¹

Прbр0чествова же ґггeй прbр0къ и3 захaріа сhнъ ѓддwвъ прорицaніе ко їудewмъ, и5же бsху во їудeи и3 їеrли1мэ, во и4мz бGа ї}лева на ни1хъ.

¹

Але пророк Аггей і пророк Захарія, син Адди, говорили юдеям, які в Юдеї та Єрусалимі, пророчі слова в ім’я Бога Ізраїлевого.

²

ТогдA востaста зоровaвель сhнъ салаfіи1левъ и3 їисyсъ сhнъ їwседeковъ и3 начaста здaти д0мъ б9ій, и4же во їеrли1мэ: и3 съ ни1ма прbр0цы б9іи помогaюще и4ма.

²

Тоді встали Зоровавель, син Салафиїлів, та Ісус, син Іоседеків, і почали будувати дім Божий в Єрусалимі, і з ними пророки Божі, які підкріплювали їх.

³

Въ то2 врeмz пріи1де къ ни6мъ fаfанaй кнsзь сyщій за рэк0ю и3 саfарвузанaй и3 сослужи1теліе и4хъ, и3 сі‰ рек0ша и5мъ: кто2 дадE вaмъ влaсть созидaти д0мъ сeй и3 стёны сі‰ возставлsти;

³

У той час прийшов до них Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай і товариші їхні, і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і доробляти стіни ці?

⁴

ТогдA сі‰ рек0ша и5мъ: к†z сyть и3менA мужeй созидaющихъ грaдъ сeй;

⁴

Тоді ми сказали їм імена тих людей, що будують цей дім.

⁵

И# џчи б9іи на плэнeніе їyдино, и3 не возбрани1ша и5мъ, д0ндеже послaніе къ дaрію tнесeно, и3 тогдA послaсz съ писмон0сцемъ њ сeмъ.

⁵

Але око Бога їхнього було над старійшинами юдейськими, і ті не забороняли їм, доки справу не відправили до Дарія, і доки не прийшло рішення у цій справі.

⁶

И#з8zвлeніе послaніz, є4же послA fаfанaй кнsзь њб8 w4нъ п0лъ рэки2 и3 саfарвузанaй и3 сослужи1теліе и4хъ ґфарсахeє, и5же бsху за рэк0ю, дaрію царю2:

⁶

Ось зміст листа, який послав Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай з товаришами своїми — афарсахеями, які за рікою, до царя Дарія.

⁷

словесы2 послaша къ немY, и3 сі‰ пи6сана въ нeмъ: дaрію царю2 ми1ръ всsкъ:

⁷

В донесенні, яке вони послали до нього, ось що написано: Дарієві царю — всякий мир!

⁸

вёдомо да бyдетъ царю2, ћкw ходи1хомъ во їудeйскую странY къ д0му бGа вели1кагw, и3 т0й созидaетсz кaменіемъ и3збрaннымъ, и3 древA стaвzтсz въ стэнaхъ, дёло же то2 со тщaніемъ стр0итсz и3 благопоспэшaетсz въ рукaхъ и4хъ:

⁸

Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську область, до дому Бога великого; і будується він з великих каменів, і дерево вкладається в стіни; і робота ця виконується швидко і з успіхом йде в руках їхніх.

⁹

тогдA вопроси1хомъ старёйшинъ тёхъ и3 тaкw рек0хомъ и5мъ: кто2 дадE вaмъ влaсть д0мъ сeй созидaти и3 стёны сі‰ возставлsти;

⁹

Тоді ми запитали у старійшин тих і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і стіни ці доробляти?

¹⁰

и3 њ и4менэхъ и4хъ вопроси1хомъ и5хъ, да возвэсти1мъ тебЁ, ћкw да напи1шемъ тебЁ и3менA мужeй, и5же сyть нач†лницы и4хъ:

¹⁰

І крім того, ми запитали їх про імена їхні, щоб дати знати тобі й написати імена тих людей, які є головними у них.

¹¹

и3 сицєвA словесA tвэщaша нaмъ глаг0люще: мы2 є3смы2 раби2 бGа нб7сE и3 земли2, и3 созидaемъ д0мъ, и4же бhсть ўстр0енъ прeжде сегw2 за лBта мнHга, и3 цaрь ї}левъ вели1кій создA є3го2 и3 соверши2 є3го2 и5мъ:

¹¹

І вони відповіли нам такими словами: ми раби Бога неба і землі і будуємо дім, який був побудований за багато років раніше цього, — і великий цар у Ізраїля будував його і довершив його.

¹²

є3гдa же прогнёваша nтцы2 нaши бGа нбcнаго, предадE и5хъ въ рyки навуходон0сора царS вавmлHнскагw халдeанина, и3 д0мъ сeй разори2 и3 лю1ди преведE въ вавmлHнъ:

¹²

Коли ж батьки наші прогнівили Бога небесного, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя Вавилонського, халдеянина; і дім цей він зруйнував, і народ переселив у Вавилон.

¹³

но въ лёто пeрвое кЂра царS, кЂръ цaрь вавmлHнскій постaви повелёніе, да д0мъ б9ій сeй сози1ждетсz,

¹³

Але в перший рік Кира, царя Вавилонського, цар Кир дав дозвіл побудувати цей дім Божий;

¹⁴

и3 сосyды д0му б9іz златы6z и3 срє1брzныz, ±же навуходон0соръ взS и3з8 д0му, и4же во їеrли1мэ, и3 tнесE | въ хрaмъ вавmлHнскій, и3знесE ты6z кЂръ цaрь t хрaма вавmлHнскагw и3 дадE и5хъ саванасaру храни1телю, и4же над8 сокр0вищемъ,

¹⁴

та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у храм Вавилонський, — виніс Кир цар із храму Вавилонського; і віддав їх на ім’я Шешбацару, якого він призначив областеначальником,

¹⁵

и3 речE є3мY: вс‰ сосyды сі‰ возми2 и3 и3ди2, и3 постaви и5хъ въ домY, и4же є4сть во їеrли1мэ, на мёсто и4хъ:

¹⁵

і сказав йому: візьми ці сосуди, піди і віднеси їх у храм Єрусалимський, і нехай дім Божий будується на своєму місці.

¹⁶

тогдA саванасaръ т0й пріи1де и3 постaви њсновaніе д0му б9іz во їеrли1мэ, и3 t тогw2 врeмене дaже донн7э созидaетсz, и3 є3щE не совершeнъ є4сть:

¹⁶

Тоді Шешбацар той прийшов, поклав основи дому Божого в Єрусалимі; і з тих пір до цього часу він будується, і ще не закінчений.

¹⁷

и3 нн7э ѓще (ви1дитсz) царю2 блaго, да посмотри1тъ въ домY сокр0вища царS вавmлHнскагw, да ўвёси, ћкw t царS кЂра бhсть повелёніе созидaти д0мъ б9ій сeй, и4же во їеrли1мэ, и3 ўвёдавъ њ сeмъ цaрь да п0слетъ къ нaмъ.

¹⁷

Отже, якщо царю благоугодно, нехай пошукають у домі царських скарбів, там у Вавилоні, чи дійсно царем Киром дано дозвіл будувати цей дім Божий в Єрусалимі, і царську волю про це нехай надішлють до нас.