¹

Сі‰ словесA завёта, ±же завэщA гDь мwmсeю ўстaвити сынHмъ ї}лєвымъ въ земли2 мwaвли, кромЁ завёта, є3г0же завэщA и5мъ въ хwри1вэ.

¹

Ось слова завіту, який Господь повелів Мойсеєві укласти із синами Ізраїлевими в землі Моавитській, крім завіту, який Господь поставив з ними на Хориві.

²

И# призвA мwmсeй вс‰ сhны ї}лєвы и3 речE къ ни6мъ: вы2 ви1дэсте вс‰, є3ли6ка сотвори2 гDь въ земли2 є3гЂпетстэй пред8 вaми фараHну и3 всBмъ слугaмъ є3гw2 и3 всeй земли2 є3гw2,

²

І скликав Мойсей усіх [синів] Ізраїлевих і сказав їм: ви бачили все, що зробив Господь перед очима вашими в землі Єгипетській з фараоном і всіма рабами його і всією землею його;

³

и3скушє1ніz вели6каz, ±же ви1дэста џчи твои2, знaмєніz и3 чудесA вели6каz w4наz, рyку крёпкую и3 мhшцу выс0кую:

³

ті великі кари, які бачили очі твої, і ті великі знамення і чудеса, [руку міцну і могутню силу];

⁴

и3 не дадE гDь бGъ вaмъ сeрдца разумёти и3 nчeсъ ви1дэти и3 ўшeсъ слhшати, дaже до днE сегw2:

⁴

але до цього дня не дав вам Господь [Бог] серця, щоб розуміти, очей, щоб бачити, і вух, щоб чути.

⁵

и3 води1лъ вaсъ четhредесzть лётъ по пустhни: не њбетшaша ри6зы вaшz, и3 сап0зи вaши не сотр0шасz на ногaхъ вaшихъ:

⁵

Сорок років водив вас по пустелі, і одяг ваш на вас не зітлів, і взуття твоє не зітліло на ногах твоїх;

⁶

хлёба не kд0сте, вінA и3 сікeра не пи1сте, да познaете, ћкw сeй гDь бGъ вaшъ:

⁶

хліба ви не їли і вина і сикера не пили, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш.

⁷

и3 пріид0сте до сегw2 мёста: и3 и3зhде сиHнъ цaрь є3севHнскій и3 w4гъ цaрь васaнскій во срётеніе нaмъ на брaнь,

⁷

І коли ви прийшли на місце це, виступив проти нас Сигон, цар Есевонський, і Ог, цар Васанський, щоб воювати з нами, і ми подолали їх;

⁸

и3 порази1хомъ и5хъ на брaни, и3 пріsхомъ зeмлю и4хъ: и3 дaхъ ю5 во жрeбій руви1му и3 гaду и3 полуплeмени манассjину.

⁸

і взяли землю їхню і віддали її в наділ коліну Рувимовому і Гадовому і половині коліна Манассіїного.

⁹

И# сохрани1те твори1ти вс‰ словесA завёта сегw2 твори1ти |, да разумёете вс‰, є3ли6ка сотворитE.

⁹

Дотримуйте ж [усіх] слів завіту цього і виконуйте їх, щоб вам мати успіх у всьому, що будете робити.

¹⁰

Вы2 стaсте вси2 днeсь пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ, племенонач†лницы вaши и3 старBйшины вaши, и3 судіи6 вaши и3 писмовводи1тєли вaши, всsкъ мyжъ ї}лтескъ,

¹⁰

Усі ви сьогодні стоїте перед лицем Господа Бога вашого, начальники колін ваших, старійшини ваші, [судді ваші,] наглядачі ваші, всі ізраїльтяни,

¹¹

и3 жєны2 вaшz и3 ч†да в†ша, и3 пришлeцъ и4же посредЁ полкA вaшегw, t древосёчца вaшегw дaже до водон0сца вaшегw,

¹¹

діти ваші, дружини ваші і прибульці твої, що знаходяться в стані твоєму, від того, хто коле дрова твої, до того, хто черпає воду твою,

¹²

є4же прейти2 въ завётъ гDа бGа вaшегw и3 въ кл‰твы є3гw2, є3ли6ка завэщaетъ гDь бGъ тв0й къ тебЁ днeсь:

¹²

щоб увійти тобі в завіт Господа Бога твого й у клятвений договір з Ним, який Господь Бог твій сьогодні укладає з тобою,

¹³

да постaвитъ тS себЁ въ лю1ди, и3 т0й бyдетъ тебЁ бGъ, ћкоже тебЁ речE и3 ћкоже клsтсz nтцє1мъ твои6мъ, ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву.

¹³

щоб зробити тебе сьогодні Його народом, і Йому бути твоїм Богом, як Він говорив тобі і як клявся батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову.

¹⁴

И# не вaмъ є3ди6нэмъ ѓзъ завётъ сeй и3 клsтву сію2 завэщавaю,

¹⁴

Не тільки з вами одними я поставляю цей завіт і цей клятвений договір,

¹⁵

но и3 здЁ сyщымъ съ вaми днeсь, пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ, и3 не сyщымъ съ вaми здЁ днeсь.

¹⁵

але як з тими, які сьогодні тут з нами стоять перед лицем Господа Бога нашого, так і з тими, яких немає тут з нами сьогодні.

¹⁶

Ћкw вы2 вёсте, кaкw жи1хомъ въ земли2 є3гЂпетстэй и3 кaкw проид0хомъ посредЁ kзhкwвъ, и5хже преид0сте,

¹⁶

Тому що ви знаєте, як ми жили в землі Єгипетській і як ми проходили посеред народів, через які ви пройшли,

¹⁷

и3 ви1дэсте мeрзwсти и4хъ и3 кумjры и4хъ, дрeво и3 кaменіе, сребро2 и3 злaто, ±же сyть ў ни1хъ.

¹⁷

і бачили мерзоти їхні й ідолів їхніх, дерев’яних і кам’яних, срібних і золотих, які у них.

¹⁸

Е#дA кто2 є4сть въ вaсъ мyжъ и3ли2 женA, и3ли2 nтeчество и3ли2 плeмz, є3гHже сeрдце ўклони1сz t гDа бGа вaшегw, и3ти2 є4же служи1ти богHмъ kзhкwвъ џныхъ; є3дA кjй є4сть въ вaсъ к0рень горЁ прорастaющь въ жeлчи и3 г0рести;

¹⁸

Нехай не буде між вами чоловіка або жінки, або роду, або коліна, серце яких ухилилося б нині від Господа Бога нашого, щоб ходити служити богам тих народів; нехай не буде між вами кореня, що вирощує отруту і полин,

¹⁹

И# бyдетъ ѓще ўслhшитъ словесA клsтвы сеS и3 похвaлитсz въ сeрдцы своeмъ, глаг0лz: препод0бно мнЁ да бyдетъ, ћкw въ прельщeніи сeрдца моегw2 пойдY, да не погуби1тъ грёшникъ безгрёшнаго (съ соб0ю):

¹⁹

такої людини, яка, почувши слова прокляття цього, похвалялася б у серці своєму, говорячи: «я буду щасливий, незважаючи на те, що буду ходити за свавільністю серця мого»; і пропаде в такий спосіб ситий з голодним;

²⁰

не восх0щетъ бGъ млcтивъ бhти є3мY, но тогдA разгори1тсz гнёвъ гDень и3 рeвность є3гw2 на человёка того2: и3 прилэпsтсz є3мY вс‰ кл‰твы завёта сегw2, пи6санныz въ кни1зэ зак0на сегw2: и3 потреби1тъ гDь и4мz є3гw2 t поднебeсныz,

²⁰

не простить Господь такому, але негайно запалає гнів Господа і лють Його на таку людину, і впаде на нього все прокляття [завіту цього], написане в цій книзі [закону], і зітре Господь ім’я його з піднебесної;

²¹

и3 tлучи1тъ є3го2 гDь на ѕл†z t всёхъ сынHвъ ї}левыхъ, по всBмъ клsтвамъ завёта напи1саннагw въ кни1зэ зак0на сегw2.

²¹

і відокремить його Господь на погибель від усіх колін Ізраїлевих, згідно з усіма прокляттями завіту, написаними в цій книзі закону.

²²

И# речeтъ р0дъ и4нъ, сhнове вaши, и5же востaнутъ по вaсъ, и3 чуждhй и4же пріи1детъ t земли2 далeкіz, и3 ќзрzтъ ћзвы земли2 џныz и3 недyги є3S, ±же послA гDь на ню2,

²²

І скаже наступний рід, діти ваші, які будуть після вас, і чужинець, який прийде з землі далекої, побачивши поразку землі цієї і хвороби, якими виснажить її Господь:

²³

жyпелъ и3 с0ль сожжeнную: всS землS є3S не насёетсz, ни прозsбнетъ, нижE возни1кнетъ на нeй всsкъ ѕлaкъ: ћкоже њпровeржесz сод0мъ и3 гом0рръ, ґдамA и3 севwjмъ, ±же њпровeрже гDь въ ћрости и3 гнёвэ своeмъ.

²³

сірка і сіль, пожарище — вся земля; не засівається і не вирощує вона, і не виходить на ній ніяка трава, як після знищення Содома, Гоморри, Адми і Севоїма, які знищив Господь у гніві Своєму й у люті Своїй.

²⁴

И# рекyтъ вси2 kзhцы: почто2 сотвори2 гDь си1це земли2 сeй; кaz ћрость гнёва вели1каz сіS;

²⁴

І скажуть усі народи: за що Господь так учинив із цією землею? яка велика лють гніву Його!

²⁵

И# рекyтъ: ћкw њстaвиша завётъ гDа бGа nтє1цъ свои1хъ, є3г0же завэщA nтцє1мъ и4хъ, є3гдA и3зведE и5хъ t земли2 є3гЂпетскіz,

²⁵

І скажуть: за те, що вони залишили завіт Господа Бога батьків своїх, який Він уклав з ними, коли вивів їх із землі Єгипетської,

²⁶

и3 шeдше послужи1ша богHмъ и3ны6мъ, и3 поклони1шасz и5мъ, и4хже не вёдzху, и3 не дадE и5мъ ничт0же ни є3ди1нъ:

²⁶

і пішли і стали служити іншим богам і поклонятися їм, богам, яких вони не знали і яких Він не призначав їм:

²⁷

и3 разгнёвасz ћростію гDь на зeмлю тY, є4же навести2 на ню2 по всBмъ клsтвамъ завёта, пи6саннымъ въ кни1гахъ зак0на сегw2:

²⁷

за те запалав гнів Господа на землю цю, і навів Він на неї всі прокляття [завіту], написані в цій книзі [закону],

²⁸

и3 и3з8sтъ и5хъ гDь t земли2 и4хъ ћростію и3 гнёвомъ, и3 прогнёваніемъ вели1кимъ ѕэлw2, и3 и3звeрже и5хъ въ зeмлю и4ну ћкоже нн7э.

²⁸

і вивергнув їх Господь із землі їх у гніві, люті й великому обуренні, і кинув їх на іншу землю, як нині бачимо.

²⁹

Т†йнаz гDеви бGу нaшему, нaмъ же kвлє1ннаz и3 чaдwмъ нaшымъ во вёки, твори1ти вс‰ словесA зак0на сегw2.

²⁹

Приховане належить Господу Богу нашому, а відкрите — нам і синам нашим довіку, щоб ми виконували всі слова закону цього.