¹

Е#гдa же погуби1тъ гDь бGъ тв0й kзhки, и4хже гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ зeмлю, и3 наслёдиши и5хъ и3 всели1шисz во градёхъ и4хъ и3 въ домёхъ и4хъ,

¹

Коли Господь Бог твій знищить народи, землю яких дає тобі Господь Бог твій і ти вступиш у спадщину після них, і оселишся в містах їх і домах їх,

²

три2 грaды да tлучи1ши себЁ среди2 земли2 твоеS, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ наслёдіе.

²

тоді відокрем собі три міста серед землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння;

³

Ўгот0ви себЁ пyть, и3 на тр0е раздэли2 предёлы земли2 твоеS, ю4же раздэлsетъ тебЁ гDь бGъ тв0й: и3 да бyдетъ ўбёжище тaмw всsкому ўбjйцэ.

³

влаштуй собі дорогу і розділи на три частини всю землю твою, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ; вони будуть служити притулком всякому вбивці.

⁴

Сіe же да бyдетъ заповёданіе ўбjйцэ, и4же ѓще ўбэжи1тъ тaмw, и3 жи1въ бyдетъ: и4же ѓще ўбіeтъ бли1жнzго своего2 не вёдz, и3 сeй не ненави1дэ є3го2 прeжде вчерaшнzгw днE и3 трeтіzгw,

⁴

І ось який убивця може тікати туди і залишитися живим: хто уб’є ближнього свого без наміру, не бувши ворогом йому вчора і третього дня;

⁵

и3 и4же ѓще п0йдетъ съ п0другомъ свои1мъ въ лёсъ собирaти дровA, и3 поползнeтсz рукA є3гw2 съ сэки1рою сэкyщагw дровA, и3 спaдши сэки1ра съ топори1ща ўлучи1тъ п0друга є3гw2, и3 ќмретъ, сeй да ўбэжи1тъ во є3ди1нъ t градHвъ си1хъ, и3 жи1въ да бyдетъ:

⁵

хто піде з ближнім своїм у ліс рубати дрова, і розмахнеться рука його із сокирою, щоб зрубати дерево, і зіскочить залізо із сокирища і попаде у ближнього, і він помре, — такий нехай утече в одне із міст тих, щоб залишитися живим,

⁶

да не погнaвъ ќжикъ кр0ве в8слёдъ ўби1вшагw, ћкw разгори1тсz сeрдце є3мY, и3 пости1гнетъ є3го2, ѓще должaйшій бyдетъ пyть, и3 ўбіeтъ дyшу є3гw2, и3 ќмретъ: и3 семY нёсть сyдъ смeртный, понeже не бЁ ненави1дz є3го2 прeжде вчерaшнzгw и3 трeтіzгw днE:

⁶

щоб месник за кров у гарячковості серця свого не погнався за вбивцею і не наздогнав його, якщо далекою буде дорога, і не вбив його, в той час як він не підлягає засудженню на смерть, бо не був ворогом йому вчора і третього дня;

⁷

сегw2 рaди заповёдаю ѓзъ тебЁ сл0во сіE, глаг0лz: три2 грaды да tлучи1ши себЁ.

⁷

тому я і дав тобі повеління, говорячи: відокрем собі три міста.

⁸

Ѓще же разшири1тъ гDь бGъ тв0й предёлы тво‰, ћкоже клsтсz nтцє1мъ твои6мъ, и3 дaстъ тебЁ гDь всю2 зeмлю, ю4же речE дaти nтцє1мъ твои6мъ,

⁸

Коли ж Господь Бог твій розширить межі твої, як Він клявся батькам твоїм, і дасть тобі всю землю, яку Він обіцяв дати батькам твоїм,

⁹

ѓще послyшаеши твори1ти вс‰ зaпwвэди сі‰, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, люби1ти гDа бGа твоего2, ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2 вс‰ дни6: и3 да приложи1ши себЁ є3щE три2 грaды къ си6мъ тріeмъ градHмъ,

⁹

якщо ти будеш намагатися виконувати всі ці заповіді, які я заповідаю тобі сьогодні, любити Господа Бога твого і ходити путями Його в усі дні, — тоді до цих трьох міст додай ще три міста,

¹⁰

и3 да не проліeтсz кр0вь безви1нна въ земли2 твоeй, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій, и3 да не бyдетъ въ тебЁ кр0ви пови1ненъ.

¹⁰

щоб не проливалася кров невинного серед землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, і щоб не було на тобі [провини] крови.

¹¹

Ѓще же бyдетъ ў тебє2 человёкъ ненави1дzй бли1жнzго своего2, и3 навётъ сотвори1тъ нaнь, и3 востaнетъ нaнь, и3 порази1тъ дyшу є3гw2, и3 ќмретъ, и3 вбёгнетъ во є3ди1нъ t градHвъ си1хъ,

¹¹

Але якщо хто [в тебе] буде ворогом ближньому своєму і буде підстерігати його, і повстане на нього й уб’є його до смерти, і втече в одне з міст тих,

¹²

да п0слютъ старBйшины грaда тогw2, и3 в0змутъ є3го2 tтyду, и3 да предадsтъ є3го2 въ рyцэ ќжикwвъ кр0ве, и3 да ќмретъ:

¹²

то старійшини міста його повинні послати, щоб узяти його звідти і віддати його в руки месника за кров, щоб він помер;

¹³

да не пощади1тъ є3гw2 џко твоE, и3 да њчи1стиши кр0вь непови1нную t ї}лz, и3 блaго бyдетъ тебЁ.

¹³

нехай не щадить його око твоє; змий з Ізраїля кров невинного, і буде тобі добре.

¹⁴

Да не предви1жеши предёлwвъ бли1жнzгw своегw2, ±же постaвиша nтцы2 твои2 въ наслёдіи твоeмъ, є4же наслёдовалъ є3си2 въ земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ во жрeбій.

¹⁴

Не порушуй межі ближнього твого, яку поклали предки в наділі твоєму, що дістався тобі на землі, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння.

¹⁵

Да не пребyдетъ свидётель є3ди1нъ во свидётелство на человёка по всsкой њби1дэ и3 по всsкому преступлeнію и3 по всsкому грэхY, и4мже ѓще согрэши1тъ: при ўстёхъ двою2 свидётелей и3 при ўстёхъ тріeхъ свидётелей да стaнетъ всsкъ глаг0лъ.

¹⁵

Недостатньо одного свідка проти кого-небудь у якій-небудь провині й у якому-небудь злочині й у якому-небудь гріху, яким він згрішить: за словами двох свідків, або за словами трьох свідків відбудеться [усяка] справа.

¹⁶

Ѓще же востaнетъ свидётель непрaведенъ на человёка, глаг0лz на него2 нечeстіе,

¹⁶

Якщо виступить проти кого свідок несправедливий, звинувачуючи його в злочині,

¹⁷

да стaнутъ џба человBка, и5мже є4сть прS, пред8 гDемъ и3 пред8 жєрцы2 и3 пред8 судіsми, и5же бyдутъ въ ты6z дни6,

¹⁷

то нехай стануть обидва ці чоловіки, у яких тяжба, перед Господом, перед священиками і перед суддями, які будуть у ті дні;

¹⁸

и3 да и3спытaютъ и5хъ судіи6 прилёжнw, и3 сE, свидётель непрaведенъ свидётелствова непрaвду, востA на брaта своего2:

¹⁸

судді повинні добре дослідити, і якщо свідок той свідок неправдивий, неправдиво доніс на брата свого,

¹⁹

да сотвори1те є3мY, ћкоже и3 џнъ ўмhсли сотвори1ти супроти1въ брaта своегw2, и3 и3зми1те ѕл0е t вaсъ самёхъ:

¹⁹

то зробіть йому те, що він замислив зробити братові своєму; і так знищи зло із середовища свого;

²⁰

да и3 пр0чіи ўслhшавше ўбоsтсz, и3 не приложaтъ ктомY твори1ти словесE ѕлaгw сегw2 въ вaсъ:

²⁰

й інші почують, і убояться, і не стануть надалі чинити таке зло серед тебе;

²¹

да не пощади1тъ є3гw2 џко твоE: дyшу за дyшу, џко за џко, зyбъ за зyбъ, рyку за рyку, н0гу за н0гу, ћкоже ѓще кто2 дaстъ пор0къ на бли1жнzго своего2, си1це воздaстсz є3мY.

²¹

нехай не пощадить [його] око твоє: душу за душу, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу. [Яку хто зробить шкоду ближньому своєму, так слід відплатити йому.]