Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Це є слова, які говорив Мойсей усім ізраїльтянам за Йорданом у пустелі на рівнині навпроти Суфа, між Фараном і Тофелом, і Лаваном, і Асирофом, і Дизагавом,
2
є3динонaдесzти днjй t хwри1ва пyть чрез8 г0ру сиjръ дaже до кaдисъ-варни2.
2
на відстані одинадцяти днів путі від Хорива, по дорозі від гори Сеїр до Кадес-Варні.
поверніться, вирушайте в путь і підіть на гору аморреїв і до всіх сусідів їх, на рівнину, на гору, на низькі місця і на південний край і до берегів моря, у землю Ханаанську і до Ливану, навіть до ріки великої, ріки Євфрату;
ось, Я даю вам землю цю, підіть, візьміть у спадщину землю, яку Господь із клятвою обіцяв дати батькам вашим, Аврааму, Ісааку і Якову, їм і нащадкам їхнім».
9
И# рек0хъ къ вaмъ во врeмz џно глаг0лz: не возмогY є3ди1нъ води1ти вaсъ:
9
І я сказав вам у той час: не можу один водити вас;
І взяв я старійшин із колін ваших, мужів мудрих, [розумних] і випробуваних, і зробив їх начальниками над вами, тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками, десятиначальниками і наглядачами за колінами вашими.
І вирушили ми від Хорива, і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, яку ви бачили, по шляху до гори Аморрейської, як повелів Господь, Бог наш, і прийшли в Кадес-Варні.
ось, Господь, Бог твій, віддає тобі землю цю, йди, візьми її у володіння, як говорив тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не жахайся.
22
И# пріид0сте ко мнЁ вси2 и3 рек0сте: да п0слемъ мyжы пред8 нaми, и3 да соглsдаютъ нaмъ зeмлю, и3 да повёдzтъ нaмъ tвётъ, пyть, и4мже д0йдемъ є3S, и3 грaды, въ нsже вни1демъ.
22
Але ви усі підійшли до мене і сказали: пошлемо перед собою людей, щоб вони дослідили нам землю і принесли нам звістку про дорогу, по якій іти нам, і про міста, в які йти нам.
23
И# ўг0дно бhсть сл0во предо мн0ю, и3 поsхъ t вaсъ дванaдесzть мужeй, мyжа є3ди1наго t коегHждо плeмене.
23
Слово це мені сподобалося, і я взяв з вас дванадцять мужів, по одній людині від [кожного] коліна.
24
И# њбрати1вшесz взыд0ша на г0ру, и3 пріид0ша до дeбри грезн0вныz, и3 соглsдаша ю5:
24
Вони пішли, зійшли на гору і дійшли до долини Есхол, і оглянули її;
куди ми підемо? брати наші розслабили серце наше, говорячи: народ той більший, [численніший] і вищій за нас, міста там великі і з укріпленнями до небес, та й синів Енакових бачили ми там.
29
И# глаг0лахъ къ вaмъ: не ўжасaйтесz, нижE ўб0йтесz t ни1хъ:
і в пустелі цій, де, як ти бачив, Господь, Бог твій, носив тебе, як людина носить сина свого, на всьому шляху, яким ви проходили, до приходу вашого на це місце.
32
И# въ словеси2 сeмъ не вёровасте гDеви бGу вaшему,
32
Але і при цьому ви не вірили Господу, Богу вашому,
діти ваші, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, і сини ваші, які не знають нині ні добра ні зла, вони ввійдуть туди, їм дам її, і вони оволодіють нею;
І ви відповіли тоді і сказали мені: згрішили ми перед Господом, [Богом нашим,] підемо й будемо воювати, як повелів нам Господь, Бог наш. І підперезалися ви, кожен військовою зброєю своєю, і нерозсудливо зважилися зійти на гору.
42
И# речE гDь ко мнЁ: рцы2 и5мъ: не восходи1те, нижE рaтуйте, нёсмь бо съ вaми, и3 да не бyдете сотрeни пред8 враги6 вaшими.
42
Але Господь сказав мені: скажи їм: не піднімайтесь і не воюйте, тому що немає Мене серед вас, щоб не уразили вас вороги ваші.
43
И# глаг0лахъ къ вaмъ, и3 не послyшасте менE: и3 преступи1сте сл0во гDне, и3 понyдившесz взыд0сте на г0ру.
43
І я говорив вам, але ви не послухали і стали проти веління Господнього і з упертості своєї зійшли на гору.
44
И# и3зhде ґморрeй живyщій на горЁ т0й проти1ву вaмъ, и3 прогнA вaсъ, ѓки бы пчeлы твори1ли, и3 ўzзвлsху вaсъ t сиjра дaже до є3рмы2.
44
І виступив проти вас Аморрей, який жив на горі тій, і переслідували вас так, як роблять бджоли, й уражали вас на Сеїрі до самої Хорми.
бо Господь, Бог твій, благословив тебе у всякій справі рук твоїх, був покровителем тобі під час подорожі твоєї по великій [і страшній] пустелі цій; ось, сорок років Господь, Бог твій, з тобою; ти ні в чому не терпів нестачі.
8
И# минyхомъ брaтію свою2 сhны и3с†vли, живyщыz въ сиjрэ, ў пути2 ґрaвскагw t є3лHна и3 t гесіHнъ-гавeра, и3 возврати1вшесz преид0хомъ пyть въ пустhню мwaвлю.
8
І йшли ми повз братів наших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, шляхом рівнини, від Елафа й Ецион-Гавера, і повернули, і йшли до пустелі Моава.
9
И# речE гDь ко мнЁ: не совраждyйтесz мwавjтwмъ и3 не сотвори1те съ ни1ми рaти: не дaхъ бо вaмъ t земли2 и4хъ во жрeбій, сынHмъ бо лHтwвымъ дaхъ ґрои1ръ наслёдити.
9
І сказав мені Господь: не вступай у ворожнечу з Моавом і не починай з ними війни; бо Я не дам тобі нічого від землі його у володіння, тому що Ар віддав Я у володіння синам Лотовим;
а на Сеїрі жили колись хорреї; але сини Ісавові прогнали їх і знищили їх від лиця свого й оселилися замість них — так, як вчинив Ізраїль із землею спадщини своєї, яку дав їм Господь;
З тих пір, як ми пішли в Кадес-Варні і як пройшли долину Заред, минуло тридцять вісім років, і в нас перевівся з середовища стану весь рід, що ходить на війну, як клявся їм Господь [Бог];
15
И# рукA б9іz бsше на ни1хъ, погуби1ти | t полкA, д0ндеже пад0ша.
15
та й рука Господня була на них, щоб винищувати їх із середовища стану, поки не вимерли.
Коли ж перевелися всі, що ходять на війну, і вимерли із середовища народу,
17
и3 речE гDь ко мнЁ, гlz:
17
тоді сказав мені Господь, говорячи:
18
ты2 прeйдеши днeсь предBлы мwaвлими ґрои1ръ:
18
ти проходиш нині повз межі Моава, мимо Ара,
19
и3 пришeдше бли1з8 сынHвъ ґммaнихъ, не совраждyйтесz и5мъ и3 не сотвори1те съ ни1ми рaти: не дaмъ бо тебЁ t земли2 сынHвъ ґммaнихъ во жрeбій, ћкw сынHмъ лHтwвымъ дaхъ ю5 во жрeбій.
19
і наблизився до аммонитян; не вступай з ними у ворожнечу, і не починай з ними війни, бо Я не дам тобі нічого від землі синів Аммонових у володіння, бо Я віддав її в володіння синам Лотовим;
20
ЗемлS рафаjнска воз8именyютсz: рафаjни бо на нeй прeжде живsху: ґмманjтzне же прозывaютъ и5хъ зоммjнъ:
20
і вона вважалася землею рефаїмів; раніше жили на ній рефаїми; аммонитяни ж називають їх замзумимами;
як Він зробив для синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, знищивши перед лицем їх хорреїв, і вони вигнали їх, і оселилися на місці їх, і живуть до цього дня;
23
и3 є3veє живyщіи во ґсирHfэ дaже до гaзы, и3 каппад0ки и3зшeдшіи и3з8 каппадокjи потреби1ша |, и3 всели1шасz вмёстw и4хъ.
23
і аввеїв, які жили в селищах до самої Гази, Кафторими, що вийшли з Кафтора, знищили й оселилися на місці їх.
Встаньте, рушайте і перейдіть потік Арнон; ось, Я віддаю в руки твої Сигона, царя Есевонського, аморреянина, і землю його; починай оволодівати нею, і веди з ним війну;
так, як зробили мені сини Ісава, які живуть на Сеїрі, і моавитяни, які живуть в Арі, доки не перейду через Йордан у землю, яку Господь, Бог наш, дає нам.
30
И# не восхотЁ сиHнъ цaрь є3севHнь, да пр0йдемъ сквозЁ є3го2, ћкw њжесточи2 гDь бGъ нaшъ дyхъ є3гw2 и3 ўкрэпи2 сeрдце є3гw2, да предaстсz въ рyцэ твои2 ћкоже во днeшній дeнь.
30
Але Сигон, цар Есевонський, не погодився дозволити пройти нам через свою землю, тому що Господь, Бог твій, озлобив дух його і серце його зробив упертим, щоб віддати його в руку твою, як це видно нині.
тільки взяли ми собі у здобич худобу їхню і захоплене у взятих нами містах.
36
И#з8 ґрои1ра, и4же є4сть при ќстіи водотeчи ґрнHни, и3 грaдъ и4же є4сть въ дeбри, и3 дaже до горы2 галаaдовы, не бhсть грaдъ ўцэлёвый t нaсъ: вс‰ предадE гDь бGъ нaшъ въ рyцэ нaши:
36
Від Ароера, що на березі потоку Арнона, і від міста, що на долині, до [гори] Галаада не було міста, яке було б неприступним для нас: усе віддав Господь, Бог наш, [у руки наші].
37
т0кмw въ земли2 сынHвъ ґммaнихъ не приступaхомъ ко всBмъ прилежaщымъ къ водотeчи їав0ковэ и3 ко градHмъ и5же въ горaхъ, ћкоже повелЁ нaмъ гDь бGъ нaшъ.
37
Тільки до землі аммонитян ти не підходив, ні до місць [що лежать] біля потоку Іавока, ні до міст [які] на горі, ні до усього, до чого не повелів [нам] Господь, Бог наш.
І сказав мені Господь: не бійся його, тому що Я віддам у руку твою його, і весь народ його, і всю землю його, і ти вчиниш з ним так, як вчинив із Сигоном, царем Аморрейським, який жив у Есевоні
бо тільки Ог, цар Васанський, залишався з рефаїмів. Ось, одр його, одр залізний, і тепер у Равві, у синів Аммонових: довжина його дев’ять ліктів, а ширина його чотири лікті, ліктів чоловічих.
12
И# зeмлю тY наслёдихомъ во џно врeмz t ґрои1ра, и4же є4сть ў ќстіz водотeчи ґрнHни, и3 п0лъ горы2 галаaдовы: и3 грaды є3гw2 дaхъ руви1му и3 гaду:
12
Землю цю взяли ми в той час, починаючи від Ароера, що біля потоку Арнона; і половину гори Галаада з містами її віддав я коліну Рувимовому і Гадовому;
а залишок Галаада і весь Васан, царство Ога, віддав я половині коліна Манассіїного, всю область Аргов з усім Васаном. [Вона називається землею рефаїмів.]
14
И# їаjръ сhнъ манассjинъ взS вс‰ предёлы ґрг0ва, дaже до предBлъ гаргасjнскихъ и3 махаfjнскихъ: прозвA | по и4мени своемY васaнъ ґvHfъ їаjръ, дaже до сегw2 днE:
14
Яїр, син Манассіїн, узяв усю область Аргов, до меж Гесурських і Маахських, і назвав Васан, за іменем своїм, селищами Яїровими, що і донині;
15
и3 махjру дaхъ галаaдъ,
15
Махиру дав я Галаад;
16
и3 руви1му и3 гaдови дaхъ t галаaда дaже до водотeчи ґрнHни, среди2 водотeчи предёлъ, и3 дaже до їав0ка: водотeча предёлъ сынHвъ ґммaнихъ:
16
а коліну Рувимовому і Гадовому дав від Галаада до потоку Арнона, землю між потоком і межею, до потоку Іавока, межі синів Аммонових,
17
и3 ѓрава и3 їoрдaнъ предёлъ t махенерefа и3 дaже до м0рz ґрaвскагw, м0рz слaнагw, под8 ґсидHfомъ фазги2 t вост0ка.
17
також рівнину і Йордан, який є і межа, від Киннерефа до моря рівнини, моря Солоного, біля підошви гори Фасги на схід.
І дав я вам у той час повеління, говорячи: Господь, Бог ваш, дав вам землю цю у володіння; усі здатні до війни, озброївшись, ідіть попереду братів ваших, синів Ізраїлевих;
доки Господь [Бог] не дасть спокою братам вашим, як вам, і доки й вони не одержать у володіння землю, яку Господь, Бог ваш, дає їм за Йорданом; тоді поверніться кожен у своє володіння, яке я дав вам.
І Ісусові заповів я в той час, говорячи: очі твої бачили усе, що зробив Господь, Бог ваш, із двома царями цими; те саме зробить Господь із усіма царствами, які ти будеш проходити;
22
не ўб0йтесz t ни1хъ, ћкw гDь бGъ нaшъ сaмъ поб0ретъ по вaсъ.
22
не бійтеся їх, бо Господь, Бог ваш, Сам воює за вас.
23
И# моли1хсz гDви во џно врeмz, глаг0лz:
23
І молився я Господу в той час, говорячи:
24
гDи б9е, ты2 начaлъ є3си2 покaзовати твоемY рабY крёпость твою2 и3 си1лу твою2, и3 рyку крёпкую и3 мhшцу выс0кую: кт0 бо є4сть бGъ на нб7си2 и3ли2 на земли2, и4же сотвори1тъ, ћкоже сотвори1лъ є3си2 ты2, и3 по крёпости твоeй;
24
Владико Господи, Ти почав показувати рабові Твоєму велич Твою [і силу Твою, ] і міцну руку Твою [і могутність]; бо який бог є на небі, або на землі, який міг би робити такі справи, як Твої, і з могутністю такою, як Твоя?
дай мені перейти і побачити ту добру землю, яка за Йорданом, і ту чудову гору і Ливан.
26
И# презрё мz гDь вaсъ рaди, и3 не послyша менE, и3 речE гDь ко мнЁ: довлёетъ ти2, не приложи2 къ семY глаг0лати словесE сегw2:
26
Але Господь гнівався на мене за вас і не послухав мене, і сказав мені Господь: досить тобі, надалі не говори Мені більше про це;
27
взhди на вeрхъ горы2 и3зсёченыz и3 воззри2 nчи1ма твои1ма къ м0рю и3 сёверу, и3 ю4гу и3 на вост0ки, и3 ви1ждь nчи1ма твои1ма, ћкw не прeйдеши їoрдaна сегw2:
27
зійди на вершину Фасги і подивись очима твоїми до моря і на північ, і на південь і на схід, і подивися очима твоїми, тому що ти не перейдеш за Йордан цей;
і дай настанови Ісусові, й укріпи його, й утверди його; тому що він буде передувати народу цьому і він розділить їм на наділи [усю] землю, на яку ти подивишся.
Отже, Ізраїлю: слухай постанови і закони, які Я [сьогодні] навчаю вас виконувати, щоб ви були живі [і розмножилися], і пішли й успадкували ту землю, яку Господь, Бог батьків ваших, дає вам [у спадок];
2
да не приложитE къ словеси2, є4же ѓзъ заповёдаю вaмъ, нижE да tи1мете t негw2: сохрани1те зaпwвэди гDа бGа нaшего, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю вaмъ днeсь.
2
не додавайте до того, що Я заповідаю вам, і не вкорочуйте від того; зберігайте заповіді Господа, Бога нашого, які Я вам [сьогодні] заповідаю.
Очі ваші бачили [все], що зробив Господь [Бог наш] з Ваал-Фегором; усяку людину, яка пішла за Ваал-Фегором, знищив Господь, Бог твій, із середовища твого;
4
вh же, прилэжaщіи гDеви бGу вaшему, живетE вси2 до днeсь:
4
а ви, що приліпилися до Господа, Бога вашого, живі всі донині.
отже, зберігайте і виконуйте їх, бо в цьому мудрість ваша і розум ваш перед очима народів, які, почувши про всі ці настанови, скажуть: тільки цей великий народ розумний.
і чи є який великий народ, у якого були б такі справедливі постанови і закони, як весь закон цей, який я пропоную вам сьогодні?
9
Вонми2 себЁ и3 снабди2 дyшу твою2 ѕэлw2, и3 не забyди всёхъ словeсъ, ±же ви1дэста џчи твои2, и3 да не tстyпzтъ t сeрдца твоегw2 вс‰ дни6 животA твоегw2: и3 да настaвиши сhны тво‰ и3 сhны сынHвъ твои1хъ,
9
Тільки пильнуй і добре бережи душу твою, щоб тобі не забути тих діл, які бачили очі твої, і щоб вони не виходили з серця твого в усі дні життя твого; і передай це синам твоїм і синам синів твоїх, —
10
въ дeнь въ џньже стоsсте пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ въ хwри1вэ въ дeнь собрaніz, є3гдA речE гDь ко мнЁ: собери2 ко мнЁ лю1ди, и3 да слhшатъ словесA мо‰, да научaтсz боsтисz менє2 вс‰ дни6, въ нsже сjи живyтъ на земли2, и3 сhны сво‰ да научaтъ.
10
про той день, коли ти стояв перед Господом, Богом твоїм, при Хориві, [в день зібрання,] і коли сказав Господь мені: збери до Мене народ, і Я сповіщу йому слова Мої, з яких вони навчаться боятися Мене в усі дні життя свого на землі і навчать синів своїх.
і щоб ти, глянувши на небо і побачивши сонце, місяць і зірки [й] усе воїнство небесне, не спокусився і не поклонився їм і не служив їм, оскільки Господь, Бог твій, віддав їх усім народам під усім небом.
20
Вaсъ же взS гDь бGъ и3 и3зведE вaсъ t пeщи желёзны и3з8 є3гЂпта, да бyдете є3мY лю1діе въ жрeбій, ћкоже въ днeшній дeнь.
20
А вас узяв Господь [Бог] і вивів вас із печі залізної, з Єгипту, щоб ви були народом Його наділу, як це нині видно.
21
И# гDь бGъ разгнёвасz на мS њ словесёхъ вaшихъ, и3 клsтсz, да не прейдY їoрдaна сегw2 и3 да не вни1ду въ зeмлю, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ наслёдіе:
21
І Господь [Бог] прогнівався на мене за вас, і клявся, що я не перейду за Йордан і не ввійду в ту добру землю, яку Господь, Бог твій, дає тобі в наділ;
22
ѓзъ бо ўмрY въ сeй земли2, и3 не прейдY їoрдaна сегw2, вh же прeйдете и3 наслёдите зeмлю благyю сію2.
22
я помру в цій землі, не перейшовши за Йордан, а ви перейдете й оволодієте тою доброю землею.
23
Вонми1те вы2, да не когдA забyдете завёта гDа бGа вaшегw, є3г0же завэщA къ вaмъ, и3 да не сотворитE сaми себЁ и3звazнна под0біz всёхъ, ±же заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й,
23
Бережіться, щоб не забули ви завіту Господа, Бога вашого, який Він склав з вами, і щоб не робити собі ідолів, які зображають що-небудь, як повелів тобі Господь, Бог твій;
Якщо ж народяться у тебе сини і сини у синів [твоїх], і, довго живучи на землі, ви розбеститеся і зробите ідола, що зображає що-небудь, і зробите зло це перед очима Господа, Бога вашого, і роздратуєте Його,
26
засвидётелствую вaмъ днeсь небесeмъ и3 землeю, ћкw пaгубою поги1бнете t земли2, на ню1же вы2 прех0дите чрез8 їoрдaнъ тaмw наслёдити ю5: не пребyдете мн0гw днjй на нeй, но потреблeніемъ потребитeсz:
26
то засвідчую вам сьогодні небом і землею, що незабаром втратите землю, для успадкування якої ви переходите за Йордан; не пробудете багато часу на ній, але загинете;
27
и3 разсhплетъ вы2 гDь во всёхъ kзhцэхъ, и3 њстaнетесz мaли числ0мъ во kзhцэхъ, въ нsже введeтъ вы2 гDь тaмw,
27
і розсіє вас Господь по [усіх] народах, і залишитеся в малому числі між народами, до яких відведе вас Господь;
28
и3 послyжите тaмw богHмъ и3ны6мъ, дэлHмъ рyкъ человёческихъ, дрeву и3 кaменію, и5же не ќзрzтъ и3 не ўслhшатъ, ни kдsтъ, ни њбонsютъ:
28
і будете там служити [іншим] богам, зробленим руками людськими з дерева і каменю, які не бачать і не чують, і не їдять і не нюхають.
Господь, Бог твій, є Бог [благий і] милосердий; Він не залишить тебе і не погубить тебе, і не забуде завіту з батьками твоїми, який Він клятвою утвердив їм.
32
Вопроси1те днjй пeрвыхъ, бhвшихъ прeжде вaсъ, t днE въ џньже сотвори2 бGъ человёка на земли2, и3 t крaz небесE дaже до крaz небесE, ѓще бhсть по словеси2 вели1кому семY, ѓще слhшано бhсть сицево2:
32
Бо запитай у часів минулих, що були раніше тебе, з того дня, в який створив Бог людину на землі, і від краю неба до краю неба: чи бувало що-небудь таке, як ця велика справа, або чи чули щось подібне до цього?
або чи намагався який бог піти, взяти собі народ із середовища іншого народу покараннями, знаменнями і чудесами, і війною, і рукою міцною, і силою великою, і великими жахами, як зробив для вас Господь, Бог ваш, у Єгипті перед очима твоїми?
Отже, знай нині і поклади на серце твоє, що Господь [Бог твій] є Бог на небі вгорі і на землі внизу, [і] немає ще [крім Нього];
40
и3 да сохрани1ши зaпwвэди є3гw2 и3 њправд†ніz є3гw2, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, да блaго тебЁ бyдетъ и3 сынHмъ твои6мъ по тебЁ, ћкw да бyдете долголётни на земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ вс‰ дни6.
40
і зберігай постанови Його і заповіді Його, які я заповідаю тобі нині, щоб добре було тобі і синам твоїм після тебе, і щоб ти багато часу прожив на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі назавжди.
Тоді відокремив Мойсей три міста по цей бік Йордану на схід сонця,
42
є4же ўбэгaти тaмw ўбjйцэ, и4же ѓще ўбіeтъ бли1жнzго не вёдый, и3 сeй не ненави1дz є3го2 прeжде вчерA и3 трeтіzгw днE, и3 да вбёгнетъ во є3ди1нъ грaдъ t си1хъ и3 жи1въ бyдетъ:
42
щоб тікав туди убивця, який уб’є ближнього свого без наміру, не бувши ворогом його ні вчора, ні третього дня, і щоб, утікши в одне з цих міст, залишився живим:
за Йорданом, у долині навпроти Беф-Фегора, в землі Сигона, царя Аморрейського, що жив у Есевоні, якого подолав Мойсей із синами Ізраїлевими, після виходу їх з Єгипту.
І скликав Мойсей увесь Ізраїль і сказав їм: слухай, Ізраїлю, постанови і закони, які я проголошу сьогодні у вуха ваші, і вивчіть їх і намагайтеся виконувати їх.
2
ГDь бGъ вaшъ завэщA вaмъ завётъ въ хwри1вэ:
2
Господь, Бог наш, уклав з нами завіт на Хориві;
3
не nтцє1мъ вaшымъ завэщA гDь завётъ сeй, но т0кмw вaмъ: вh же здЁ вси2 жи1ви днeсь.
3
не з батьками нашими уклав Господь завіт цей, але з нами, які тут сьогодні усі живі.
Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;
7
да не бyдутъ тебЁ б0зи и4ніи пред8 лицeмъ мои1мъ.
7
нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.
8
Да не сотвори1ши себЁ кумjра, ни всsкагw под0біz, є3ли6ка на небеси2 горЁ, и3 є3ли6ка на земли2 ни1зу, и3 є3ли6ка въ водaхъ под8 землeю,
8
Не роби собі ідола і ніякого зображення того, що на небі вгорі і що на землі внизу, і що у водах нижче землі,
9
да не поклони1шисz и5мъ, нижE послyжиши и5мъ: ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ тв0й, бGъ ревни1въ, tдаsй грэхи2 nтцє1въ на ч†да до трeтіzгw и3 четвeртагw р0да ненави1дzщымъ менE,
9
не поклоняйся їм і не служи їм; тому що Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, Той, що карає за провину батьків дітей до третього і четвертого роду, які ненавидять Мене,
а день сьомий — субота Господу, Богу твоєму. Не роби [в ньому] ніякої справи, ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні раба твоя, ні віл твій, ні осел твій, ні всяка худоба твоя, ні прибулець твій, який у тебе, щоб відпочив раб твій, і раба твоя [і осел твій,] як і ти;
і пам’ятай, що [ти] був рабом у землі Єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе звідти рукою міцною і силою великою, тому і повелів тобі Господь, Бог твій, дотримувати дня суботнього [і свято зберігати його].
16
Чти2 nтцA твоего2 и3 мaтерь твою2, ћкоже заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й, да блaго ти2 бyдетъ и3 да долголётенъ бyдеши на земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ.
16
Шануй батька твого і матір твою, як повелів тобі Господь, Бог твій, щоб продовжилися дні твої, і щоб добре тобі було на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
17
Не ўбjй.
17
Не вбивай.
18
Не прелюбодёйствуй.
18
Не перелюбствуй.
19
Не ўкрaди.
19
Не кради.
20
Не послyшествуй на бли1жнzго твоего2 свидётелства л0жна.
20
Не лжесвідчи на ближнього твого.
21
Не пожелaй жены2 бли1жнzгw твоегw2, не пожелaй д0му бли1жнzгw твоегw2, ни селA є3гw2, ни рабA є3гw2, ни рабhни є3гw2, ни волA є3гw2, ни nслsте є3гw2, ни всsкагw скотA є3гw2, нижE всёхъ, є3ли6ка бли1жнzгw твоегw2 сyть.
21
Не бажай дружини ближнього твого і не бажай дому ближнього твого, ні поля його, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, [ні всякої худоби його,] ні всього, що є у ближнього твого.
22
Сі‰ словесA гlа гDь ко всемY с0нму вaшему на горЁ и3з8 среды2 nгнS: тмA, мрaкъ, бyрz, глaсъ вели1къ, и3 не приложи2: и3 написA | на двои1хъ скрижaлехъ кaменныхъ, и3 дадE мнЁ.
22
Слова ці проголосив Господь до всього зібрання вашого на горі із середовища вогню, хмари і мороку [і бурі] гучноголосо, і більше не говорив, і написав їх на двох кам’яних скрижалях, і дав їх мені.
і сказали: ось, показав нам Господь, Бог наш, славу Свою і велич Свою, і голос Його ми чули із середовища вогню; сьогодні бачили ми, що Бог говорить з людиною, і вона залишається живою;
приступи ти і слухай усе, що скаже [тобі] Господь, Бог наш, і ти переказуй нам усе, що буде говорити тобі Господь, Бог наш, і ми будемо слухати і виконувати.
І Господь почув слова ваші, як ви розмовляли зі мною, і сказав мені Господь: чув Я слова народу цього, які вони говорили тобі; усе, що говорили вони, добре;
29
кто2 дaстъ є4же бhти тaкw сeрдцу и4хъ въ ни1хъ, ћкw боsтисz менє2 и3 храни1ти зaпwвэди мо‰ во вс‰ дни6, да блaго бyдетъ и5мъ и3 сынHмъ и4хъ во вёки;
29
о, якби серце їх було у них таке, щоб боятися Мене і дотримувати всіх заповідей Моїх у всі дні, щоб добре було їм і синам їхнім повік!
а ти залишся тут зі Мною, і Я проголошу тобі всі заповіді і постанови і закони, яких ти повинен навчити їх, щоб вони [так] чинили на тій землі, яку Я даю їм у володіння.
32
и3 сохрани1те твори1ти, ћкоже заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й: не соврати1тесz ни на дeсно, ни на лёво,
32
Дивіться, чиніть так, як повелів вам Господь, Бог ваш; не ухиляйтеся ні праворуч, ні ліворуч;
33
по всемY пути2, є3г0же заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й ходи1ти въ нeмъ, да тS ўпок0итъ, и3 блaго тебЁ бyдетъ: и3 мнHги дни6 бyдете на земли2, ю4же наслёдите.
33
ходіть тією дорогою, якою повелів вам Господь, Бог ваш, щоб ви були живими, і добре було вам, і прожили багато часу на тій землі, яку одержите у володіння.
щоб ти боявся Господа, Бога твого, і всіх постанов Його і заповідей Його, які [сьогодні] заповідаю тобі, дотримував ти і сини твої і сини синів твоїх в усі дні життя твого, щоб продовжилися дні твої.
Отже, слухай, Ізраїлю, і намагайся виконати це, щоб тобі добре було, і щоб ви дуже розмножилися, як Господь, Бог батьків твоїх, говорив тобі, [що Він дасть тобі] землю, де тече молоко і мед. [Це є постанови і закони, які заповів Господь Бог синам Ізраїлевим у пустелі, після виходу їх із землі Єгипетської.]
4
Слhши, ї}лю: гDь бGъ нaшъ гDь є3ди1нъ є4сть.
4
Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, Господь єдиний є;
5
И# возлю1биши гDа бGа твоего2 t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS и3 t всеS си1лы твоеS.
5
і люби Господа, Бога твого, усім серцем твоїм, і всією душею твоєю і всіма силами твоїми.
Коли ж введе тебе Господь, Бог твій, у ту землю, яку Він клявся батькам твоїм, Аврааму, Ісааку і Якову, дати тобі з великими і добрими містами, яких ти не будував,
11
д0мы пHлны всsкихъ блaгъ, и4хже не нап0лнилъ є3си2, пот0ки и3скHпаны, и4хже не и3скопaлъ є3си2, віногрaды и3 м†слины, и4хже не насади1лъ є3си2: и3 kдhй и3 насhтивсz,
11
і з домами, наповненими всяким добром, яких ти не наповнював, і з колодязями, висіченими з каменю, яких ти не висікав, з виноградниками і маслинами, яких ти не садив, і будеш їсти і насичуватися,
12
вонми2 себЁ, да не разшири1тсz сeрдце твоE, да не забyдеши гDа бGа твоегw2, и3звeдшагw тебE и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, t д0му раб0ты.
12
тоді бережися, щоб [не спокусилося серце твоє і] не забув ти Господа, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства.
і роби справедливе і добре перед очима Господа [Бога твого], щоб добре тобі було, і щоб ти ввійшов і оволодів доброю землею, яку Господь з клятвою обіцяв батькам твоїм,
19
tгнaти вс‰ враги2 тво‰ t лицA твоегw2, ћкоже гlа гDь.
19
і щоб Він прогнав усіх ворогів твоїх від лиця твого, як говорив Господь.
а нас вивів звідти [Господь, Бог наш,] щоб ввести нас і дати нам землю, яку [Господь, Бог наш,] клявся батькам нашим [дати нам];
24
и3 заповёда нaмъ гDь твори1ти вс‰ њправд†ніz сі‰, боsтисz гDа бGа нaшегw, да блaго бyдетъ нaмъ во вс‰ дни6, да живeмъ, ћкоже и3 днeсь,
24
і заповів нам Господь виконувати всі постанови ці, щоб ми боялися Господа, Бога нашого, щоб добре було нам в усі дні, щоб зберегти наше життя, як і тепер;
Коли введе тебе Господь, Бог твій, у землю, в яку ти йдеш, щоб оволодіти нею, і прожене від лиця твого численні народи, хеттеїв, гергесеїв, аморреїв, хананеїв, ферезеїв, евеїв та ієвусеїв, сім народів, які численніші і сильніші за тебе,
2
и3 предaстъ и5хъ гDь бGъ тв0й въ рyцэ твои2, и3 и3збіeши |, пaгубою погуби1ши |, да не завэщaеши къ ни6мъ завёта, нижE да поми1луеши и4хъ,
2
і видасть їх тобі Господь, Бог твій, і уразиш їх, тоді піддай їх закляттю, не вступай з ними в союз і не жалій їх;
3
нижE свaтовства сотвори1ши съ ни1ми: дщeри своеS не дaси сhну є3гw2, и3 дщeре є3гw2 да не п0ймеши сhну твоемY:
3
і не вступай з ними у споріднення: дочки твоєї не віддавай за сина його, і дочки його не бери за сина твого;
4
tврати1тъ бо сhна твоего2 t менє2, и3 послyжитъ богHмъ и3нBмъ: и3 разгнёваетсz гDь гнёвомъ на вы2, и3 потреби1тъ тS вск0рэ.
4
тому що вони відвернуть синів твоїх від Мене, щоб служити іншим богам, і тоді запалає на вас гнів Господа, і Він незабаром знищить тебе.
5
Но си1це да сотворитE и5мъ: трє1бища и4хъ разсhплете, и3 столпы2 и4хъ да сокрушитE, и3 дубр†вы и4хъ да посэчeте, и3 ва‰ніz богHвъ и4хъ да сожжeте nгнeмъ:
5
Але вчиніть з ними так: жертовники їх зруйнуйте, стовпи їх розтрощіть, і діброви їх вирубайте, й ідолів [богів] їх спаліть вогнем;
але тому, що любить вас Господь, і для того, щоб зберегти клятву, якою Він клявся батькам вашим, вивів вас Господь рукою міцною [і силою великою] і звільнив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя Єгипетського.
Отже, знай, що Господь, Бог твій, є Бог, Бог вірний, Який зберігає завіт [Свій] і милість до тих, що люблять Його і зберігають заповіді Його до тисячі родів,
І якщо ви будете слухати закони ці і зберігати і виконувати їх, то Господь, Бог твій, буде зберігати завіт і милість до тебе, як Він клявся батькам твоїм,
і полюбить тебе, і благословить тебе, і розмножить тебе, і благословить плід утроби твоєї і плід землі твоєї, і хліб твій, і вино твоє, і єлей твій, народжуване від великої худоби твоєї і від отари овець твоїх, на тій землі, яку Він клявся батькам твоїм дати тобі;
благословенний ти будеш більше за всі народи; не буде ні неплідного, ні неплідної, ні в тебе, ні в худобі твоїй;
15
и3 tи1метъ гDь бGъ тв0й t тебє2 всsко разслаблeніе и3 всsку ћзю є3гЂпетскую ѕлyю, ±же ви1дэлъ є3си2 и3 є3ли6ка вёси: не возложи1тъ на тS, но возложи1тъ | на вс‰ ненави1дzщыz тебE:
15
і віддалить від тебе Господь [Бог твій] усяку неміч, і ніяких лютих хвороб єгипетських, [які ти бачив і] які ти знаєш, не наведе на тебе, але наведе їх на всіх, що ненавидять тебе;
16
и3 ћсти бyдеши вс‰ кwрhсти kзhкwвъ, ±же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ: да не пощади1тъ и4хъ џко твоE, и3 да не послyжиши богHмъ и4хъ, ћкw претыкaніе тебЁ є4сть сіE.
16
і знищиш усі народи, які Господь, Бог твій, дає тобі: нехай не пощадить їх око твоє; і не служи богам їх, бо це тенети для тебе.
17
Ѓще же речeши во ўмЁ твоeмъ: ћкw kзhкъ сeй мн0жае пaче менє2, кaкw возмогY ѓзъ потреби1ти |;
17
Якщо скажеш у серці твоєму: «народи ці численніші за мене; як я можу вигнати їх?»
18
не ўбои1шисz и4хъ: пaмzтію да помzнeши, є3ли6ка сотвори2 гDь бGъ тв0й фараHну и3 всBмъ є3гЂптzнwмъ,
18
Не бійся їх, згадай те, що зробив Господь, Бог твій, з фараоном і всім Єгиптом,
ті великі випробування, які бачили очі твої, [великі] знамення, чудеса, і руку міцну і силу велику, з якими вивів тебе Господь, Бог твій; те саме зробить Господь, Бог твій, із усіма народами, яких ти боїшся;
20
и3 шє1ршни п0слетъ гDь бGъ тв0й на ни1хъ, д0ндеже потребsтсz њстaвшіисz и3 сокрhвшіисz t тебє2:
20
і шершнів нашле Господь, Бог твій, на них, доки не загинуть ті, що залишилися і сховалися від лиця твого;
21
не повреди1шисz t лицA и4хъ: ћкw гDь бGъ тв0й въ тебЁ, бGъ вели1кій и3 крёпкій:
21
не страшися їх, бо Господь, Бог твій, з тобою, Бог великий і страшний.
22
и3 погуби1тъ гDь бGъ тв0й kзhки сі‰ t лицA твоегw2, помaлу мaлу: не возм0жеши погуби1ти и5хъ вск0рэ, да не бyдетъ землS пустA, и3 ўмн0жатсz ѕвёріе ди1віи на тS:
22
І буде Господь, Бог твій, виганяти перед тобою народи ці мало-помалу; не можеш ти знищити їх швидко, щоб [земля не стала пустою і] не примножилися проти тебе польові звірі;
і видасть царів їх у руки твої, і ти знищиш ім’я їх з піднебесної: не устоїть ніхто проти тебе, доки не викоріниш їх.
25
Ва‰ніz богHвъ и4хъ да сожжетE nгнeмъ, да не пох0щеши злaта и3 сребрA взsти себЁ t ни1хъ, да не когдA согрэши1ши тогw2 рaди, ћкw мeрзость є4сть гDеви бGу твоемY:
25
Ідолів богів їх спаліть вогнем; не побажай взяти собі срібла або золота, що на них, щоб це не було для тебе тенетами, тому що це мерзотність для Господа, Бога твого;
26
и3 да не внесeши мeрзости въ св0й д0мъ, и3 пр0клzтъ бyдеши ћкоже сіS: ненавидёніемъ да возненави1диши, и3 њмерзёніемъ да њмерзи1ши, ћкw проклsтіе є4сть.
26
і не внось мерзотність у дім твій, щоб не підпасти під закляття, як вона; відвертайся від цього і гребуй цим, бо це закляте.
Усі заповіді, які я заповідаю вам сьогодні, намагайтеся виконувати, щоб ви були живими і розмножилися, і пішли і заволоділи [доброю] землею, яку з клятвою обіцяв Господь [Бог] батькам вашим.
І пам’ятай весь шлях, яким вів тебе Господь, Бог твій, по пустелі, ось уже сорок років, щоб смирити тебе, щоб випробувати тебе і дізнатися, що в серці твоєму, чи будеш зберігати заповіді Його, чи ні;
3
И# њѕл0би тS, и3 глaдомъ замори1 тz, и3 напитa тz мaнною, є3sже ты2 не ўвёдэлъ є3си2, ни nтцы2 твои2: да возвэсти1тъ тебЁ, ћкw не њ хлёбэ є3ди1нэмъ жи1въ бyдетъ человёкъ, но њ всsкомъ словеси2 и3сходsщемъ и3з8 ќстъ б9іихъ жи1въ бyдетъ человёкъ.
3
Він смиряв тебе, морив тебе голодом і годував тебе манною, якої не знав ти і не знали батьки твої, щоб показати тобі, що не єдиним хлібом живе людина, але всяким [словом], яке виходить з вуст Господа, живе людина;
4
Ри6зы тво‰ не њбетшaша на тебЁ: н0зэ твои2 не kзви1шасz, сE, четhредесzть лётъ.
4
одяг твій не старів на тобі, і нога твоя не пухла, ось уже сорок років.
у землю, [де] пшениця, ячмінь, виноградні лози, смоковниці і гранатові дерева, у землю, де оливкові дерева і мед,
9
въ зeмлю на нeйже не съ нищет0ю снёси хлёбъ тв0й, и3 ничесогw2 вострeбуеши на нeй: въ зeмлю въ нeйже кaменіе желёзно, и3 t г0ръ є3S и3скопaеши мёдь:
9
у землю, у якій без убогости будеш їсти хліб твій і ні у чому не будеш мати нестачі, у землю, в якій камені — залізо, і з гір якої будеш висікати мідь.
Який провів тебе по пустелі великій і страшній, де змії, василіски, скорпіони і місця сухі, на яких немає води; Який виточив для тебе [джерело] води зі скелі гранітної,
16
питaвшаго тS мaнною въ пустhни, є3sже не вёдэлъ є3си2 ты2, нижE вёдzху nтцы2 твои2, да њѕл0битъ тS и3 да и3скyситъ тS, и3 блaго тебЁ сотвори1тъ на послёдокъ тв0й:
16
насичував тебе в пустелі манною, якої [не знав ти і] не знали батьки твої, щоб смирити тебе і випробувати тебе, щоб з часом зробити тобі добро,
17
да не речeши въ сeрдцы твоeмъ: крёпость моS и3 си1ла руки2 моеS сотвори2 мнЁ си1лу вели1кую сію2,
17
і щоб ти не сказав у серці твоєму: «моя сила і міць руки моєї придбали мені багатство це»,
але щоб пам’ятав Господа, Бога твого, бо Він дає тобі силу здобувати багатство, щоб виконати, як нині, завіт Свій, який Він клятвою утвердив батькам твоїм.
Якщо ж ти забудеш Господа, Бога твого, і підеш услід богів інших, і будеш служити їм і поклонятися їм, то свідчу вам сьогодні [небом і землею], що ви загинете;
20
ћкоже и3 пр0чіи kзhцы, ±же гDь бGъ погублsетъ t лицA вaшегw, тaкw поги1бнете, занeже не послyшасте глaса гDа бGа вaшегw.
20
як народи, які Господь [Бог] знищує від лиця вашого, так загинете і ви за те, що не послухаєте голосу Господа, Бога вашого.
Знай же нині, що Господь, Бог твій, іде перед тобою, як вогонь, що поїдає; Він буде знищувати їх і поборювати їх перед тобою, і ти проженеш їх, і погубиш їх скоро, як говорив тобі Господь.
Коли буде виганяти їх Господь, Бог твій, від лиця твого, не говори в серці твоєму, що за праведність мою привів мене Господь оволодіти цією [доброю] землею, і що за нечестя народів цих Господь виганяє їх від лиця твого;
не за праведність твою і не за правоту серця твого йдеш ти успадковувати землю їх, але за нечестя [і беззаконня] народів цих Господь, Бог твій, виганяє їх від лиця твого, і щоб виконати слово, яким клявся Господь батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову;
тому знай [нині], що не за праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі оволодіти цією доброю землею, бо ти народ жорстокосердий.
7
П0мни, не забyди, коли1кw разгнёвасте гDа бGа своего2 въ пустhни: t негHже днE и3зыд0сте и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, дaже внид0сте въ мёсто сіE, не покарsющесz совершaсте ±же проти1ву гDа:
7
Пам’ятай, не забудь, скільки ти дратував Господа, Бога твого, у пустелі: від самого того дня, як вийшов ти з землі Єгипетської, і до самого приходу вашого на місце це ви противилися Господу.
І при Хориві ви дратували Господа, і прогнівався на вас Господь, так що хотів знищити вас,
9
восходsщу мнЁ на г0ру, взsти скриж†ли кaмєнныz, скриж†ли завёта, ±же завэщA гDь къ вaмъ: и3 пребhхъ въ горЁ четhредесzть днjй и3 четhредесzть нощeй: хлёба не kд0хъ и3 воды2 не пи1хъ.
9
коли я зійшов на гору, щоб прийняти скрижалі кам’яні, скрижалі завіту, який уклав Господь з вами, і пробув на горі сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив,
і дав мені Господь дві скрижалі кам’яні, написані перстом Божим, а на них [написані були] усі слова, які виголосив вам Господь на горі із середовища вогню в день зібрання.
11
и3 бhсть по четhредесzти днeхъ и3 по четhредесzти нощeхъ, дадe ми гDь двЁ скриж†ли кaмєнны, скриж†ли завёта,
11
Після закінчення ж сорока днів і сорока ночей дав мені Господь дві скрижалі кам’яні, скрижалі завіту,
і сказав мені Господь: встань, піди скоріше звідси, бо розбестився народ твій, який ти вивів з Єгипту; швидко ухилилися вони від путі, яку Я заповів їм; вони зробили собі відлитого ідола.
І [вдруге] упавши перед Господом, молився я, як раніше, сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за всі гріхи ваші, якими ви згрішили, зробивши зло в очах Господа [Бога вашого] і роздратувавши Його;
Гріх же ваш, який ви зробили, — тельця я взяв, спалив його у вогні, розбив його і всього стер до того, що він став дрібним, як порох, і я кинув порох цей у потік, що тече з гори.
22
И# въ запалeніи, и3 во и3скушeніи, и3 во гробёхъ похотёніz разгнёвасте гDа бGа вaшего.
22
І в Тавері, у Массі й у Киброт-Гаттааві ви роздратували Господа [Бога вашого].
І коли посилав вас Господь з Кадес-Варні, говорячи: підіть, оволодійте землею, яку Я даю вам, — то ви стали проти повеління Господа Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухали голосу Його.
24
и3 не покарsющесz бhсте гDу t днE, въ џньже познaсz вaмъ.
24
Ви були непокірливі Господу з того самого дня, як я став знати вас.
і молився я Господу і сказав: Владико Господи, [Царю богів,] не погубляй народу Твого і наділу Твого, який Ти визволив величчю [могутности] Твоєї, який вивів Ти з Єгипту рукою сильною [і силою Твоєю великою];
27
помzни2 ґвраaма и3 їсаaка и3 їaкwва, рабы6 тво‰, и5мже клsлсz є3си2 соб0ю: не призирaй на жeстокость людjй си1хъ, и3 на нечeстіе и4хъ и3 на грэхи2 и4хъ:
27
пом’яни рабів Твоїх, Авраама, Ісаака та Якова, [яким Ти клявся Собою]; не дивися на озлоблення народу цього і на нечестя його і на гріхи його,
28
да не когдA рекyтъ живyщіи на земли2, tню1дуже и3звeлъ є3си2 нaсъ, глаг0люще: не могjй гDь ввести2 и5хъ въ зeмлю, ю4же и5мъ њбэщA, и3 ненави1дz и5хъ гDь, и3зведE погуби1ти и5хъ въ пустhни:
28
щоб [ті, що живуть] у тій землі, звідки Ти вивів нас, не сказали: «Господь не міг ввести їх у землю, яку обіцяв їм, і, ненавидячи їх, вивів Він їх, щоб умертвити їх у пустелі».
А вони Твій народ і Твій наділ, який Ти вивів [із землі Єгипетської] силою Твоєю великою і могутністю Твоєю високою.
Главa ‹
1
Во џно врeмz речE гDь ко мнЁ: и3стеши2 себЁ двЁ скриж†ли кaмєнны ћкоже пє1рвыz, и3 взhди ко мнЁ на г0ру, и3 да сотвори1ши себЁ ковчeгъ древsнъ:
1
У той час сказав мені Господь: витеши собі дві скрижалі кам’яні, подібні до перших, і піднімись до Мене на гору, і зроби собі дерев’яний ковчег;
2
и3 напишY на скрижaлехъ словесA, ±же бsху на скрижaлехъ пeрвыхъ, и5хже сокруши1лъ є3си2, и3 да вложи1ши | въ ковчeгъ.
2
і Я напишу на скрижалях ті слова, які були на попередніх скрижалях, які ти розбив; і поклади їх у ковчег.
3
И# сотвори1хъ ковчeгъ t дрeвъ негнію1шихъ, и3 и3стесaхъ двЁ скриж†ли кaмєнны ћкоже и3 пє1рвыz, и3 взыд0хъ на г0ру: и3 џбэ скриж†ли во nбою2 рукY моє1ю:
3
І зробив я ковчег з дерева ситим, і витесав дві кам’яні скрижалі, як попередні, і пішов на гору; і дві ці скрижалі були в руках моїх.
4
и3 написA на скрижaлехъ по писaнію пeрвому дeсzть словeсъ, ±же гlа гDь къ вaмъ на горЁ t среды2 nгнS, и3 дадE | гDь мнЁ.
4
І написав Він на скрижалях, як написано було раніше, ті десять слів, які оголосив вам Господь на горі із середовища вогню в день зібрання, і віддав їх Господь мені.
У той час відокремив Господь коліно Левіїне, щоб носити ковчег завіту Господнього, стояти перед Господом, служити Йому [і молитися] і благословляти ім’ям Його, як це триває до цього дня;
і сказав мені Господь: встань, піди в путь перед народом [цим]; нехай вони підуть і оволодіють землею, яку Я клявся батькам їхнім дати їм.
12
И# нн7э, ї}лю, что2 проси1тъ гDь бGъ тв0й ў тебє2, т0чію є4же боsтисz гDа бGа твоегw2 и3 ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2, и3 люби1ти є3го2 и3 служи1ти гDу бGу твоемY t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS,
12
Отже, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Господь, Бог твій? Того тільки, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма путями Його, і любив Його, і служив Господу, Богу твоєму, від усього серця твого і від усієї душі твоєї,
І згадайте нині, — бо я говорю не з синами вашими, які не знають і не бачили покарання Господа Бога вашого, — Його велич [і] Його міцну руку і велику силу Його,
і що Він зробив з військом єгипетським, з конями його і колісницями його, яких Він потопив у водах Червоного моря, коли вони гналися за вами, — і погубив їх Господь [Бог] навіть до цього дня;
і що Він зробив з Дафаном і Авироном, синами Елиава, сина Рувимового, коли земля розверзла вуста свої і серед усього Ізраїля поглинула їх і сімейства їхні, і намети їхні, і все майно їхнє, що було в них;
Отже, дотримуйте всіх заповідей [Його], які я заповідаю вам сьогодні, щоб ви [були живі,] зміцнилися і пішли й оволоділи землею, в яку ви переходите [за Йордан], щоб оволодіти нею;
9
да мнHги дни6 бyдете на земли2, є4юже клsтсz гDь nтцє1мъ вaшымъ дaти и5мъ и3 сёмени и4хъ по ни1хъ зeмлю кипsщую млек0мъ и3 мeдомъ.
9
і щоб ви жили багато часу на тій землі, яку клявся Господь батькам вашим дати їм і сімені їхньому на землі, в якій тече молоко і мед.
10
Е$сть бо землS, на ню1же вы2 и4дете тaмw наслёдити ю5, не ћкw землS є3гЂпетска є4сть, tню1дуже и3зыд0сте, є3гдA сёютъ сёмz и3 напаsютъ ю5 ногaми свои1ми, ѓки вертогрaдъ зелeйный:
10
Бо земля, у яку ти йдеш, щоб оволодіти нею, не така, як земля Єгипетська, з якої вийшли ви, де ти, посіявши насіння твоє, поливав [її] за допомогою ніг твоїх, як оливковий сад;
11
землs же, въ ню1же ты2 вх0диши тaмw наслёдити ю5, землS наг0рнаz и3 рaвнаz, t дождS небeснагw напаsетсz вод0ю:
11
але земля, у яку ви переходите, щоб оволодіти нею, є земля з горами і долинами, і від дощу небесного напоюється водою, —
12
землS, на ню1же гDь бGъ тв0й присэщaетъ всегдA, џчи гDа бGа твоегw2 на нeй t начaла лёта и3 до концA лёта.
12
земля, про яку Господь, Бог твій, піклується: очі Господа, Бога твого, безперестанно на ній, від початку року і до кінця року.
13
Ѓще же слyхомъ послyшаете всёхъ зaповэдій є3гw2, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, люби1ти гDа бGа твоего2 и3 служи1ти є3мY t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS,
13
Якщо ви будете слухати заповіді Мої, які заповідаю вам сьогодні, любити Господа, Бога вашого, і служити Йому від усього серця вашого і від усієї душі вашої,
то дам землі вашій дощ у свій час, ранній і пізній; і ти збереш хліб твій і вино твоє і єлей твій;
15
и3 дaстъ пи1щу на сeлэхъ скотHмъ твои6мъ.
15
і дам траву на полі твоєму для худоби твоєї, і будеш їсти і насичуватися.
16
И# kдhй и3 насhтивсz, внемли2 себЁ, да не разшири1тсz сeрдце твоE, и3 престyпите, и3 послyжите богHмъ и3ны6мъ, и3 поклонитeсz и5мъ:
16
Бережіться, щоб не спокусилося серце ваше, і ви не ухилилися і не стали служити іншим богам і не поклонилися їм;
17
и3 ћростію разгнёваетсz гDь на вы2 и3 затвори1тъ нeбо, и3 не бyдетъ дождS, и3 землS не дaстъ плодA своегw2, и3 поги1бнете вск0рэ t земли2 благjz, ю4же гDь дадE вaмъ.
17
і тоді запалає гнів Господа на вас, і закриє Він небо, і не буде дощу, і земля не принесе плодів своїх, і ви швидко загинете на добрій землі, яку Господь дає вам.
Бо якщо ви будете дотримувати всіх заповідей цих, які заповідаю вам виконувати, будете любити Господа, Бога вашого, ходити всіма путями Його і приліплюватися до Нього,
а прокляття, якщо не послухаєте заповідей Господа, Бога вашого, і ухилитеся від путі, яку заповідаю вам сьогодні, і підете вслід богів інших, яких ви не знаєте.
29
И# бyдетъ є3гдA введeтъ тебE гDь бGъ тв0й въ зeмлю, въ ню1же прех0диши тaмw наслёдити ю5, да дaси благословeніе на горЁ гарізjнъ и3 клsтву на горЁ гевaлъ:
29
Коли введе тебе Господь, Бог твій, у ту землю, у яку ти йдеш, щоб оволодіти нею, тоді проголоси благословення на горі Гаризим, а прокляття на горі Гевал:
30
не сe ли сі‰ сyть њб8 nнY странY їoрдaна, за путeмъ и4же на зaпадэ с0лнца, въ земли2 ханаaна њбитaющагw на зaпадэ с0лнца бли1з8 галгaла ў дyба выс0кагw;
30
ось вони за Йорданом, по дорозі до заходу сонця, у землі хананеїв, що живуть на рівнині, навпроти Галгала, біля діброви Море?.
Отже, намагайтеся дотримувати всіх постанов і законів [Його], які пропоную я вам сьогодні.
Главa в7i
1
И# сі‰ зaпwвэди и3 суды2, ±же снабди1те твори1ти на земли2, ю4же гDь бGъ nтє1цъ вaшихъ даeтъ вaмъ въ жрeбій во вс‰ дни6, въ нsже вы2 жи1ти бyдете на земли2:
1
Ось постанови і закони, які ви повинні намагатися виконувати в землі, яку Господь, Бог батьків твоїх, дає тобі у володіння, в усі дні, в які ви будете жити на тій землі.
і туди приносьте всепалення ваші, і жертви ваші, і десятини ваші, і возношення рук ваших, і обітниці ваші, і добровільні приношення ваші, [і мирні жертви ваші,] і первістків великої худоби вашої і дрібної худоби вашої;
і їжте там перед Господом, Богом вашим, і веселіться ви і родини ваші за все, що робилося руками вашими, чим благословив тебе Господь, Бог твій.
8
Да не сотвори1те тaмw всёхъ, є3ли6ка вы2 творитE здЁ днeсь, кjйждо ўг0дное пред8 соб0ю:
8
Там ви не повинні робити всього, як ми тепер тут робимо, кожен, що йому здається правильним;
9
не пріид0сте бо до нн7э въ пок0й и3 въ наслёдіе, є4же гDь бGъ вaшъ даeтъ вaмъ.
9
бо ви нині ще не вступили в місце спокою і в наділ, який Господь, Бог твій, дає тобі.
10
И# є3гдA прeйдете їoрдaнъ и3 вселитeсz на земли2, ю4же гDь бGъ вaшъ дaстъ въ наслёдіе вaмъ, и3 ўпок0итъ вaсъ t всёхъ вр†гъ вaшихъ, и5же w4крестъ вaсъ, и3 вселитeсz со ўтверждeніемъ:
10
Але коли перейдете Йордан і оселитеся на землі, яку Господь, Бог ваш, дає вам у наділ, і коли Він заспокоїть вас від усіх ворогів ваших, які оточують вас, і будете жити безпечно,
тоді, яке місце обере Господь, Бог ваш, щоб перебувати імені Його там, туди приносьте все, що я заповідаю вам [сьогодні]: всепалення ваші і жертви ваші, десятини ваші і возношення рук ваших, і все, обране за обітницями вашими, що ви обіцяли Господу [Богу вашому];
і веселіться перед Господом, Богом вашим, ви і сини ваші, і дочки ваші, і раби ваші, і рабині ваші, і левит, який посеред осель ваших, бо немає йому частини і наділу з вами.
13
Внемли2 себЁ, да не принесeши всесожжeній твои1хъ на всsкомъ мёстэ, є4же ѓще ќзриши,
13
Бережися приносити всепалення твої на всякому місці, яке ти побачиш;
14
т0кмw на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й, въ є3ди1нэмъ t племeнъ твои1хъ, тaмw да принесeши всесожжє1ніz тво‰ и3 тaмw сотвори1ши вс‰, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь.
14
але на тому тільки місці, яке обере Господь [Бог твій] в одному з колін твоїх, принось всепалення твої і роби усе, що заповідаю тобі [сьогодні].
15
Но т0кмw всёмъ желaніемъ души2 твоеS да пожрeши, и3 снёси мzсA по блгcвeнію гDа бGа твоегw2, є4же дадE тебЁ во всsкомъ грaдэ: нечи1стый при тебЁ и3 чи1стый вкyпэ да ћстъ |, ћкw сeрну, и3ли2 є3лє1нz.
15
Втім, коли тільки побажає душа твоя, можеш заколоти і їсти, з благословення Господа, Бога твого, м’ясо, яке Він дав тобі, у всіх оселях твоїх: нечистий і чистий можуть їсти це, як сарну і як оленя;
16
Т0кмw кр0ве да не снёсте: на зeмлю проліeте ю5, ѓки в0ду.
16
тільки крови не їжте: на землю виливайте її, як воду.
Не можна тобі їсти в оселях твоїх десятини хліба твого, і вина твого, і єлею твого, і первістків великої худоби твоєї і дрібної худоби твоєї, і всіх обітниць твоїх, які ти обіцяв, і добровільних приношень твоїх, і возношення рук твоїх;
18
т0кмw пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ да снёси | на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й себЁ, ты2 и3 сhнъ тв0й и3 дщeрь твоS, и3 рaбъ тв0й и3 рабA твоS, и3 леvjтъ, и3 пришлeцъ и4же во градёхъ твои1хъ, и3 возвесели1шисz пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ во всёхъ, на нsже возложи1ши рyку твою2.
18
але їж це [тільки] перед Господом, Богом твоїм, на тім місці, яке обере Господь, Бог твій, — ти і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і рабиня твоя, і левит, [і прибулець,] який в оселях твоїх, і веселися перед Господом, Богом твоїм, за все, що робилося руками твоїми.
19
Внемли2 себЁ, да не њстaвиши леvjтина во всE врeмz, д0ндеже є3си2 жи1въ на земли2.
19
Дивися, не залишай левита в усі дні, [в які будеш жити] на землі твоїй.
20
Ѓще же разшири1тъ гDь бGъ тв0й предёлы тво‰, ћкоже гlа тебЁ, и3 речeши: снёмъ мzсA, ѓще вожделёетъ душA твоS, ћкw ћсти мzсA, во всeмъ желaніи души2 твоеS да снёси мzсA.
20
Коли розширить Господь, Бог твій, межі твої, як Він говорив тобі, і ти скажеш: «поїм я м’яса», тому що душа твоя побажає їсти м’яса, — тоді, за бажанням душі твоєї, їж м’ясо,
21
Ѓще же далeче tстои1тъ мёсто t тебє2, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw, и3 зак0леши t волHвъ твои1хъ и3 t nвeцъ твои1хъ, ±же дaстъ тебЁ бGъ тв0й, ћкоже заповёдахъ тебЁ, и3 снёси во градёхъ твои1хъ по желaнію души2 твоеS.
21
Якщо далеко буде від тебе те місце, яке обере Господь, Бог твій, щоб перебувати імені Його там, то заколюй з великої і дрібної худоби твоєї, яку дав тобі Господь [Бог твій], як я повелів тобі, і їж в оселях твоїх, за бажанням душі твоєї;
22
Ћкоже ћстсz сeрна и3 є3лeнь, тaкw да снёси є5: нечи1стый при тебЁ, и3 чи1стый тaкожде да снёстъ.
22
але їж їх так, як їдять сарну й оленя; нечистий як і чистий [у тебе] можуть їсти це;
23
Вонми2 крёпцэ, є4же не ћсти кр0ве: кр0вь бо є4сть душA є3гw2: да на снёстсz душA съ мsсы:
23
тільки суворо стеж, щоб не їсти крови, тому що кров є душа: не їж душі разом з м’ясом;
24
да не снёсте є3S, на зeмлю проліeте ю5 ѓки в0ду:
24
не їж її: виливай її на землю, як воду;
25
да не снёси ю5, да блaго тебЁ бyдетъ и3 сынHмъ твои6мъ по тебЁ во вёки, ѓще сотвори1ши сE, є4же добро2 и3 ўг0дно є4сть пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ.
25
не їж її, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе [повік], якщо будеш робити [добре і] справедливе перед очима Господа [Бога твого].
Тільки святині твої, які будуть у тебе, і обітниці твої принось, і приходь на те місце, яке обере Господь [Бог твій, щоб прикликане було там ім’я Його];
27
и3 сотвори1ши всесожжє1ніz тво‰: мzсA да вознесeши на nлтaрь гDа бGа твоегw2, кр0вь же жeртвъ твои1хъ да проліeши пред8 степє1ни nлтарS гDа бGа твоегw2, мzсa же да снёси.
27
і звершуй всепалення твої, м’ясо і кров, на жертовнику Господа, Бога твого; але кров інших жертв твоїх повинна бути вилитою біля жертовника Господа, Бога твого, а м’ясо їж.
28
Снабди2 и3 послyшай, и3 да сотвори1ши вс‰ словесA, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ, да блaго тебЁ бyдетъ и3 сынHмъ твои6мъ во вёки, ѓще сотвори1ши добро2 и3 ўг0дно пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ.
28
Слухай і виконуй усі слова ці, які заповідаю тобі, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе повік, якщо будеш робити добре й угодне перед очима Господа, Бога твого.
Коли Господь, Бог твій, знищить від лиця твого народи, до яких ти йдеш, щоб взяти їх у володіння, і ти, взявши їх, оселишся в землі їх;
30
внемли2 себЁ, да не взhщеши послёдовати и5мъ, по потреблeніи и4хъ t лицA твоегw2, не взыщи2 богHвъ и4хъ, глаг0лz: ћкоже творsтъ kзhцы сjи богHмъ свои6мъ, сотворю2 и3 ѓзъ:
30
тоді стережися, щоб ти не потрапив у тенета, наслідуючи їх, після знищення їх від лиця твого, і не шукав богів їх, говорячи: «як служили народи ці богам своїм, так буду і я робити»;
31
да не сотвори1ши гDу бGу твоемY тaкw: мeрзwстна бо гDеви, ±же возненави1дэ, сотвори1ша богHмъ свои6мъ, ћкw сhны сво‰ и3 дщє1ри сво‰ жгyтъ nгнeмъ богHмъ свои6мъ.
31
не роби так Господу, Богу твоєму, бо все, чим гребує Господь, що ненавидить Він, вони роблять богам своїм: вони і синів своїх і дочок своїх спалюють на вогні богам своїм.
32
Всsко сл0во, є4же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, сіE снабди2 твори1ти: да не приложи1ши къ семY, ни tи1меши t негw2.
32
Усе, що я заповідаю вам, намагайтеся виконати; не додавай до того і не віднімай від того.
то не слухай слів пророка цього, або сновидця цього; тому що через це спокушає вас Господь, Бог ваш, щоб довідатися, чи любите ви Господа, Бога вашого, від усього серця вашого і від усієї душі вашої;
а пророка того або сновидця того слід віддати на смерть за те, що він умовляв вас відступити від Господа, Бога вашого, Який вивів вас із землі Єгипетської і визволив тебе з дому рабства, бажаючи звести тебе з путі, якою заповів тобі йти Господь, Бог твій; і так знищ зло із середовища свого.
6
Ѓще же пом0литъ тS брaтъ тв0й t nтцA твоегw2 и3ли2 t мaтере твоеS, и3ли2 сhнъ тв0й, и3ли2 дщeрь твоS, и3ли2 женA твоS ћже на л0нэ твоeмъ, и3ли2 дрyгъ тв0й, рaвенъ души2 твоeй, w4тай глаг0лz: и4демъ и3 послyжимъ богHмъ и3ны6мъ, и4хже не ви1дэлъ є3си2 ты2 и3 nтцы2 твои2,
6
Якщо буде умовляти тебе таємно брат твій, [син батька твого або] син матері твоєї, або син твій, або дочка твоя, або дружина на лоні твоєму, або друг твій, який для тебе, як душа твоя, говорячи: «ходімо і будемо служити богам іншим, яких не знав ти і батьки твої»,
7
t богHвъ kзhкwвъ, и5же w4крестъ вaсъ, бли1з8 сyщихъ тебЁ, и3ли2 дaльнихъ t тебє2, t концA земли2 до концA земли2,
7
богам тих народів, які навколо тебе, близьких до тебе або віддалених від тебе, від одного краю землі до іншого, —
8
да не соизв0лиши є3мY и3 не послyшаеши є3гw2, и3 да не пощади1тъ є3гw2 џко твоE, и3 не возлю1биши є3гw2, нижE прикрhеши є3го2:
8
то не погоджуйся з ним і не слухай його; і нехай не пощадить його око твоє, не шкодуй його і не прикривай його,
9
возвэщaz да возвэсти1ши њ нeмъ, и3 рукA твоS да бyдетъ на нeмъ въ пeрвыхъ ўби1ти є3го2, и3 рyки всёхъ людjй п0слэжде:
9
але убий його; твоя рука раніше за всіх повинна бути на ньому, щоб убити його, а потім руки всього народу;
побий його камінням до смерти, бо він мав намір відвернути тебе від Господа, Бога твого, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;
11
и3 вeсь ї}ль ўслhшавъ ўбои1тсz, и3 не приложи1тъ ктомY сотвори1ти по словеси2 семY ѕл0му є4же въ вaсъ.
11
весь Ізраїль почує це й убоїться, і не стануть надалі робити серед тебе такого зла.
12
Ѓще же ўслhшиши въ є3ди1нэмъ t градHвъ твои1хъ, ±же гDь бGъ даeтъ тебЁ, всели1тисz тaмw, глаг0лющихъ:
12
Якщо почуєш про яке-небудь з міст твоїх, які Господь, Бог твій, дає тобі для поселення,
13
и3зыд0ша м{жи беззак0нніи t вaсъ и3 tврати1ша вс‰ живyщыz во грaдэ и4хъ, глаг0люще: и4демъ, да послyжимъ богHмъ и3ны6мъ, и4хже не вёсте,
13
що з’явилися в ньому нечестиві люди із середовища твого і спокусили жителів міста їхнього, говорячи: «ходімо і будемо служити богам іншим, яких ви не знали», —
то ти розшукай, досліди і добре розпитай; і якщо це дійсно правда, що сталася мерзота ця серед тебе,
15
ўбивaz да ўбіeши вс‰ живyщыz во грaдэ џнэмъ ўбjйствомъ мечA, проклsтіемъ проклени1те є3го2, и3 вс‰ ±же въ нeмъ,
15
урази жителів того міста вістрям меча, піддай прокляттю його й усе, що в ньому, і худобу його урази вістрям меча;
16
и3 вс‰ кwрhсти є3гw2 соберeши на расп{тіz є3гw2, и3 зажжeши грaдъ nгнeмъ, и3 вс‰ кwрhсти є3гw2 всенар0днw пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, и3 бyдетъ пyстъ во вёки, не возгради1тсz по сeмъ:
16
всю ж здобич його збери на середину площі його і спали вогнем місто і всю здобич його у всепалення Господу, Богу твоєму, і нехай буде він вічно в руїнах, не слід ніколи знову будувати його;
17
и3 да ничт0же прилэпи1тсz t проклsтіz руцЁ твоeй, да tврати1тсz бGъ t ћрости гнёва своегw2: и3 дaстъ тебЁ млcть и3 поми1луетъ тS, и3 ўмн0житъ тS, ћкоже гlа тебЁ, ћкоже клsтсz гDь nтцє1мъ твои6мъ,
17
ніщо з заклятого нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернув Господь лють гніву Свого, і дав тобі милість і помилував тебе, і розмножив тебе, [як Він говорив тобі,] коли клявся батькам твоїм,
якщо будеш слухати голосу Господа, Бога твого, дотримуючи всіх заповідей Його, які нині заповідаю тобі, роблячи [добре і] угодне перед очима Господа, Бога твого.
Главa д7i
1
Сhнове є3стE гDа бGа вaшегw: да не нарёзуетесz и3 не возложи1те плёши междY nчи1ма вaшима над8 мeртвымъ:
1
Ви сини Господа Бога вашого; не робіть нарізів на тілі вашому і не вистригайте волосся над очима вашими за померлим;
олень і сарна, і буйвіл, і лань, і зубр, і антилопа, і жирафа.
6
Всsкъ ск0тъ на дв0е дэлS пaзнwкти, и3 копhто на дв0е копhтz, и3 tрыгaz жвaніе въ скотёхъ, да ћсте.
6
Усяка худоба, у якої роздвоєні копита і на обох копитах глибокий розріз, і яка худоба жує жуйку, ту їжте;
7
И# си1хъ да не снёсте t tрыгaющихъ жвaніе и3 t дэлsщихъ пaзнwкти на дв0е, но копhтъ не раздвоsющихъ: велблю1да и3 зazца и3 хірогрЂллz: ћкw tрыгaютъ жвaніе сjи, но копhтъ не раздвоsютъ, нечи6ста сі‰ вaмъ сyть.
7
тільки цих не їжте з тих, що жують жуйку і мають роздвоєні копита з глибоким розрізом: верблюда, зайця і тушканчика, тому що, хоча вони жують жуйку, але копита в них не роздвоєні: нечисті вони для вас;
8
И# свиніи2, ћкw на дв0е дэли1тъ пaзнwкти и3 кwпhта раздвоsетъ, и3 сіS жвaніz не tрыгaетъ, нечистA сіS вaмъ є4сть: t мsсъ и4хъ да не ћсте, и3 мертвечи1намъ и4хъ да не прикоснeтесz.
8
і свині, тому що копита в неї роздвоєні, але не жує жуйки: нечиста вона для вас; не їжте м’яса їх, і до трупів їх не доторкайтеся.
9
И# сі‰ да ћсте t всёхъ ±же въ водЁ: вс‰, и5мже сyть пeріе и3 чешуS, kди1те.
9
Із усіх тварин, що у воді, їжте усіх, у яких є пір’я і луска;
10
И# всёхъ, и5мже нёсть пeріz, ни чешуи2, да не ћсте: нечи6ста сyть вaмъ.
10
а всіх тих, у яких немає пір’я і луски, не їжте: нечисте це для вас.
11
Всsку пти1цу чи1сту да ћсте.
11
Всякого птаха чистого їжте;
12
И# си1хъ да не ћсте t ни1хъ:
12
але цих не слід вам їсти з них: орла, грифа і морського орла,
і чаплі, і зуя з породою його, й удода, і нетопиря.
19
Вс‰ гaды пти6чіz нечи6ста сyть вaмъ: да не ћсте t ни1хъ.
19
Усі крилаті плазуни нечисті для вас, не їжте [їх].
20
Всsку пти1цу чи1сту да ћсте.
20
Усякого птаха чистого їжте.
21
Всsкіz мертвечи1ны да не ћсте: присeлнику, и4же во градёхъ твои1хъ, да дaсте, и3 да ћстъ, и3ли2 да продaсте стрaннику: ћкw лю1діе свsти є3стE гDеви бGу вaшему. Да не свари1ши kгнsте во млецЁ мaтере є3гw2.
21
Не їжте ніякої мертвечини; іноземцеві, який трапиться в оселях твоїх, віддай її, він нехай їсть її, або продай йому, тому що ти народ святий у Господа Бога твого. Не вари козеняти в молоці матері його.
22
Десzти6ны да дaси t всегw2 плодA сёмене своегw2, пл0дъ ни1въ твои1хъ t г0да до г0да,
22
Відділяй десятину від усього врожаю насіння твого, що надходить з поля [твого] щорічно,
і їж перед Господом, Богом твоїм, на тім місці, яке обере Він, щоб перебувати імені Його там; [принось] десятину хліба твого, вина твого і єлею твого, і первістків великої худоби твоєї і дрібної худоби твоєї, щоб ти навчився боятися Господа, Бога твого, в усі дні.
24
Ѓще же далeче бyдетъ пyть t тебє2 и3 не возм0жеши донести2 и5хъ, ћкw далeче мёсто t тебє2, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw, ћкw да блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й:
24
Якщо ж довгою буде для тебе дорога, так що ти не можеш нести цього, тому що далеко від тебе те місце, яке обере Господь, Бог твій, щоб покласти там ім’я Своє, і Господь, Бог твій, благословив тебе,
25
и3 продaси сіE на цэнЁ, и3 в0змеши сребро2 въ рyку твою2, и3 п0йдеши на мёсто, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й,
25
то обміняй це на срібло і візьми срібло в руку твою і приходь на місце, яке обере Господь, Бог твій;
26
и3 дaси сребро2 за всE, на нeже пожелaетъ душA твоS, на волы2 и3 џвцы, и3ли2 на віно2, и3ли2 на сікeру, и3ли2 на всE, є3гHже желaетъ душA твоS, и3 да снёси тaмw пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, и3 возвесели1шисz ты2 и3 д0мъ тв0й.
26
і купуй на срібло це все, чого бажає душа твоя: волів, овець, вино, сикер і все, чого зажадає від тебе душа твоя; і їж там перед Господом, Богом твоїм, і веселися ти і родина твоя.
27
И# леvjтъ и4же во градёхъ твои1хъ, не њстaвиши є3гw2, ћкw нёсть є3мY чaсти ни жрeбіz съ тоб0ю:
27
І левита, який в оселях твоїх, не залиш, бо немає йому частини і наділу з тобою.
28
по трeхъ лётэхъ да и3знесeши всю2 десzти1ну жи6тъ твои1хъ въ лёто џно, да положи1ши ю5 во градёхъ твои1хъ:
28
Після того ж, як мине три роки, відділяй усі десятини здобутків твоїх у той рік і поклади [це] в оселях твоїх;
29
и3 пріи1детъ леvjтъ, ћкw нёсть є3мY чaсти ни жрeбіz съ тоб0ю, и3 пришлeцъ, и3 сиротA и3 вдовA, ±же во градёхъ твои1хъ, да kдsтъ и3 насhтzтсz: да блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, ±же ѓще сотвори1ши.
29
і нехай прийде левит, бо йому немає частини і наділу з тобою, і прибулець, і сирота, і вдова, які знаходяться в оселях твоїх, і нехай їдять і насичуються, щоб благословив тебе Господь, Бог твій, у всякому ділі рук твоїх, яке ти будеш робити.
Главa є7i
1
Въ седм0е лёто да сотвори1ши tпущeніе.
1
У сьомий рік роби прощення.
2
И# си1це зaповэдь tпущeніz: да њстaвиши вeсь д0лгъ тв0й, и4мже д0лженъ бли1жній тебЁ, и3 t брaта своегw2 не и3стsжеши, ћкw наречeсz tпущeніе гDу бGу твоемY.
2
Прощення ж полягає в тому, щоб усякий позикодавець, який дав у борг ближньому своєму, простив борг і не стягував із ближнього свого або з брата свого, бо проголошено прощення заради Господа [Бога твого];
3
T чуждaгw да и3стsжеши, є3ли6ка сyть тво‰ ў негw2: брaту же твоемY tпущeніе да сотвори1ши д0лга твоегw2.
3
з іноземця стягуй, а що буде твоє у брата твого, прости.
4
Ћкw не бyдетъ ў тебє2 недостaточенъ: сегw2 рaди словесE блгcвeніемъ блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й въ земли2, ю4же тебЁ гDь бGъ даeтъ во жрeбій пріsти ю5.
4
Хіба тільки не буде в тебе жебрака: бо благословить тебе Господь на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі в наділ, щоб ти взяв її у спадщину,
якщо тільки будеш слухати голосу Господа, Бога твого, і намагатися виконувати всі заповіді ці, які я сьогодні заповідаю тобі;
6
и3 взаи1мъ дaси kзhкwмъ мнHгимъ, тh же не зaймеши, и3 њбладaти бyдеши ты2 kзы6ки мн0гими, тоб0ю же не воз8wбладaютъ.
6
бо Господь, Бог твій, благословить тебе, як Він говорив тобі, і ти будеш давати в борг багатьом народам, а сам не будеш брати в борг; і володарювати будеш над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати.
7
Ѓще же брaтъ t брaтіи твоеS бyдетъ тебЁ недостaточенъ во є3ди1нэмъ t градHвъ твои1хъ въ земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ, да не tврати1ши сeрдца твоегw2, нижE сожмeши руки2 твоеS пред8 брaтомъ твои1мъ трeбующимъ:
7
Якщо ж буде в тебе убогий хто-небудь із братів твоїх, в одній із осель твоїх, на землі твоїй, яку Господь, Бог твій, дає тобі, то не озлоби серця твого і не стисни руки твоєї перед убогим братом твоїм,
8
tверзaz да tвeрзеши рyку твою2 є3мY, и3 взаи1мъ да дaси є3мY, є3ли1кw пр0ситъ, и3 є3ли1кw є3мY не достaнетъ.
8
але відкрий йому руку твою і дай йому в борг, дивлячись за його нестатком, у чому він має потребу;
9
Внемли2 себЁ: да не бyдетъ сл0во тaйно въ сeрдцы твоeмъ беззак0ніz, глаг0лz: бли1з8 є4сть седм0е лёто, лёто tпущeніz, и3 возлукaвнуетъ џко твоE брaту твоемY трeбующему, и3 не дaси є3мY, и3 возопіeтъ на тS ко гDу, и3 бyдетъ тебЁ грёхъ вели1къ:
9
бережися, щоб не ввійшла в серце твоє беззаконна думка: «наближається сьомий рік, рік прощення», і щоб від того око твоє не зробилося немилостивим до убогого брата твого, і ти не відмовив йому; бо він заволає проти тебе до Господа, і буде на тобі [великий] гріх;
10
даsніемъ да дaси є3мY, и3 взаи1мъ да дaси є3мY, є3ли1кw воспр0ситъ, ћкоже трeбуетъ: и3 не њпечaлисz въ сeрдцы своeмъ, даю1щу ти2 є3мY, ћкw сегw2 рaди сл0ва блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, и3 во всeмъ, на нeже возложи1ши рyку твою2:
10
дай йому [і в борг дай йому, скільки він просить і скільки йому потрібно], і коли будеш давати йому, не повинно сумувати серце твоє, бо за те благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх ділах твоїх і в усьому, що буде робитися твоїми руками;
11
и4бо не њскудёетъ недостaточный t земли2 твоеS, сегw2 рaди ѓзъ заповёдаю тебЁ твори1ти сл0во сіE, глаг0лz: tверзaz tвeрзи рyцэ твои2 брaту твоемY ни1щему и3 просsщему на земли2 твоeй.
11
бо жебраки завжди будуть серед землі [твоєї]; тому я і повеліваю тобі: відкривай руку твою братові твоєму, бідному твоєму й убогому твоєму на землі твоїй.
12
Ѓще же продaстсz тебЁ брaтъ тв0й є3врeанинъ, и3ли2 є3врeанынz, да пораб0таетъ тебЁ шeсть лётъ, и3 въ седм0е да tпyстиши є3го2 своб0дна t себє2:
12
Якщо продасться тобі брат твій, єврей, або єврейка, то шість років повинен він бути рабом твоїм, а в сьомий рік відпусти його від себе на волю;
13
є3гдa же пyстиши є3го2 своб0дна t себє2, да не tпyстиши є3го2 тщA:
13
коли ж будеш відпускати його від себе на волю, не відпусти його з порожніми руками,
14
напyтное є3мY да ўгот0виши t nвeцъ твои1хъ и3 t пшени1цы твоеS и3 t вінA твоегw2: ћкоже блгcви1 тz гDь бGъ тв0й, да дaси є3мY,
14
але дай йому від стад твоїх, від току твого і від точила твого: дай йому, чим благословив тебе Господь, Бог твій:
пам’ятай, що [і] ти був рабом у землі Єгипетській, і визволив тебе Господь, Бог твій, тому я сьогодні і заповідаю тобі це.
16
Ѓще же речeтъ къ тебЁ: не tидY t тебє2, ћкw возлюби1хъ тS и3 д0мъ тв0й, ћкw добро2 є3мY є4сть ў тебє2:
16
Якщо ж він скаже тобі: «не піду я від тебе, тому що я люблю тебе і дім твій», тому що добре йому в тебе,
17
да в0змеши ши1ло, и3 проверти1ши є3мY ќхо пред8 двeрьми ў степeни, и3 бyдетъ ти2 рaбъ во вёки: и3 рабЁ твоeй сотвори1ши тaкожде.
17
то візьми шило і проколи вухо його до дверей; і буде він рабом твоїм навіки. Так учини і з рабою твоєю.
18
Да не бyдетъ жeстоко пред8 тоб0ю, tпущaємымъ и5мъ t тебє2 свобHднымъ, понeже годовyю мздY наeмничу раб0та тебЁ шeсть лётъ: и3 блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всeмъ, є4же твори1ши.
18
Не вважай цього для себе тяжким, що ти повинен відпустити його від себе на волю, тому що він за шість років заробив тобі вдвічі проти платні найманця; і благословить тебе Господь, Бог твій, в усьому, що будеш робити.
19
Всsко первор0дное, є4же роди1тсz t волHвъ твои1хъ и3 t nвeцъ твои1хъ, мyжескъ п0лъ да њсвzти1ши гDеви бGу твоемY: да не дёлаеши первор0днымъ телцeмъ твои1мъ и3 да не стрижeши пeрвенца во nвцaхъ твои1хъ.
19
Усе первородне чоловічої статі, що народиться від великої худоби твоєї і від дрібної худоби твоєї, присвячуй Господу, Богу твоєму: не працюй на первородному волі твоєму і не стрижи первородного з дрібної худоби твоєї;
20
Пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ да ћси | t лёта до лёта, на мёстэ, и3дёже и3зберeтъ гDь бGъ тв0й, ты2 и3 д0мъ тв0й.
20
перед Господом, Богом твоїм, щорічно з’їдай це ти і родина твоя, на місці, яке обере Господь [Бог твій];
21
Ѓще же бyдетъ на нeмъ пор0къ, хром0та, и3ли2 слэпотA, и3 всsкій пор0къ ѕ0лъ, да не пожрeши є3гw2 гDу бGу твоемY.
21
якщо ж буде на ньому вада, кульгавість або сліпота [або] інша яка-небудь вада, то не принось його в жертву Господу, Богу твоєму,
22
Во градёхъ твои1хъ да снёси |: нечи1стый и3 чи1стый ў тебє2 тaкожде да ћстъ, ћкw сeрну и3ли2 є3лeнz.
22
але в оселях твоїх їж його; нечистий, як і чистий, [можуть їсти,] як сарну і як оленя;
23
Т0кмw кр0ве да не снёсте: на зeмлю проливaй ю5 ѓки в0ду.
23
тільки крови його не їжте: на землю виливай її, як воду.
І заколюй Пасху Господу, Богу твоєму, з дрібної і великої худоби на місці, яке обере Господь, щоб перебувало там ім’я Його.
3
Да не снёси въ ню2 квaснагw: сeдмь днjй да ћси въ ню2 њпрэсн0ки, хлёбъ њѕлоблeніz, ћкw со тщaніемъ и3зыд0сте и3з8 є3гЂпта, да поминaете дeнь и3сх0да вaшегw t земли2 є3гЂпетскіz вс‰ дни6 житіS вaшегw:
3
Не їж з нею квасного; сім днів їж з нею опрісноки, хліби бідування, бо ти з поспіхом вийшов із землі Єгипетської, щоб ти пам’ятав день виходу свого з землі Єгипетської в усі дні життя твого;
4
да не kви1тсz тебЁ квaсно во всёхъ предёлэхъ твои1хъ сeдмь днjй, и3 да не преноществyетъ t мsсъ, ±же пожрeши въ вeчеръ въ пeрвый дeнь, до ќтріz.
4
не повинне знаходитися у тебе ніщо квасне в усьому наділі твоєму впродовж семи днів, і з м’яса, яке ти приніс у жертву ввечері в перший день, ніщо не повинне залишатися до ранку.
5
Не возм0жеши жрeти пaсхи ни въ є3ди1нэмъ t градHвъ твои1хъ, ±же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ:
5
Не можеш ти заколоти Пасху в якій-небудь з осель твоїх, які Господь, Бог твій, дасть тобі;
6
но т0кмw на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тY, тaмw пожрeши пaсху въ вeчеръ при захождeніи с0лнца, во врeмz въ нeже и3зшeлъ є3си2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz:
6
але тільки на тім місці, яке обере Господь, Бог твій, щоб перебувало там ім’я Його, заколюй Пасху увечері при заході сонця, у той самий час, в який ти вийшов з Єгипту;
і веселися перед Господом, Богом твоїм, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і рабиня твоя, і левит, що в оселях твоїх, і прибулець, і сирота, і вдова, яка серед тебе, на місці, яке обере Господь, Бог твій, щоб перебувало там ім’я Його;
і веселися у свято твоє ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і рабиня твоя, і левит, і прибулець, і сирота, і вдова, які в оселях твоїх;
15
сeдмь днjй да прaзднуеши гDеви бGу твоемY на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw: ѓще же блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всёхъ плодёхъ твои1хъ и3 во всsкомъ дёлэ рyкъ твои1хъ, и3 бyдеши веселsсz.
15
сім днів святкуй Господу, Богу твоєму, на місці, яке обере Господь, Бог твій, [щоб прикликане було там ім’я Його]; бо благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх здобутках твоїх, і в усякому ділі рук твоїх, і ти будеш тільки веселитися.
16
Въ три2 временA лёта да kви1тсz всsкъ мyжескъ п0лъ пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, на мёстэ, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й: въ прaздникъ њпрэсн0кwвъ, и3 въ прaздникъ седми1цъ, и3 въ прaздникъ кyщей: да не kви1шисz пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ т0щь:
16
Тричі на рік уся чоловіча стать повинна з’являтися перед лице Господа, Бога твого, на місце, яке обере Він: у свято опрісноків, у свято седмиць і у свято кущів; і ніхто не повинен бути перед лицем Господа з порожніми руками,
17
кjйждо по си1лэ рyкъ свои1хъ, по блгcвeнію гDа бGа твоегw2, є4же дадE тебЁ.
17
але кожний з даром у руці своїй, дивлячись за благословенням Господа, Бога твого, яке Він дав тобі.
18
Судіи6 и3 книгHчіи постaвиши себЁ во всёхъ градёхъ твои1хъ, ±же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ по племенaмъ, и3 да сyдzтъ лю1демъ сyдъ прaведный:
18
В усіх оселях твоїх, які Господь, Бог твій, дасть тобі, постав собі суддів і наглядачів за колінами твоїми, щоб вони судили народ судом праведним;
19
да не ўклонsтъ судA, нижE познaютъ лицE, нижE да в0змутъ дарHвъ: дaры бо њслэплsютъ џчи мyдрыхъ и3 tмeщутъ словесA прaведныхъ.
19
не викривляй закону, не дивися на особи і не бери дарунків, тому що дарунки засліплюють очі мудрих і перекручують справу правих;
правди, правди шукай, щоб ти був живим і оволодів землею, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
21
Да не насади1ши себЁ дубрaвы: всsкагw дрeва бли1з8 nлтарS гDа бGа твоегw2 да не сотвори1ши себЁ,
21
Не сади собі діброву з яких-небудь дерев біля жертовника Господа, Бога твого, який ти зробиш собі,
22
да не постaвиши себЁ кaпища, є4же возненави1дэ гDь бGъ тв0й.
22
і не став собі стовпа, що ненавидить Господь Бог твій.
Главa з7i
1
Да не пожрeши гDеви бGу твоемY телцA и3ли2 nвчaте, на нeмже є4сть пор0къ, всsкъ глаг0лъ ѕ0лъ: ћкw мeрзость гDеви бGу твоемY є4сть.
1
Не принось у жертву Господу, Богу твоєму, вола, або вівці, на якій буде вада, або що-небудь недобре, бо це мерзота для Господа, Бога твого.
2
Ѓще же њбрsщетсz ў тебє2 во є3ди1нэмъ t градHвъ твои1хъ, ±же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ, мyжъ и3ли2 женA, и4же сотвори1тъ лукaвое пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, преступи1ти завётъ є3гw2:
2
Якщо знайдеться серед тебе в якій-небудь з осель твоїх, які Господь, Бог твій, дає тобі, чоловік або жінка, хто вчинить зло перед очима Господа, Бога твого, переступивши завіт Його,
Якщо з якої справи важко буде для тебе розсудити між кров’ю і кров’ю, між судом і судом, між побоями і побоями, і будуть незгодні думки біля воріт твоїх, то встань і піди на місце, яке обере Господь, Бог твій, [щоб прикликане було там ім’я Його,]
і прийди до священиків левитів і до судді, який буде в ті дні, і запитай їх, і вони скажуть тобі, як розсудити;
10
и3 сотвори1ши по словеси2, є4же возвэстsтъ тебЁ t мёста, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw, и3 да сохрани1ши ѕэлw2 твори1ти вс‰, є3ли6ка законоположaтсz тебЁ:
10
і вчини за словом, яке вони скажуть тобі, на тім місці, яке обере Господь [Бог твій, щоб прикликане було там ім’я Його,] і постарайся виконати все, чого вони навчать тебе;
11
по зак0ну и3 по судY, є3г0же рекyтъ тебЁ, сотвори1ши, да не ўклони1шисz t словесE, є4же и3звэстsтъ тебЁ, ни на дeсно, ни на лёво.
11
за законом, якого навчать вони тебе, і за визначенням, яке вони скажуть тобі, вчини, і не ухиляйся ні праворуч, ні ліворуч від того, що вони скажуть тобі.
12
И# человёкъ, и4же сотвори1тъ въ г0рдости, є4же не послyшати жерцA предстоsщагw служи1ти во и4мz гDа бGа твоегw2, и3ли2 судіи2, и4же въ ты6z дни6 бyдетъ, да ќмретъ человёкъ т0й, и3 да и4змеши ѕл0е t ї}лz:
12
А хто вчинить так зухвало, що не послухає священика, який стоїть там на служінні перед Господом, Богом твоїм, або судді, [який буде в ті дні], той повинен умерти, — і так знищи зло від Ізраїля;
13
и3 вси2 лю1діе ўслhшавше ўбоsтсz, и3 не бyдутъ нечeствовати ктомY.
13
і весь народ почує й убоїться, і не будуть надалі чинити зухвало.
Коли ти прийдеш у землю, яку Господь, Бог твій, дає тобі, й оволодієш нею, і оселишся на ній, і скажеш: «поставлю я над собою царя, подібно до інших народів, що навколо мене»,
15
поставлsz да постaвиши над8 соб0ю кнsзz, є3г0же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й, t брaтіи твоеS да постaвиши над8 соб0ю кнsзz, не возм0жеши постaвити над8 соб0ю кнsзz человёка чуждaго, ћкw не брaтъ тв0й є4сть.
15
то постав над собою царя, якого обере Господь, Бог твій; із середовища братів твоїх постав над собою царя; не можеш поставити над собою [царем] іноземця, який не брат тобі.
16
Nбaче да не ўмн0житъ себЁ к0ней, нижE да возврати1тъ людjй во є3гЂпетъ, ћкw да не ўмн0житъ себЁ к0ней: гDь же речE вaмъ: не приложи1те возврати1тисz путeмъ си1мъ ктомY:
16
Тільки щоб він не примножував собі коней і не повертав народ в Єгипет для примноження собі коней, бо Господь сказав вам: «не повертайтеся більше дорогою цією»;
17
и3 да не ўмн0житъ себЁ жeнъ, да не преврати1тсz сeрдце є3гw2: и3 сребрA и3 злaта да не ўмн0житъ себЁ ѕэлw2.
17
і щоб не примножував собі дружин, щоб не розбестилося серце його, і щоб срібла і золота не множив собі надмірно.
18
И# бyдетъ є3гдA сsдетъ на прест0лэ влaсти своеS, да напи1шетъ себЁ второзак0ніе сіE въ кни1зэ t жерцє1въ леvjтwвъ,
18
Але коли він сяде на престолі царства свого, повинен переписати для себе список закону цього з книги, що знаходиться у священиків левитів,
19
и3 бyдетъ съ ни1мъ, и3 да чтeтъ ю5 во вс‰ дни6 житіS своегw2, да научи1тсz боsтисz гDа бGа своегw2 и3 храни1ти вс‰ зaпwвэди сі‰ и3 њправд†ніz сі‰, твори1ти |:
19
і нехай він буде в нього, і нехай він читає його в усі дні життя свого, щоб навчався боятися Господа, Бога свого, і намагався виконувати всі слова закону цього і постанови ці;
20
да не возвhситсz сeрдце є3гw2 t брaтіи є3гw2, да не престyпитъ t зaповэдій ни на дeсно, ни на лёво, ћкw да бyдетъ мнHга лBта во влaсти своeй, т0й и3 сhны є3гw2 съ ни1мъ, въ сынёхъ ї}левыхъ.
20
щоб не гордувало серце його перед братами його, і щоб не ухилявся він від закону ні праворуч, ні ліворуч, щоб довгі дні перебував на царстві своєму він і сини його серед Ізраїля.
Главa }i
1
Да не бyдетъ жерцє1мъ леvjтwмъ всемY плeмени леvjину чaсти нижE жрeбіz со ї}лемъ: приношє1ніz гDу жрeбій и4хъ, да kдsтъ |:
1
Священикам левитам, усьому коліну Левіїному, не буде частини і наділу з Ізраїлем: вони повинні годуватися жертвами Господа і Його частиною;
2
жрeбій же да не бyдетъ є3мY въ брaтіи є3гw2: гDь сaмъ жрeбій є3гw2, ћкоже речE є3мY.
2
наділу ж не буде йому між братами його: Сам Господь наділ його, як говорив Він йому.
Ось, що повинно бути покладено священикам від народу, від тих, що приносять у жертву волів або овець: слід віддавати священикові плече, щелепи і шлунок;
також початки від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початки від вовни овець твоїх віддавай йому,
5
ћкw того2 и3збрA гDь бGъ тв0й t всёхъ племeнъ твои1хъ предстоsти пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, служи1ти и3 благослови1ти во и4мz гDне, т0й и3 сhнове є3гw2 во вс‰ дни6.
5
бо його обрав Господь Бог твій із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом, Богом твоїм], служив [і благословляв] в ім’я Господа, сам і сини його в усі дні.
6
Ѓще же пріи1детъ леvjтъ t є3ди1нагw градHвъ вaшихъ, t всёхъ сынHвъ ї}левыхъ, и3дёже т0й њбитaетъ, ћкоже желaетъ душA є3гw2, на мёсто, є4же и3зберeтъ гDь,
6
І якщо левит прийде з однієї з осель твоїх, з усієї землі [синів] Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, яке обере Господь,
Пророка із середовища твого, із братів твоїх, як мене, воздвигне тобі Господь Бог твій, — Його слухайте, —
16
по всемY, є3ли1кw проси1лъ є3си2 t гDа бGа твоегw2 въ хwри1вэ въ дeнь собрaніz, глаг0люще: да не приложи1мъ слhшати глaса гDа бGа нaшегw, и3 nгнS вели1кагw сегw2 не ўви1димъ по сeмъ, да не и4змремъ.
16
оскільки ти просив у Господа Бога твого при Хориві в день зібрання, говорячи: нехай не почую надалі голосу Господа Бога мого і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти.
Я воздвигну їм Пророка із середовища братів їхніх, такого як ти, і вкладу слова Мої у вуста Його, і Він буде говорити їм усе, що Я повелю Йому;
19
и3 человёкъ т0й, и4же не послyшаетъ словeсъ є3гw2, є3ли6ка возгlетъ прbр0къ џный во и4мz моE, ѓзъ tмщY t негw2:
19
а хто не послухає слів Моїх, які [Пророк той] буде говорити Моїм ім’ям, з того Я стягну;
20
nбaче прор0къ, и4же вознечeствуетъ глаг0лати во и4мz моE сл0во, є3гHже не повелёхъ є3мY глаг0лати, и3 и4же ѓще возглаг0летъ во и4мz богHвъ и3нёхъ, да ќмретъ прор0къ т0й.
20
але пророка, який насмілиться говорити Моїм ім’ям те, чого Я не повелів йому говорити, і який буде говорити ім’ям богів інших, такого пророка віддайте на смерть.
21
Ѓще же речeши въ сeрдцы своeмъ: кaкw познaемъ сл0во, є3гHже не гlа гDь;
21
І якщо скажеш у серці твоєму: «як ми впізнаємо слово, яке не Господь говорив?»
22
є3ли6ка ѓще возглаг0летъ прор0къ во и4мz гDне, и3 не сбyдетсz, и3 не случи1тсz сл0во сіE, є3гHже не речE гDь: въ нечeстіи глаг0ла прор0къ т0й, не ўб0йтесz є3гw2.
22
Якщо пророк скаже ім’ям Господа, але слово те не збудеться і не сповниться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, — не бійся його.
хто піде з ближнім своїм у ліс рубати дрова, і розмахнеться рука його із сокирою, щоб зрубати дерево, і зіскочить залізо із сокирища і попаде у ближнього, і він помре, — такий нехай утече в одне із міст тих, щоб залишитися живим,
щоб месник за кров у гарячковості серця свого не погнався за вбивцею і не наздогнав його, якщо далекою буде дорога, і не вбив його, в той час як він не підлягає засудженню на смерть, бо не був ворогом йому вчора і третього дня;
якщо ти будеш намагатися виконувати всі ці заповіді, які я заповідаю тобі сьогодні, любити Господа Бога твого і ходити путями Його в усі дні, — тоді до цих трьох міст додай ще три міста,
10
и3 да не проліeтсz кр0вь безви1нна въ земли2 твоeй, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій, и3 да не бyдетъ въ тебЁ кр0ви пови1ненъ.
10
щоб не проливалася кров невинного серед землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, і щоб не було на тобі [провини] крови.
11
Ѓще же бyдетъ ў тебє2 человёкъ ненави1дzй бли1жнzго своего2, и3 навётъ сотвори1тъ нaнь, и3 востaнетъ нaнь, и3 порази1тъ дyшу є3гw2, и3 ќмретъ, и3 вбёгнетъ во є3ди1нъ t градHвъ си1хъ,
11
Але якщо хто [в тебе] буде ворогом ближньому своєму і буде підстерігати його, і повстане на нього й уб’є його до смерти, і втече в одне з міст тих,
12
да п0слютъ старBйшины грaда тогw2, и3 в0змутъ є3го2 tтyду, и3 да предадsтъ є3го2 въ рyцэ ќжикwвъ кр0ве, и3 да ќмретъ:
12
то старійшини міста його повинні послати, щоб узяти його звідти і віддати його в руки месника за кров, щоб він помер;
13
да не пощади1тъ є3гw2 џко твоE, и3 да њчи1стиши кр0вь непови1нную t ї}лz, и3 блaго бyдетъ тебЁ.
13
нехай не щадить його око твоє; змий з Ізраїля кров невинного, і буде тобі добре.
14
Да не предви1жеши предёлwвъ бли1жнzгw своегw2, ±же постaвиша nтцы2 твои2 въ наслёдіи твоeмъ, є4же наслёдовалъ є3си2 въ земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ во жрeбій.
14
Не порушуй межі ближнього твого, яку поклали предки в наділі твоєму, що дістався тобі на землі, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння.
15
Да не пребyдетъ свидётель є3ди1нъ во свидётелство на человёка по всsкой њби1дэ и3 по всsкому преступлeнію и3 по всsкому грэхY, и4мже ѓще согрэши1тъ: при ўстёхъ двою2 свидётелей и3 при ўстёхъ тріeхъ свидётелей да стaнетъ всsкъ глаг0лъ.
15
Недостатньо одного свідка проти кого-небудь у якій-небудь провині й у якому-небудь злочині й у якому-небудь гріху, яким він згрішить: за словами двох свідків, або за словами трьох свідків відбудеться [усяка] справа.
16
Ѓще же востaнетъ свидётель непрaведенъ на человёка, глаг0лz на него2 нечeстіе,
16
Якщо виступить проти кого свідок несправедливий, звинувачуючи його в злочині,
то нехай стануть обидва ці чоловіки, у яких тяжба, перед Господом, перед священиками і перед суддями, які будуть у ті дні;
18
и3 да и3спытaютъ и5хъ судіи6 прилёжнw, и3 сE, свидётель непрaведенъ свидётелствова непрaвду, востA на брaта своего2:
18
судді повинні добре дослідити, і якщо свідок той свідок неправдивий, неправдиво доніс на брата свого,
19
да сотвори1те є3мY, ћкоже и3 џнъ ўмhсли сотвори1ти супроти1въ брaта своегw2, и3 и3зми1те ѕл0е t вaсъ самёхъ:
19
то зробіть йому те, що він замислив зробити братові своєму; і так знищи зло із середовища свого;
20
да и3 пр0чіи ўслhшавше ўбоsтсz, и3 не приложaтъ ктомY твори1ти словесE ѕлaгw сегw2 въ вaсъ:
20
й інші почують, і убояться, і не стануть надалі чинити таке зло серед тебе;
21
да не пощади1тъ є3гw2 џко твоE: дyшу за дyшу, џко за џко, зyбъ за зyбъ, рyку за рyку, н0гу за н0гу, ћкоже ѓще кто2 дaстъ пор0къ на бли1жнzго своего2, си1це воздaстсz є3мY.
21
нехай не пощадить [його] око твоє: душу за душу, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу. [Яку хто зробить шкоду ближньому своєму, так слід відплатити йому.]
Главa к7
1
Ѓще же и3зhдеши на брaнь на враги2 тво‰, и3 ќзриши к0ни и3 всaдники и3 лю1ди мн0жайшыz тебє2, да не ўбои1шисz и4хъ: ћкw гDь бGъ тв0й съ тоб0ю, и3зведhй тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz.
1
Коли ти вийдеш на війну проти ворога твого і побачиш коней і колісниці [і] народу більше, ніж у тебе, то не бійся їх, бо з тобою Господь Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської.
Коли ж приступаєте до бою, тоді нехай підійде священик, і говорить народу,
3
послyшай, ї}лю, вы2 и3сх0дите днeсь на рaть ко врагHмъ вaшымъ: да не њслабёетъ сeрдце вaше, ни ўб0йтесz, нижE ўстраши1тесz и3 не ўклони1тесz t лицA и4хъ:
3
і скаже йому: слухай, Ізраїлю! ви сьогодні вступаєте в бій з ворогами вашими, нехай не ослабне серце ваше, не бійтеся, не бентежтеся і не жахайтеся їх,
бо Господь Бог ваш іде з вами, щоб воювати за вас з ворогами вашими [і] спасти вас.
5
И# да рекyтъ книгHчіz къ лю1демъ, глаг0люще: кjй человёкъ создaвый хрaмину н0ву, и3 не њбнови2 є3S; да и4детъ, и3 да возврати1тсz въ д0мъ св0й, да не ќмретъ на рaти, и3 человёкъ и4нъ њбнови1тъ ю5:
5
Наглядачі ж нехай оголосять народу, говорячи: хто побудував новий дім і не оновив його, той нехай іде і повернеться в дім свій, щоб не помер у бою, й інший не оновив його;
6
и3 кjи человёкъ, и4же насади2 віногрaдъ, и3 не весели1сz t негw2; да и4детъ, и3 возврати1тсz въ д0мъ св0й, да не ќмретъ на рaти, и3 человёкъ и4нъ возвесели1тсz t негw2:
6
і хто насадив виноградник і не користувався ним, той нехай йде і повернеться в дім свій, щоб не вмер в бою, й інший не скористався їм;
7
и3 кjй человёкъ, и4же њбручи2 себЁ женY, и3 не понsлъ ю5; да и4детъ, и3 возврати1тсz въ д0мъ св0й, да не ќмретъ на рaти, и3 и4нъ человёкъ п0йметъ ю5.
7
і хто заручився з жінкою і не взяв її, той нехай іде і повернеться в дім свій, щоб не вмер у бою, й інший не взяв її.
8
И# да приложaтъ книгHчіz глаг0лати къ лю1демъ, и3 да рекyтъ: кjй человёкъ страшли1въ и3 слaбъ сeрдцемъ; да и4детъ, и3 возврати1тсz въ д0мъ св0й, да не ўстраши1тъ сeрдца брaта своегw2, ѓки сeрдце своE.
8
І ще оголосять наглядачі народу, і скажуть: хто боязкий і легкодухий, той нехай іде і повернеться в дім свій, щоб він не зробив боязкими серця братів його, як його серце.
але піддай їх прокляттю: хеттеїв і аморреїв, і хананеїв, і ферезеїв, і евеїв, і ієвусеїв, [і гергесеїв,] як повелів тобі Господь Бог твій,
18
да не научaтъ вaсъ твори1ти вс‰кіz мeрзwсти сво‰, є3ли6ки твори1ша богHмъ свои6мъ, и3 согрэшитE пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ.
18
щоб вони не навчили вас чинити такі самі мерзоти, які вони робили для богів своїх, і щоб ви не грішили перед Господом Богом вашим.
19
Ѓще же њбсsдеши грaдъ є3ди1нъ дни6 мнHги воевaти є3го2 въ пріsтіе себЁ, да не и3стреби1ши сад0віz є3гw2, возложи1въ желёзо нaнь, но т0кмw да ћси пл0дъ t ни1хъ, самогH же да не посэчeши: є3дA дрeво, є4же въ дубрaвэ, человёкъ є4сть, є4же вни1ти t лицA твоегw2 въ забр†ла;
19
Якщо довгий час будеш тримати в облозі [яке-небудь] місто, щоб завоювати його і взяти його, то не пошкоджуй дерев його, від яких можна годуватися, і не спустошуй околиць, тому що дерево на полі не людина, щоб могло піти від тебе в укріплення;
20
но дрeво, є4же вёси, ћкw не ћстсz пл0дъ є3гw2, сіE потреби1ши и3 посэчeши, и3 сотвори1ши лBствицы на грaдъ, и4же твори1тъ на тS рaть, д0ндеже предaстсz.
20
тільки ті дерева, про які ти знаєш, що вони нічого не приносять для їжі, можеш псувати і рубати, і будувати укріплення проти міста, що веде з тобою війну, доки не підкориш його.
Главa к7а
1
Ѓще же њбрsщетсz ўбіeный на земли2, ю4же гDь бGъ даeтъ тебЁ наслёдити, лежaщь на п0ли, и3 не вёдzтъ ўби1вшагw и5:
1
Якщо в землі, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння, знайдений буде вбитий, що лежить на полі, і невідомо, хто вбив його,
2
да и3зhдутъ стaрцы и3 судіи6 твои2 и3 да и3змёрzтъ до градHвъ, и5же w4крестъ ўбіeнагw:
2
то нехай вийдуть старійшини твої і судді твої і виміряють відстань до міст, які навколо вбитого;
3
и3 бyдетъ грaдъ приближazйсz ўбіeному, и3 да в0змутъ старBйшины грaда тогw2 ю4ницу t говsдъ, є4юже не дёлано, и3 ћже kрмA не понесE:
3
і старійшини міста того, яке буде найближчим до вбитого, нехай візьмуть телицю, на якій не працювали, [і] яка не носила ярма,
4
и3 да и3зведyтъ старBйшины грaда тогw2 ю4ницу въ дeбрь сyху, ћже не њрaнна, нижE насёzна, и3 да пресэкyтъ жи6лы ю4ницы въ дeбри:
4
і нехай старійшини того міста відведуть цю телицу в дику долину, що не орана і не засіяна, і заколють там телицю в долині;
5
и3 да пристyпzтъ жерцы2 леvjти: ћкw си1хъ и3збрA гDь бGъ тв0й предстоsти є3мY и3 благословлsти во и4мz є3гw2: и3 во ўстёхъ и4хъ да бyдетъ всsкое прекосл0віе и3 всsкаz ћзва:
5
і прийдуть священики, сини Левіїні [тому що їх обрав Господь Бог твій служити Йому і благословляти ім’ям Господа, і за словом їхнім слід вирішити всяку спірну справу і всяку заподіяну шкоду,]
й усі старійшини міста того, найближчі до вбитого, нехай обмиють руки свої над [головою] телиці, зарізаної в долині,
7
и3 tвэщaвше да рекyтъ: рyцэ нaши не проліsша кр0ве сеS, и3 џчи нaши не ви1дэша:
7
і оголосять і скажуть: руки наші не пролили крови цієї, і очі наші не бачили;
8
млcтивъ бyди лю1демъ твои6мъ ї}лю, и5хже и3звeлъ є3си2, гDи, и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, да не бyдетъ кр0вь непови1нна на лю1дехъ твои1хъ ї}ли: и3 њчи1ститсz и5мъ кр0вь:
8
очисти народ Твій, Ізраїля, який Ти, Господи, визволив [із землі Єгипетської], і не постав народу Твоєму, Ізраїлю, невинної крови. І вони очистяться від крови.
9
тh же tи1меши кр0вь непови1нну t среды2 себє2, ѓще сотвори1ши д0брое и3 ўг0дное пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ.
9
Так повинен ти змивати у себе кров невинного, якщо хочеш робити [добре і] справедливе перед очима Господа [Бога твого].
10
Ѓще же и3зhдеши на брaнь проти1ву врагHмъ твои6мъ, и3 предaстъ | гDь бGъ тв0й въ рyцэ твои2, и3 плэни1ши плёнъ t ни1хъ,
10
Коли вийдеш на війну проти ворогів твоїх, і Господь Бог твій віддасть їх у руки твої, і візьмеш їх у полон,
і побачиш між полоненими жінку, красиву на вигляд, і полюбиш її, і захочеш узяти її собі за дружину,
12
и3 введeши ю5 внyтрь въ д0мъ тв0й, и3 да њбрjеши главY є3S, и3 да њбрёжеши н0гти є3S,
12
то приведи її в дім свій, і нехай вона обстриже голову свою й обріже нігті свої,
13
и3 да совлечeши ри6зы плBнныz є3S съ неS: и3 да сsдетъ въ домY твоeмъ, и3 да плaчетсz nтцA своегw2 и3 мaтере своеS мцcъ днjй: и3 по сeмъ вни1деши къ нeй, и3 совокупи1шисz съ нeю, и3 бyдетъ тебЁ женA.
13
і зніме з себе полоненичий одяг свій, і живе в домі твоєму, й оплакує батька свого і матір свою впродовж місяця; і після того ти можеш увійти до неї і стати її чоловіком, і вона буде твоєю дружиною;
14
И# бyдетъ ѓще не восх0щеши є3S, да tпyстиши ю5 своб0дну, продaжею же да не продaси є3S на цэнЁ: да не tри1неши є3S, понeже смири1лъ є3си2 ю5.
14
якщо ж вона потім не сподобається тобі, то відпусти її, куди вона захоче, але не продавай її за срібло і не повертай її в рабство, тому що ти смирив її.
15
Ѓще же бyдутъ мyжу двЁ жєны2, є3ди1на t ни1хъ любA, и3 другaz не любA, и3 породsтъ є3мY любaz и3 нелюбaz, и3 бyдетъ сhнъ перворождeнный t нелюби1мыz:
15
Якщо в кого будуть дві дружини — одна улюблена, а інша нелюба, і як улюблена, так і нелюба народять йому синів, і первістком буде син нелюбої, —
то, при розділі синам своїм майна свого, він не може синові дружини улюбленої дати першість перед первородним сином нелюбої;
17
но сhна нелюби1мыz за пeрвенца да признaетъ, и3 дaстъ є3мY сугyбw t всегw2, є4же њбрsщетсz є3мY, ћкw сeй є4сть начaло ч†дъ є3гw2, и3 семY дост0итъ пeрвенство.
17
але первістком повинен визнати сина нелюбої [і] дати йому подвійну частину з усього, що в нього знайдеться, тому що він є початок сили його; йому належить право первородства.
18
Ѓще же комY бyдетъ сhнъ непокори1въ и3 груби1тель, не послyшаzй глaса nтцA своегw2 и3 глaса мaтере своеS, и3 накaжутъ є3го2, и3 не послyшаетъ и4хъ,
18
Якщо в кого буде син буйний і непокірливий, який не підкорюється голосу батька свого і голосу матері своєї, і вони карали його, але він не слухав їх, —
і скажуть старійшинам міста свого: «цей син наш буйний і непокірливий, не слухає слів наших, марнотратник і п’яниця»;
21
и3 да побію1тъ є3го2 мyжіе грaда тогw2 кaменіемъ, и3 да ќмретъ: и3 и3зми1те ѕл0е t себє2 сами1хъ, да и3 пр0чіи слhшавше ўбоsтсz.
21
тоді всі жителі міста його нехай поб’ють його камінням до смерти; і так знищи зло із середовища свого, і всі ізраїльтяни почують і убояться.
22
Ѓще же бyдетъ на к0мъ грёхъ, сyдъ смeртный, и3 да ќмретъ, и3 повёсите є3го2 на дрeвэ,
22
Якщо в кому знайдеться злочин, гідний смерти, і він буде умертвлений, і ти повісиш його на дереві,
23
да не пренощyетъ тёло є3гw2 на дрeвэ, но во гр0бэ погреби1те є3го2 въ т0йже дeнь: ћкw пр0клzтъ є4сть t бGа всsкъ ви1сzй на дрeвэ: и3 да не њсквернитE земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ во жрeбій.
23
то тіло його не повинно ночувати на дереві, але поховай його в той самий день, тому що проклятий перед Богом [усякий] повішений [на дереві], і не оскверняй землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ.
Главa к7в
1
Ви1дэвъ телцA брaта твоегw2 и3ли2 џвцу є3гw2 заблуждaющыz на пути2, да не прeзриши |: но возвращeніемъ возврати1ши | къ брaту твоемY, и3 да tдaси є3мY.
1
Коли побачиш вола брата твого або вівцю його заблукалих, не залишай їх, але поверни їх братові твоєму;
2
Ѓще же нёсть бли1з8 тебє2 брaтъ тв0й, нижE ўвёси є3го2, собери2 | внyтрь д0му твоегw2, и3 да бyдутъ ў тебє2, д0ндеже взhщетъ и5хъ брaтъ тв0й, и3 tдaси и5хъ є3мY.
2
якщо ж не близько буде від тебе брат твій, або ти не знаєш його, то забери їх у дім свій, і нехай вони будуть у тебе, доки брат твій не буде шукати їх, і тоді поверни йому їх;
3
Тaкожь сотвори1ши nслsти є3гw2, и3 тaкw да сотвори1ши ри1зэ є3гw2, и3 тaкw да сотвори1ши всемY погублeному брaта твоегw2: є3ли6ка ѓще поги1бнутъ t негw2, и3 њбрsщеши |, да не возм0жеши пренебрещи2 |.
3
так чини і з ослом його, так чини з одягом його, так чини з усякою загубленою річчю брата твого, яка буде ним загублена і яку ти знайдеш; не можна тобі ухилятися від цього.
4
Ѓще ўви1диши nслS брaта твоегw2 и3ли2 телцA є3гw2 пaдшыz на пути2, да не прeзриши |: возставлsz да возстaвиши | съ соб0ю.
4
Коли побачиш осла брата твого або вола його, що впали на дорозі, не залишай їх, але підніми їх з ним разом.
5
Да не бyдетъ ќтварь мyжеска на жєнЁ, ни да њблачи1тсz мyжъ въ ри1зу жeнску: ћкw мeрзость є4сть гDеви бGу твоемY всsкъ творsй сі‰.
5
На жінці не повинно бути чоловічого одягу, і чоловік не повинен вдягатися в жіноче вбрання, бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, що робить це.
6
Ѓще же ўлучи1ши гнэздо2 пти1чіе пред8 лицeмъ твои1мъ на пути2, и3ли2 на дрeвэ нёкоемъ, и3ли2 на земли2, и3 въ нeмъ птенцы2 и3ли2 ћица, и3 мaти сэди1тъ на птенцёхъ и3ли2 ћицэхъ, да не в0змеши мaтере со птенцы6:
6
Якщо трапиться тобі на дорозі пташине гніздо на якому-небудь дереві або на землі, з пташенятами або яйцями, і мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не бери матері разом з дітьми:
7
tпущeніемъ да tпyстиши мaтерь, птенцh же в0змеши себЁ, да блaго тебЁ бyдетъ и3 долгодeнственъ бyдеши.
7
матір пусти, а дітей візьми собі, щоб тобі було добре, і щоб продовжилися дні твої.
8
Ѓще же сози1ждеши д0мъ н0въ, и3 сотвори1ши њграждeніе д0му твоемY, и3 да не сотвори1ши ўбjйства въ домY твоeмъ, ѓще падeтъ падhй t негw2.
8
Якщо будеш будувати новий дім, то зроби поручні біля покрівлі твоєї, щоб не навести тобі крови на дім твій, коли хто-небудь упаде з нього.
9
Да не насёеши віногрaда твоегw2 разли1чна, да не њсвzти1тсz пл0дъ, и3 сёмz, є4же насёеши съ плод0мъ віногрaда твоегw2.
9
Не засівай виноградника свого двома родами насіння, щоб не зробити тобі заклятим збору насіння, яке ти посієш разом із плодами виноградника [свого].
10
Да не њрeши ю3нцeмъ и3 nслsтемъ вкyпэ.
10
Не ори на волі й ослі разом.
11
НижE да њблечeшисz въ ри1зу разноли1чну t льнA и3 волны2 вкyпэ ткaну.
11
Не вдягай одягу, зробленого з різних речовин, з вовни і льону разом.
12
Трє1сны да сотвори1ши себЁ на четhрехъ краsхъ nдeжды своеS, въ ню1же њблечeшисz.
12
Зроби собі китиці на чотирьох кутах покривала твого, яким ти покриваєшся.
і ось, він зводить [на неї] порочні діла, говорячи: «я не знайшов у дочки твоєї дівоцтва»; але ось ознаки дівоцтва дочки моєї. І розстелять одяг перед старійшинами міста.
Тоді старійшини того міста нехай візьмуть чоловіка і покарають його,
19
и3 да њбвинsтъ є3го2 ст0мъ сjклей, и3 дадsтъ nтцY nтрокови1цы, ћкw и3знесE и4мz ѕло2 на дэви1цу ї}лтеску, и3 (пaки) да бyдетъ є3мY женA: не возм0жетъ tпусти1ти ю5 во вс‰ лBта.
19
і накладуть на нього сто сиклів срібла пені і віддадуть батькові дівчини за те, що він пустив недобрі чутки про дівчину ізраїльську; вона ж нехай залишиться його дружиною, і він не може розлучитися з нею усе життя своє.
20
Ѓще же бyдетъ вои1стинну сл0во сіE, и3 не њбрsщутсz дэви1чєскаz nтрокови1цэ,
20
Якщо ж сказане буде правдою, і не знайдеться дівоцтва у дівчини,
то дівчину нехай приведуть до дверей дому батька її, і жителі міста її поб’ють її камінням до смерти, бо вона зробила соромітну справу серед Ізраїля, блудодіючи у домі батька свого; і так знищи зло із середовища свого.
Якщо буде знайдений хтось, що лежить з жінкою заміжньою, то слід віддати на смерть обох: і чоловіка, що лежав із жінкою, і жінку; і так знищи зло в Ізраїлі.
23
Ѓще же бyдетъ дёва њбручeнаz мyжу, и3 њбрётъ ю5 человёкъ (другjй) во грaдэ, бyдетъ съ нeю,
23
Якщо буде молода дівчина заручена з чоловіком, і хто-небудь зустрінеться з нею в місті і ляже з нею,
24
и3зведи1те nбои1хъ пред8 вратA грaда и4хъ, и3 побjйте (nбои1хъ) кaменіемъ, и3 да ќмрутъ: nтрокови1цу, понeже не вопи1ла во грaдэ, и3 мyжа, понeже њби1дэ женY бли1жнzгw своегw2: и3 и3зми1те ѕл0е t себє2 сами1хъ.
24
то обох їх приведіть до воріт того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він осквернив дружину ближнього свого; і так знищи зло із середовища свого.
25
Ѓще же на п0ли њбрsщетъ человёкъ дёву њбручeную, и3 наси1ловавъ бyдетъ съ нeю, ўбjйте человёка є3ди1наго бhвшаго съ нeю:
25
Якщо ж хто в полі зустрінеться з дівчиною зарученою і, схопивши її, ляже з нею, то слід віддати на смерть тільки чоловіка, що лежав з нею,
26
ґ nтрокови1цэ ничт0же сотвори1те: нёсть бо дёвэ грэхA смeртнагw: ћкоже ѓще кт0 бы востaлъ на бли1жнzго своего2, и3 ўби1лъ бы дyшу є3гw2, тaкw сіE дёло:
26
а дівчині нічого не роби; на дівчині немає злочину смертного: бо це те саме, як якби хто повстав на ближнього свого й убив його;
27
понeже на селЁ њбрёте ю5, возопи2 nтрокови1ца њбручeнаz, и3 не бЁ помогazй є4й.
27
бо він зустрівся з нею в полі, і хоча дівчина заручена кричала, але нікому було врятувати її.
Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою, і схопить її і ляже з нею, і застануть їх,
29
да дaстъ человёкъ бhвый съ нeю nтцY nтрокови1цы пzтьдесsтъ дідрaхмъ сребрA, и3 томY да бyдетъ женA, понeже њби1дэ ю5: не возм0жетъ tпусти1ти ю5 во всE врeмz.
29
то той, що лежав з нею, повинен дати батькові дівчини п’ятдесят [сиклів] срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він знечестив її; все життя своє він не може розлучитися з нею.
30
Да не п0йметъ человёкъ жены2 nтцA своегw2, и3 да не tкрhетъ покровeніz nтцA своегw2.
30
Ніхто не повинен брати дружини батька свого і відкривати край одягу батька свого.
Главa к7г
1
Да не вх0дитъ кaженикъ и3 скопeцъ въ с0нмъ гDень.
1
У кого роздавлені ятра або відрізаний дітородний член, той не може ввійти в громаду Господню.
2
НижE да вни1детъ блудор0дный во хрaмъ гDень до десsтагw р0да.
2
Син блудниці не може ввійти в громаду Господню, і десяте покоління його не може ввійти в громаду Господню.
3
Да не вни1детъ ґмманjтинъ и3 мwавjтинъ въ хрaмъ гDень: и3 дaже до десsтагw р0да да не вх0дитъ въ хрaмъ гDень, и3 дaже до вёка,
3
Аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Господню, і десяте покоління їхнє не може ввійти в громаду Господню повіки,
4
понeже не срэт0ша nни2 вaсъ съ хлBбы и3 вод0ю на пути2, и3сходsщымъ вaмъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3 ћкw наsша на тS валаaма сhна веHрова t месопотaміи, да тS прокленeтъ:
4
тому що вони не зустріли вас із хлібом і водою на шляху, коли ви йшли з Єгипту, і тому що вони найняли проти тебе Валаама, сина Веорового, з Пефора Месопотамського, щоб проклясти тебе;
У тебе повинно бути місце поза станом, куди ти міг би виходити;
13
и3 рhлецъ да бyдетъ тебЁ за п0zсомъ твои1мъ, и3 бyдетъ є3гдA сsдеши внЁ, и3 да и3скопaеши и4мъ (ћму), и3 наврати1въ покрhеши стыдёніе твоE въ нeй:
13
крім зброї твоєї, повинна бути у тебе лопатка; і коли будеш сідати поза станом, викопай нею [яму] і знову зарий [нею] випорожнення твоє;
14
ћкw гDь бGъ тв0й х0дитъ въ полцЁ твоeмъ и3збавлsти тS и3 предaти враги2 тво‰ въ рyцэ твои2 пред8 лицeмъ твои1мъ: и3 да бyдетъ п0лкъ тв0й свsтъ, и3 да не kви1тсz ў тебє2 стыдёніе вeщи, и3 tврати1тсz t тебє2.
14
тому що Господь Бог твій ходить серед стану твого, щоб визволяти тебе і віддавати ворогів твоїх [у руки твої], а тому стан твій повинен бути святий, щоб Він не побачив у тебе чого соромітного і не відступив від тебе.
15
Да не предaси рабA господи1ну є3гw2, и4же пріи1де къ тебЁ t господи1на своегw2:
15
Не видавай раба господареві його, коли він прибіжить до тебе від господаря свого;
16
съ тоб0ю да њбитaетъ, съ вaми да живeтъ во всsкомъ мёстэ, и3дёже ўг0дно бyдетъ є3мY: да не њскорби1ши є3гw2.
16
нехай він у тебе живе, серед вас [нехай він живе] на місці, яке він обере в якій-небудь з осель твоїх, де йому сподобається; не пригноблюй його.
17
Да не бyдетъ блудни1ца t дщeрей ї}левыхъ, и3 да не бyдетъ блудни1къ t сынHвъ ї}левымъ.
17
Не повинно бути блудниці серед дочок Ізраїлевих і не повинно бути блудника серед синів Ізраїлевих.
18
Да не принесeши мзды2 блудни1чи, нижE цэны2 пeсіи въ д0мъ гDа бGа твоегw2 на всsкъ њбётъ, ћкw мeрзость сyть гDеви бGу твоемY и3 nбоS.
18
Не внось платні блудниці і ціни пса в дім Господа Бога твого ні за якою обітницею, тому що те й інше є мерзота перед Господом Богом твоїм.
Не віддавай у ріст братові твоєму ні срібла, ні хліба, ні чого-небудь іншого, що можна віддавати в ріст;
20
чуждeму да дaси въ ли1хву, брaту же твоемY да не дaси въ ли1хву, да блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всёхъ дёлэхъ твои1хъ на земли2, въ ню1же вх0диши тaмw наслёдити ю5.
20
іноземцеві віддавай у ріст, а братові твоєму не віддавай у ріст, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усьому, що робиться руками твоїми, на землі, в яку ти йдеш, щоб оволодіти нею.
21
Ѓще же њбэщaеши њбётъ гDеви бGу твоемY, да не ўмeдлиши воздaти є3го2, ћкw взыскaz взhщетъ гDь бGъ тв0й t тебє2, и3 бyдетъ на тебЁ грёхъ:
21
Якщо даси обітницю Господу Богу твоєму, негайно виконай її, бо Господь Бог твій стягне її з тебе, і на тобі буде гріх;
22
ѓще же не восх0щеши њбэщaти, нёсть ти2 грэхA.
22
якщо ж ти не дав обітниці, то не буде на тобі гріха.
Що вийшло з уст твоїх, дотримуй і виконуй так, як обіцяв ти Господу Богу твоєму добровільне приношення, про яке сказав ти вустами своїми.
24
Ѓще же вни1деши на ни1ву бли1жнzгw своегw2, и3 соберeши въ рyцэ свои2 клaсы, ґ серпA да не возложи1ши на ни1ву бли1жнzгw.
24
Коли ввійдеш у виноградник ближнього твого, можеш їсти ягоди досита, скільки хоче душа твоя, а в посудину твою не клади.
25
Ѓще же вни1деши въ віногрaдъ бли1жнzгw своегw2, да ћси гр0здіе, є3ли1кw души2 твоeй насhтитисz, въ сосyдъ же да не вложи1ши.
25
Коли прийдеш на жниво ближнього твого, зривай колосся руками твоїми, але серпа не занось на жниво ближнього твого.
Главa к7д
1
Ѓще же кто2 п0йметъ женY и3 поживeтъ съ нeю, и3 бyдетъ ѓще не њбрsщетъ благодaти пред8 ни1мъ, ћкw њбрёте въ нeй срaмное дёло, да напи1шетъ є4й кни1гу tпущeніz и3 вдaстъ въ рyцэ є3S, и3 да tпyститъ ю5 и3з8 д0му своегw2,
1
Якщо хто візьме дружину і стане її чоловіком, і вона не знайде благовоління в очах його, тому що він знаходить у ній що-небудь огидне, і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого,
2
и3 tшeдши бyдетъ (женA) мyжу и3н0му:
2
і вона вийде з дому його, піде, і вийде за іншого чоловіка,
але і цей останній чоловік зненавидить її і напише їй розвідний лист, і дасть їй у руки, і відпустить її з дому свого, або помре цей останній чоловік її, який взяв її собі за дружину, —
4
не возм0жетъ мyжъ пeрвый, tпусти1вый ю5, возврати1въ поsти ю5 себЁ въ женY, по њсквернeніи є3S, ћкw гнyсно є4сть пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ: и3 да не њсквернaвите земли2, ю4же гDь бGъ вaшъ даeтъ вaмъ въ наслёдіе.
4
то не може перший її чоловік, який відпустив її, знову взяти її собі за дружину після того, як вона осквернена, тому що це є мерзота перед Господом [Богом твоїм], і не ганьби землі, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ.
5
Ѓще же кто2 п0йметъ женY вн0вэ, да не и4детъ на брaнь, и3 да не наложи1тсz є3мY ни кazже вeщь: непови1ненъ бyдетъ въ домY своeмъ лёто є3ди1но, да весели1тъ женY свою2, ю4же поsлъ є4сть.
5
Якщо хто взяв дружину недавно, то нехай не йде на війну, і нічого не слід покладати на нього; нехай він залишається вільний у домі своєму впродовж одного року і звеселяє дружину свою, яку взяв.
6
Да не в0змеши въ зал0гъ жерн0вныхъ кaменей, ћкw дyшу сeй даeтъ въ зал0гъ.
6
Ніхто не повинен брати в заставу верхнього і нижнього жорна, бо такий бере у заставу душу.
7
Ѓще же ћтъ бyдетъ человёкъ крадhй дyшу t брaтіи своеS сынHвъ ї}левыхъ, и3 наси1ліемъ продаeтъ ю5, да ќмретъ тaть т0й, и3 и3зми1те ѕл0е t вaсъ сами1хъ.
7
Якщо знайдуть кого, що він украв кого-небудь із братів своїх, із синів Ізраїлевих, і поневолив його, і продав його, то такого злодія слід віддати на смерть; і так знищи зло із середовища свого.
постій на вулиці, а той, якому ти дав у борг, винесе тобі заставу свою на вулицю;
12
Ѓще же человёкъ ўб0гъ є4сть, да не преноществyетъ зал0гъ є3гw2 ў тебє2:
12
якщо ж він буде людиною бідною, то ти не лягай спати, маючи [у себе] заставу його:
13
tдaніемъ да tдaси ри1зу є3гw2 до захождeніz с0лнца, и3 да почjетъ въ ри1зэ своeй, и3 благослови1тъ тS, и3 бyдетъ тебЁ млcть пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ.
13
поверни йому заставу до заходу сонця, щоб він ліг спати в одязі своєму і благословив тебе, — і поставиться тобі це в праведність перед Господом Богом твоїм.
14
Да не лиши1ши мзды2 ўб0гаго и3 трeбующаго t брaтіи твоеS, и3ли2 t пришлє1цъ и5же во градёхъ твои1хъ:
14
Не кривдь наймита, бідного й убогого, із братів твоїх або з прибульців твоїх, які на землі твоїй, у оселях твоїх;
15
въ т0й же дeнь да tдaси мздY є3мY, да не зaйдетъ с0лнце є3мY, ћкw ўб0гъ є4сть, и3 въ т0мъ и4мать надeжду, и3 да не возопіeтъ на тS къ гDеви, и3 бyдетъ тебЁ грёхъ.
15
у той самий день віддай платню його, щоб сонце не зайшло раніше того, бо він бідний, і чекає на неї душа його; щоб він не заволав на тебе до Господа, і не було на тобі гріха.
16
Да не ќмрутъ nтцы2 за сhны, и3 сhнове да не ќмрутъ за nтцы2: кjйждо за св0й грёхъ да ќмретъ.
16
Батьки не повинні бути карані смертю за дітей, і діти не повинні бути карані смертю за батьків; кожен повинен бути караним смертю за свій злочин.
17
Не ўклони1ши судA пришeлцу и3 си1ру и3 вдовЁ, и3 да не взeмлеши въ зал0гъ ри1зы вдови1чи,
17
Не суди несправедливо прибульця, сироту [і вдову], і у вдови не бери одяг у заставу;
пам’ятай, що і ти був рабом у Єгипті, і Господь [Бог твій] звільнив тебе звідти: тому я і повеліваю тобі робити це.
19
Ѓще же п0жнеши ни1ву твою2 на селЁ твоeмъ, и3 забyдеши сн0пъ на ни1вэ твоeй, да не возврати1шисz взsти є3го2: пришeлцу и3 ўб0гу, и3 си1ру и3 вдовЁ да бyдетъ, да блгcви1тъ тS гDь бGъ тв0й во всёхъ дёлэхъ рукY твоє1ю.
19
Коли будеш жати на полі твоєму, і забудеш сніп на полі, то не повертайся взяти його; нехай він залишається прибульцеві, [убогому,] сироті і вдові, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усіх справах рук твоїх.
20
Ѓще же мaсличіе собирaеши, да не возврати1шисz њстaнкwвъ собрaти ±же за тоб0ю: пришeлцу и3 си1ру и3 вдовЁ да бyдутъ: и3 воспомzнeши, ћкw рaбъ бhлъ є3си2 въ земли2 є3гЂпетстэй: сегw2 рaди ѓзъ тебЁ заповёдаю твори1ти сл0во сіE.
20
Коли будеш оббивати маслину твою, то не переглядай за собою гілок: нехай залишається прибульцеві, сироті і вдові. [І пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це.]
21
Ѓще же њбирaеши віногрaдъ тв0й, да не собирaеши њстaнкwвъ ±же за тоб0ю: пришeлцу и3 си1ру и3 вдовЁ да бyдутъ:
21
Коли будеш знімати плоди у винограднику твоєму, не збирай залишків за собою: нехай залишаються прибульцеві, сироті і вдові;
і пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській: тому я і повеліваю тобі робити це.
Главa к7є
1
Ѓще же бyдетъ прS междY челwвёки, и3 пріи1дутъ на сyдъ, и3 да сyдzтъ, и3 њправдsтъ прaваго, и3 њсyдzтъ нечести1ваго:
1
Якщо буде тяжба між людьми, то нехай приведуть їх на суд і розсудять їх, правого нехай виправдають, а винного засудять;
2
и3 бyдетъ, ѓще дост0инъ є4сть р†нъ нечести1вый, да постaвиши є3го2 пред8 судіsми, и3 да бію1тъ є3го2 пред8 ни1ми по нечeстію є3гw2:
2
і якщо винний буде заслуговувати на побої, то суддя нехай накаже покласти його і бити при собі, дивлячись за провиною його, за рахунком;
3
и3 числ0мъ четhредесzть р†нъ да наложaтъ є3мY, и3 да не приложaтъ къ семY: ѓще же приложaтъ пaче р†нъ си1хъ би1ти є3го2 мн0жае, срaмъ бyдетъ брaту твоемY пред8 тоб0ю.
3
сорок ударів можна дати йому, але не більше, щоб від багатьох ударів брат твій не був спотворений перед очима твоїми.
4
Да не њброти1ши волA молотsща.
4
Не закривай рота волові, коли він молотить.
5
Ѓще же живyтъ брaтіz вкyпэ, и3 ќмретъ є3ди1нъ t ни1хъ, сёмене же не бyдетъ є3мY, да не бyдетъ женA ўмeршагw и3н0му мyжу неср0дну: брaтъ мyжа є3S да вни1детъ къ нeй и3 п0йметъ ю5 себЁ въ женY, и3 да поживeтъ съ нeю:
5
Якщо брати живуть разом і один з них помре, не маючи в себе сина, то дружина померлого не повинна виходити на сторону за чоловіка чужого, але дівер її повинен увійти до неї і взяти її собі за дружину, і жити з нею, —
6
и3 бyдетъ nтрочA, є4же ѓще роди1тсz, да постaвитсz во и4мz ўмeршагw, и3 не поги1бнетъ и4мz є3гw2 t ї}лz.
6
і первісток, якого вона народить, залишиться з ім’ям брата його померлого, щоб ім’я його не стерлося в Ізраїлі.
7
Ѓще же не восх0щетъ человёкъ поsти жены2 брaта своегw2, да пріи1детъ женA ко вратHмъ пред8 старBйшины и3 речeтъ: не х0щетъ брaтъ мyжа моегw2 возстaвити и4мz брaта своегw2 во ї}ли, не восхотЁ брaтъ мyжа моегw2:
7
Якщо ж він не захоче взяти невістку свою, то невістка його піде до воріт, до старійшин, і скаже: «дівер мій відмовляється відновити ім’я брата свого в Ізраїлі, не хоче одружитися зі мною»;
8
и3 да призовyтъ є3го2 старBйшины грaда тогw2 и3 рекyтъ є3мY, и3 стaвъ речeтъ: не хощY поsти ю5:
8
тоді старійшини міста його повинні покликати його й умовляти його, і якщо він стане і скаже: «не хочу взяти її»,
9
и3 приступи1вши женA брaта є3гw2 къ немY пред8 старBйшины, и3 и3зyетъ сап0гъ є3гw2 є3ди1нъ t ноги2 є3гw2, и3 да плю1нетъ на лицE є3гw2, и3 tвэщaвши речeтъ: си1це да сотворsтъ человёку, и4же не сози1ждетъ д0му брaта своегw2 во ї}ли:
9
тоді невістка його нехай підійде до нього на очах старійшин, і зніме чобіт його з ноги його, і плюне в лице його, і скаже: «так чинять з людиною, яка не творить дому братові своєму [в Ізраїля]»;
10
и3 прозовeтсz и4мz є3гw2 во ї}ли д0мъ и3зyтагw и3з8 сапогA.
10
і наречуть йому ім’я в Ізраїлі: дім роззутого.
11
Ѓще же бію1тсz челwвёка двA вкyпэ, человёкъ съ брaтомъ свои1мъ, и3 пристyпитъ женA є3ди1нагw t ни1хъ tsти мyжа своего2 t руки2 бію1щагw и5, и3 простeрши рyку свою2, и4метъ за ћтра є3гw2,
11
Коли б’ються між собою чоловіки, і дружина одного [з них] підійде, щоб відняти чоловіка свого з рук того, хто б’є його, і, простягнувши руку свою, схопить його за срамний член,
12
да tсэчeши рyку є3S: да не пощади1тъ џко твоE є3S.
12
то відсічи руку її: нехай не пощадить [її] око твоє.
13
Да не бyдетъ во влагaлищи твоeмъ мёрило и3 мёрило, вели1кое и3 мaлое,
13
У торбі твоїй не повинно бути подвійних гир, великих і менших;
14
да не бyдетъ въ домY твоeмъ мёра и3 мёра, вели1ка и3 мaла:
14
у домі твоєму не повинно бути подвійної ефи, великої і меншої;
15
мёрило и4стинно и3 прaведно да бyдетъ тебЁ, и3 мёра и4стинна и3 прaведна да бyдетъ тебЁ, да мнHги дни6 бyдеши на земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій,
15
гиря в тебе повинна бути точна і правильна, і ефа в тебе повинна бути точна і правильна, щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь Бог твій дає тобі [в наділ];
Пам’ятай, як чинив з тобою Амалик на путі, коли ви вийшли з Єгипту:
18
кaкw сопротивостA тебЁ на пути2 и3 посэчE зaдній п0лкъ тв0й ўтруждeнъ за тоб0ю: тh же ѓлченъ бhлъ є3си2 и3 ўтруждeнъ: и3 не ўбоsсz бGа:
18
як він зустрів тебе на путі, і побив позаду тебе всіх ослаблих, коли ти втомився і знесилився, і не побоявся він Бога;
19
и3 бyдетъ є3гдA ўпок0итъ тS гDь бGъ тв0й t всёхъ вр†гъ твои1хъ, и5же w4крестъ тебє2 на земли2, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій, є4же наслёдити ю5, да погуби1ши и4мz ґмали1ково t земли2, ћже под8 небесeмъ, и3 да не забyдеши.
19
отже, коли Господь Бог твій заспокоїть тебе від усіх ворогів твоїх з усіх боків, на землі, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, щоб оволодіти нею, згладь пам’ять Амалика з піднебесної; не забудь.
то візьми початки усіх плодів землі, які ти одержиш від землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі, і поклади в кошик, і піди на те місце, яке Господь Бог твій обере, щоб перебувало там ім’я Його;
і прийди до священика, який буде в ті дні, і скажи йому: сьогодні сповідаю перед Господом Богом твоїм, що я ввійшов у ту землю, яку Господь клявся батькам нашим дати нам.
4
и3 да в0зметъ жрeцъ t рукY твоє1ю к0шницу и3 да положи1тъ ю5 пред8 nлтарeмъ гDа бGа твоегw2:
4
Священик візьме кошик з руки твоєї і поставить його перед жертовником Господа Бога твого.
Ти ж відповідай і скажи перед Господом Богом твоїм: батько мій був подорожнім арамеянином, і пішов у Єгипет і оселився там з деякими людьми, і народився там від нього народ великий, сильний і численний;
отже, ось, я приніс початки плодів від землі, яку Ти, Господи, дав мені, [від землі, де тече молоко і мед]. І постав це перед Господом Богом твоїм, і поклонися перед Господом Богом твоїм,
і веселися за всі блага, що Господь Бог твій дав тобі і дому твоєму, ти і левит і прибулець, що буде в тебе.
12
Е#гдa же соверши1ши њдесzти1ти всю2 десzти1ну плодHвъ земли2 твоеS въ лёто трeтіе, вторyю десzти1ну да дaси леvjту и3 пришeлцу и3 сиротЁ и3 вдовЁ, и3 kдsтъ во градёхъ твои1хъ и3 насhтzтсz:
12
Коли ти відокремиш усі десятини здобутків [землі] твоєї на третій рік, рік десятин, і віддаси левитові, прибульцеві, сироті і вдові, щоб вони їли в оселях твоїх і насичувалися,
тоді скажи перед Господом Богом твоїм: я відібрав від дому [мого] святиню і віддав її левитові, прибульцеві, сироті і вдові, за всіма повеліннями Твоїми, які Ти заповів мені: я не переступив заповідей Твоїх і не забув;
14
и3 не kд0хъ въ болёзни моeй t ни1хъ, не принес0хъ t ни1хъ въ нечи1стое, нижE дaхъ t ни1хъ ўмeршему: послyшахъ глaса гDа бGа моегw2, сотвори1хъ, ћкоже заповёдалъ є3си2 мнЁ:
14
я не їв від неї в печалі моїй, і не відокремлював її в нечистоті, і не давав з неї для мертвого; я корився гласу Господа Бога мого, виконав усе, що Ти заповів мені;
споглянь від святої оселі Твоєї, з небес, і благослови народ Твій, Ізраїля, і землю, яку Ти дав нам — тому що Ти клявся батькам нашим [дати нам] землю, в якій тече молоко і мед.
У день цей Господь Бог твій заповідає тобі виконувати [усі] постанови ці і закони: дотримуй і виконуй їх від усього серця твого і від усієї душі твоєї.
Господу сказав ти нині, що Він буде твоїм Богом, і що ти будеш ходити путями Його і зберігати постанови Його і заповіді Його і закони Його, і слухати голос Його;
і що Він поставить тебе вище за всі народи, які Він створив, у честі, славі і красі, і що ти будеш святим народом у Господа Бога твого, як Він говорив.
і напиши на [каменях] цих усі слова закону цього, коли перейдеш [Йордан], щоб вступити в землю, яку Господь Бог твій дає тобі, в землю, де тече молоко і мед, як говорив тобі Господь Бог батьків твоїх.
проклятий, хто зробить виліпленого або відлитого ідола, мерзоту перед Господом, творіння рук митця, і поставить його в таємному місці! Весь народ виголосить і скаже: амінь.
Якщо ти, коли перейдете [за Йордан у землю, яку Господь Бог ваш дає вам], будеш слухати голос Господа Бога твого, старанно виконувати всі заповіді Його, які заповідаю тобі сьогодні, то Господь Бог твій поставить тебе вище за всі народи землі;
Поставить тебе Господь [Бог твій] народом святим Своїм, як Він клявся тобі [і батькам твоїм], якщо ти будеш дотримувати заповідей Господа Бога твого і будеш ходити путями Його;
і побачать усі народи землі, що ім’я Господа [Бога твого] нарікається на тобі, й убояться тебе.
11
и3 ўмн0житъ тS гDь бGъ тв0й во благ†z во и3счaдіехъ ўтр0бы твоеS и3 во и3счaдіехъ скотHвъ твои1хъ, и3 въ плодёхъ земли2 твоеS, на земли2 твоeй, ю4же клsтсz гDь nтцє1мъ твои6мъ дaти тебЁ.
11
І дасть тобі Господь [Бог твій] достаток у всіх благах, у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді полів твоїх на землі, яку Господь клявся батькам твоїм дати тобі.
12
Да tвeрзетъ тебЁ гDь сокр0вище своE благ0е, нeбо, є4же дaти д0ждь земли2 твоeй во врeмz своE, да блгcви1тъ вс‰ дэлA рyкъ твои1хъ: и3 дaси взаи1мъ kзhкwмъ мнHгимъ, тh же не њдолжи1шисz: и3 њбладaеши ты2 мн0гими kзы6ки, тоб0ю же не воз8wбладaютъ.
12
Відкриє тобі Господь добру скарбницю Свою, небо, щоб воно давало дощ землі твоїй у свій час, і щоб благословляти всі діла рук твоїх: і будеш давати в борг багатьом народам, а сам не будеш брати в борг [і будеш панувати над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати].
13
Да постaвитъ тS гDь бGъ тв0й во главY, ґ не въ хв0стъ: и3 бyдеши тогдA вhше, и3 не бyдеши ни1же, ѓще послyшаеши зaповэдій гDа бGа твоегw2, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь храни1ти и3 твори1ти:
13
Зробить тебе Господь [Бог твій] головою, а не хвостом, і будеш тільки на висоті, а не будеш внизу, якщо будеш підкорюватися заповідям Господа Бога твого, які заповідаю тобі сьогодні зберігати і виконувати,
14
да не престyпиши t всёхъ словeсъ, ±же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, на дeсно нижE на лёво, ходи1ти в8слёдъ богHвъ и3нhхъ служи1ти и5мъ.
14
і не відступиш від усіх слів, які заповідую вам сьогодні, ні праворуч, ні ліворуч, щоб піти вслід іншим богам і служити їм.
Якщо ж не будеш слухати голосу Господа Бога твого і не будеш намагатися виконувати всі заповіді Його і постанови Його, які я заповідую тобі сьогодні, то прийдуть на тебе всі прокляття ці й осягнуть тебе.
16
пр0клzтъ ты2 во грaдэ и3 пр0клzтъ ты2 на селЁ,
16
Проклятим ти [будеш] у місті і проклятим ти [будеш] на полі.
Пошле Господь на тебе прокляття, сум’яття і біди в усякій справі рук твоїх, яку станеш ти робити, доки не будеш знищений, — і ти швидко загинеш за злі справи твої, за те, що ти залишив Мене.
21
Да прилэпи1тъ гDь къ тебЁ смeрть, д0ндеже потреби1тъ тS t земли2, въ ню1же ты2 вх0диши тaмw наслёдити ю5.
21
Пошле Господь на тебе моровицю, доки не знищить Він тебе з землі, в яку ти йдеш, щоб володіти нею.
замість дощу Господь дасть землі твоїй пил, і порох з неба буде падати, падати на тебе, [доки не погубить тебе і] доки не будеш знищений.
25
Да дaстъ тS гDь на и3зсэчeніе пред8 враги6 твои1ми: путeмъ є3ди1нэмъ и3зhдеши къ ни6мъ и3 седмію2 пути6 побэжи1ши t лицA и4хъ, и3 бyдеши въ разсёzніе во всёхъ цaрствахъ земнhхъ,
25
Віддасть тебе Господь на поразку ворогам твоїм; однією дорогою виступиш проти них, а сімома дорогами побіжиш від них; і будеш розсіяний по всіх царствах землі.
вразить тебе Господь божевіллям, сліпотою й оціпенінням серця.
29
и3 бyдеши њсzзazй въ полyдни, ћкоже њсzзaетъ слэпhй во тмЁ, и3 не и3спрaвитъ путjй твои1хъ: и3 бyдеши тогдA њби1димь и3 расхищaемь во вс‰ дни6, и3 не бyдетъ помогazй тебЁ.
29
І ти будеш навпомацки ходити опівдні, як сліпий навпомацки ходить у пітьмі, і не будеш мати успіху в путях твоїх, і будуть тіснити і кривдити тебе кожного дня, і ніхто не захистить тебе.
30
ЖенY п0ймеши, и3 и4нъ мyжъ воз8имёетъ ю5: д0мъ сози1ждеши, и3 не поживeши въ нeмъ: віногрaдъ насади1ши, и3 не њберeши є3гw2:
30
З жінкою заручишся, й інший буде спати з нею; дім побудуєш, і не будеш жити в ньому; виноградник насадиш, і не будеш користуватися ним.
31
телeцъ тв0й заклaнъ пред8 тоб0ю, и3 не снёси t негw2: nслS твоE tsто t тебє2, и3 не tдaстсz тебЁ: џвцы тво‰ tданы2 (бyдутъ) врагHмъ твои6мъ, и3 не бyдетъ тебЁ помогazй:
31
Вола твого заколють на очах твоїх, і не будеш їсти його; осла твого поведуть від тебе і не повернуть тобі; вівці твої віддані будуть ворогам твоїм, і ніхто не захистить тебе.
Відведе Господь тебе і царя твого, якого ти поставиш над собою, до народу, якого не знав ні ти, ні батьки твої, і там будеш служити іншим богам, дерев’яним і кам’яним;
І прийдуть на тебе всі прокляття ці, і будуть переслідувати тебе й осягнуть тебе, доки не будеш знищений, за те, що ти не слухав голосу Господа Бога твого і не дотримував заповідей Його і постанов Його, які Він заповів тобі:
46
И# бyдутъ на тебЁ знaмєніz и3 чудесA, и3 въ сёмени твоeмъ до вёка,
46
вони будуть знаменням і вказівкою на тобі і на сімені твоєму повік.
будеш служити ворогові твоєму, якого пошле на тебе Господь [Бог твій], у голоді, і спразі, і наготі й у всякій нестачі; він покладе на шию твою залізне ярмо, так що змучить тебе.
49
И# наведeтъ гDь на тS kзhкъ и3здалeча t крaz земли2 ѓки ўстремлeніе џрле, kзhкъ, є3гHже не ўразумёеши глаг0ла,
49
Пошле на тебе Господь народ здалеку, від краю землі: як орел налетить народ, мови якого ти не розумієш,
50
kзhкъ безстyденъ лицeмъ, и4же не ўдиви1тсz лицY стaрчу и3 ю4на не поми1луетъ:
50
народ нахабний, який не шанує старця і не пощадить юнака;
51
и3 поsстъ плоды2 скотHвъ твои1хъ и3 плоды2 земли2 твоеS, ћкw не њстaвитъ тебЁ пшени1цы, ни вінA, ни є3лeа, стaдъ волHвъ твои1хъ и3 пaствъ nвeцъ твои1хъ, д0ндеже погуби1тъ тS:
51
і буде він їсти плід і худоби твоєї і плід землі твоєї, доки не розорить тебе, так що не залишить тобі ні хліба, ні вина, ні єлею, ні плоду волів твоїх, ні плоду овець твоїх, доки не погубить тебе;
52
и3 сокруши1тъ тS во всёхъ градёхъ твои1хъ, д0ндеже разорsтсz стёны тво‰ высHкіz и3 крBпкіz, на ни1хже ты2 ўповaеши, во всeй земли2 твоeй: и3 њѕл0битъ тS во всёхъ градёхъ твои1хъ, ±же дадE тебЁ гDь бGъ тв0й.
52
і буде тіснити тебе в усіх оселях твоїх, доки у всій землі твоїй не зруйнує високих і міцних стін твоїх, на які ти надієшся; і буде тіснити тебе у всіх оселях твоїх, по всій землі твоїй, яку Господь Бог твій дав тобі.
І ти будеш їсти плід утроби твоєї, плоть синів твоїх і дочок твоїх, яких Господь Бог твій дав тобі, в облозі й в утиску, в якому стисне тебе ворог твій.
Чоловік, зніжений, який жив між вами у великій розкоші, безжалісним оком буде дивитися на брата свого, на дружину надра свого і на інших дітей своїх, які залишаться в нього,
і не дасть жодному з них плоті дітей своїх, яких він буде їсти, тому що в нього не залишиться нічого в облозі й в утиску, в якому стисне тебе ворог твій у всіх оселях твоїх.
[Жінка] яка жила в тебе в достатку і розкошах, яка ніколи ноги своєї не ставила на землю через розкіш і зніженість, буде безжалісним оком дивитися на чоловіка надра свого і на сина свого і на дочку свою
і не дасть їм посліду, що виходить з-поміж ніг її, і дітей, яких вона родить; тому що вона, при нестачі в усьому, таємно буде їсти їх, в облозі й утиску, в якому стисне тебе ворог твій у оселях твоїх.
Якщо не будеш намагатися виконувати всі слова закону цього, написані в книзі цій, і не будеш боятися цього славного і страшного імені Господа Бога твого,
І як радів Господь, роблячи вам добро і розмножуючи вас, так буде радіти Господь, гублячи вас і знищуючи вас, і вивержені будете з землі, в яку ти йдеш, щоб володіти нею.
64
и3 разсёетъ тS гDь бGъ тв0й во вс‰ kзhки, t крaz земли2 дaже до крaz є3S, и3 послyжиши тaмw богHмъ и3ны6мъ, дрeву и3 кaменію, и4хже не знaлъ є3си2 ты2 и3 nтцы2 твои2:
64
І розсіє тебе Господь [Бог твій] по всіх народах, від краю землі до краю землі, і будеш там служити іншим богам, яких не знав ні ти, ні батьки твої, дереву і камінню.
65
но и3 во kзhцэхъ џнэхъ не ўпок0итъ тS, нижE бyдетъ стоsніz стопЁ ноги2 твоеS: и3 дaстъ тебЁ гDь тaмw сeрдце печaльное и3 њскудэв†ющаz nчесA и3 и3стаzвaющую дyшу:
65
Але і між цими народами не заспокоїшся, і не буде місця спокою для ноги твоєї, і Господь дасть тобі там тремтяче серце, болість очей і знемагання душі;
від тремтіння серця твого, яким ти будеш обійнятий, і від того, що ти будеш бачити очима твоїми, вранці ти скажеш: «о, якби прийшов вечір », а ввечері скажеш: «о, якби настав ранок!»
68
и3 возврати1тъ тS гDь бGъ во є3гЂпетъ въ кораблeхъ, и3 на пути2 є3г0же рек0хъ, не приложитE ксемY ви1дэти є3го2: и3 пр0дани бyдете тaмw врагHмъ вaшымъ въ рабы6 и3 въ рабы6ни, и3 не бyдетъ купyющагw.
68
і поверне тебе Господь у Єгипет на кораблях тим шляхом, про який я сказав тобі: «ти більше не побачиш його»; і там будете продаватися ворогам вашим у рабів і в рабинь, і не буде того, хто купує.
Ось слова завіту, який Господь повелів Мойсеєві укласти із синами Ізраїлевими в землі Моавитській, крім завіту, який Господь поставив з ними на Хориві.
І скликав Мойсей усіх [синів] Ізраїлевих і сказав їм: ви бачили все, що зробив Господь перед очима вашими в землі Єгипетській з фараоном і всіма рабами його і всією землею його;
Нехай не буде між вами чоловіка або жінки, або роду, або коліна, серце яких ухилилося б нині від Господа Бога нашого, щоб ходити служити богам тих народів; нехай не буде між вами кореня, що вирощує отруту і полин,
19
И# бyдетъ ѓще ўслhшитъ словесA клsтвы сеS и3 похвaлитсz въ сeрдцы своeмъ, глаг0лz: препод0бно мнЁ да бyдетъ, ћкw въ прельщeніи сeрдца моегw2 пойдY, да не погуби1тъ грёшникъ безгрёшнаго (съ соб0ю):
19
такої людини, яка, почувши слова прокляття цього, похвалялася б у серці своєму, говорячи: «я буду щасливий, незважаючи на те, що буду ходити за свавільністю серця мого»; і пропаде в такий спосіб ситий з голодним;
20
не восх0щетъ бGъ млcтивъ бhти є3мY, но тогдA разгори1тсz гнёвъ гDень и3 рeвность є3гw2 на человёка того2: и3 прилэпsтсz є3мY вс‰ кл‰твы завёта сегw2, пи6санныz въ кни1зэ зак0на сегw2: и3 потреби1тъ гDь и4мz є3гw2 t поднебeсныz,
20
не простить Господь такому, але негайно запалає гнів Господа і лють Його на таку людину, і впаде на нього все прокляття [завіту цього], написане в цій книзі [закону], і зітре Господь ім’я його з піднебесної;
21
и3 tлучи1тъ є3го2 гDь на ѕл†z t всёхъ сынHвъ ї}левыхъ, по всBмъ клsтвамъ завёта напи1саннагw въ кни1зэ зак0на сегw2.
21
і відокремить його Господь на погибель від усіх колін Ізраїлевих, згідно з усіма прокляттями завіту, написаними в цій книзі закону.
22
И# речeтъ р0дъ и4нъ, сhнове вaши, и5же востaнутъ по вaсъ, и3 чуждhй и4же пріи1детъ t земли2 далeкіz, и3 ќзрzтъ ћзвы земли2 џныz и3 недyги є3S, ±же послA гDь на ню2,
22
І скаже наступний рід, діти ваші, які будуть після вас, і чужинець, який прийде з землі далекої, побачивши поразку землі цієї і хвороби, якими виснажить її Господь:
сірка і сіль, пожарище — вся земля; не засівається і не вирощує вона, і не виходить на ній ніяка трава, як після знищення Содома, Гоморри, Адми і Севоїма, які знищив Господь у гніві Своєму й у люті Своїй.
Коли прийдуть на тебе всі слова ці — благословення і прокляття, які виклав я тобі, і приймеш їх до серця свого серед усіх народів, у яких розсіє тебе Господь Бог твій,
2
и3 њбрати1шисz ко гDу бGу твоемY, и3 послyшаеши глaса є3гw2 по всBмъ, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, ты2 и3 сhнъ тв0й, t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS,
2
і звернешся до Господа Бога твого і послухаєш голосу Його, як я заповідаю тобі сьогодні, ти і сини твої від усього серця твого і від усієї душі твоєї, —
і [звідти] приведе тебе Господь Бог твій у землю, якою володіли батьки твої, і одержиш її у володіння, і облагодіє тебе і розмножить тебе більше за батьків твоїх;
6
и3 њчи1ститъ гDь сeрдце твоE и3 сeрдце сёмене твоегw2, люби1ти гDа бGа твоегw2 t всегw2 сeрдца твоегw2 и3 t всеS души2 твоеS, да живeши ты2:
6
і обріже Господь Бог твій серце твоє і серце нащадків твоїх, щоб ти любив Господа Бога твого від усього серця твого і від усієї душі твоєї, щоб жити тобі;
7
и3 дaстъ гDь бGъ тв0й кл‰твы сі‰ на враги2 тво‰ и3 на ненави1дzщыz тS, и5же и3згнaша тS:
7
тоді Господь Бог твій усі прокляття ці оберне на ворогів твоїх і ненависників твоїх, які гнали тебе,
з надлишком дасть тобі Господь Бог твій успіх у всякій справі рук твоїх, в плоді утроби твоєї, у плоді худоби твоєї, у плоді землі твоєї; бо знову буде радіти Господь [Бог твій] за тебе, благодіючи тобі, як Він радів за батьків твоїх,
якщо будеш слухати голосу Господа Бога твого, дотримуючи [і виконуючи всі] заповіді Його і постанови Його [і закони Його], написані в цій книзі закону, і якщо навернешся до Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю.
11
Ћкw зaповэдь сіS, ю4же ѓзъ заповёдаю тебЁ днeсь, не тzжкA є4сть, нижE далeче є4сть t тебє2:
11
Бо заповідь ця, яку я заповідаю тобі сьогодні, не недоступна для тебе і не далека;
12
не на нб7си2 є4сть, глаг0лz: кто2 взhдетъ t нaсъ на нб7о и3 в0зметъ ю5 нaмъ, и3 ўслhшавше ю5 сотвори1мъ;
12
вона не на небі, щоб можна було говорити: «хто зійшов би для нас на небо і приніс би її нам, і дав би нам почути її, і ми виконали б її?»
[Якщо будеш слухати заповіді Господа Бога твого,] які заповідаю тобі сьогодні, любити Господа Бога твого, ходити [усіма] путями Його і виконувати заповіді Його і постанови Його і закони Його, то будеш жити і розмножишся, і благословить тебе Господь Бог твій на землі, в яку ти йдеш, щоб оволодіти нею;
У свідки перед вами прикликаю сьогодні небо і землю: життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Обери життя, щоб жив ти і нащадки твої,
любив Господа Бога твого, слухав голос Його і приліплювався до Нього; бо в цьому життя твоє і довгота днів твоїх, щоб перебувати тобі на землі, яку Господь [Бог] із клятвою обіцяв батькам твоїм Аврааму, Ісааку та Якову дати їм.
і вчинить Господь з ними так само, як Він зробив із Сигоном і Огом, царями аморрейськими, [які були по цей бік Йордану,] і з землею їх, яких Він знищив;
і видасть їх Господь вам, і ви зробите з ними за всіма заповідями, які заповів я вам;
6
мужaйсz и3 крэпи1сz, не б0йсz, ни ўжасaйсz, ни ўстрашaйсz t лицA и4хъ: ћкw гDь бGъ тв0й, сeй пред8идhй съ вaми, и3 не tстyпитъ t тебє2, нижE њстaвитъ тS.
6
будьте тверді і мужні, не бійтеся, [не жахайтеся] і не страшіться їх, бо Господь Бог твій Сам піде з тобою [і] не відступить від тебе і не залишить тебе.
І прикликав Мойсей Ісуса і перед очима всіх ізраїльтян сказав йому: будь твердим і мужнім, бо ти ввійдеш з народом цим у землю, яку Господь клявся батькам його дати йому, і ти розділиш її на наділи йому;
8
и3 гDь, и3дhй съ тоб0ю, не tстyпитъ t тебє2, нижE њстaвитъ тS: не б0йсz, ни ўжасaйсz.
8
Господь Сам піде перед тобою, Сам буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе, не бійся і не жахайся.
збери народ, чоловіків і дружин, і дітей, і прибульців твоїх, які будуть в оселях твоїх, щоб вони слухали й училися, і щоб боялися Господа Бога вашого, і намагалися виконувати всі слова закону цього;
13
и3 сhнове и4хъ, и5же не вёдzтъ, ўслhшатъ и3 научaтсz боsтисz гDа бGа вaшегw во вс‰ дни6, є3ли6ки поживyтъ на земли2, на ню1же вы2 прех0дите їoрдaнъ тaмw наслёдити ю5.
13
і сини їхні, які не знають цього, почують і навчаться боятися Господа Бога вашого в усі дні, доки ви будете жити на землі, в яку ви переходите за Йордан, щоб оволодіти нею.
І сказав Господь Мойсеєві: ось, дні твої наблизилися до смерти; поклич Ісуса і станьте біля [входу] в скинію зібрання, і Я дам йому настанови. І прийшли Мойсей та Ісус, і стали біля [входу] в скинію зібрання.
15
И# сни1де гDь въ столпЁ w4блачнэ, и3 стA ў двeрій ски1ніи свидёніz: и3 стA ст0лпъ w4блачный ў двeрій ски1ніи свидёніz.
15
І явився Господь у скинії в стовпі хмарному, і став стовп хмарний біля входу до скинії [зібрання].
І сказав Господь Мойсеєві: ось, ти упокоїшся з батьками твоїми, і стане народ цей блудно ходити услід за чужими богами тієї землі, в яку він вступає, і залишить Мене, і порушить завіт Мій, який Я уклав з ним;
і запалає гнів Мій на нього в той день, і Я залишу їх і сховаю лице Моє від них, і він знищений буде, і спостигнуть його багато бід і скорбот, і скаже він у той день: «чи не тому спостигли мене ці біди, що немає [Господа] Бога мого серед мене?»
тому що Я введу їх у землю [добру], як Я клявся батькам їх, де тече молоко і мед, і вони будуть їсти і насичуватися, і потовстішають, і навернуться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене відкинуть і порушать завіт Мій, [який Я заповів їм];
і коли прийде на них багато бід і скорбот, тоді пісня ця буде проти них свідченням, бо вона не вийде [з вуст їхніх і] з вуст нащадків їхніх. Я знаю думки їхні, які вони мають нині, раніше ніж Я ввів їх у [добру] землю, про яку Я клявся [батькам їхнім].
І заповів Господь Ісусові, синові Навина, і сказав [йому]: будь твердим і мужнім, бо ти введеш синів Ізраїлевих у землю, про яку Я клявся їм, і Я буду з тобою.
24
Е#гдa же скончA мwmсeй пишA вс‰ словесA зак0на сегw2 въ кни1гу дaже до концA,
24
Коли Мойсей вписав у книгу всі слова закону цього до кінця,
бо я знаю впертість твою і жорстокість твою: ось і тепер, коли я живу з вами нині, ви вперті перед Господом; чи не тим більше після смерти моєї?
28
собери1те ко мнЁ племеноначaлники вaшz и3 стaрцы вaшz, и3 судіи6 вaшz и3 книговводи1тєли вaшz, да возглаг0лю во ќшы и4хъ вс‰ словесA сі‰ и3 засвидётелствую и5мъ нб7омъ и3 землeю:
28
зберіть до мене усіх старійшин колін ваших [і суддів ваших] і наглядачів ваших, і я скажу їм уголос слова ці і закличу у свідчення на них небо і землю;
бо я знаю, що після смерти моєї ви розбеститеся й ухилитеся від путі, яку я заповів вам, і з часом прийдуть на вас біди за те, що ви будете робити зло перед очима Господа [Бога], дратуючи Його ділами рук своїх.
30
И# глаг0ла мwmсeй во ўшесA всегw2 с0нма ї}лева словесA пёсни сеS дaже до концA:
30
І виголосив Мойсей уголос, щоб почуло все зібрання ізраїльтян слова пісні цієї до кінця:
І [їв Яків, і] розповнішав Ізраїль, і став упертим; розповнішав, потовстішав і розжирів; і залишив він Бога, Який створив його, і знехтував твердиню спасіння свого.
Але Господь буде судити народ Свій і над рабами Своїми змилосердиться, коли Він побачить, що рука їх ослабла, і не стало ні ув’язнених, ні тих, що залишилися зовні.
37
И# речE гDь: гдЁ сyть б0зи и4хъ, на ни1хже ўповaша,
37
Тоді скаже [Господь]: де боги їх, твердиня, на яку вони надіялися,
[Веселіться, небеса, разом з Ним, і поклоніться Йому, всі ангели Божі.] Веселіться, язичники, з народом Його [і хай зміцняться всі сини Божі]! бо Він відомстить за кров рабів Своїх, і відплатить помстою ворогам Своїм, [і ненависникам Своїм воздасть,] і очистить [Господь] землю Свою і народ Свій!
[І написав Мойсей пісню цю в той день, і навчив її синів Ізраїлевих.] І прийшов Мойсей [до народу] й оголосив усі слова пісні цієї гучно народу, він і Ісус, син Навина.
тоді сказав їм: покладіть на серце ваше всі слова, які я оголосив вам сьогодні, і заповідайте їх дітям своїм, щоб вони намагалися виконувати всі слова закону цього;
47
ћкw не тщeтно сл0во сіE вaмъ, занE сіS жи1знь вaша, и3 рaди сл0ва сегw2 дHлги дни6 бyдете на земли2, на ню1же вы2 прех0дите їoрдaнъ тaмw наслёдити ю5.
47
бо це не пусте для вас, але це життя ваше, і через це ви довгий час пробудете на тій землі, в яку ви йдете через Йордан, щоб оволодіти нею.
48
И# речE гDь къ мwmсeю въ дeнь сeй, гlz:
48
І говорив Господь Мойсеєві в той же самий день і сказав:
зійди на цю гору Аварим, на гору Нево, що в землі Моавитській, навпроти Єрихона, і подивися на землю Ханаанську, яку Я даю у володіння синам Ізраїлевим;
50
и3 скончaйсz тaмw на горЁ, на ню1же восх0диши, и3 приложи1сz къ лю1демъ твои6мъ, ћкоже ќмре ґарHнъ брaтъ тв0й на горЁ w4ръ и3 приложи1сz къ лю1демъ свои6мъ:
50
і помри на горі, на яку ти зійдеш, і прилучись до народу твого, як помер Аарон, брат твій, на горі Ор, і прилучився до народу свого,
51
понeже не покори1стесz словеси2 моемY въ сынёхъ ї}левыхъ ў воды2 пререкaніz кaдисъ въ пустhни сjнъ, понeже не њсвzти1сте менE въ сынёхъ ї}левыхъ:
51
за те, що ви згрішили проти Мене серед синів Ізраїлевих при водах Мериви в Кадесі, у пустелі Син, за те, що не явили святости Моєї серед синів Ізраїлевих;
І він був царем Ізраїля, коли збиралися глави народу разом з колінами Ізраїлевими.
6
Да живeтъ руви1мъ, и3 да не ќмретъ, и3 сmмеHнъ да бyдетъ мн0гъ числ0мъ.
6
Нехай живе Рувим і нехай не вмирає, і [Симеон] нехай не буде нечисленним!
7
И# сіE їyдэ: ўслhши, гDи, глaсъ їyдинъ и3 въ лю1ди є3гw2 вни1ди: рyцэ є3гw2 поб0рютъ по нeмъ, и3 пом0щникъ на враги2 є3гw2 да бyдеши.
7
Але про Іуду сказав це: почуй, Господи, голос Іуди і приведи його до народу його; руками своїми нехай захистить він себе, і Ти будь помічником проти ворогів його.
І про Левія сказав: тумим Твій і урим Твій на святому мужі Твоєму, якого Ти випробував у Массі, з яким Ти сперечався при водах Мериви,
9
глаг0лzй nтцY своемY и3 мaтери своeй: не ви1дэхъ тебE: и3 брaтіи своеS не познA, и3 сынHвъ свои1хъ не ўвёдэ: сохрани2 словесA тво‰ и3 завётъ тв0й соблюдE:
9
який говорить про батька свого і матір свою: «я на них не дивлюся», і братів своїх не визнає, і синів своїх не знає; бо вони, левити, слова Твої зберігають і завіту Твого дотримують,
10
kвsтъ њправд†ніz тво‰ їaкwву и3 зак0нъ тв0й ї}лю: возложaтъ fmміaмъ во гнёвэ твоeмъ всегдA на nлтaрь тв0й:
10
навчають законів Твоїх Якова і заповідей Твоїх Ізраїля, покладають куріння перед лицем Твоїм і всепалення на жертовник Твій;
11
блгcви2, гDи, крёпость є3гw2 и3 дэлA рукY є3гw2 пріими2: порази2 чреслA востaвшихъ на него2 врагHвъ є3гw2, и3 ненави1дzщіи є3го2 да не востaнутъ.
11
благослови, Господи, силу його і до діл рук його благоволи, врази стегна тих, що повстають на нього і ненавидять його, щоб вони не могли стояти.
Про Веніаміна сказав: улюблений Господом живе у Нього безпечно, [Бог] покриває його кожного дня, і він спочиває між раменами Його.
13
И# їHсифови речE: t блгcвeніz гDнz землS є3гw2, t крас0тъ небeсныхъ и3 росы2, и3 t бeзднъ и3ст0чникwвъ ни1зу,
13
Про Йосифа сказав: нехай благословить Господь землю його жаданими дарами неба, росою і дарами безодні, яка лежить внизу,
14
и3 во врeмz плодHвъ с0лнечныхъ њбращeній, и3 t схождeній мчcныхъ,
14
жаданими плодами від сонця і жаданими плодами місяця,
15
и3 t верхA г0ръ начaла, и3 t верхA холмHвъ вёчныхъ,
15
чудовими плодами гір древніх і жаданими дарами пагорбів вічних,
16
и3 по врeмени земли2 и3сполнeніz: и3 прі‰тнаz kви1вшемусz въ купинЁ, да пріи1дутъ на главY їHсифу, и3 на версЁ прослaвивыйсz въ брaтіи.
16
і жаданими дарами землі і того, що наповнює її; благословення Того, Хто явився у терновому кущі, нехай прийде на голову Йосифа і на тім’я найкращого з братів своїх;
міцність його як первородного тельця, і роги його, як роги буйвола; ними колотиме він народи усі до країв землі: це десятки тисяч Єфремові, це тисячі Манассіїні.
Блаженний ти, Ізраїлю! хто подібний до тебе, народе, що охороняється Господом, Який є щитом, що охороняє тебе, і мечем слави твоєї? Вороги твої раболіпствують перед тобою, і ти зневажаєш гордість їх.
Главa lд
1
И# взhде мwmсeй t ґравHfа мwaвлz на г0ру навavъ, на вeрхъ фазгA, ћже є4сть прsмw їеріхHну: и3 показA є3мY гDь всю2 зeмлю галаaдску дaже до дaна,
1
І зійшов Мойсей з рівнин моавитських на гору Нево, на вершину Фасги, яка навпроти Єрихона, і показав йому Господь усю землю Галаад до самого Дана,
І сказав йому Господь: ось земля, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку та Якову, говорячи: «сімені твоєму дам її»; Я дав тобі побачити її очима твоїми, але в неї ти не ввійдеш.
І Ісус, син Навина, сповнився духом премудрости, тому що Мойсей поклав на нього руки свої, і підкорювалися йому сини Ізраїлеві і робили так, як повелів Господь Мойсеєві.
10
И# не востA ктомY прbр0къ во ї}ли ћкоже мwmсeй, є3г0же познA гDь лицeмъ къ лицY,
10
І не було більше в Ізраїля пророка такого, як Мойсей, якого Господь знав лицем до лиця,