Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Пот0мъ же по четыренaдесzти лётэхъ пaки взыд0хъ во їеrли1мъ съ варнaвою, поeмъ съ соб0ю и3 тjта.
1
Потім, через чотирнадцять років, я знову пішов до Єрусалима з Варнавою, взявши з собою і Тита.
2
Взыд0хъ же по tкровeнію, и3 предложи1хъ и5мъ бlговэствовaніе, є4же проповёдую во kзhцэхъ, на є3ди1нэ же мни6мымъ, да не кaкw вотщE текY, и3ли2 тек0хъ.
2
Пішов же за одкровенням і виклав їм, і особливо знатнішим, благовістування, яке я проповідую язичникам, чи, бува, не даремно я труджуся або трудився.
3
Но ни тjтъ, и4же со мн0ю, є4ллинъ сhй, нyжденъ бhсть њбрёзатисz.
3
Але вони й Тита, який був зі мною, хоч і елліна, не примушували обрізатися,
4
И# за пришeдшую лжебрaтію, и5же привнид0ша соглsдати своб0ды нaшеz, ю4же и4мамы њ хrтЁ ї}сэ, да нaсъ пораб0тzтъ:
4
а перед лжебраттями, котрі потай прийшли підглядати нашу свободу, яку ми маємо в Христі Ісусі, щоб підкорити нас,
5
и5мже ни къ часY повинyхомсz въ покорeніе, да и4стина бlговёстіz пребyдетъ въ вaсъ.
5
ми ні в чому не поступилися і не скорились, щоб істина благовістування зберігалась у вас.
6
(За? ©№.) T мнsщихсz же бhти что2, ћкови нёкогда бёша, ничт0же ми2 рaзнствуетъ: лицA бGъ человёча не пріeмлетъ. Мнё бо мни1міи ничт0же привозложи1ша:
6
І у знаменитих будь-чим, якими б вони не були колись, для мене немає нічого особливого. Бог на особу не вважає. І мені знамениті нічого не додали.
7
но сопроти1вное, ўразумёвше, ћкw ўвёрено ми2 бhсть бlговёстіе неwбрёзаніz, ћкоже петрY њбрёзаніz:
7
Hавпаки, побачивши, що мені довірено благовістя серед необрізаних, як Петрові серед обрізаних
8
и4бо споспёшествовавый петрY въ послaніе њбрёзаніz, споспёшествова и3 мнЁ во kзhки:
8
(бо Той, Хто сприяв Петрові в апостольстві у обрізаних, сприяв і мені у язичників),
9
и3 познaвше блгdть дaнную ми2, їaкwвъ и3 ки1фа и3 їwaннъ, мни1міи столпи2 бhти, десни1цы дaша мнЁ и3 варнaвэ nбщeніz, да мы2 во kзhки, nни1 же во њбрёзаніе,
9
і довідавшись про благодать, дану мені, Яків, Кифа та Іоан, визнані стовпи, подали мені руку єднання, щоб нам іти до язичників, а їм до обрізаних,
10
т0чію ни1щихъ да п0мнима: є4же и3 потщaхсz сіE и4стое сотвори1ти.
10
тільки щоб ми пам’ятали про вбогих, що я і намагався виконувати ретельно.
11
(За? ©в7.) Е#гдa же пріи1де пeтръ во ґнтіохjю, въ лицE є3мY противустaхъ, ћкw заз0ренъ бЁ.
11
Коли ж прийшов Петро до Антиохії, то я особисто протистав йому, бо він заслуговував на нарікання.
12
Прeжде бо дaже не пріити2 нBкимъ t їaкwва, съ kзы6ки kдsше: є3гдa же пріид0ша, њпрsташесz и3 tлучaшесz, боsсz сyщихъ t њбрёзаніz.
12
Бо до прибуття деяких від Якова він їв разом із язичниками; а коли ті прийшли, він почав таїтися та відсторонятися, побоюючись обрізаних.
13
И# лицемёришасz съ ни1мъ и3 пр0чіи їудє1и, ћкw и3 варнaвэ пристaти лицемёрству и4хъ.
13
Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав до лицемірства їхнього.
14
Но є3гдA ви1дэхъ, ћкw не прaвw х0дzтъ ко и4стинэ бlговэствовaніz, рек0хъ петрY пред8 всёми: ѓще ты2, їудeй сhй, kзhчески, ґ не їудeйски живeши, почто2 kзhки нyдиши їудeйски жи1телствовати;
14
А коли я побачив, що вони діють неправдиво щодо істини євангельської, я сказав Петрові перед усіма: якщо ти, будучи юдеєм, живеш по-язичеськи, а не по-юдейськи, то навіщо примушуєш язичників жити по-юдейськи?
15
Мы2 є3стеств0мъ їудeє, ґ не t kзы6къ грBшницы:
15
Ми за природою юдеї, а не грішники з язичників.
16
(За? ©G.) ўвёдэвше же, ћкw не њправди1тсz человёкъ t дёлъ зак0на, но т0кмw вёрою ї}съ хrт0вою, и3 мы2 во хrтA ї}са вёровахомъ, да њправди1мсz t вёры хrт0вы, ґ не t дёлъ зак0на: занE не њправди1тсz t дёлъ зак0на всsка пл0ть.
16
Однак, дізнавшись, що людина виправдовується не ділами закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, і ми увірували в Христа Ісуса, щоб виправдатися вірою в Христа Ісуса, а не ділами закону; бо ділами закону не виправдається ніяка плоть.
17
Ѓще ли, и4щуще њправди1тисz њ хrтЁ, њбрэт0хомсz и3 сaми грBшницы, хrт0съ ќбw грэхy ли служи1тель; Да не бyдетъ.
17
Якщо ж ми, шукаючи виправдання у Христі, самі виявилися грішниками, то невже Христос є служитель гріха? Аж ніяк!
18
Ѓще бо, ±же разори1хъ, сі‰ пaки созидaю, престyпника себE представлsю.
18
Бо якщо я знову будую те, що зруйнував, то сам себе роблю злочинцем.
19
Ѓзъ бо зак0номъ зак0ну ўмр0хъ, да бGови жи1въ бyду. Хrт0ви сраспsхсz:
19
Законом я вмер для закону, щоб жити для Бога. Я співрозп’явся Христові,
20
живy же не ктомY ѓзъ, но живeтъ во мнЁ хrт0съ. Ґ є4же нн7э живY во пл0ти, вёрою живY сн7а б9іz, возлюби1вшагw менE и3 предaвшагw себE по мнЁ.
20
і вже не я живу, а живе в мені Христос. А що нині живу в плоті, то вірою живу в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене.
21
(За? ©д7.) Не tметaю блгdти б9іz. Ѓще бо зак0номъ прaвда, u5бо хrт0съ тyне ќмре.
21
Hе відкидаю благодаті Божої; а якщо виправдання через закон, то Христос даремно вмер.