Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Главa к7є
Церковнослов'янською
Українською (п. Філарета)
1
Фи1стъ же u5бо пріи1мь влaсть, по тріeхъ днeхъ взhде во їеrли1мъ t кесарjи.
1
Фест, прибувши в область, через три дні вирушив із Кесарії до Єрусалима.
2
Сказaша же є3мY ґрхіерeє и3 пeрвіи t їудє1й на пavла и3 молsху є3го2,
2
Тоді первосвященик і знатніші з юдеїв прийшли до нього зі скаргою на Павла і переконували його,
3
просsще благодaти нaнь, ћкw да п0слетъ є3го2 во їеrли1мъ, к0въ творsще, ћкw да ўбію1тъ є3го2 на пути2.
3
прохаючи, щоб він зробив милість і викликав його до Єрусалима, маючи задум убити його по дорозі.
Але Фест відповів, що Павло утримується в Кесарії під вартою і що він сам скоро вирушить туди.
5
и5же u5бо си1льніи въ вaсъ, речE, со мн0ю шeдше, ѓще є4сть кaz непрaвда въ мyжи сeмъ, да глаг0лютъ нaнь.
5
«Отже, — сказав він, — ті з вас, які можуть, нехай підуть зі мною, і якщо за цим чоловіком щось є, нехай звинувачують його».
6
Пребhвъ же ў ни1хъ не мн0жае десzти2 днjй, сни1де въ кесарjю: на ќтріе сёдъ на суди1щи, повелЁ пavла привести2.
6
Пробувши в них не більше восьми чи десяти днів, повернувся до Кесарії і на другий день, сівши на судищі, звелів привести Павла.
7
Приведeну же бhвшу є3мY, w4крестъ стaша и5же t їеrли1ма сшeдшіи їудeє, мнHги и3 т‰жки вины6 приносsще на пavла, и4хже не можaху и3з8zви1ти:
7
Коли він з’явився, стали довкола юдеї, що прийшли з Єрусалима, зводячи на Павла багато тяжких провин, яких не могли довести.
8
tвэщавaющу є3мY, ћкw ни на зак0нъ їудeйскій, ни на цeрковь, ни на кeсарz что2 согрэши1хъ.
8
Він же на своє виправдання сказав: «Я не зробив ніякого злочину ні проти закону юдейського, ні проти храму, ні проти кесаря».
9
Фи1стъ же хотS ўг0дное їудeємъ сотвори1ти, tвэщaвъ пavлови речE: х0щеши ли, во їеrли1мъ возшeдъ, тaмw њ си1хъ сyдъ пріsти t менє2;
9
Фест, бажаючи догодити юдеям, у відповідь сказав Павлові: «Чи хочеш іти в Єрусалим, щоб я там судив тебе за це?»
10
Речe же пavелъ: на суди1щи кeсаревэ стоS є4смь, и3дёже ми2 дост0итъ сyдъ пріsти: їудє1й ни чи1мже њби1дэхъ, ћкоже и3 ты2 д0брэ вёси:
10
Павло сказав: «Я стою перед судом кесаревим, де і належить мені судимому бути. Юдеїв я нічим не кривдив, як і ти добре знаєш.
11
ѓще бо непрaвдую и3ли2 дост0йно смeрти сотвори1хъ что2, не tмeщусz ўмрeти: ѓще ли же ничт0же є4сть во мнЁ, є4же сjи на мS клевeщутъ, никт0же мS м0жетъ тBмъ вhдати: кeсарz нарицaю.
11
Якщо я неправий і що-небудь зробив, варте смерти, то не відмовляюся померти; а якщо нічого того немає, в чому ці звинувачують мене, то ніхто не може видати мене їм. Вимагаю суду кесаревого».
Я відповів їм, що у римлян немає звичаю видавати на смерть будь-якого чоловіка, перше ніж звинувачуваний не матиме перед собою обвинувачів і не дістане право захищатися проти звинувачення.
17
Сшeдшымсz же и5мъ здЁ, закоснёніе ни є3ди1но сотв0рь, на ќтріе сёдъ на суди1щи, повелёхъ привести2 мyжа.
17
Коли ж вони тут зійшлися, то, без усякого зволікання, на другий же день, я сів на судищі і звелів привести того чоловіка.
18
W$крестъ же є3гw2 стaвше клеветницы2, ни є3ди1ну винY, ±же ѓзъ непщевaхъ, нанес0ша:
18
Обступивши його, обвинувачі не подали жодного із звинувачень, які я припускав;
але вони мали з ним деякі суперечки про богошанування їхнє і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло стверджував, що Він живий.
20
Недоумёzсz же ѓзъ њ взыскaніи си1хъ, глаг0лахъ, ѓще х0щетъ и3ти2 во їеrли1мъ и3 тaмw сyдъ пріsти њ си1хъ.
20
Вагаючись у вирішенні цього питання, я сказав: чи хоче він іти до Єрусалима і там стати перед судом за це?
21
Пavлу же нарeкшу блюдeну бhти є3мY до разсуждeніz ѓvгуста, повелёхъ блюсти2 є3го2, д0ндеже послю2 є3го2 къ кeсарю.
21
Та коли Павло зажадав, щоб його залишили на розгляд Августа, то я звелів тримати його під вартою до того часу, поки пошлю його до кесаря».
22
Ґгрjппа же къ фи1сту речE: хотёлъ бhхъ и3 сaмъ человёка сего2 слhшати. Џнъ же речE: ќтрэ ўслhшиши є3го2.
22
Агриппа ж сказав Фестові: «Хотів би і я послухати цього чоловіка». Той відповів: «Завтра ж почуєш його».
23
На ќтріе же пришeдшу ґгрjппэ и3 вернікjи со мн0гою г0рдостію и3 вшeдшымъ въ судeбную палaту съ ты6сzщники и3 съ нар0читыми м{жи грaда, и3 повелёвшу фи1сту, приведeнъ бhсть пavелъ.
23
Другого дня, коли Агриппа і Вереніка прийшли з великою пихою і увійшли у судову палату з тисяцькими та найзнатнішими громадянами міста, за наказом Феста був приведений Павло.
І сказав Фест: «Царю Агриппо і всі присутні з нами мужі! Ви бачите того, проти якого багато юдеїв приступили до мене в Єрусалимі і тут і кричали, що йому не належить більше жити.
25
ѓзъ же разумёвъ ничт0же дост0йно смeрти сотв0рша є3го2, и3 самомy же семY нарeкшу севaста, суди1хъ послaти є3го2:
25
Але я зрозумів, що він не вчинив нічого, вартого смерти; і як він сам вимагав суду в Августа, то я вирішив послати його до нього.
26
њ нeмже и3звёстное что2 писaти господи1ну не и4мамъ: тёмже и3 привед0хъ є3го2 пред8 вaсъ, наипaче же пред8 тS, ґгрjппо царю2, ћкw да разсуждeнію бhвшу и4мамъ что2 писaти:
26
Я не маю нічого певного написати про нього його величності; а тому і привів його до вас, і зокрема перед тебе, царю Агриппо, щоб після розгляду було мені що написати.
27
безсловeсно бо мни1тсz ми2, посылaющу ю4зника, ґ вины2, ћже нaнь, не сказaти.
27
Бо мені здається нерозважливим посилати в’язня і не визначити звинувачень на нього».