Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
і, знайшовши корабель, що прямував до Фінікії, зійшли на нього і відпливли.
3
Возни1кшій же нaмъ кЂпръ њстaвльше њшyюю, плhхомъ въ сmрjю и3 пристaхомъ въ тЂрэ, тaмw бо бsше кораблю2 и3зложи1ти брeмz:
3
Коли показався Кіпр, ми, залишивши його ліворуч, попливли до Сирії і причалили в Тирі, бо тут треба було розвантажити корабель.
4
и3 њбрётше ўчн7ки2, пребhхомъ тY днjй сeдмь: и5же пavлови глаг0лаху д¦омъ не восходи1ти во їеrли1мъ.
4
І, знайшовши учеників, пробули там сім днів. Вони, з натхнення Духа, говорили Павлові, щоб він не йшов до Єрусалима.
5
Е#гдa же бhсть нaмъ скончaти дни6, и3зшeдше и3д0хомъ, провождaющымъ нaсъ всBмъ съ женaми и3 дэтьми2 дaже до внЁ грaда: и3 прекл0нше кwлёна при брeзэ помоли1хомсz.
5
Перебувши ці дні, ми вийшли і пішли, і нас усі проводжали з жінками і дітьми аж за місто; а на березі, ставши на коліна, помолились.
6
И# цэловaвше дрyгъ дрyга внид0хомъ въ корaбль, nни1 же возврати1шасz во сво‰ си.
6
І, попрощавшись один з одним, ми зійшли на корабель, а вони повернулися додому.
7
Мh же, плaваніе начeнше t тЂра, пристaхомъ во птолемаjдэ, и3 цэловaвше брaтію, пребhхомъ дeнь є3ди1нъ ў ни1хъ.
7
Ми ж, завершивши плавання, з Тиру прибули до Птолемаїди, де, привітавши братію, пробули в них один день.
8
(За? м7е7.) Во ќтріе же и3зшeдше пavелъ и3 и5же съ ни1мъ, пріид0хомъ въ кесарjю, и3 вшeдше въ д0мъ філjппа бlговёстника, сyща t седми2 (діaкwнъ), пребhхомъ ў негw2.
8
А другого дня вранці Павло і ми, що були з ним, вийшовши, прийшли до Кесарії і, увійшовши в дім Филипа-благовісника, одного з семи дияконів, залишились у нього.
9
СегH же бsху дщє1ри дэви6цы четhри прорицaющыz.
9
У нього було чотири дочки дівиці, які пророкували.
10
Пребывaющымъ же нaмъ тaмw дни6 мнHги, сни1де нёкто t їудeи прbр0къ, и4менемъ ґгaвъ,
10
Тим часом як ми перебували там багато днів, прийшов з Юдеї якийсь пророк на ім’я Агав,
і, увійшовши до нас, він узяв Павлів пояс і, зв’язавши свої руки й ноги, сказав: «Так говорить Дух Святий: мужа, якому належить цей пояс, так зв’яжуть юдеї в Єрусалимі і видадуть у руки язичників».
12
И# ћкоже слhшахомъ сі‰, молsхомъ мh же и3 намёстніи [тaмошніи жи1теліе], не восходи1ти є3мY во їеrли1мъ.
12
Коли ж ми почули це, то і місцеві‚ і ми просили, щоб він не ходив до Єрусалима.
13
Tвэщa же пavелъ и3 речE: что2 творитE, плaчуще и3 сокрушaюще ми2 сeрдце; ѓзъ бо не т0чію свsзанъ бhти (хощY), но и3 ўмрeти во їеrли1мэ гот0въ є4смь за и4мz гDа ї}са.
13
Але Павло у відповідь сказав: «Що ви робите? Чого плачете і засмучуєте серце моє? Я не тільки хочу бути в’язнем, а готовий померти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса».
14
Не повинyющусz же є3мY, ўмолчaхомъ, рeкше: в0лz гDнz да бyдетъ.
14
Коли ж ми не змогли умовити його, то заспокоїлись, сказавши: «Нехай буде воля Господня!»
15
По днeхъ же си1хъ ўгот0вльшесz взыд0хомъ во їеrли1мъ:
15
По цих днях, приготувавшись, ми пішли до Єрусалима.
16
пріид0ша же съ нaми и3 нёцыи ўчн7цы2 t кесарjи, ведyще съ соб0ю, ў негHже бы њбитaти нaмъ, мнaсwна нёкоего кЂпрzнина, дрeвнzго ўчн7кA.
16
З нами йшли і деякі ученики з Кесарії, проводжаючи нас до одного Мнасона кіпрянина‚ давнього ученика, в якого можна було б нам жити.
17
Бhвшымъ же нaмъ во їеrли1мэ, любeзнw пріsша нaсъ брaтіz.
17
Коли прибули ми до Єрусалима, браття привітно прийняли нас.
18
На ќтріе же вни1де пavелъ съ нaми ко їaкwву, вси1 же пріид0ша стaрцы.
18
Другого дня Павло прийшов з нами до Якова; прийшли і всі пресвітери.
19
И# цэловaвъ и5хъ, сказaше по є3ди1ному к0еждо, є4же сотвори2 бGъ во kзhцэхъ служeніемъ є3гw2.
19
Привітавши їх, Павло розповідав докладно, що створив Бог у язичників через його служіння.
Вони ж, вислухавши, прославили Бога і сказали йому: «Бачиш, брате, скільки тисяч юдеїв [які] увірувало, і всі вони — ревнителі закону.
21
ўвэсти1шасz же њ тебЁ, ћкw tступлeнію ўчи1ши t зак0на мwmсeова живyщыz во kзhцэхъ вс‰ їудє1и, глаг0лz не њбрёзовати и5мъ ч†дъ свои1хъ, нижE во њбhчаехъ nтeческихъ ходи1ти.
21
Вони ж наслухались про тебе, що ти всіх юдеїв, які живуть між язичниками, навчаєш відступництва від Мойсея, говорячи, щоб вони не обрізували дітей своїх і не дотримувалися звичаїв батьківських.
Зроби ж те, що скажемо тобі. Є в нас чотири чоловіки, які взяли на себе обітницю.
24
сі‰ пои1мъ њчи1стисz съ ни1ми и3 и3ждиви2 на ни1хъ, да њстри1жутъ си2 главы6: и3 разумёютъ вси2, ћкw возвэщє1ннаz и5мъ њ тебЁ ничт0же сyть, но пребывaеши и3 сaмъ зак0нъ хранS.
24
Взявши їх, очисться з ними і прийми на себе витрати на жертву за них, щоб обстригли собі голови, і пізнають усі, що почуте ними про тебе несправедливе, але що й сам ти продовжуєш дотримуватись закону.
А про язичників, які увірували, ми писали, щоб вони нічого такого не дотримувалися, а лише охороняли себе від ідоложертовного, від крови, від удавленини та блуду».
26
(За? м7ѕ7.) ТогдA пavелъ поeмь мyжы w4ны, на ќтріе съ ни1ми њчи1щьсz вни1де во свzти1лище, возвэщaz и3сполнeніе днjй њчищeніz, д0ндеже принесено2 бhсть за є3ди1наго коег0ждо и4хъ приношeніе.
26
Тоді Павло, узявши тих мужів і очистившись із ними, наступного дня увійшов у храм і оголосив закінчення днів очищення, коли мала бути принесена за кожного з них жертва.
викликуючи: «Мужі ізраїльські, допоможіть: цей чоловік скрізь навчає всіх проти народу і закону і місця цього; до того ж і еллінів увів у храм і осквернив це святе місце».
29
Бsху бо ви1дэли трофjма є3фeсzнина во грaдэ съ ни1мъ, є3г0же мнsху, ћкw въ цeрковь ввeлъ є4сть пavелъ.
29
Бо перед цим вони бачили з ним у місті Трофима ефесянина і думали, що Павло увів його до храму.