¹

Вс‰ зaпwвэди, ±же ѓзъ заповёдаю вaмъ днeсь, снабди1те твори1ти, да живетE, и3 ўмн0житесz, и3 вни1дете, и3 наслёдите зeмлю благyю, є4юже клsтсz гDь бGъ nтцє1мъ вaшымъ.

¹

Усі заповіді, які я заповідаю вам сьогодні, намагайтеся виконувати, щоб ви були живими і розмножилися, і пішли і заволоділи [доброю] землею, яку з клятвою обіцяв Господь [Бог] батькам вашим.

²

И# да помzнeши вeсь пyть, и4мже проведE тебE гDь бGъ тв0й, сіE четыредесsтое лёто въ пустhни, да и3скyситъ тS и3 њѕл0битъ тS, и3 ўразумёютсz ±же въ сeрдцы твоeмъ, ѓще сохрани1ши зaпwвэди є3гw2 и3ли2 ни2.

²

І пам’ятай весь шлях, яким вів тебе Господь, Бог твій, по пустелі, ось уже сорок років, щоб смирити тебе, щоб випробувати тебе і дізнатися, що в серці твоєму, чи будеш зберігати заповіді Його, чи ні;

³

И# њѕл0би тS, и3 глaдомъ замори1 тz, и3 напитa тz мaнною, є3sже ты2 не ўвёдэлъ є3си2, ни nтцы2 твои2: да возвэсти1тъ тебЁ, ћкw не њ хлёбэ є3ди1нэмъ жи1въ бyдетъ человёкъ, но њ всsкомъ словеси2 и3сходsщемъ и3з8 ќстъ б9іихъ жи1въ бyдетъ человёкъ.

³

Він смиряв тебе, морив тебе голодом і годував тебе манною, якої не знав ти і не знали батьки твої, щоб показати тобі, що не єдиним хлібом живе людина, але всяким [словом], яке виходить з вуст Господа, живе людина;

⁴

Ри6зы тво‰ не њбетшaша на тебЁ: н0зэ твои2 не kзви1шасz, сE, четhредесzть лётъ.

⁴

одяг твій не старів на тобі, і нога твоя не пухла, ось уже сорок років.

⁵

И# ўразумёеши сeрдцемъ твои1мъ, ћкw и4мже w4бразомъ ѓще кjй человёкъ накaжетъ сhна своего2, тaкw гDь бGъ тв0й накaжетъ тS.

⁵

І знай у серці твоєму, що Господь, Бог твій, учить тебе, як людина учить сина свого.

⁶

И# сохрани1ши зaпwвэди гDа бGа твоегw2 ходи1ти въ путeхъ є3гw2 и3 боsтисz є3гw2.

⁶

Отже, зберігай заповіді Господа, Бога твого, ходячи путями Його і бійся Його.

⁷

ГDь бо бGъ тв0й введeтъ тS въ зeмлю благyю и3 мн0гу, и3дёже водотє1чи вHдныz и3 и3ст0чники бeздны и3сходsщыz по полsмъ и3 горaмъ,

⁷

Бо Господь, Бог твій, веде тебе в землю добру, у землю, де потоки вод, джерела й озера виходять з долин і гір,

⁸

въ зeмлю пшени1цы и3 kчмeнz, (и3дёже) віногрaди, смHкви и3 щипцы2, въ зeмлю мaсличіz є3лeа и3 мeда:

⁸

у землю, [де] пшениця, ячмінь, виноградні лози, смоковниці і гранатові дерева, у землю, де оливкові дерева і мед,

⁹

въ зeмлю на нeйже не съ нищет0ю снёси хлёбъ тв0й, и3 ничесогw2 вострeбуеши на нeй: въ зeмлю въ нeйже кaменіе желёзно, и3 t г0ръ є3S и3скопaеши мёдь:

⁹

у землю, у якій без убогости будеш їсти хліб твій і ні у чому не будеш мати нестачі, у землю, в якій камені — залізо, і з гір якої будеш висікати мідь.

¹⁰

и3 ћсти бyдеши, и3 насhтишисz, и3 благослови1ши гDа бGа твоего2 на земли2 блaзэй, ю4же дадE тебЁ.

¹⁰

І коли будеш їсти і насичуватися, тоді благословляй Господа, Бога твого, за добру землю, яку Він дав тобі.

¹¹

Вонми2 себЁ, не забyди гDа бGа твоегw2, є4же не сохрани1ти зaпwвэди є3гw2 и3 судбы6 и3 њправд†ніz є3гw2, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь:

¹¹

Бережися, щоб ти не забув Господа, Бога твого, не дотримуючи заповідей Його, і законів Його, і постанов Його, які сьогодні заповідаю тобі.

¹²

да не когдA kдhй и3 насhтивсz, и3 д0мы добры6 согради1въ и3 всели1всz въ нS,

¹²

Коли будеш їсти і насичуватися, і побудуєш гарні доми і будеш жити [в них],

¹³

и3 волHмъ твои6мъ и3 nвцaмъ твои6мъ ўмн0жившымсz тебЁ, сребрY и3 злaту ўмн0жившымсz тебЁ, и3 всBмъ, є3ли6ка тебЁ бyдутъ, ўмн0жившымсz тебЁ,

¹³

і коли буде в тебе багато великої і дрібної худоби, і буде багато срібла і золота, і всього в тебе буде багато, —

¹⁴

вознесeшисz сeрдцемъ твои1мъ, и3 забyдеши гDа бGа твоего2, и3звeдшаго тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3з8 д0му раб0ты:

¹⁴

то дивися, щоб не стало гордовитим серце твоє і не забув ти Господа, Бога твого, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;

¹⁵

провeдшаго тS сквозЁ пустhню вели1кую и3 стрaшную џну, въ нeйже ѕміи6 ўгрызaющыz, и3 скорп‡и, и3 жaжда, въ нeйже не бsше воды2: и3звeдшаго тебЁ и3з8 кaмене несэк0ма и3ст0чникъ воднhй:

¹⁵

Який провів тебе по пустелі великій і страшній, де змії, василіски, скорпіони і місця сухі, на яких немає води; Який виточив для тебе [джерело] води зі скелі гранітної,

¹⁶

питaвшаго тS мaнною въ пустhни, є3sже не вёдэлъ є3си2 ты2, нижE вёдzху nтцы2 твои2, да њѕл0битъ тS и3 да и3скyситъ тS, и3 блaго тебЁ сотвори1тъ на послёдокъ тв0й:

¹⁶

насичував тебе в пустелі манною, якої [не знав ти і] не знали батьки твої, щоб смирити тебе і випробувати тебе, щоб з часом зробити тобі добро,

¹⁷

да не речeши въ сeрдцы твоeмъ: крёпость моS и3 си1ла руки2 моеS сотвори2 мнЁ си1лу вели1кую сію2,

¹⁷

і щоб ти не сказав у серці твоєму: «моя сила і міць руки моєї придбали мені багатство це»,

¹⁸

и3 помzнeши гDа бGа твоего2, ћкw т0й дадE тебЁ крёпость, є4же сотвори1ти си1лу, и3 да ўстaвитъ завётъ св0й, и4мже клsтсz nтцє1мъ твои6мъ, ћкоже днeсь.

¹⁸

але щоб пам’ятав Господа, Бога твого, бо Він дає тобі силу здобувати багатство, щоб виконати, як нині, завіт Свій, який Він клятвою утвердив батькам твоїм.

¹⁹

И# бyдетъ ѓще забвeніемъ забyдеши гDа бGа твоего2, и3 п0йдеши в8слёдъ богHвъ и3нhхъ, и3 послyжиши и5мъ, и3 поклони1шисz и5мъ, засвидётелствую вaмъ днeсь небесeмъ и3 землeю, ћкw пaгубою поги1бнете:

¹⁹

Якщо ж ти забудеш Господа, Бога твого, і підеш услід богів інших, і будеш служити їм і поклонятися їм, то свідчу вам сьогодні [небом і землею], що ви загинете;

²⁰

ћкоже и3 пр0чіи kзhцы, ±же гDь бGъ погублsетъ t лицA вaшегw, тaкw поги1бнете, занeже не послyшасте глaса гDа бGа вaшегw.

²⁰

як народи, які Господь [Бог] знищує від лиця вашого, так загинете і ви за те, що не послухаєте голосу Господа, Бога вашого.