Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Слhшаша же ґпcли и3 брaтіz сyщіи во їудeи, ћкw и3 kзhцы пріsша сл0во б9іе.
1
Почули апостоли та браття, які були в Юдеї, що і язичники прийняли слово Боже.
2
И# є3гдA взhде пeтръ во їеrли1мъ, препирaхусz съ ни1мъ и5же t њбрёзаніz,
2
І коли Петро прийшов до Єрусалима, обрізані дорікали йому,
3
глаг0люще, ћкw къ мужє1мъ њбрёзаніz не и3мyщымъ вшeлъ є3си2 и3 ћлъ є3си2 съ ни1ми.
3
кажучи: «Ти ходив до людей необрізаних і їв з ними».
4
Начeнъ же пeтръ, скaзоваше и5мъ порsду, глаг0лz:
4
Петро ж почав переказувати їм по порядку, говорячи:
5
ѓзъ бёхъ во грaдэ їoппjйстэмъ молsсz и3 ви1дэхъ во ќжасэ видёніе, сходsщь сосyдъ нёкій, ћкw плащани1цу вeлію, t четhрехъ крaєвъ низпущaему съ небесE, и3 пріи1де дaже до менє2:
5
«У місті Іоппії я молився, і в жахові бачив видіння: сходив якийсь сосуд, ніби велике полотно, яке чотирма кінцями спускалося з неба, і опустилось до мене.
6
въ ню1же воззрёвъ смотрsхъ, и3 ви1дэхъ четверонHгаz земн†z и3 ѕвBри и3 гaды и3 пти6цы небє1сныz.
6
Я подивився на нього і, розглядаючи, побачив чотириногих земних, звірів, плазунів і птахів небесних.
7
Слhшахъ же глaсъ гlющь мнЁ: востaвъ, пeтре, заколи2 и3 ћждь.
7
І почув я голос, який промовляв до мене: «Встань, Петре, заколи та їж».
8
Рёхъ же: никaкоже, гDи, ћкw всsко сквeрно и3ли2 нечи1сто николи1же вни1де во ўстA мо‰.
8
Я ж сказав: «Ні, Господи, ніщо погане або нечисте ніколи не входило в мої уста».
9
Tвэщa же ми2 глaсъ втори1цею съ небесE гlющь: ±же бGъ њчcтилъ є4сть, ты2 не скверни2.
9
І відповів мені вдруге голос з неба: «Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим».
10
Сіe же бhсть три1жды: и3 пaки взsшасz вс‰ на нeбо.
10
Це сталося тричі, і знову піднялося все на небо.
11
И# сE, ѓбіе тріE мyжіе стaша пред8 хрaминою, въ нeйже бёхъ, п0слани t кесарjи ко мнЁ.
11
І ось у ту саму мить три чоловіки, послані з Кесарії до мене, стали перед домом, де я був.
12
Речe же ми2 д¦ъ и3ти2 съ ни1ми, ничт0же разсуждaz: пріид0ша же со мн0ю и3 шeсть брaтіz сjи, и3 внид0хомъ въ д0мъ мyжа.
12
Дух сказав мені йти з ними, аніскільки не вагаючись. Пішли зі мною й ці шість братів, і ми прийшли в дім того чоловіка.
13
И# возвэсти2 нaмъ, кaкw ви1дэ ѓгGла (с™а) въ домY своeмъ, стaвша и3 рeкша є3мY: посли2 во їoппjю мyжы и3 призови2 сjмwна, нарицaемаго петрA,
13
Він розповів нам, як він бачив у своєму домі ангела святого, який став і сказав йому: «Пошли до Іоппії людей і поклич Симона, званого Петром;
14
и4же речeтъ глаг0лы къ тебЁ, въ ни1хже сп7сeшисz ты2 и3 вeсь д0мъ тв0й.
14
він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь дім твій».
15
Внегдa же начaхъ глаг0лати, нападE д¦ъ с™hй на ни1хъ, ћкоже и3 на ны2 въ начaлэ.
15
Коли ж почав я говорити, зійшов на них Дух Святий, як і на нас спочатку.
16
Помzнyхъ же гlг0лъ гDень, ћкоже гlаше: їwaннъ ќбw крести1лъ є4сть вод0ю, вh же и4мате крести1тисz д¦омъ с™hмъ.
16
Згадав я тоді слово Господа, як Він сказав: «Іоан хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим».
17
Ѓще u5бо рaвенъ дaръ дадE и5мъ бGъ, ћкоже и3 нaмъ вёровавшымъ въ гDа нaшего ї}са хrтA, ѓзъ же кто2 бёхъ могjй возбрани1ти бGа;
17
Отже, якщо Бог дав їм такий дар, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я, щоб міг заборонити Богові?»
18
Слhшавше же сі‰ ўмолк0ша и3 слaвлzху бGа, глаг0люще: ќбw и3 kзhкwмъ бGъ покаsніе дадE въ жив0тъ.
18
Вислухавши це, вони заспокоїлись і прославили Бога, кажучи: «Видно, і язичникам дав Бог покаяння на життя».
19
(За? к7}.) Разсёzвшіисz u5бо t ск0рби, бhвшіz при стефaнэ, проид0ша дaже до фінікjи и3 кЂпра и3 ґнтіохjи, ни є3ди1ному же глаг0люще сл0во, т0кмw їудeємъ.
19
Тим часом розсіяні через гоніння, що сталося після Стефана, пройшли до Фінікії та Кіпру і Антиохії, нікому не проповідуючи слово, крім юдеїв.
20
Бsху же нёцыи t ни1хъ мyжіе кЂпрстіи и3 кmрінeйстіи, и5же, вшeдше во ґнтіохjю, глаг0лаху къ є4ллинwмъ, благовэствyюще гDа ї}са.
20
Були ж деякі з них кіпряни і киринейці, які, прийшовши до Антиохії, говорили до еллінів, благовістячи Господа Ісуса.
21
И# бЁ рукA гDнz съ ни1ми: мн0гое же число2 вёровавше њбрати1шасz ко гDу.
21
І рука Господня була з ними, і велике число, увірувавши, навернулося до Господа.
22
Слhшано же бhсть сл0во њ ни1хъ во ќшію цRкве сyщіz во їеrли1мэ, и3 послaша варнaву преити2 дaже до ґнтіохjи:
22
Дійшла чутка про це до церкви Єрусалимської, і доручили Варнаві йти до Антиохії.
23
и4же пришeдъ и3 ви1дэвъ блгdть б9ію, возрaдовасz и3 молsше всёхъ и3зволeніемъ сeрдца терпёти њ гDэ:
23
Він прийшов і, побачивши благодать Божу, зрадів і умовляв усіх триматися Господа щирим серцем;
24
ћкw бЁ мyжъ бlгъ и3 и3сп0лнь д¦а с™а и3 вёры. И# приложи1сz нар0дъ мн0гъ гDеви.
24
бо він був чоловік добрий і сповнений Духа Святого і віри. І приєдналося чимало народу до Господа.
25
И#зhде же варнaва въ тaрсъ взыскaти сavла, и3 њбрётъ є3го2, приведE є3го2 во ґнтіохjю:
25
Потім Варнава пішов у Тарс шукати Савла і, знайшовши його, привів до Антиохії.
26
бhсть же и5мъ лёто цёло собирaтисz въ цRкви и3 ўчи1ти нар0дъ мн0гъ, нарещи1 же прeжде во ґнтіохjи ўчн7ки2 хrтіaны.
26
Цілий рік збиралися вони в церкві і вчили багато народу; і ученики в Антиохії вперше почали зватися християнами.
27
Въ ты6z же дни6 снид0ша t їеrли1ма прbр0цы во ґнтіохjю:
27
У ті дні прийшли з Єрусалима до Антиохії пророки.
28
востaвъ же є3ди1нъ t ни1хъ, и4менемъ ґгaвъ, назнaменаше д¦омъ глaдъ вели1къ хотsщь бhти по всeй вселeннэй, и4же и3 бhсть при клаvдjи кeсари:
28
І один з них, на ім’я Агав, уставши, провістив Духом, що по всьому світу буде великий голод, що й сталося за кесаря Клавдія.
29
t ўчн7къ же, по є3ли1ку кто2 и3мёzше что2, и3зв0лиша кjйждо и4хъ на слyжбу послaти живyщымъ во їудeи брaтіzмъ,
29
Тоді ученики ухвалили, щоб кожний‚ хто що мав‚ послав допомогу браттям, які живуть у Юдеї,
30
є4же и3 сотвори1ша, послaвше къ стaрцємъ рук0ю варнaвлею и3 сavлею.
30
що й зробили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла.