¹

И# бhсть во є3динонадесsтое лёто, въ трeтій мцcъ, во є3ди1нъ дeнь мцcа, бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz:

¹

В одинадцятому році, у третьому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє:

²

сhне человёчь, рцы2 фараHну царю2 є3гЂпетску и3 мн0жеству є3гw2: комY ўпод0билъ є3си2 себE въ высотЁ твоeй;

²

сину людський! скажи фараонові, царю Єгипетському, і народу його: з ким ти зрівнюєш себе у величі твоїй?

³

СE, ґссyръ кmпарjсъ въ лівaнэ, д0бръ tрaсльми и3 выс0къ вели1чествомъ и3 чaстъ покр0вомъ, и3 средЁ w4блакъ бhсть влaсть є3гw2:

³

Ось, Ассур був кедр на Ливані, з красивими гілками і тінистим листям, і високий на зріст; вершина його знаходилася серед товстих сучків.

⁴

водA воспитA є3го2, бeздна вознесE є3го2, рёки сво‰ приведE w4крестъ садHвъ свои1хъ, и3 состaвы сво‰ и3спусти2 во вс‰ древесA полєвaz.

⁴

Води вирощували його, безодня піднімала його, ріки її оточували розплідник його, і вона протоки свої посилала до усіх дерев польових.

⁵

Сегw2 рaди вознесeсz вели1чество є3гw2 пaче всёхъ древeсъ п0льныхъ, разшири1шасz вётвіе є3гw2, и3 вознес0шасz tр†сли є3гw2 t воды2 мн0ги, є3гдA протzжeсz.

⁵

Від того висота його перевищила усі дерева польові, і сучків на ньому було багато, і гілки його примножувалися, і сучки його ставали довгими від багатства вод, коли він розростався.

⁶

Во tрaслехъ є3гw2 возгнэзди1шасz вс‰ пти6цы небє1сныz, и3 под8 вётвьми є3гw2 раждaхусz вси2 ѕвёріе п0льніи, под8 сёнію є3гw2 всели1сz всE мн0жество kзhкwвъ.

⁶

На сучках його вили гнізда всякі птахи небесні, під гілками його виводили дітей усякі звірі польові, і під тінню його жили всякі численні народи.

⁷

И# бhсть д0бръ въ высотЁ своeй мн0жества рaди вётвій свои1хъ, ћкw бёша корeніе є3гw2 въ водЁ мн0зэ.

⁷

Він красувався висотою зросту свого, довжиною гілок своїх, бо корінь його був біля великих вод.

⁸

И# кmпарjси не таковы6 въ раи2 б9іи, и3 с0сны неподHбны tрaслемъ є3гw2, и3 є4ліе не бhсть под0бно вётвіzмъ є3гw2: всsкое дрeво, є4же въ раи2 б9іи, не бhсть под0бно є3мY въ добр0тэ є3гw2, мн0жества рaди вётвій є3гw2.

⁸

Кедри в саду Божому не затемнювали його; кипариси не рівнялися сучкам його, і каштани не були розміром як гілки його, жодне дерево у саду Божому не рівнялося з ним красою своєю.

⁹

ДобрA сотвори1хъ є3го2 во мн0жествэ вётвій є3гw2, и3 возревновaша є3мY древесA р†йскаz слaдости б9іz.

⁹

Я прикрасив його безліччю гілок його, так що всі дерева едемські у саду Божому заздрили йому.

¹⁰

Тогw2 рaди сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: понeже бhлъ є3си2 вели1къ вели1чествомъ и3 дaлъ є3си2 влaсть свою2 во среди1ну w4блакъ, и3 вознесeсz сeрдце є3гw2 въ высотЁ є3гw2, и3 ви1дэхъ, є3гдA вознесeсz:

¹⁰

Тому так сказав Господь Бог: за те, що ти став високий на зріст і вершину свою виставив серед товстих сучків, і серце його загордилося величчю його, —

¹¹

и3 предaхъ є3го2 въ рyцэ кнsзz kзhческа, и3 сотвори2 пaгубу є3гw2, по нечeстію є3гw2.

¹¹

за те Я віддав його у руки володареві народів; він учинив з ним, як потрібно; за беззаконня його Я відкинув його.

¹²

И# и3згнaхъ є3го2 ѓзъ, и3 потреби1ша є3го2 чуждjи губи1теліе t kзы6къ, и3 поверг0ша є3го2 на горaхъ: и3 во всёхъ дeбрехъ пад0ша вBтви є3гw2, и3 сотр0шасz tр†сли є3гw2 на всsцэмъ п0ли земнёмъ, и3 снид0ша t покр0ва є3гw2 вси2 лю1діе kзhкwвъ и3 разори1ша є3го2.

¹²

І зрубали його чужоземці, найлютіші з народів, і повалили його на гори; і на всі долини упали гілки його; і сучки його скрушилися на всіх лощинах землі, і з-під тіні його відійшли всі народи землі, і залишили його.

¹³

Во падeніи є3гw2 почи1ша вс‰ пти6цы небє1сныz, и3 на стeбліехъ є3гw2 бhша вси2 ѕвёріе сeлніи,

¹³

На уламках його розмістилися всякі птахи небесні, і в сучках були всякі польові звірі.

¹⁴

ћкw да не возн0сzтсz вели1чествомъ свои1мъ вс‰ древесA, ±же въ водЁ, и3 не дадsтъ влaсти своеS средЁ w4блакъ, и3 не стaнутъ въ высотЁ и4хъ къ немY вси2 пію1щіи в0ду, вси2 tдaни бhша во смeрть во глубинY земли2, средЁ сынHвъ человёческихъ къ низходsщымъ въ пр0пасть.

¹⁴

Це для того, щоб ніякі дерева біля вод не величалися високим зростом своїм і не піднімали вершини свої із середини товстих сучків, і щоб не приліплялися до них через висоту їх дерева, що п’ють воду; бо усі вони будуть віддані на смерть, у пекельну країну разом із синами людськими, які відійшли у могилу.

¹⁵

Сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: въ џньже дeнь сведeсz во ѓдъ, плaкасz њ нeмъ бeздна: и3 ўдержaхъ рёки є3S и3 возбрани1хъ мн0жеству в0дъ, и3 помeрче њ нeмъ лівaнъ, и3 вс‰ древесA полєвaz њ нeмъ разслaбишасz:

¹⁵

Так говорить Господь Бог: у той день, коли він зійшов у могилу, Я засумував за ним, зачинив заради нього безодню і зупинив ріки її, і затримав великі води і потьмарив по ньому Ливан, і всі дерева польові були у тузі по ньому.

¹⁶

t глaса падeніz є3гw2 потрzс0шасz kзhцы, є3гдA свождaхъ є3го2 во ѓдъ со снизходsщими въ р0въ, и3 ўтэшaху є3го2 въ земли2 д0лнэйшей вс‰ древесA слaдости, и3 и3збр†ннаz и3 дHбраz лівaнwва, вс‰ пію6щаz в0ду:

¹⁶

Шумом падіння його Я привів у трепет народи, коли звів його у пекло, до тих, що відійшли у могилу, і зраділи у пекельній країні усі дерева Едема, відмінні й найкращі ливанські, усі, що п’ють воду;

¹⁷

и3 т† бо свед0шасz съ ни1мъ во ѓдъ со ћзвеными t мечA, и3 сёмz є3гw2, и3 живyщіи под8 покр0вомъ є3гw2 средЁ жи1зни своеS погиб0ша.

¹⁷

бо і вони з ним відійшли у пекло, до уражених мечем, і союзники його, які жили під тінню його, серед народів.

¹⁸

КомY ўпод0билсz є3си2 си1лою и3 слaвою и3 вели1чествомъ во древесёхъ слaдости; Слёзи и3 сни1ди со древесaми слaдости во глубинY земнyю: средЁ неwбрёзаныхъ ќспнеши со ћзвеными мечeмъ: тaкw фараHнъ и3 всE мн0жество крёпости є3гw2, гlетъ ґдwнаJ гDь.

¹⁸

Отже, якому з дерев едемських дорівнював ти у славі і величі? Але тепер нарівні з деревами едемськими ти будеш зведений у пекло, будеш лежати серед необрізаних, з ураженими мечем. Це фараон і вся безліч народу його, — говорить Господь Бог.