Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И# гDь посэти2 сaрру, ћкоже речE: и3 сотвори2 гDь сaррэ, ћкоже гlа.
1
І споглянув Господь на Сарру, як сказав; і зробив Господь Саррі, як говорив.
2
И# зачeнши сaрра роди2 ґвраaму сhна въ стaрости, во врeмz, ћкоже гlа є3мY гDь:
2
Сарра зачала і народила Аврааму сина у старості його в час, про який говорив йому Бог;
3
и3 наречE ґвраaмъ и4мz сhну своемY р0ждшемусz є3мY, є3г0же роди2 є3мY сaрра, їсаaкъ:
3
і нарік Авраам ім’я сину своєму, який народився від нього, якого народила йому Сарра, Ісаак;
4
њбрёза же ґвраaмъ їсаaка во nсмhй дeнь, ћкоже заповёда є3мY бGъ.
4
і обрізав Авраам Ісаака, сина свого, у восьмий день, як заповідав Бог.
5
Ґвраaмъ же бЁ стA лётъ, є3гдA бhсть є3мY їсаaкъ сhнъ є3гw2.
5
Авраам був ста років, коли народився в нього Ісаак, син його.
6
Речe же сaрра: смёхъ мнЁ сотвори2 гDь: и4же бо ѓще ўслhшитъ, њбрaдуетсz со мн0ю.
6
І сказала Сарра: сміх зробив мені Бог; хто не почує про мене, розсміється.
7
И# речE: кто2 возвэсти1тъ ґвраaму, ћкw млек0мъ питaетъ nтрочA сaрра, ћкw роди1хъ сhна въ стaрости моeй;
7
І сказала: хто сказав би Аврааму: Сарра буде годувати дітей грудьми? бо в старості його я народила сина.
8
И# возрастE nтрочA, и3 tдоeно бhсть: и3 сотвори2 ґвраaмъ ўчреждeніе вeліе, въ џньже дeнь tдои1сz їсаaкъ сhнъ є3гw2.
8
Дитя виросло й було відлучене від грудей; і Авраам зробив велику вечерю у той день, коли Ісаак [син його] був відлучений від грудей.
9
Ви1дэвши же сaрра сhна ѓгари є3гЂптzныни, и4же бhсть ґвраaму, и3грaюща со їсаaкомъ сhномъ свои1мъ,
9
І побачила Сарра, що син Агарі єгиптянки, якого вона народила Аврааму, насміхається [над її сином, Ісааком],
10
и3 речE ґвраaму: и3зжени2 рабY сію2 и3 сhна є3S: не наслёдитъ бо сhнъ рабы2 сеS съ сhномъ мои1мъ їсаaкомъ.
10
і сказала Аврааму: вижени цю рабиню і сина її, тому що не успадкує син рабині цієї із сином моїм Ісааком.
11
Жeстокъ же kви1сz глаг0лъ сeй ѕэлw2 пред8 ґвраaмомъ њ сhнэ є3гw2 їсмaилэ.
11
І здалося це Аврааму дуже неприємним заради сина його [Ізмаїла].
12
И# речE бGъ ґвраaму: да не бyдетъ жeстоко пред8 тоб0ю њ џтроцэ и3 њ рабhни: вс‰ є3ли6ка ѓще речeтъ тебЁ сaрра, слyшай глaса є3S: ћкw во їсаaцэ наречeтсz тебЁ сёмz:
12
Але Бог сказав Аврааму: не засмучуйся заради отрока і рабині твоєї; в усьому, що скаже тобі Сарра, слухайся голосу її, бо в Ісаакові наречеться тобі сíм’я;
13
сhна же рабhни сеS въ kзhкъ вели1къ сотворю2 є3го2, ћкw сёмz твоE є4сть.
13
і від сина рабині Я породжу [великий] народ, тому що він сíм’я твоє.
14
Востa же ґвраaмъ заyтра и3 взS хлёбы и3 мёхъ воды2, и3 дадE ѓгари: и3 возложи2 на плещы2 є3S nтрочA и3 tпусти2 ю5. Tшeдши же заблуждaше въ пустhни, ў клaдzзz клsтвеннагw:
14
Авраам встав рано-вранці, й узяв хліба і міх води, і дав Агарі, поклавши їй на плечі, й отрока, і відпустив її. Вона пішла, і заблукала у пустелі Вирсавії;
15
њскудё же водA и3з8 мёха: и3 повeрже nтрочA под8 є4лію є3ди1ною.
15
і не стало води в міху, і вона залишила отрока під одним кущем
16
Tшeдши же сэдsше прsмw є3мY и3здалeче, ћкоже дострэли1ти и3з8 лyка: речe бо: да не ви1жду смeрти дётища моегw2. И# сёде прsмw є3мY и3здалeче. Воскричaвъ же nтрочA, восплaкасz:
16
і пішла, сіла віддалік на відстані одного пострілу з лука. Бо вона сказала: не хочу бачити смерти дитини. І вона сіла [на відстані] навпроти [нього], і підняла крик, і плакала;
17
ўслhша же бGъ глaсъ nтрочaте t мёста, и3дёже бsше: и3 воззвA ѓгGлъ б9ій ѓгарь съ нб7сE и3 речE є4й: чт0 є3сть, ѓгарь; не б0йсz: ўслhша бо бGъ глaсъ џтрочища t мёста, и3дёже є4сть:
17
і почув Бог голос отрока [звідти, де він був]; і ангел Божий з неба воззвав до Агарі і сказав їй: що з тобою, Агар? не бійся; Бог почув голос отрока звідти, де він знаходиться;
18
востaни и3 поими2 nтрочA, и3 и3ми2 рук0ю твоeю є3го2: въ kзhкъ бо вели1къ сотворю2 є3го2.
18
встань, підніми отрока і візьми його за руку, тому що Я породжу від нього великий народ.
19
И# tвeрзе бGъ џчи є3S, и3 ўзрЁ клaдzзь воды2 жи1вы: и3 и4де, и3 наліS мёхъ воды2, и3 напои2 nтрочA.
19
І Бог відкрив очі її, і вона побачила колодязь с водою [живою], і пішла, наповнила міх водою і напоїла отрока.
20
И# бsше бGъ со nтрочaтемъ, и3 возрастE, и3 всели1сz въ пустhни, и3 бhсть стрэлeцъ.
20
І Бог був з отроком; і він виріс, і став жити в пустелі, і став стрільцем з лука.
21
И# посели1сz въ пустhни фарaнъ: и3 поsтъ є3мY мaти є3гw2 женY t земли2 є3гЂпетскіz.
21
Він жив у пустелі Фаран; і мати його взяла із землі Єгипетської.
22
Бhсть же въ то2 врeмz, и3 речE ґвімелeхъ, и3 nхозafъ невэстоводи1тель є3гw2, и3 фіх0лъ воев0да си1лы є3гw2, ко ґвраaму, глаг0лz: бGъ съ тоб0ю во всёхъ, ±же твори1ши:
22
І було в той час, Авимелех з [Ахузафом, що водив наречену, і] Фихолом, воєначальником своїм, сказав Аврааму: з тобою Бог у всьому, що ти не робив би;
23
нн7э u5бо клени1сz ми2 бGомъ, не њби1дэти менE, нижE сёмене моегw2, нижE и4мене моегw2: но по прaвдэ, ю4же сотвори1хъ съ тоб0ю, сотвори1ши со мн0ю и3 земли2, и3дёже ты2 всели1лсz є3си2 на нeй.
23
і тепер поклянися мені тут Богом, що ти не скривдиш ні мене, ні сина мого, ні онука мого; і як я добре чинив з тобою, так і ти будеш чинити зі мною і землею, в якій ти гостюєш.
24
И# речE ґвраaмъ: ѓзъ кленyсz.
24
І сказав Авраам: я клянуся.
25
И# њбличи2 ґвраaмъ ґвімелeха њ клaдzзехъ в0дныхъ, ±же tsша џтроцы ґвімелeхwвы.
25
І Авраам докоряв Авимелеху за колодязь з водою, що його відібрали раби Авимелехові.
26
И# речE є3мY ґвімелeхъ: не вёдэхъ, кто2 сотвори2 тебЁ вeщь сію2: нижE тh ми повёдалъ є3си2, нижE ѓзъ слhшахъ, т0кмw днeсь.
26
Авимелех же сказав [йому]: не знаю, хто це зробив, і ти не сказав мені; я навіть і не чув про те донині.
27
И# взS ґвраaмъ џвцы и3 ю3нцы2 и3 дадE ґвімелeху: и3 завэщaста џба завётъ.
27
І взяв Авраам дрібної і великої худоби і дав Авимелеху, і вони обидва уклали союз.
28
И# постaви ґвраaмъ сeдмь ѓгницъ џвчихъ є3ди1ныхъ.
28
І поставив Авраам сім агниць з отари дрібної худоби окремо.
29
И# речE ґвімелeхъ ґвраaму: что2 сyть сeдмь ѓгницы nвeцъ си1хъ, ±же постaвилъ є3си2 є3ди6ны;
29
Авимелех же сказав Аврааму: для чого тут ці сім агниць [з отари овець], яких ти поставив окремо?
30
И# речE ґвраaмъ: ћкw сeдмь си1хъ ѓгницъ в0змеши ў менє2, да бyдутъ ми2 во свидётелство, ћкw ѓзъ и3скопaхъ клaдzзь сeй.
30
[Авраам] сказав: сім агниць оцих візьми від руки моєї, щоб вони були мені свідченням, що я викопав цей колодязь.
31
Сегw2 рaди наименовA и4мz мёсту томY клaдzзь клsтвенный: ћкw тaмw клsстасz џба
31
Тому і назвав він це місце: Вирсавія, тому що тут вони обоє клялися
32
и3 завэщaста завётъ ў клaдzзz клsтвеннагw. Востa же ґвімелeхъ, и3 nхозafъ невэстоводи1тель є3гw2, и3 фіх0лъ воев0да си1лы є3гw2, и3 возврати1шасz въ зeмлю фmлістjмску.
32
й уклали союз у Вирсавії. І встав Авимелех, і [Ахузаф, нареченопровідник його, і] Фихол, воєначальник його, і повернулися в землю Филистимську.
33
И# насади2 ґвраaмъ ни1ву ў клaдzзz клsтвеннагw, и3 призвA тY и4мz гDа, бGа вёчнагw.
33
І насадив [Авраам] біля Вирсавії гай і призвав там ім’я Господа, Бога вічного.
34
Њбитa же ґвраaмъ въ земли2 фmлістjмстэй дни6 мнHги.
34
І жив Авраам у землі Филистимській, як мандрівник, дні довгі.