Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И# бhсть, є3гдA глаг0лаше лeвъ словесA сі‰ ко nрлY, и3 ви1дэхъ:
1
Коли лев говорив до орла ці слова, я побачив,
2
и3 сE, ћже њстA главA, и3 не kви1шасz четhри кри1ла w4наz, ±же къ немY преид0ша и3 воздвиг0шасz да цaрствуютъ, и3 бsше цaрство и4хъ скyдно и3 молвы2 п0лно.
2
що не з’являлася більше голова, яка залишалася разом з чотирма крилами, які перейшли до неї і піднімалися, щоб царювати, але царство яких було слабке і повне збурювань.
3
И# ви1дэхъ, и3 сE, т† не kвлsхусz, и3 всE тёло џрлее возжигaшесz, и3 ўстраши1сz землS ѕэлw2, и3 ѓзъ t молвы2 и3 ќжаса ўмA и3 t вели1ка стрaха воспрzнyхъ и3 рёхъ дyху моемY:
3
І я бачив, і ось вони зникли, і все тіло орла згорало, і жахнулася земля, і я від тривоги, несамовитости розуму і від великого страху прокинувся і сказав духу моєму:
4
сE, ты2 п0далъ є3си2 мнЁ то2 въ т0мъ, ћкw и3спытyеши пути6 вhшнzгw:
4
ось, ти заподіяв мені це тим, що випробовуєш путі Всевишнього.
5
сE, є3щE ўтруждeнъ є4смь душeю и3 дyхомъ мои1мъ и3знемог0хъ ѕэлw2, и3 нижE мaлаz є4сть во мнЁ си1ла t мн0жества боsзни, є4юже ўстраши1хсz н0щи сеS:
5
Ось, я ще тремчу серцем і дуже знеміг духом моїм, і немає у мені ніскільки сили від великого страху, яким я уражений у цю ніч.
6
нн7э ќбw помолю1сz вhшнему, да мS ўкрэпи1тъ дaже до концA.
6
Отже, нині я помолюся Всевишньому, щоб Він укріпив мене до кінця.
7
И# рек0хъ: вLко гDи, ѓще њбрэт0хъ благодaть пред8 nчи1ма твои1ма, и3 ѓще њправдaнъ є4смь пред8 тоб0ю пaче мн0гихъ, и3 ѓще и4стиннw взhде молeніе моE пред8 лицeмъ твои1мъ,
7
І сказав я: Владико Господи! якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми, якщо Ти знайшов мене праведним перед багатьма, і якщо молитва моя справді зійшла перед лице Твоє,
8
ўкрэпи1 мz и3 kви2 мнЁ рабY твоемY толковaніе и3 раздэлeніе видёніz гр0знагw сегw2, да совершeннэе ўтёшиши дyшу мою2:
8
укріпи мене і покажи мені, рабові Твоєму, значення цього страшного видіння, щоб цілком заспокоїти душу мою:
9
дост0йна бо менE и3мёлъ є3си2 показaти мнЁ временA послBднzz. И# речE ко мнЁ:
9
бо Ти судив мене гідним, щоб показати мені останні часи. І Він сказав мені:
10
сіE є4сть толковaніе видёніz сегw2:
10
таке значення видіння цього:
11
nрлA є3г0же ви1дэлъ є3си2 восходsща t м0рz, то2 є4сть цaрство, є4же ви1дэно бhсть въ видёніи даніи1ла брaта твоегw2,
11
орел, якого ти бачив, що піднімався від моря, є царство, показане у видінні Даниїлові, братові твоєму;
12
но нёсть є3мY протолк0вано, ±же ѓзъ нн7э тебЁ протолкyю.
12
але йому не було пояснено те, що нині Я пояснюю тобі.
13
СE, днjе грzдyтъ, и3 востaнетъ цaрство на земли2, и3 бyдетъ боsзнь вsщшаz всBмъ цaрствwмъ, ±же бhша прeжде є3гw2:
13
Ось, приходять дні, коли постане на землі царство більш страшне, ніж усі царства, які були раніше нього.
14
цaрствовати же бyдутъ на нeй цaріе дванaдесzть, є3ди1нъ по є3ди1ному,
14
У ньому будуть царювати, один після одного, дванадцять царів.
15
и4бо вторhй начнeтъ цaрствовати, и3 т0й њдeржитъ вsщшее врeмz пaче дванaдесzти:
15
Другий з них почне царювати, і утримає владу більш тривалий час, ніж інші дванадцять.
16
сіE є4сть толковaніе дванaдесzти кри1лъ, ±же ви1дэлъ є3си2.
16
Таке значення дванадцяти крил, бачених тобою.
17
И# є3гHже слhшалъ є3си2 глaсъ, и4же глаг0лаше, не t глaвъ є3гw2 и3сходsщь, но t среди1ны тёла є3гw2,
17
А що ти чув голос, який говорив, що виходив не від голів орла, але зсередини тіла його,
18
сіE є4сть толковaніе: ћкw п0слэ врeмене цaрства тогw2 родsтсz рвє1ніz не м†ла, и3 бёдствовати и4мать, ћкw да падeтъ, и3 не падeтъ тогдA, но пaки возстaвитсz въ своE начaло:
18
це означає, що після часу того царства відбудуться чималі чвари, і царство буде піддане небезпеці падіння; але воно не впаде тоді і відновиться у первісному стані своєму.
19
ґ ±же ви1дэлъ є3си2 подкри1лєцъ џсмь прилэплsющихсz кри1ламъ є3гw2,
19
А що ти бачив вісім малих підкрильних пер, з’єднаних із крилами, це означає,
20
сіE є4сть толковaніе: востaнутъ въ т0мъ џсмь царeй, и4хже бyдутъ временA лє1гка и3 лBта скHраz, и3 двA ќбw t ни1хъ поги1бнутъ:
20
що постануть у царстві вісім царів, часи яких будуть легкі і роки швидкоплинні, і два з них загинуть.
21
приближaющусz же врeмени срeднему, четhри сохранsтсz во врeмz, є3гдA начнeтъ приближaтисz врeмz є3гw2 да скончaетсz, дв0е же на конeцъ сохранsтсz.
21
Коли буде наближатися середній час, чотири збережуться до того часу, коли буде близький кінець його; а два збережуться до кінця.
22
Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 три2 главы6 пок0zщыzсz,
22
А що ти бачив три голови, які спочивають, це означає,
23
сіE є4сть толковaніе: въ послBднzz є3гw2 воздви1гнетъ вhшній три2 ц†рства и3 призовeтъ въ нS мн0гихъ, и3 поwбладaютъ землeю:
23
що в останні дні царства Всевишній воздвигне три царства і підкорить їм багато інших, і вони будуть володарювати над землею і жителями її
24
и3 и5же њбитaютъ на нeй, съ труд0мъ мн0гимъ на всёхъ, и5же бhша прeжде си1хъ, сегw2 рaди тjи назвaни сyть главы6 w4рли:
24
з більшим утиском, ніж усі, що були раніше; тому вони і названі головами орла,
25
сjи бо бyдутъ, и5же воз8wглавsтъ нечє1стіz є3гw2 и3 и5же совершaтъ послBднzz є3гw2.
25
бо саме вони довершать беззаконня його і покладуть кінець йому.
26
Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 главY болшyю неzвлsющуюсz, сіE є4сть толковaніе є3S: ћкw є3ди1нъ t ни1хъ на nдрЁ своeмъ ќмретъ, но nбaче съ мучeніемъ,
26
А що ти бачив, що велика голова не з’являлася більше, це означає, що один з царів помре на постелі своїй, втім, з муками,
27
и4бо двA, и5же пребyдутъ, мeчь и5хъ поsстъ:
27
а двох інших пожере меч;
28
є3ди1нагw бо мeчь поsстъ сyщихъ съ ни1мъ, но nбaче и3 сeй мечeмъ на послёдокъ падeтъ.
28
меч одного пожере того, який з ним, але і він з часом помре від меча.
29
Ґ ±же ви1дэлъ є3си2 двA подкри6ліz восхwдsщаz на главY, ћже є4сть њ деснyю странY,
29
А що ти бачив, два підкрильних пера перейшли на голову, яка знаходиться з правого боку,
30
сіE є4сть толковaніе: сjи сyть, и5хже соблюдE вhшній въ конeцъ св0й, то2 є4сть цaрство скyдное и3 скорбeй п0лно.
30
це ті, яких Всевишній зберіг до кінця царства, тобто царство убоге і сповнене занепокоєнь.
31
Ћкоже ви1дэлъ є3си2 и3 львA, є3г0же ви1дэлъ є3си2 t лёса возбуди1вшасz, рыкaюща и3 глаг0люща ко nрлY, и3 њбличaюща є3го2 и3 непр†вды є3гw2 всёми словесы2 є3гw2, ћкоже слhшалъ є3си2:
31
Лев, якого ти бачив, як він піднявся з лісу і рикав, який говорив до орла й викривав його у неправдах його всіма словами його, які ти чув,
32
сeй є4сть вётръ, є3г0же сохрани1лъ вhшній на конeцъ на ни1хъ и3 на нечє1стіz и4хъ, и3 њбличи1тъ тёхъ и3 њб8zви1тъ пред8 тёми прeлєсти и4хъ,
32
це — Помазаник, збережений Всевишнім до кінця проти них і нечестя їх, Який викриє їх і представить перед ними утиски їх.
33
постaвитъ бо и5хъ на судЁ живhхъ: и3 бyдетъ, є3гдA њбличи1тъ и5хъ, тогдA накaжетъ и5хъ:
33
Він поставить їх на суд живих і, викривши їх, покарає їх.
34
и4бо њстaнокъ людjй мои1хъ и3збaвитъ съ бёдностію, и5же сохранeни сyть на концaхъ мои1хъ, и3 ўблажи1тъ и5хъ, д0ндеже пріи1детъ конeцъ дeнь судA, њ нeмже гlахъ тебЁ t начaла.
34
Він з милосердя визволить залишок народу Мого, тих, які збереглися у межах Моїх, і обрадує їх, доки не прийде кінець, день суду, про який Я сказав тобі на початку.
35
Сeй с0нъ, є3г0же ви1дэлъ є3си2, и3 сі‰ сyть толков†ніz.
35
Такий сон, бачений тобою, і таке значення його.
36
Ты2 u5бо є3ди1нъ дост0инъ бhлъ є3си2 знaти тaйну сію2 вhшнzгw:
36
Ти один був достойний знати цю таємницю Всевишнього.
37
напиши2 ќбw вс‰ сі‰ въ кни1гу, ±же ви1дэлъ є3си2, и3 положи2 | въ мёстэ сохрaннэ,
37
Усе це, бачене тобою, напиши у книзі і поклади у потаємному місці;
38
и3 научи1ши си6мъ м{дрыz t людjй твои1хъ, и4хже сердцA вёси, ћкw м0гутъ пріsти и3 храни1ти т†йны сі‰:
38
і навчи цього мудрих з народу твого, яких серця́ ви́знаєш здатними прийняти і зберігати ці таємниці.
39
тh же є3щE потерпи2 здЁ и3нhхъ днjй сeдмь, да тебЁ покaзано бyдетъ всE, є4же и3зв0литсz вhшнему показaти тебЁ. И# tи1де t менє2.
39
А ти пробудь тут ще сім днів, щоб тобі показано було, що Всевишньому вгодно буде показати тобі. І відійшов від мене.
40
И# бhсть, є3гдA ўслhша вeсь нар0дъ, ћкw проид0ша сeдмь днjй, и3 ѓзъ не возврати1хсz во грaдъ, и3 собрaшасz вси2 t мeншагw дaже до б0лшагw, и3 пріид0ша ко мнЁ и3 рек0ша ми2, глаг0люще:
40
Коли після закінчення семи днів весь народ почув, що я не повернувся у місто, зібралися всі від малого до великого і, прийшовши до мене, говорили мені:
41
что2 согрэши1ли є3смы2 тебЁ и3 что2 непрaво содёzхомъ на тS, ћкw њставлszй нaсъ сёлъ є3си2 на мёстэ т0мъ;
41
чим згрішили ми проти тебе? І чим скривдили тебе, що ти, залишивши нас, сидиш на цьому місці?
42
тh бо нaмъ њстaлсz є3си2 є3ди1нъ t всёхъ людjй, ћкоже гр0здъ t віногрaда и3 ћкw свэти1лникъ въ мёстэ мрaчнэ и3 ћкw пристaнище и3 корaбль спасeный t бyри:
42
Ти один із усього народу залишився нам, як гроно від винограду, як світильник у темному місці і як пристань і корабель, урятований від бурі.
43
и3ли2 недовHлна нaмъ сyть ѕл†z, ±же приключaютсz;
43
Невже мало бід, що сталися з нами?
44
ѓще u5бо ты2 нaсъ њстaвиши, к0ль лyчше бы нaмъ бhло, ѓще бhхомъ сожжeни бhли и3 мы2 съ сожжeніемъ сіHна;
44
Якщо ти залишиш нас, то краще було б для нас згоріти, коли горів Сион.
45
нижE бо мы2 є3смы2 лyчши тёхъ, и5же тaмw ўмр0ша. И# плaкаша глaсомъ вели1кимъ. И# њвэщaхъ къ ни6мъ и3 рек0хъ:
45
Бо ми не кращі за тих, які померли там. І плакали вони з голосним воланням. Відповідаючи їм, я сказав:
46
ўповaй, ї}лю, и3 не скорби2 ты2, д0ме їaкwвль:
46
надійся, Ізраїлю, і не тужи, доме Якова;
47
є4сть бо пaмzть њ вaсъ пред8 вhшнимъ, и3 крёпкій не забы2 вaсъ въ напaсти:
47
бо пам’ятає про вас Всевишній, і Кріпкий не забув вас у напасті.
48
ѓзъ бо не њстaвихъ вaсъ, ни tид0хъ t вaсъ, но пріид0хъ на сіE мёсто, да помолю1сz њ разорeніи сіHна, да взыщY млcрдіе за смирeніе с™hни вaшеz:
48
І я не залишив вас і не пішов від вас, але прийшов на це місце, щоб помолитися за розорений Сион і просити милосердя приниженій святині вашій.
49
и3 нн7э и3ди1те є3ди1нъ кjйждо въ д0мъ св0й, и3 ѓзъ пріидY къ вaмъ по днeхъ си1хъ.
49
Тепер ідіть кожен у дім свій, і я прийду до вас після цих днів.
50
И# tи1де нар0дъ, ћкоже рек0хъ є3мY, во грaдъ:
50
І пішов народ, як я сказав йому, у місто,
51
ѓзъ же сэд0хъ на п0ли сeдмь днjй, ћкоже ми2 повелЁ, и3 kд0хъ т0кмw t цвэтHвъ сeлныхъ, и3 t трaвъ сотворенA бhсть мнЁ пи1ща во днeхъ тёхъ.
51
а я залишався у полі протягом семи днів, як повелено мені, і годувався у ті дні тільки квітами польовими, і трава була мені їжею.