¹

Лю1тэ ўничижaющымъ сіHна и3 ўповaющымъ на г0ру самарjйскую: њб8имaша начaтки kзhкwвъ, и3 внид0ша къ ни6мъ д0мъ ї}левъ.

¹

Горе безтурботним на Сионі й іменитим провідного народу, що надіються на гору Самарійську, до яких приходить дім Ізраїля!

²

Мимоиди1те халaну вси2 и3 ви1дите, и3 прейди1те tтyду во є3мafъ вели1кій и3 сни1дите tтyду въ гefъ и3ноплемeнникwвъ, крэпчaйшыz t всёхъ цaрствъ си1хъ, ѓще б0лши сyть предёлы и4хъ предBлъ вaшихъ;

²

Пройдіть у Калне і подивіться, звідти перейдіть в Емаф великий і спустіться у Геф филистимський: чи не кращі вони за ці царства? чи не ширші межі їхні за межі ваші?

³

Приходsщіи въ дeнь ѕ0лъ, приближaющіисz и3 прикасaющіисz суббHтамъ лжи6вымъ,

³

Ви, які день біди вважаєте далеким і наближаєте торжество насильства, —

⁴

спsщіи на nдрёхъ t костeй слон0выхъ и3 ласкосeрдствующіи на постeлехъ свои1хъ, kдyщіи кHзлища t пaствъ и3 телцы2 млек0мъ питaємы t среды2 стaдъ:

⁴

ви, які лежите на ложах зі слонової кістки і ніжитеся на постелях ваших, їсте кращих баранів стада і тельців з рясного пасовища,

⁵

плeщущіи ко глaсу пищaлей, ѓки стоsща мнёша, ґ не ћкw бэжaща:

⁵

співаєте під звуки гуслів, думаючи, що володієте музичним інструментом, як Давид,

⁶

пію1щіи процэжeное віно2 и3 пeрвыми вонsми мaжущіисz, и3 не страдaху ничес0же въ сокрушeніи їHсифовэ.

⁶

п’єте з чаш вино, намащуєтеся найкращими мастями, і не уболіваєте за біду Йосифа!

⁷

Сегw2 рaди нн7э плBнницы бyдутъ t начaла си1льныхъ, и3 tи1метсz ржaніе к0нско t є3фрeма.

⁷

За те нині підуть вони у полон на чолі полонених, і скінчиться радість зніжених.

⁸

Ћкw клsтсz гDь соб0ю, гlетъ гDь бGъ си1лъ: понeже гнушaюсz ѓзъ всeю ўкори1зною їaкwва и3 сeла є3гw2 возненави1дэхъ, и3 tвeргу грaдъ со всёми живyщими въ нeмъ.

⁸

Клянеться Господь Бог Самим Собою, і так говорить Господь Бог Саваоф: гребую зарозумілістю Якова і ненавиджу чертоги його, і віддам місто і все, що наповнює його.

⁹

И# бyдетъ, ѓще њстaнутсz дeсzть мужeй во є3ди1нэмъ домY, ќмрутъ, и3 њстaнутсz њстaточніи:

⁹

І буде: якщо в якому домі залишиться десять чоловік, то помруть і вони,

¹⁰

и3 в0змутъ свои2 и4хъ, и3 понyдzтсz и3знести2 кHсти и4хъ и3з8 д0му. И# речeтъ настоsтелємъ д0му: є3щe ли є4сть ў тебE; И# речeтъ: нёсть є3щE. И# речeтъ: молчи2, не и3меновaніz рaди и4мене гDнz.

¹⁰

і візьме їх родич їхній або спалювач, щоб винести кістки їхні з дому, і скаже тому, хто знаходиться у домі: чи є ще у тебе хтось? Той відповість: немає нікого. І скаже цей: мовчи! бо не можна згадувати імені Господнього.

¹¹

Понeже, сE, гDь заповёдаетъ и3 побіeтъ д0мъ вели1кій толчeніемъ и3 д0мъ мaлый разсэдeніемъ.

¹¹

Бо ось, Господь дасть повеління й уразить великі доми розпадинами, а малі доми — тріщинами.

¹²

Ѓще поженyтъ въ кaменіzхъ к0ни; и3 ѓще ўм0лкнутъ въ жeнстэмъ п0лу; ћкw њбрати1сте на гнёвъ сyдъ, и3 пл0дъ прaвды на г0ресть,

¹²

Чи бігають коні по скелі? чи можна розорювати її волами? Ви тим часом суд перетворюєте на отруту і плід правди на гіркоту;

¹³

веселsщіисz ни њ є3ди1нэмъ сл0вэ блaзэ, глаг0лющіи: не крёпостію ли нaшею и4мамы р0ги;

¹³

ви, що захоплюєтеся нікчемними речами і говорите: «чи не своєю силою ми придбали собі могутність?»

¹⁴

Тёмже, сE, ѓзъ воздви1гну на вы2, д0ме ї}левъ, kзhкъ, гlетъ гDь бGъ си1лъ, и3 сокрушaтъ вaсъ є4же не вни1ти во є3мafъ и3 до водотeчи зaпадwвъ.

¹⁴

Ось Я, — говорить Господь Бог Саваоф, — підніму народ проти вас, доме Ізраїлів, і будуть тіснити вас від входу в Емаф до потоку в пустелі.