¹

Речe же бGъ ко їaкwву: востaвъ взhди на мёсто веfи1ль, и3 живи2 тaмw, и3 сотвори2 тaмw жeртвенникъ бGу ћвльшемусz тебЁ, є3гдA бэжaлъ є3си2 t лицA и3сavа брaта твоегw2.

¹

Бог сказав Якову: встань, піди у Вефиль і живи там, і зроби там жертовник Богу, Який явився тобі, коли ти тікав від лиця Ісава, брата твого.

²

Речe же їaкwвъ д0му своемY и3 всBмъ и5же съ ни1мъ: повeрзите б0ги чужды6z, и5же съ вaми, t среды2 вaсъ и3 њчи1ститесz, и3 и3змэни1те ри6зы сво‰:

²

І сказав Яків дому своєму і всім, хто був з ним: киньте богів чужих, що знаходяться у вас, і очистіться, і перемініть одяг ваш;

³

и3 востaвше взhдемъ въ веfи1ль и3 сотвори1мъ тaмw жeртвенникъ бGу послyшавшему менE въ дeнь скорбёніz, и4же бЁ со мн0ю и3 сп7сe мz на пути2, въ џньже ходи1хъ.

³

встанемо і підемо у Вефиль; там влаштую я жертовник Богу, Який почув мене в день біди моєї і був зі мною [й оберігав мене] в путі, якою я ходив.

⁴

И# вдaша їaкwву б0ги чужды6z, и5же бsху въ рукaхъ и4хъ, и3 ўсер‰зи ±же во ўшесёхъ и4хъ: и3 скры2 | їaкwвъ под8 теревjнfомъ и4же въ сікjмэхъ: и3 погуби2 | до днeшнzгw днE.

⁴

І віддали Якову всіх богів чужих, що були в руках їх, і серги, що були у вухах їхніх, і закопав їх Яків під дубом, який поблизу Сихема. [І залишив їх невідомими навіть до нинішнього дня.]

⁵

И# воздви1жесz ї}ль t сікjмwвъ, и3 бhсть стрaхъ б9ій на градёхъ, и5же w4крестъ и4хъ: и3 не гнaша в8слёдъ сынHвъ ї}левыхъ.

⁵

І вирушили вони [від Сихема]. І був жах Божий на навколишніх містах, і не переслідували синів Яковових.

⁶

Пріи1де же їaкwвъ въ лyзу, ћже є4сть въ земли2 ханаaнстэй, ћже є4сть веfи1ль, сaмъ и3 вси2 лю1діе, и5же бsху съ ни1мъ,

⁶

І прийшов Яків у Луз, що в землі Ханаанській, тобто у Вефиль, сам і всі люди, що були з ним,

⁷

и3 создA тaмw жeртвенникъ, и3 прозвA и4мz мёсту томY веfи1ль: тaмw бо kви1сz є3мY бGъ, є3гдA бэжaше џнъ t лицA и3сavа брaта своегw2.

⁷

і влаштував там жертовник, і назвав це місце: Ел-Вефиль, бо тут явився йому Бог, коли він тікав від лиця [Ісава] брата свого.

⁸

Ќмре же девHра, дои1лица ревeккина, и3 погреб0ша ю5 ни1же веfи1лz под8 дyбомъ, и3 прозвA и4мz є3мY дyбъ плaча.

⁸

І померла Девора, годувальниця Ревеккина, і поховали її нижче Вефиля під дубом, який і назвав Яків дубом плачу.

⁹

Kви1сz же бGъ їaкwву є3щE въ лyзэ, є3гдA пріи1де t месопотaміи сЂрскіz, и3 блгcви2 є3го2 бGъ

⁹

І явився Бог Якову [в Лузі] після повернення його з Месопотамії, і благословив його,

¹⁰

и3 речE є3мY бGъ: и4мz твоE не прозовeтсz ктомY їaкwвъ, но ї}ль бyдетъ и4мz тебЁ. И# наречE и4мz є3мY ї}ль.

¹⁰

і сказав йому Бог: ім’я твоє Яків; відтепер ти не будеш називатися Яковом, але буде ім’я твоє: Ізраїль. І нарік йому ім’я: Ізраїль.

¹¹

Речe же є3мY бGъ: ѓзъ бGъ тв0й: расти2 и3 мн0жисz: kзhцы и3 собр†ніz kзhкwвъ бyдутъ t тебє2, и3 цaріе и3з8 чрeслъ твои1хъ и3зhдутъ:

¹¹

І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній; плодись й розмножуйся; народ і безліч народів буде від тебе, і царі народяться із лона твого;

¹²

и3 зeмлю, ю4же дaхъ ґвраaму и3 їсаaку, тебЁ дaхъ ю5, тебЁ бyдетъ, и3 сёмени твоемY по тебЁ дaмъ зeмлю сію2.

¹²

землю, яку Я дав Аврааму й Ісааку, Я дам тобі, і нащадкам твоїм після тебе дам землю цю.

¹³

Взhде же бGъ t негw2 t мёста, и3дёже гlа съ ни1мъ:

¹³

І відійшов від нього Бог з місця, на якому говорив йому.

¹⁴

и3 постaви їaкwвъ ст0лпъ на мёстэ, и3дёже гlа съ ни1мъ бGъ, ст0лпъ кaменный, и3 пожрE на нeмъ жeртву и3 возліS на него2 є3лeй:

¹⁴

І поставив Яків пам’ятник на місці, на якому говорив йому [Бог], пам’ятник кам’яний, і злив на нього узливання, і злив на нього єлей;

¹⁵

и3 прозвA їaкwвъ и4мz мёсту томY, и3дёже гlа съ ни1мъ бGъ, веfи1ль.

¹⁵

і нарік Яків ім’я місцю, на якому Бог говорив йому: Вефиль.

¹⁶

(*Востaвъ же (*їaкwвъ) t веfи1лz, и3 постaви кyщу свою2 дaлэе столпA гадeръ.) Бhсть же є3гдA прибли1жисz къ хаврafэ пріити2 до земли2 є3фрafа, роди2 рахи1ль и3 возбёдствова въ рождeніи:

¹⁶

І вирушили з Вефиля. [І розкинув він намет свій за вежею Гадер.] І коли ще залишалася деяка відстань землі до Ефрафи, Рахиль народила, і пологи її були тяжкими.

¹⁷

бhсть же внегдA жeстокw є4й роди1ти, речE є4й бaба: дерзaй, и4бо сeй тебЁ є4сть сhнъ.

¹⁷

Коли ж вона страждала в пологах, повитуха сказала їй: не бійся, бо і це тобі син.

¹⁸

Бhсть же є3гдA њставлsше ю5 душA, ўмирaше бо, прозвA и4мz є3мY сhнъ болёзни моеS: nтeцъ же прозвA и4мz є3мY веніамjнъ.

¹⁸

І коли виходила з неї душа, бо вона вмирала, то нарекла йому ім’я: Беноні. Але батько його назвав його Веніаміном.

¹⁹

Ќмре же рахи1ль, и3 погреб0ша ю5 на пути2 їпподр0ма є3фрafы: сіS є4сть виfлеeмъ:

¹⁹

І вмерла Рахиль, і похована була по дорозі у Ефрафу, тобто Вифлеєм.

²⁰

и3 постaви їaкwвъ ст0лпъ на гр0бэ є3S: сeй є4сть ст0лпъ над8 гр0бомъ рахи1линымъ дaже до днE сегw2.

²⁰

Яків поставив над гробом її пам’ятник. Це надгробний пам’ятник Рахилі до цього дня.

²¹

И#зhде же tтyду ї}ль и3 постaви кyщу свою2 за столп0мъ гадeръ.

²¹

І вирушив [звідти] Ізраїль і розкинув намет свій за вежею Гадер.

²²

Бhсть же є3гдA всели1сz ї}ль въ земли2 т0й, и4де руви1мъ и3 спA съ вaллою, нал0жницею nтцA своегw2 їaкwва. И# слhша ї}ль, и3 ѕло2 kви1сz пред8 ни1мъ. Бёша же сhнове ї†кwвли дванaдесzть.

²²

Під час перебування Ізраїля в тій країні, Рувим пішов і переспав з Валлою, наложницею батька свого [Якова]. І почув Ізраїль [і прийняв це зі смутком]. Синів же в Якова було дванадцять.

²³

Сhнове л‡ины: руви1мъ, пeрвенецъ їaкwвль, сmмеHнъ, леvjй, їyда, їссахaръ, завулHнъ.

²³

Сини Лії: первісток Якова Рувим, після нього Симеон, Левій, Іуда, Іссахар і Завулон.

²⁴

Сhнове же рахи6лины: їHсифъ и3 веніамjнъ.

²⁴

Сини Рахилі: Йосиф і Веніамін.

²⁵

Сhнове же вaллы, рабы2 рахи1лины: дaнъ и3 нефfалjмъ.

²⁵

Сини Валли, служниці Рахилиної: Дан і Неффалим.

²⁶

Сhнове же зeлфы, рабы2 лjины: гaдъ и3 ґси1ръ. Сjи сhнове ї†кwвли, и5же роди1шасz є3мY въ месопотaміи сЂрстэй.

²⁶

Сини Зелфи, служниці Ліїної: Гад і Асир. Ці сини Якова, які народилися йому в Месопотамії.

²⁷

Пріи1де же їaкwвъ ко їсаaку nтцY своемY (є3щE жи1ву сyщу є3мY) въ мамврjю, во грaдъ п0льный: сeй є4сть хеврHнъ въ земли2 ханаaнстэй, и3дёже њбитA ґвраaмъ и3 їсаaкъ.

²⁷

І прийшов Яків до Ісаака, батька свого, [бо він був ще живий,] у Мамре, у Кириаф-Арбу, тобто Хеврон [у землі Ханаанській,] де подорожували Авраам та Ісаак.

²⁸

Бhша же днjе їсаaкwвы, ±же поживE, сто2 џсмьдесzтъ лётъ:

²⁸

І було днів [життя] Ісаакового сто вісімдесят років.

²⁹

и3 њслабёвъ їсаaкъ ќмре, и3 приложи1сz къ р0ду своемY стaръ и3сп0лнь днjй: и3 погреб0ста є3го2 и3сavъ и3 їaкwвъ, сhнове є3гw2.

²⁹

І спустив Ісаак дух і помер, і приєднався до народу свого, будучи старим і насиченим життям; і поховали його Ісав і Яків, сини його.