Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И# соверши1шасz нeбо и3 землS, и3 всE ўкрашeніе и4хъ.
1
Так були створені небо і земля і все воїнство їх.
2
И# соверши2 бGъ въ дeнь шестhй дэлA сво‰, ±же сотвори2: и3 почи2 въ дeнь седмhй t всёхъ дёлъ свои1хъ, ±же сотвори2.
2
І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив.
3
И# блгcви2 бGъ дeнь седмhй, и3 њс™и2 є3го2: ћкw въ т0й почи2 t всёхъ дёлъ свои1хъ, ±же начaтъ бGъ твори1ти.
3
І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх діл Своїх, які Бог чинив і створював.
4
СіS кни1га бытіS небесE и3 земли2, є3гдA бhсть, въ џньже дeнь сотвори2 гDь бGъ нeбо и3 зeмлю,
4
Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо,
5
и3 всsкій ѕлaкъ сeлный, прeжде дaже бhти на земли2, и3 всsкую травY сeлную, прeжде дaже прозsбнути: не бо2 њдожди2 гDь бGъ на зeмлю, и3 человёкъ не бsше дёлати ю5:
5
і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі,
6
и3ст0чникъ же и3схождaше и3з8 земли2 и3 напаsше всE лицE земли2.
6
але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі.
7
И# создA бGъ человёка, пeрсть (взeмъ) t земли2, и3 вдyну въ лицE є3гw2 дыхaніе жи1зни: и3 бhсть человёкъ въ дyшу жи1ву.
7
І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою.
8
И# насади2 гDь бGъ рaй во є3дeмэ на вост0цэхъ, и3 введE тaмw человёка, є3г0же создA.
8
І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив.
9
И# прозzбE бGъ є3щE t земли2 всsкое дрeво крaсное въ видёніе и3 д0брое въ снёдь: и3 дрeво жи1зни посредЁ раS, и3 дрeво є4же вёдэти разумётелное д0брагw и3 лукaвагw.
9
І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
10
Рэкa же и3сх0дитъ и3з8 є3дeма напаsти рaй: tтyду разлучaетсz въ четhри нач†ла.
10
З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки.
11
И$мz є3ди1нэй фісHнъ: сіS њкружaющаz всю2 зeмлю є3vілaтскую: тaмw ќбw є4сть злaто.
11
Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото;
12
Злaто же џныz земли2 д0брое: и3 тaмw є4сть ѓнfраxъ и3 кaмень зелeный.
12
і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс.
13
И# и4мz рэцЁ вторёй геHнъ: сіS њкружaющаz всю2 зeмлю є3fі0пскую.
13
Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш.
14
И# рэкA трeтіz тjгръ: сіS проходsщаz прsмw ґссmрjwмъ. Рэкa же четвeртаz є3vфрaтъ.
14
Ім’я третьої ріки Хиддекель [Тигр]: вона протікає перед Ассирією. Четверта ріка Євфрат.
15
И# взS гDь бGъ человёка, є3г0же создA, и3 введE є3го2 въ рaй слaдости, дёлати є3го2 и3 храни1ти.
15
І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його.
16
И# заповёда гDь бGъ ґдaму, гlz: t всsкагw дрeва, є4же въ раи2, снёдію снёси:
16
І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти,
17
t дрeва же, є4же разумёти д0брое и3 лукaвое, не снёсте t негw2: ґ въ џньже ѓще дeнь снёсте t негw2, смeртію ќмрете.
17
а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш.
18
И# речE гDь бGъ: не добро2 бhти человёку є3ди1ному: сотвори1мъ є3мY пом0щника по немY.
18
І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою.
19
И# создA бGъ є3щE t земли2 вс‰ ѕвBри сє1лныz и3 вс‰ пти6цы небє1сныz, и3 приведE | ко ґдaму ви1дэти, что2 наречeтъ |: и3 всsко є4же ѓще наречE ґдaмъ дyшу жи1ву, сіE и4мz є3мY.
19
Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів [їх] до людини, щоб бачити, як вона назве їх, і щоб, як назве людина всяку душу живу, так і було ім’я їй.
20
И# наречE ґдaмъ и3менA всBмъ скотHмъ, и3 всBмъ пти1цамъ небє1снымъ, и3 всBмъ ѕвэрє1мъ зємнhмъ. Ґдaму же не њбрётесz пом0щникъ под0бный є3мY.
20
І нарекла людина імена всій худобі і птахам небесним і всім звірам польовим; але для чоловіка не знайшлося помічника, подібного до нього.
21
И# наложи2 бGъ и3зступлeніе на ґдaма, и3 ќспе: и3 взS є3ди1но t рeбръ є3гw2, и3 и3сп0лни пл0тію вмёстw є3гw2.
21
І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю.
22
И# создA гDь бGъ ребро2, є4же взS t ґдaма, въ женY, и3 приведE ю5 ко ґдaму.
22
І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка.
23
И# речE ґдaмъ: сE, нн7э к0сть t костeй мои1хъ и3 пл0ть t пл0ти моеS: сіS наречeтсz женA, ћкw t мyжа своегw2 взzтA бhсть сіS.
23
І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка [свого].
24
Сегw2 рaди њстaвитъ человёкъ nтцA своего2 и3 мaтерь и3 прилэпи1тсz къ женЁ своeй, и3 бyдета двA въ пл0ть є3ди1ну.
24
Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть [два] однією плоттю.
25
И# бёста џба н†га, ґдaмъ же и3 женA є3гw2, и3 не стыдsстасz.
25
І були вони обоє нагі, Адам і дружина його, і не соромилися.