Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И# бhсть є3гдA скончaхъ глаг0лати словесA сі‰, п0сланъ є4сть ко мнЁ ѓгGлъ, и4же п0сланъ бЁ ко мнЁ въ прє1жніz н0щы,
1
Коли я закінчив говорити ці слова, посланий був до мене ангел, який посилався до мене у попередні ночі,
2
и3 речE ко мнЁ: востaни, є4здро, и3 слhши словесA, ±же пріид0хъ глаг0лати къ тебЁ.
2
і сказав мені: встань, Ездро, і слухай слова́, які я прийшов говорити тобі.
3
И# рек0хъ: глаг0ли, г0споди м0й. И# речE ко мнЁ: м0ре постaвлено є4сть въ прострaннэ мёстэ, дабы2 бhло глуб0ко и3 безмёрно,
3
Я сказав: говори, господарю мій. І він сказав мені: море розташоване у просторому місці, щоб бути глибоким і безмірним;
4
бyдетъ же є3мY вх0дъ въ тёснэ мёстэ постaвленъ, дабы2 под0бно рэкaмъ бhло:
4
але вхід у нього знаходиться у вузькому місці, так що подібний до рік.
5
кт0 бо хотsй восх0щетъ вни1ти въ м0ре и3 ви1дэти є5, и3ли2 госп0дствовати и4мъ, ѓще не пр0йдетъ тэсноты2, въ широтY кaкw пріити2 м0жетъ;
5
Хто побажав би ввійти у море і бачити його, або володарювати над ним, той, якщо не пройде вузьке, як може дійти до широти?
6
и3 пaки и4но: грaдъ с0зданъ є4сть и3 постaвленъ на мёстэ полев0мъ, є4сть же и3сп0лненъ всёми благи1ми:
6
Або інша подоба: місто побудоване і розташоване на рівнині, й наповнене усіма благами;
7
вх0дъ є3гw2 тёсенъ и3 въ стремни1нэ постaвленъ, дабы2 њдеснyю џгнь бhлъ, њшyюю же водA глубокA:
7
але вхід у нього тісний і розташований на крутизні так, що праворуч вогонь, а ліворуч глибока вода.
8
стезs же є4сть є3ди1на т0кмw междY и4ма проложенA, си1рэчь междY nгнeмъ и3 вод0ю, є3ди1ну т0кмw ступeнь человёчу могyщаz вмэсти1ти:
8
Між ними, тобто між вогнем і водою, лежить лише одна стежка, на якій може поміститися не більше, як тільки ступня людини.
9
є3гдA ќбw дaстсz грaдъ сeй человёку въ достоsніе, ѓще не пр0йдетъ когдA предположeннагw бёдства, кaкw пріи1метъ достоsніе своE;
9
Якщо місто це буде дане у спадщину людині, то як вона одержить свою спадщину, якщо ніколи не перейде небезпеки, що лежить на шляху?
10
И# рек0хъ: тaкw, гDи. И# речE ко мнЁ: тaкw є4сть и3 ї}лева чaсть:
10
Я сказав: так, Господи. І Він сказав мені: така і доля Ізраїля.
11
и4хъ бо рaди сотвори1хъ вёкъ, и3 є3гдA преступи1лъ є4сть ґдaмъ законоположє1ніz мо‰, суждeно бhсть є4же сотворeно є4сть:
11
Для них Я створив вік; але коли Адам порушив Мої постанови, визначено було бути тому, що зроблено.
12
и3 сотвори1шасz вх0ди сегw2 вёка тёсни и3 болёзненни и3 трyдни, мaли же и3 лукaви, и3 бёдствъ п0лни и3 труд0мъ вели1кимъ ўтверждeнни,
12
І зробилися входи віку цього тісними, хворобливими, стомливими, також вузькими, лукавими, сповненими бід і які потребують великої праці.
13
и4бо б0лшагw вёка вх0ди прострaнни и3 без8wпaсни и3 творsщіи безсмeртный пл0дъ:
13
А входи майбутнього віку просторі, безпечні, і приносять плід безсмертя.
14
ѓще ќбw входsщіи не вни1дутъ, и5же живyтъ, въ тBснаz и3 сyєтнаz сі‰, не возм0гутъ пріsти, ±же сyть ўготHвана:
14
Отже, якщо ті, що входять, які живуть, не ввійдуть у це тісне і злигоднє, вони не можуть одержати те, що уготоване.
15
нн7э ќбw вскyю ты2 смущaешисz, є3гдA є3си2 тлёненъ, и3 что2 мzтeшисz ты2, є3гдA є3си2 смeртенъ;
15
Навіщо ж засмучуєшся, коли ти тлінний, і чого бентежишся, коли смертний?
16
и3 вскyю не пріsлъ є3си2 въ сeрдцы твоeмъ, є4же є4сть бyдущее, но є4же настоsщее;
16
Навіщо прийняв ти у серці твоєму того, що майбутнє, а прийняв те, що у теперішньому?
17
Tвэщaхъ и3 рёхъ: вLко гDи! сE, ўстр0илъ є3си2 зак0номъ твои1мъ, ћкw прaведніи наслёдzтъ сі‰, нечести1віи же поги1бнутъ:
17
Я відповів і сказав: Владико Господи! ось, Ти визначив законом Твоїм, що праведники успадкують це, а грішники загинуть.
18
прaведніи же понесyтъ тэснотY надёющесz прострaнныхъ: и5же бо нечести1вw сотвори1ша, и3 тэснотY пострадaвше прострaнныхъ не ќзрzтъ.
18
Праведники потерплять тісноту, сподіваючись на просторе, а ті, що нечестиво жили, хоч потерпіли тісноту, не побачать просторого.
19
И# речE ко мнЁ: нёсть судіS пaче бGа, ни разумэвazй пaче вhшнzгw:
19
І Він сказав мені: немає судді вище за Бога, немає того, хто розуміє більше за Всевишнього.
20
погибaютъ бо мн0зи настоsщіи, понeже не радsтъ њ предположeннэмъ б9іи зак0нэ:
20
Гине багато хто у цьому житті, тому що не дбає про запропонований йому закон Божий.
21
повелэвaz бо повелЁ бGъ приходsщымъ, є3гдA пріид0ша, что2 творsще жи1ви бyдутъ, и3 что2 хранsще казни1ми не бyдутъ:
21
Бо суворо повелів Бог тим, що приходять, коли вони прийшли, що працюючи, вони будуть живі, і що дотримуючись, не будуть покарані.
22
тjи бо не сyть ўвэщaни, и3 проти1вишасz є3мY, и3 положи1ша себЁ помышлeніе сyетное,
22
А вони не послухалися, і стали проти Нього, утвердили у собі помисел суєтний.
23
и3 предстaвиша себЁ њбхождeніе грэхHвъ, и3 глаг0лаша вhшнему не бhти, и3 путjй є3гw2 не познaша,
23
Захопилися гріховними оманами, сказали про Всевишнього, що Його нема, не пізнали путів Його,
24
и3 зак0нъ є3гw2 ўничижи1ша, и3 њбэтwвaніz є3гw2 tверг0ша, и3 въ зак0нэхъ є3гw2 вёры не и3мёша, и3 дёлъ є3гw2 не соверши1ша:
24
знехтували закон Його, відкинули обітниці Його, не мали віри до обрядових установлень Його, не звершували діл Його.
25
тогw2 рaди, є4здро, тшє1тнаz тщє1тнымъ и3 пHлнаz пHлнымъ:
25
І тому, Ездро, пустим порожнє, а повним повне.
26
сE, врeмz пріи1детъ, и3 бyдетъ, є3гдA пріи1дутъ знaмєніz, ±же предрек0хъ тебЁ, и3 kви1тсz невёста, и3 kвлsющисz покaжетсz, ћже нн7э крhетсz t земли2,
26
Ось, прийде час, коли прийдуть знамення, які Я передрік тобі, і явиться наречена, і, являючись, покажеться, — приховувана нині землею.
27
и3 всsкъ, и4же и3збaвленъ є4сть t предрэчeнныхъ ѕлhхъ, т0й ќзритъ ди6внаz мо‰:
27
І всякий, хто позбавиться раніше перелічених зол, сам побачить чудеса Мої.
28
tкрhетбосz сн7ъ м0й ї}съ съ тёми, и5же съ ни1мъ сyть, и3 насладsтсz, и5же њстaвлени сyть, въ лётэхъ четhрехъ стёхъ:
28
Бо відкриється Син Мій Ісус з тими, які з Ним, і ті, що залишилися, будуть насолоджуватися чотириста років.
29
и3 бyдетъ по лётэхъ си1хъ, и3 ќмретъ сн7ъ м0й хrт0съ, и3 вси2 и5же дыхaніе и4мутъ человёцы,
29
А після цих років помре Син Мій Христос і всі люди, які мають дихання.
30
и3 њбрати1тсz вёкъ въ дрeвнее молчaніе днjй сeдмь, ћкоже въ прeжнихъ судёхъ, тaкw ћкw да никто2 њстaнетсz:
30
І повернеться вік у давнє мовчання на сім днів, подібно до того, як було раніше, так що не залишиться нікого.
31
и3 бyдетъ по днeхъ седми2, и3 возбyдитсz, и4же не u5 бди1тъ, вёкъ и3 ќмретъ растлённый,
31
Після ж семи днів постане вік приспаний, і помре ушкоджений.
32
и3 землS и3здaстъ тёхъ, и5же въ нeй спsтъ, и3 прaхъ, и5же въ нeмъ молчaніемъ њбитaютъ, и3 храни6лища и3здадyтъ вд†нныz и5мъ дyшы:
32
І віддасть земля тих, які у ній сплять, і прах тих, які мовчазно у ньому живуть, а сховища віддадуть ввірені їм душі.
33
и3 tкрhетсz вhшній на пrт0лэ судA, и3 пр0йдутъ бэды6, и3 долготерпёніе соберeтсz:
33
Тоді явиться Всевишній на престолі суду, і пройдуть біди, і закінчиться довготерпіння.
34
сyдъ же є3ди1нъ пребyдетъ, и4стина стaнетъ, и3 вёра возм0жетъ,
34
Суд буде один, істина утвердиться, віра зміцниться.
35
и3 дёло послёдовати бyдетъ, и3 мздA покaжетсz, и3 пр†вды воспрsнутъ, и3 непр†вды не воз8wбладaютъ.
35
Потім піде діло, відкриється нагорода, постане правда, перестане господарювати неправда.
36
И# рек0хъ: пeрвый ґвраaмъ њ сод0млzнэхъ моли1лсz, и3 мwmсeй за nтцы2 согрёшшыz въ пустhни,
36
Я сказав: Авраам перший молився за содомлян; Мойсей — за батьків, які згрішили у пустелі;
37
и3 и5же по нeмъ за ї}лz во дни6 ґхaза и3 самуи1ла,
37
Ісус після нього — за Ізраїля у дні Ахана;
38
давjдъ њ сокрушeніи, и3 соломHнъ за си1хъ, и5же пріид0ша во њсвzщeніе,
38
Самуїл і Давид — за тих, кого погубляють, Соломон — за тих, які прийшли на освячення;
39
и3 и3ліA за тёхъ, и5же д0ждь пріsша, и3 за мeртва, да њживeтъ,
39
Ілля — за тих, які прийняли дощ, і за мерця, щоб він ожив;
40
и3 є3зекjа за лю1ди во дни6 сеннахирjма, и3 мн0зи за мн0гихъ:
40
Єзекія — за народ у дні Сеннахирима, і багато хто — за багатьох.
41
ѓще u5бо нн7э, є3гдA тлённое возрастE, и3 непрaвда ўмн0жена є4сть, и3 моли1шасz прaведніи за нечести1выхъ, вскyю и3 нн7э тaкw не бyдетъ;
41
Отже, якщо тоді, коли посилилося розтління і примножилася неправда, праведні молилися за неправедних, то чому ж не бути тому і нині?
42
И# tвэщA ко мнЁ и3 речE: настоsщій вёкъ не є4сть конeцъ, слaва въ нeмъ чaстаz пребывaетъ: тогw2 рaди моли1шасz за немощнhхъ:
42
Він відповів мені і сказав: нинішній вік не є кінець; слави у ньому часто не буває, тому молилися за немічних.
43
дeнь бо сyдный бyдетъ конeцъ врeмене сегw2 и3 начaло врeмене бyдущагw безсмeртіz, въ нeмже мимои1де тлёніе,
43
День же суду буде кінцем часу цього і початком часу майбутнього безсмертя, коли мине тління,
44
разруши1сz невоздeржность, tсёчено є4сть невёріе, возрастe же прaвда, возсіS и4стина:
44
припиниться нестриманість, знищиться невір’я, а зросте правда, засяє істина.
45
тогдA бо никт0же м0жетъ спасти2 того2, и4же поги1бе, ни потопи1ти того2, и4же побэди2.
45
Тоді ніхто не зможе ні спасти загиблого, ні погубити того, хто переміг.
46
И# tвэщaхъ и3 рек0хъ: сіE є4сть сл0во моE пeрвое и3 послёднее, ћкw лyчше бЁ не дaти земли2 ґдaму, и3ли2 є3гдA ўжE данA бhсть, ўдержaти є3го2, да не согрэши1тъ:
46
Я відповів і сказав: ось моє слово перше й останнє: краще було не давати землі Адаму, або, коли вже дана, утримати його, щоб не згрішив.
47
чт0 бо п0льзуетъ человёкwмъ въ настоsщемъ вёцэ жи1ти въ ск0рби, и3 мє1ртвымъ чazти кaзни;
47
Яка користь людям — у нинішньому віці жити у смутку, а після смерти очікувати покарання?
48
q, что2 сотвори1лъ є3си2, ґдaме; ѓще бо ты2 согрэши1лъ є3си2, не є3ди1нагw тебє2 сотвори1сz падeніе, но и3 нaше, и5же t тебє2 произыд0хомъ:
48
О, що зробив ти, Адаме? Коли ти згрішив, то звершилося падіння не тебе тільки одного, але і нас, які від тебе народжуємося.
49
чт0 бо п0льзуетъ нaмъ, ѓще њбэщaно є4сть нaмъ безсмeртное врeмz, мh же смє1ртнаz дэлA содёлахомъ;
49
Яка користь нам, якщо нам обіцяно безсмертний час, а ми чинили смертні діла?
50
и3 ћкw предрэчeнно є4сть нaмъ вёчное ўповaніе, мh же стропти1віи сyетни сотвори1хомсz;
50
Нам передвіщена вічна надія, а ми, непотребні, зробилися суєтними.
51
и3 ћкw tложє1на сyть нaмъ жили6ща здрaвіz и3 пок0z, мh же лукaвw жи1ли є3смы2;
51
Нам уготовані оселі здоров’я і спокою, а ми жили зле;
52
и3 ћкw пред8угот0вана є4сть слaва вhшнzгw защити1ти тёхъ, и5же п0здэ пожи1ша, мh же по стр0пwтнымъ путє1мъ ходи1хомъ;
52
уготована слава Всевишнього, щоб покрити тих, які жили лагідно, а ми ходили путями злими.
53
и3 ћкw покaзанъ бyдетъ рaй, є3гHже пл0дъ нерастлёнъ пребывaетъ, въ нeмже є4сть пок0й и3 врачбA,
53
Показаний буде рай, плід якого перебуває нетлінним і в якому спокій і зцілення;
54
мh же не вни1демъ, въ неблагодaрныхъ бо мёстэхъ пожи1хомъ;
54
але ми не увійдемо в нього, тому що оберталися у місцях неплідних.
55
и3 ћкw пaче ѕвёздъ возблистaютъ ли1ца тёхъ, и5же воздержaніе и3мёzху, н†ша же ли1ца пaче тмы2 чє1рна;
55
Світліше за зірки засяють лиця тих, які мали стриманість, а наші лиця — чорніші за пітьму.
56
и4бо не помышлsхомъ живyще, є3гдA беззак0ніе твори1хомъ, ћкw и4мамы по смeрти терпёти.
56
Ми не помишляли у житті, коли чинили беззаконня, що після смерти будемо страждати.
57
И# tвэщA и3 речE: сіE є4сть помышлeніе п0двига, и4мже подвизaтисz бyдетъ на земли2 рождeнный человёкъ,
57
Він відповів і сказав: це — помисел про боротьбу, яку повинна вести на землі народжена людина,
58
да ѓще побэждeнъ бyдетъ, претерпи1тъ є4же рeклъ є3си2, ѓще же побэди1тъ, воспріи1метъ є4же гlю:
58
щоб, якщо буде переможена, потерпіти те, про що ти сказав, а якщо переможе, одержати те, про що Я говорю.
59
понeже сeй є4сть жив0тъ, њ нeмже мwmсeй речE, є3гдA живsше, къ лю1демъ, глаг0лz: и3збери2 себЁ жив0тъ, да живeши:
59
Це те життя, про яке сказав Мойсей, коли жив, до народу, говорячи: «обери собі життя, щоб жити».
60
не вёроваша же є3мY, но ни п0слэ є3гw2 прbр0кwмъ, нижE мнЁ, и4же гlалъ є4смь и5мъ,
60
Але вони не повірили йому, ні пророкам після нього, ні Мені, що говорив до них,
61
ћкw не былa бы ск0рбь въ погублeніе и4хъ, ћкоже бyдетъ рaдость тBмъ, и5мже ўсовётовано є4сть спcніе.
61
що не буде скорботи за погибель їх, як буде радість за тих, яким уготовано спасіння.
62
И# tвэшaхъ и3 рек0хъ: вёмъ, гDи, ћкw назвaнъ є4сть вhшній млcрдъ, понeже поми1луетъ тёхъ, и5же не u5 въ вёкъ пріид0ша,
62
Я відповів і сказав: знаю, Господи, що Всевишній називається милосердим, тому що помилує тих, які ще не прийшли у світ,
63
и3 ћкw ми1луетъ тёхъ, и5же житіE творsтъ по зак0ну є3гw2,
63
і милує тих, які проводять життя у законі Його.
64
и3 долготерпэли1въ є4сть, ћкw долготерпи1тъ си6мъ, и5же согрэши1ша, ћкw своемY творeнію,
64
Він довготерпеливий, бо виявляє довготерпіння до тих, що згрішили, як до Свого творіння.
65
и3 щeдръ є4сть дaтель, ћкw даsти х0щетъ по трeбованіємъ,
65
Він щедрий, бо готовий давати за потребою,
66
и3 многомлcрдъ, понeже ўмножaетъ млcрдіе тBмъ, и5же и3 настоsщіи сyть, и3 и5же минyша, и3 и5же бyдутъ:
66
і многомилостивий, бо примножує милості Свої до тих, що живуть нині, і до тих, що жили, і до тих, що будуть жити.
67
ѓще бо не ўмн0житъ млcрдіz своегw2, не њживeтъ вёкъ съ тёми, и5же наслёдzтъ въ нeмъ, и3 дaрствуетъ:
67
Бо, якби не примножував Він Своїх милостей, то не міг би вік продовжувати жити з тими, які живуть у ньому.
68
понeже ѓще бы не дaрствовалъ t бlгости своеS, да њблегчaтсz сjи, и5же беззак0ніе сотвори1ша t свои1хъ беззак0ній, то не возмоглa бы десzтотhсzщнаz чaсть живA бhти человёкwвъ:
68
Він подає дари; бо якби не дарував з благости Своєї, щоб полегшити тим, що зробили нечестя своїми беззаконнями, то не могла б залишатися у живих десятитисячна частина людей.
69
и3 судіS, ѓще бы не прости1лъ w4нымъ, и5же и3зцэлeни сyть сл0вомъ є3гw2, и3 потреби1лъ бы мн0жество рaспрей,
69
Він суддя, і якби не прощав тих, які створені словом Його, і не знищив безлічі злочинів,
70
не бы2 њстaлисz бhша въ безчи1сленнэмъ мн0жествэ, рaзвэ мaли ѕэлw2.
70
можливо, з незліченної кількости залишився б тільки дуже мало хто.