¹

И# нн7э, ї}лю, послyшай њправдaній и3 судHвъ, є3ли6ка ѓзъ ўчY вaсъ днeсь дёлати, да поживетE и3 ўмн0житесz, и3 вшeдше наслёдите зeмлю, ю4же гDь бGъ nтє1цъ вaшихъ даeтъ вaмъ въ наслёдіе:

¹

Отже, Ізраїлю: слухай постанови і закони, які Я [сьогодні] навчаю вас виконувати, щоб ви були живі [і розмножилися], і пішли й успадкували ту землю, яку Господь, Бог батьків ваших, дає вам [у спадок];

²

да не приложитE къ словеси2, є4же ѓзъ заповёдаю вaмъ, нижE да tи1мете t негw2: сохрани1те зaпwвэди гDа бGа нaшего, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю вaмъ днeсь.

²

не додавайте до того, що Я заповідаю вам, і не вкорочуйте від того; зберігайте заповіді Господа, Бога нашого, які Я вам [сьогодні] заповідаю.

³

Џчи вaши ви1дэша вс‰, є3ли6ка сотвори2 гDь бGъ нaшъ веельфегHру: ћкw всsкъ человёкъ и4же и4де в8слёдъ веельфегHра, потреби2 є3го2 гDь бGъ нaшъ t вaсъ:

³

Очі ваші бачили [все], що зробив Господь [Бог наш] з Ваал-Фегором; усяку людину, яка пішла за Ваал-Фегором, знищив Господь, Бог твій, із середовища твого;

⁴

вh же, прилэжaщіи гDеви бGу вaшему, живетE вси2 до днeсь:

⁴

а ви, що приліпилися до Господа, Бога вашого, живі всі донині.

⁵

ви1дите, показaхъ вaмъ њправд†ніz и3 суды2, ћкоже заповёда мнЁ гDь бGъ м0й сотвори1ти си1це на земли2, въ ню1же вы2 и4дете тaмw, наслёдити ю5:

⁵

Ось, я навчив вас постанов і законів, як повелів мені Господь, Бог мій, щоб ви так чинили в тій землі, в яку ви вступаєте, щоб оволодіти нею;

⁶

и3 сохрани1те, и3 сотвори1те, ћкw сіS премyдрость вaша и3 смышлeніе пред8 всёми kзы6ки, є3ли1цы ѓще ўслhшатъ вс‰ њправд†ніz сі‰ и3 рекyтъ: сE, лю1діе премyдріи и3 ўмётєлны: kзhкъ вели1кій сeй.

⁶

отже, зберігайте і виконуйте їх, бо в цьому мудрість ваша і розум ваш перед очима народів, які, почувши про всі ці настанови, скажуть: тільки цей великий народ розумний.

⁷

Кjй бо kзhкъ тaкw вeлій, є3мyже є4сть б0гъ, приближazйсz є3мY, ћкw гDь бGъ нaшъ во всёхъ, въ ни1хже ѓще призовeмъ є3го2;

⁷

Бо чи є який великий народ, до якого боги його були б такими близькими, як близький до нас Господь, Бог наш, коли тільки прикличемо Його?

⁸

и3 кjй kзhкъ вели1къ, є3мyже сyть њправд†ніz и3 суды2 пр†вы по всемY зак0ну семY, є3г0же ѓзъ даю2 пред8 вaми днeсь;

⁸

і чи є який великий народ, у якого були б такі справедливі постанови і закони, як весь закон цей, який я пропоную вам сьогодні?

⁹

Вонми2 себЁ и3 снабди2 дyшу твою2 ѕэлw2, и3 не забyди всёхъ словeсъ, ±же ви1дэста џчи твои2, и3 да не tстyпzтъ t сeрдца твоегw2 вс‰ дни6 животA твоегw2: и3 да настaвиши сhны тво‰ и3 сhны сынHвъ твои1хъ,

⁹

Тільки пильнуй і добре бережи душу твою, щоб тобі не забути тих діл, які бачили очі твої, і щоб вони не виходили з серця твого в усі дні життя твого; і передай це синам твоїм і синам синів твоїх, —

¹⁰

въ дeнь въ џньже стоsсте пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ въ хwри1вэ въ дeнь собрaніz, є3гдA речE гDь ко мнЁ: собери2 ко мнЁ лю1ди, и3 да слhшатъ словесA мо‰, да научaтсz боsтисz менє2 вс‰ дни6, въ нsже сjи живyтъ на земли2, и3 сhны сво‰ да научaтъ.

¹⁰

про той день, коли ти стояв перед Господом, Богом твоїм, при Хориві, [в день зібрання,] і коли сказав Господь мені: збери до Мене народ, і Я сповіщу йому слова Мої, з яких вони навчаться боятися Мене в усі дні життя свого на землі і навчать синів своїх.

¹¹

И# пріид0сте, и3 стaсте под8 гор0ю: и3 горA горsше nгнeмъ дaже до небесE, тмA, мрaкъ, и3 ви1хръ.

¹¹

Ви наблизилися і стали під горою, і гора горіла вогнем до самих небес, і були темрява, хмара і морок.

¹²

И# гlа гDь къ вaмъ на горЁ и3з8 среды2 nгнS: глaсъ словeсъ є3гw2 вы2 слhшасте, и3 w4браза не ви1дэсте, т0кмw глaсъ:

¹²

І говорив Господь Бог до вас [на горі] з середовища полум’я; глас слів [Його] ви чули, але образа не бачили, а тільки глас;

¹³

и3 возвэсти2 вaмъ завётъ св0й, є3г0же заповёда вaмъ твори1ти, дeсzть словeсъ, и3 написA | на двои1хъ скрижaлехъ кaменныхъ:

¹³

і оголосив Він вам завіт Свій, який повелів вам виконувати, десятислів’я, і написав його на двох кам’яних скрижалях;

¹⁴

и3 мнЁ заповёда гDь во врeмz џно, научи1ти вaсъ њправдaніємъ и3 судaмъ, твори1ти вaмъ | на земли2, въ ню1же вы2 вх0дите тaмw наслёдити ю5.

¹⁴

і повелів мені Господь у той час навчити вас постанов і законів, щоб ви виконували їх у тій землі, в яку ви входите, щоб оволодіти нею.

¹⁵

И# снабди1те дyшы сво‰ ѕэлw2, ћкw не ви1дэсте всsкагw под0біz въ дeнь, въ џньже гlа гDь къ вaмъ въ горЁ хwри1вэ и3з8 среды2 nгнS:

¹⁵

Твердо дотримуйте в душах ваших, що ви не бачили ніякого образа в той день, коли промовляв до вас Господь на [горі] Хориві з середовища вогню,

¹⁶

не беззак0ннуйте, и3 не сотвори1те себЁ сами6мъ под0біz вazнна, всsкагw w4браза под0біz мyжеска п0ла и3ли2 жeнска:

¹⁶

щоб ви не розбестилися і не зробили собі статуй, зображень якого-небудь кумира, що представляють чоловіка або жінку,

¹⁷

и3 под0біz всsкагw скотA, и4же є4сть на земли2, под0біz всsкіz пти1цы пернaтыz, под8 небесeмъ парsщіz:

¹⁷

зображення якої-небудь худоби, що на землі, зображення якого-небудь птаха крилатого, який літає під небесами,

¹⁸

под0біz всsкагw гaда, и4же плёжетъ по земли2: под0біz всsкіz рhбы, є3ли6ки сyть въ водaхъ под8 землeю:

¹⁸

зображення якого-небудь [гада,] що плазує по землі, зображення якої-небудь риби, що у водах нижче землі;

¹⁹

да не когдA воззрёвъ на нeбо и3 ви1дэвъ с0лнце и3 лунY и3 ѕвёзды, и3 всю2 красотY небeсную, прельсти1всz поклони1шисz и5мъ и3 послyжиши и5мъ, ±же раздэли2 гDь бGъ тв0й всBмъ kзhкwмъ, и5же под8 небесeмъ.

¹⁹

і щоб ти, глянувши на небо і побачивши сонце, місяць і зірки [й] усе воїнство небесне, не спокусився і не поклонився їм і не служив їм, оскільки Господь, Бог твій, віддав їх усім народам під усім небом.

²⁰

Вaсъ же взS гDь бGъ и3 и3зведE вaсъ t пeщи желёзны и3з8 є3гЂпта, да бyдете є3мY лю1діе въ жрeбій, ћкоже въ днeшній дeнь.

²⁰

А вас узяв Господь [Бог] і вивів вас із печі залізної, з Єгипту, щоб ви були народом Його наділу, як це нині видно.

²¹

И# гDь бGъ разгнёвасz на мS њ словесёхъ вaшихъ, и3 клsтсz, да не прейдY їoрдaна сегw2 и3 да не вни1ду въ зeмлю, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ наслёдіе:

²¹

І Господь [Бог] прогнівався на мене за вас, і клявся, що я не перейду за Йордан і не ввійду в ту добру землю, яку Господь, Бог твій, дає тобі в наділ;

²²

ѓзъ бо ўмрY въ сeй земли2, и3 не прейдY їoрдaна сегw2, вh же прeйдете и3 наслёдите зeмлю благyю сію2.

²²

я помру в цій землі, не перейшовши за Йордан, а ви перейдете й оволодієте тою доброю землею.

²³

Вонми1те вы2, да не когдA забyдете завёта гDа бGа вaшегw, є3г0же завэщA къ вaмъ, и3 да не сотворитE сaми себЁ и3звazнна под0біz всёхъ, ±же заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й,

²³

Бережіться, щоб не забули ви завіту Господа, Бога вашого, який Він склав з вами, і щоб не робити собі ідолів, які зображають що-небудь, як повелів тобі Господь, Бог твій;

²⁴

ћкw гDь бGъ тв0й џгнь потреблszй є4сть, бGъ ревни1тель.

²⁴

бо Господь, Бог твій, є вогонь, що поїдає, Бог ревнитель.

²⁵

Ѓще же роди1ши сhны и3 сhны сынHвъ твои1хъ, и3 ўмeдлите на земли2, и3 возбеззак0ннуете, и3 сотворитE и3звazнно под0біе всsкагw, и3 сотворитE ѕл0е пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ, є4же раздражи1ти є3го2,

²⁵

Якщо ж народяться у тебе сини і сини у синів [твоїх], і, довго живучи на землі, ви розбеститеся і зробите ідола, що зображає що-небудь, і зробите зло це перед очима Господа, Бога вашого, і роздратуєте Його,

²⁶

засвидётелствую вaмъ днeсь небесeмъ и3 землeю, ћкw пaгубою поги1бнете t земли2, на ню1же вы2 прех0дите чрез8 їoрдaнъ тaмw наслёдити ю5: не пребyдете мн0гw днjй на нeй, но потреблeніемъ потребитeсz:

²⁶

то засвідчую вам сьогодні небом і землею, що незабаром втратите землю, для успадкування якої ви переходите за Йордан; не пробудете багато часу на ній, але загинете;

²⁷

и3 разсhплетъ вы2 гDь во всёхъ kзhцэхъ, и3 њстaнетесz мaли числ0мъ во kзhцэхъ, въ нsже введeтъ вы2 гDь тaмw,

²⁷

і розсіє вас Господь по [усіх] народах, і залишитеся в малому числі між народами, до яких відведе вас Господь;

²⁸

и3 послyжите тaмw богHмъ и3ны6мъ, дэлHмъ рyкъ человёческихъ, дрeву и3 кaменію, и5же не ќзрzтъ и3 не ўслhшатъ, ни kдsтъ, ни њбонsютъ:

²⁸

і будете там служити [іншим] богам, зробленим руками людськими з дерева і каменю, які не бачать і не чують, і не їдять і не нюхають.

²⁹

и3 взhщете тaмw гDа бGа вaшего, и3 њбрsщете є3го2, є3гдA взhщете є3го2 t всегw2 вaшегw сeрдца и3 t всеS души2 вaшеz въ ск0рби вaшей.

²⁹

Але коли ти шукатимеш там Господа, Бога твого, то знайдеш [Його], якщо будеш шукати Його всім серцем твоїм і всією душею твоєю.

³⁰

И# пости1гнутъ тS вс‰ сі‰ словесA въ послBднzz дни6, и3 њбрати1шисz къ гDеви бGу твоемY, и3 ўслhшиши глaсъ є3гw2,

³⁰

Коли ти будеш у скорботі, і коли все це осягне тебе впродовж часу, то звернешся до Господа, Бога твого, і послухаєш гласу Його.

³¹

ћкw бGъ щeдръ и3 млcрдъ гDь бGъ тв0й, не њстaвитъ тебE, нижE потреби1тъ тебE, не забyдетъ завёта nтє1цъ твои1хъ, и4мже клsтсz и5мъ.

³¹

Господь, Бог твій, є Бог [благий і] милосердий; Він не залишить тебе і не погубить тебе, і не забуде завіту з батьками твоїми, який Він клятвою утвердив їм.

³²

Вопроси1те днjй пeрвыхъ, бhвшихъ прeжде вaсъ, t днE въ џньже сотвори2 бGъ человёка на земли2, и3 t крaz небесE дaже до крaz небесE, ѓще бhсть по словеси2 вели1кому семY, ѓще слhшано бhсть сицево2:

³²

Бо запитай у часів минулих, що були раніше тебе, з того дня, в який створив Бог людину на землі, і від краю неба до краю неба: чи бувало що-небудь таке, як ця велика справа, або чи чули щось подібне до цього?

³³

ѓще (кjй) kзhкъ слhша глaсъ бGа живaгw гlюща t среды2 nгнS, и4мже w4бразомъ слhшалъ є3си2 ты2, и3 жи1въ бhлъ є3си2:

³³

чи чув [який] народ глас Бога [живого], Який говорить із середовища вогню, і залишився живим, як чув ти?

³⁴

ѓще и3скуси2 бGъ вшeдъ взsти себЁ kзhкъ t среды2 kзhка и3скушeніемъ, и3 знaмєніи и3 чудесы2, и3 брaнію и3 рук0ю си1льною, и3 мhшцею выс0кою и3 видBніи вели1кими, по всемY є3ли1кw сотвори2 гDь бGъ нaшъ во є3гЂптэ пред8 тоб0ю зрsщимъ,

³⁴

або чи намагався який бог піти, взяти собі народ із середовища іншого народу покараннями, знаменнями і чудесами, і війною, і рукою міцною, і силою великою, і великими жахами, як зробив для вас Господь, Бог ваш, у Єгипті перед очима твоїми?

³⁵

ћкw да разумёеши ты2, ћкw гDь бGъ тв0й сeй бGъ є4сть, и3 нёсть рaзвэ є3гw2.

³⁵

Тобі дано бачити це, щоб ти знав, що тільки Господь [Бог твій] є Бог, [і] немає іншого, крім Нього;

³⁶

T нб7сE слhшанъ сотвори2 тебЁ глaсъ св0й, є4же научи1ти тS, и3 на земли2 показA тебЁ џгнь св0й вели1кій, и3 гlг0лы є3гw2 слhшалъ є3си2 и3з8 среды2 nгнS:

³⁶

з неба дав Він чути тобі глас Свій, щоб навчити тебе, і на землі показав тобі великий вогонь Свій, і ти чув слова Його із середовища вогню;

³⁷

занeже возлюби2 nтцы2 тво‰, и3збрA сёмz и4хъ по ни1хъ вaсъ, и3 и3зведe тz сaмъ си1лою своeю вели1кою и3з8 є3гЂпта

³⁷

і тому що Він полюбив батьків твоїх і обрав [вас,] нащадків їхніх після них, то і вивів тебе Сам великою силою Своєю з Єгипту,

³⁸

потреби1ти kзhки вели6кіz и3 крэпчaйшыz тебє2 пред8 лицeмъ твои1мъ, ввести1 тz, дaти тебЁ зeмлю и4хъ въ наслёдіе, ћкоже и4маши днeсь.

³⁸

щоб прогнати від лиця твого народи, які більші і сильніші за тебе, і ввести тебе і дати тобі землю їхню в наділ, як це нині видно.

³⁹

И# ўвёси днeсь, и3 њбрати1шисz ўм0мъ, ћкw гDь бGъ тв0й сeй бGъ на нб7си2 горЁ и3 на земли2 д0лу, и3 нёсть рaзвэ є3гw2,

³⁹

Отже, знай нині і поклади на серце твоє, що Господь [Бог твій] є Бог на небі вгорі і на землі внизу, [і] немає ще [крім Нього];

⁴⁰

и3 да сохрани1ши зaпwвэди є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, да блaго тебЁ бyдетъ и3 сынHмъ твои6мъ по тебЁ, ћкw да бyдете долголётни на земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ вс‰ дни6.

⁴⁰

і зберігай постанови Його і заповіді Його, які я заповідаю тобі нині, щоб добре було тобі і синам твоїм після тебе, і щоб ти багато часу прожив на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі назавжди.

⁴¹

ТогдA tдэли2 мwmсeй три2 грaды њб8 nнY странY їoрдaна на вост0къ с0лнца,

⁴¹

Тоді відокремив Мойсей три міста по цей бік Йордану на схід сонця,

⁴²

є4же ўбэгaти тaмw ўбjйцэ, и4же ѓще ўбіeтъ бли1жнzго не вёдый, и3 сeй не ненави1дz є3го2 прeжде вчерA и3 трeтіzгw днE, и3 да вбёгнетъ во є3ди1нъ грaдъ t си1хъ и3 жи1въ бyдетъ:

⁴²

щоб тікав туди убивця, який уб’є ближнього свого без наміру, не бувши ворогом його ні вчора, ні третього дня, і щоб, утікши в одне з цих міст, залишився живим:

⁴³

вос0ръ въ пустhни въ земли2 сeлнэй руви1му, и3 раммHfъ въ галаaдэ гaдду, и3 гаvлHнъ въ васaнэ манассjи.

⁴³

Бецер у пустелі, на рівнині в коліні Рувимовому, і Рамоф у Галааді в коліні Гадовому, і Голан у Васані в коліні Манассіїному.

⁴⁴

Сeй зак0нъ, є3г0же предложи2 мwmсeй пред8 сы6ны ї}лтескими:

⁴⁴

Ось закон, який запропонував Мойсей синам Ізраїлевим;

⁴⁵

сі‰ свидBніz и3 њправд†ніz и3 суды2, є3ли6ка глаг0ла мwmсeй сынHмъ ї}лєвымъ въ пустhни, и3зшeдшымъ и5мъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz,

⁴⁵

ось повеління, постанови й устави, які проголосив Мойсей синам Ізраїлевим [у пустелі], після виходу їх з Єгипту,

⁴⁶

њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна, въ дeбри, бли1з8 д0му фогHрова, въ земли2 сиHна царS ґморрeйска, и4же живsше во є3севHнэ, є3г0же и3зби2 мwmсeй и3 сhнове ї}лєвы, и3зшeдшымъ и5мъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz.

⁴⁶

за Йорданом, у долині навпроти Беф-Фегора, в землі Сигона, царя Аморрейського, що жив у Есевоні, якого подолав Мойсей із синами Ізраїлевими, після виходу їх з Єгипту.

⁴⁷

И# наслёдиша зeмлю є3гw2 и3 зeмлю w4га царS васaнска, двY царeй ґморрeйскихъ, и5же бsху њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна на вост0къ с0лнца,

⁴⁷

І оволоділи вони землею його і землею Ога, царя Васанського, двох царів аморрейських, що за Йорданом на схід сонця,

⁴⁸

t ґрои1ра, и4же є4сть во ќстіи водотeчи ґрнHни и3 ў горы2 сіHна, ћже є4сть ґермHнъ,

⁴⁸

починаючи від Ароера, що лежить на березі потоку Арнона, до гори Сиону, вона ж Ермон,

⁴⁹

всю2 ѓраву њб8 nнY странY їoрдaна, на вост0къ с0лнца под8 ґсидHfомъ тeсанымъ.

⁴⁹

і всією рівниною по цей бік Йордану на схід, до самого моря рівнини біля підошви Фасги.