пeсъ возврaщьсz на свою2 блев0тину, и3: свиніS, њмhвшисz, въ кaлъ ти1нный.

²²

Але з ними трапляється за правдивим прислів’ям: «пес повертається до своєї блювотини» і «помита свиня йде валятися в багно».