Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сі‰ гlетъ гDь: ѓзъ и3звед0хъ лю1ди сі‰ и3з8 раб0ты, и5мже повелBніz дaхъ рабы6 мои1ми прbрHки, и5хже слyшати не восхотёша, но tверг0ша мо‰ совёты.
1
Так говорить Господь: Я вивів народ цей з рабства, дав їм повеління через рабів Моїх, пророків, яких вони не захотіли слухати, але відкинули Мої поради.
2
Мaти, ћже и5хъ роди2, глаг0летъ и5мъ: и3ди1те, сhнове, понeже ѓзъ вдови1ца є4смь и3 њстaвлена,
2
Мати, яка народила їх, говорить їм: «ідіть, діти; бо я вдова і залишена.
3
воспитaхъ вы2 съ рaдостію и3 лиши1хсz вaсъ со плaчемъ и3 ск0рбію, ћкw согрэши1сте пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ, и3 є4же лукaвое є4сть пред8 ни1мъ, сотвори1сте:
3
Я виховала вас з радістю, і відпустила з плачем і гіркотою, бо ви згрішили перед Господом Богом вашим, і зробили зле перед Ним.
4
нн7э же что2 сотворю2 вaмъ; ѓзъ вдовA є4смь и3 њстaвлена: и3ди1те, сhнове, и3 проси1те t гDа млcти.
4
Нині ж що зроблю для вас? Я вдова і залишена: йдіть, діти, і просіть у Господа милости».
5
Ѓзъ же тебE, џ§е, свидётелz призывaю на мaтерь сынHвъ, и5же не восхотёша завёта моегw2 храни1ти:
5
Тебе, Отче, прикликаю за свідка на матір синів, які не захотіли зберігати завіту мого.
6
да дaси и5мъ посрамлeніе и3 мaтерь и4хъ на расхищeніе, да р0да и4хъ не бyдетъ,
6
Віддай їх на посоромлення і матір їхню — на розкрадання, щоб не було роду їхнього.
7
да расточaтсz во kзhки и3менA и4хъ, да и3зглaдzтсz t земли2, занE презрёша завётъ м0й.
7
Нехай розсіються імена їхні по народах і згладяться на землі, бо вони знехтували завіт мій.
8
Г0ре тебЁ, ґссyръ, и4же сокрывaеши непрaвєдныz ў себє2. Р0де лукaвый, воспомzни2, что2 сотвори1хъ сод0му и3 гом0ррэ,
8
Горе тобі, Ассуре, що ховаєш у себе нечестивих! Роде лукавий! згадай, що Я зробив Содому і Гоморрі.
9
и4хже землS лежи1тъ въ жyпелнэй грyдэ и3 въ х0лмэхъ пeпелныхъ: тaкw дaмъ тёхъ, и5же мS не слyшаша, гlетъ гDь вседержи1тель.
9
Земля їх лежить у смоляних брилах і пагорбах попелу. Так учиню Я з тими, які Мене не слухалися, — говорить Господь Вседержитель.
10
Сі‰ гlетъ гDь ко є4здрэ: возвэсти2 лю1демъ мои6мъ, ћкw дaмъ и5мъ цaрство їеrли1мское, є4же дaти и3мёхъ ї}лю,
10
Так говорить Господь до Ездри: звісти народу Моєму, що Я дам їм царство Єрусалимське, яке обіцяв Ізраїлю,
11
и3 возмY мнЁ слaву и4хъ и3 дaмъ и5мъ селє1ніz вBчнаz, ±же пред8угот0вахъ и5мъ:
11
і прийму славу від них і дам їм оселі вічні, які приготував для них.
12
дрeво жи1зни бyдетъ и5мъ въ благов0ніе мaсти, и3 не и4мутъ труждaтисz, нижE ўтрудsтсz.
12
Дерево життя буде для них мастю запашною; не будуть зморювані працею і не знеможуть.
13
И#ди1те и3 пріими1те, проси1те себЁ днjй мaлыхъ, да закоснsтъ: ўжE гот0во є4сть вaмъ цaрство, бди1те.
13
Ідіть і одержіть; просіть собі днів малих, щоб вони не забарилися. Уже готове для вас царство: пильнуйте.
14
Засвидётелствуй нб7омъ и3 землeю: сотр0хъ бо ѕл0е и3 сотвори1хъ бlг0е, ћкw живY ѓзъ, гlетъ гDь.
14
Свідчіть, небо і земля, бо Я стер зле і створив добре. Живу Я! — говорить Господь.
15
Мaти, њб8ими2 сhны тво‰, воспитaй и5хъ со весeліемъ, ћкw голуби1ца ўтверди2 н0зэ и4хъ, занE тебE и3збрaхъ, гlетъ гDь.
15
Мати! обійми синів твоїх, виховуй їх з радістю; як голубка, зміцнюй ноги їхні, бо Я обрав тебе, — говорить Господь.
16
И# воскRшY мє1ртвыz t мёстъ свои1хъ и3 и3з8 гробHвъ и3зведY и5хъ: познaхъ бо и4мz моE во ї}ли.
16
І воскрешу мертвих на місцях їхніх і з гробів виведу їх, бо Я пізнав ім’я Моє в Ізраїлі.
17
Не б0йсz, мaти сынHвъ, занE тебE и3збрaхъ, гlетъ гDь.
17
Не бійся, мати синів, бо Я обрав тебе, — говорить Господь.
18
Послю2 тебЁ п0мощь џтроки мо‰, и3сaію и3 їеремjю, по и4хже совёту њс™и1хъ и3 ўгот0вахъ тебЁ древeсъ дванaдесzть њтzгчeныхъ разли1чными плHды,
18
Я пошлю на допомогу тобі рабів Моїх Ісаю та Єремію, за порадою яких Я освятив і приготував тобі дванадцять дерев, обтяжених різними плодами,
19
и3 толи1кожде и3ст0чникwвъ текyщихъ млек0мъ и3 мeдомъ, и3 г0ръ превыс0кихъ сeдмь и3мёющихъ ши1покъ и3 крjнъ, на ни1хже весeліемъ и3сп0лню сhны тво‰.
19
і стільки ж джерел, які течуть молоком і медом, і сім гір найбільших, які вирощують троянду і лілею, через які сповню радістю синів твоїх.
20
ВдовY њправдaй, си1ру суди2, ни1щему дaй, сиротY защити2, нагaго њдёй,
20
Виправдай удову, дай суд бідному, допоможи убогому, захисти сироту, одягни нагого,
21
њ сокрушeннэмъ и3 немощнёмъ попецhсz, хром0му не посмёйсz, защити2 безрyкаго, ґ слэпaго къ видёнію свёта моегw2 припусти2:
21
про розслабленого і немічного потурбуйся, з кульгавого не смійся, безрукого захисти, і сліпого приведи до бачення світла Мого,
22
стaраго и3 младaго междY стэнaми твои1ми сокрhй:
22
старця і юнака у стінах твоїх збережи,
23
мє1ртвыz и3дёже њбрsщеши, назнaменавъ tдaй гр0бу, и3 дaмъ тебЁ пeрвое сэдёніе въ воскrніе моE.
23
мертвих, де знайдеш, засвідчивши, віддай гробу, і Я дам тобі перше місце у Моєму воскресінні.
24
И# ўтиши1тесz и3 препок0йтесz, лю1діе мои2, занE пріи1детъ пок0й вaшъ.
24
Відпочивай і упокоюйся, народе Мій, бо прийде спокій твій.
25
Корми1лице благaz, корми2 сhны тво‰, ўтверждaй н0зэ и4хъ.
25
Годуй синів твоїх, добра годувальнице, зміцнюй ноги їхні.
26
РабHвъ, и5хже тебЁ дaхъ, ни є3ди1нъ t ни1хъ поги1бнетъ, и5хъ бо ѓзъ взыщY t числA твоегw2.
26
З рабів, яких Я дав тобі, ніхто нехай не загине, бо Я стягну їх від тебе.
27
Не и3знемогaй: є3гдa бо пріи1детъ дeнь печaли и3 тэсноты2, и3нjи восплaчутсz и3 печaльни бyдутъ, тh же рaдостна и3 nби1лна бyдеши.
27
Не слабшай. Коли прийде день печалі і тісноти, інші будуть плакати і журитися, а ти будеш весела і в достатку.
28
Поревнyютъ (тебЁ) kзhцы и3 ничт0же проти1ву тебє2 возм0гутъ, гlетъ гDь.
28
Язичники будуть заздрити тобі, але нічого проти тебе зробити не зможуть, — говорить Господь.
29
Рyцэ мои2 покрhютъ тS, да сhнове твои2 геeнны не ќзрzтъ.
29
Руки Мої покриють тебе, щоб сини твої не бачили геєни.
30
Ўтэшaйсz, мaти, съ сы6ны твои1ми, занE ѓзъ тS и3збaвлю, гlетъ гDь.
30
Утішайся, мати, з синами твоїми, бо Я спасу тебе.
31
Воспомzни2 ч†да тво‰ спsщыz, понeже ѓзъ и3зведY и5хъ и3з8 бокHвъ земли2 и3 млcть съ ни1ми сотворю2: млcтивъ бо є4смь, гlетъ гDь вседержи1тель.
31
Пам’ятай про синів твоїх, що спочивають. Я виведу їх з країв землі й учиню їм милість, бо Я милостивий, — говорить Господь Вседержитель.
32
Њб8ими2 ч†да тво‰, д0ндеже ѓзъ пріидY и3 сотворю2 и5мъ млcрдіе: и3ст0чницы бо мои2 и3з8wби1луютъ и3 блгdть моS не њскудёетъ.
32
Обійми дітей твоїх, доки Я прийду і зроблю їм милість; бо джерела Мої повні і благодать Моя не зменшиться.
33
Ѓзъ є4здра взsхъ повелёніе t гDа на горЁ њри1въ, да и3дY ко ї}лю, къ ни6мже є3гдA пріид0хъ, tри1нуша мS и3 ўничижи1ша зaповэдь гDню.
33
Я, Ездра, одержав на горі Орив повеління від Господа йти до Ізраїля. Коли я прийшов до них, вони відкинули мене і знехтували заповідь Господню.
34
И# сегw2 рaди вaмъ глаг0лю, kзhцы, и5же слhшите и3 разумёете: жди1те пaстырz вaшего, и4же дaстъ вaмъ пок0й вёчный: понeже џнъ ўжE бли1з8 є4сть и3 и4мать пріити2 во скончaніи вэка.
34
Тому вам говорю, язичники, що можете чути і розуміти: чекайте на Пастиря вашого, Він дасть вам мир вічний, бо близько Той, Який прийде на скінчення віку.
35
Бyдите гот0ви къ воздаsніємъ цrтвіz, свётъ бо вёчный возсіsетъ на вы2 во вёки:
35
Будьте готові до воздаяння царства, бо світло невечірнє засяє вам на вічні часи.
36
бэжи1те сёни вёка сегw2, пріими1те наслаждeніе слaвы вaшеz, ѓзъ ћвэ свидётелствую сп7си1телемъ мои1мъ.
36
Уникайте тіні віку цього; прийміть солодкість слави вашої. Я відкрито свідчу про Спасителя мого.
37
Ввёренный дaръ пріими1те и3 весели1тесz, благодарsще призвaвшаго вы2 въ цrтво нбcное.
37
Ввірений дар прийміть, і насолоджуйтеся, дякуючи Тому, Хто прикликав вас у небесне царство.
38
Востaните и3 ст0йте, и3 смотрsйте число2 знaменаныхъ на пирY гDнемъ,
38
Встаньте і стійте, і дивіться, яка кількість знаменованих на вечері Господній,
39
и5же пресели1шасz t сёни вёка сегw2, воспріsша свBтлаz њдэ‰ніz t гDа.
39
які, переселившись від тіні віку цього, одержали від Господа світлий одяг.
40
Воспріими2 число2 твоE, сіHне, и3 заключи2 њдёzнныхъ твои1хъ въ бBлаz, и5же и3сп0лниша зак0нъ гDень.
40
Прийми число твоє, Сионе, і прийми твоїх, одягнених у біле вбрання, які виконали закон Господній.
41
И#сп0лнено є4сть число2 ч†дъ твои1хъ, и5хже желaлъ є3си2: моли2 цrтва гDнz, да бyдутъ њсвzщeни лю1діе твои2, призвaнніи и3з8 начaла.
41
Число бажаних синів твоїх повне. Проси державу Господа, щоб освятився народ твій, покликаний від початку.
42
Ѓзъ є4здра ви1дэхъ на горЁ сіHнстэй нар0дъ мн0гъ, и5хже и3счи1слити не мог0хъ, и3 вси2 пёсньми хвалsху гDа:
42
Я, Ездра, бачив на горі Сионській сонм великий, якого не міг перелічити, і всі вони піснями прославляли Господа.
43
посредё же и4хъ бЁ ю4ноша высочaе в0зрастомъ пaче всёхъ џныхъ, и4же полагaше вэнцы2 на главY коегHждо и3 пaче возвышaшесz, ѓзъ же диви1хсz ѕэлw2.
43
Посеред них був юнак величний, що перевершував усіх їх, і покладав вінці на голову кожного з них і тим ще більше підносився; я вражений був здивуванням.
44
ТогдA вопроси1хъ ѓгGла, глаг0лz: что2 сyть сjи, г0споди;
44
Тоді я запитав ангела: хто ці, господарю мій?
45
Џнъ же tвэщA: сjи сyть, и5же совлек0шасz њдэsніz смeртнагw и3 њблек0шасz въ безсмeртное и3 и3сповёдаша и4мz б9іе: нн7э вэнчaютсz и3 пріeмлютъ фjніки.
45
Він у відповідь мені сказав: це ті, які склали смертний одяг і одяглися у безсмертний і сповідали ім’я Боже; вони тепер увінчуються і приймають переможні пальми.
46
И# вопроси1хъ ѓгGла њ ю4ноши: кто2 є4сть џный ю4ноша, и4же возлагaетъ на ни1хъ вэнцы2 и3 фjніки въ рyцэ даeтъ;
46
Я запитав: а хто цей юнак, який покладає на них вінці і вручає їм пальми?
47
Џнъ же tвэщA ми2: сeй є4сть сн7ъ б9ій, є3г0же и3сповёдаша въ вёцэ сeмъ. Ѓзъ же начaхъ величaти и5хъ, и5же крёпкw за и4мz гDне воwружaшасz.
47
Він відповів мені: Сам Син Божий, Якого вони прославляли у віці цьому. І я почав славити їх, які мужньо стояли за ім’я Господнє.
48
ТогдA речE ми2 ґгGлъ: и3ди2 и3 возвёсти лю1демъ мои6мъ, какwвaz и3 кwли1каz чудесA гDа бGа ви1дэлъ є3си2.
48
Тоді ангел сказав мені: йди і звісти народу моєму, які бачив ти дивні діла Господа Бога.