Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Бhсть же по двою2 лBту днjй, фараHнъ ви1дэ с0нъ: мнsшесz стоsти при рэцЁ:
1
Коли минуло два роки, фараону снилося: ось, він стоїть біля ріки;
2
и3 сE, ѓки и3з8 рэки2 и3схождaху сeдмь крaвъ дwбры2 ви1домъ и3 и3збр†нны тэлесы2, и3 пасsхусz по брeгу:
2
і ось, вийшли з ріки сім корів, гарних на вигляд і повних тілом, і паслися в очереті;
3
друг‡z же сeдмь крaвъ и3зыд0ша по си1хъ и3з8 рэки2, ѕлы6 ви1домъ и3 тэлесы2 х{ды, и3 пасsхусz съ крaвами по брeгу рёчному:
3
але ось, після них вийшли з ріки сім корів інших, худих на вигляд і охлялих тілом, і стали поряд з тими коровами, на березі ріки;
4
и3 поzд0ша сeдмь кр†вы ѕлы6z и3 худы6z тэлесы2 сeдмь крaвъ д0брыхъ ви1домъ и3 и3збрaнныхъ тэлесы2: (и3 сі‰ неви6димы бhша, ћкw внид0ша въ чрeсла и4хъ). Востa же фараHнъ.
4
і з’їли корови худі на вигляд і охлялі тілом сім корів гарних на вигляд і повних. І прокинувся фараон,
5
И# ви1дэ с0нъ вторhй: и3 сE, сeдмь клaси и3схождaху и3з8 стeбліz є3ди1нагw и3збр†нны и3 добры6:
5
і заснув знову, і снилося йому іншого разу: ось, на одному стеблі піднялося сім колосків гладеньких і гарних;
6
друзjи же сeдмь клaси т0нцыи, и3стончeни вётромъ, и3зрастaху по ни1хъ:
6
але ось, після них виросло сім колосків виснажених і висушених східним вітром;
7
и3 пожр0ша сeдмь клaси т0нцыи и3 и3стончeни вётромъ сeдмь клaсwвъ и3збрaнныхъ и3 п0лныхъ. Востa же фараHнъ, и3 бsше с0нъ.
7
і пожерли худі колоски сім колосків гладеньких і повних. І прокинувся фараон і зрозумів, що це сон.
8
Бhсть же заyтра, и3 возмути1сz душA є3гw2: и3 послaвъ, созвA вс‰ сказaтєли є3гЂпєтскіz и3 вс‰ м{дрыz є3гw2: и3 повёда и5мъ фараHнъ с0нъ св0й: и3 не бsше сказyzй тогw2 фараHну.
8
Уранці засмутився дух його, і послав він, і покликав усіх волхвів Єгипту і всіх мудреців його, і розповів їм фараон сон свій; але не було нікого, хто витлумачив би його фараону.
9
И# речE старёйшина вінaрскъ къ фараHну, глаг0лz: грёхъ м0й воспоминaю днeсь:
9
І став говорити головний виночерпій фараонові і сказав: гріхи мої згадую я нині;
10
фараHнъ разгнёвасz на рабы6 сво‰ и3 ввeрже нaсъ въ темни1цу въ домY ґрхімагjра, менE и3 старёйшину житaрска:
10
фараон прогнівався на рабів своїх і віддав мене і головного хлібодара під варту в дім начальника охоронців;
11
и3 ви1дэхомъ с0нъ џба є3ди1ныz н0щи ѓзъ и3 џнъ, кjйждо св0й с0нъ ви1дэхомъ:
11
і снився нам сон в одну ніч, мені і йому, кожному снився сон особливого значення;
12
бsше же тaмw съ нaми ю4ноша, џтрокъ є3врeинъ ґрхімагjровъ, и3 повёдахомъ є3мY, и3 разсуди2 нaмъ:
12
там саме був з нами молодий єврей, раб начальника охоронців; ми розповіли йому сни наші, і він витлумачив нам кожному відповідно до його сновидіння;
13
бhсть же, ћкоже сказA нaмъ, тaкw и3 случи1сz, мнЁ пaки бhти во своeмъ старёйшинствэ, ґ џному повёшену.
13
і як він витлумачив нам, так і збулося: я повернений на місце моє, а той повішений.
14
Послaвъ же фараHнъ, призвA їHсифа: и3 и3звед0ша є3го2 и3з8 твердhни, и3 њстриг0ша є3го2, и3 и3змэни1ша ри6зы є3мY, и3 пріи1де къ фараHну.
14
І послав фараон і покликав Йосифа. І поспішно вивели його з в’язниці. Він постригся і перемінив одяг свій і прийшов до фараона.
15
Речe же фараHнъ їHсифу: с0нъ ви1дэхъ, и3 сказyzй є3го2 нёсть: ѓзъ же слhшахъ њ тебЁ глаг0лющихъ, ћкw слhшавъ сны2 разсуждaеши ты6z.
15
Фараон сказав Йосифові: мені снився сон, і нема нікого, хто витлумачив би його, а про тебе я чув, що ти вмієш тлумачити сни.
16
Tвэщaвъ же їHсифъ фараHну, речE: без8 бGа не tвэщaетсz спcніе фараHну.
16
І відповів Йосиф фараону, говорячи: це не моє; Бог дасть відповідь на благо фараонові.
17
Речe же фараHнъ їHсифу, глаг0лz: во снЁ моeмъ мнsхсz стоsти на брeзэ рёчнэмъ:
17
І сказав фараон Йосифові: мені снилося: ось, стою я на березі ріки;
18
и3 ѓки и3з8 рэки2 и3схождaху сeдмь кр†вы дwбры2 ви1домъ и3 и3збр†нны тэлесы2, и3 пасsхусz по брeгу:
18
і ось, вийшли з ріки сім корів повних тілом і гарних на вигляд і паслися в очереті;
19
и3 сE, друг‡z сeдмь крaвъ и3схождaху в8слёдъ и4хъ и3з8 рэки2, ѕлы6 и3 недwбры2 ви1домъ и3 х{ды тэлесы2, kковhхъ не ви1дэ таковhхъ во всeй земли2 є3гЂпетстэй хyждшихъ:
19
але ось, після них ішли сім корів інших, худих, дуже поганих на вигляд і охлялих тілом: я не бачив по всій землі Єгипетській таких худих, як вони;
20
и3 и3з8zд0ша сeдмь кр†вы ѕлы6z и3 худы6z сeдмь крaвъ пeрвыхъ д0брыхъ и3 и3збрaнныхъ:
20
бо з’їли охлялі й худі корови попередніх сім корів повних;
21
и3 внид0ша во ўтрHбы и4хъ, и3 не kви1шасz, ћкw внид0ша во ўтрHбы и4хъ: и3 њбли6чіz и4хъ ѕл† бhша, ћкw и3 и3спeрва. Востaвъ же, (пaки) ўснyхъ,
21
і ввійшли повні в утробу їх, але не помітно було, що вони ввійшли в утробу їх: вони були так само худими на вигляд, як і спочатку. І я прокинувся.
22
и3 ви1дэхъ пaки во снЁ моeмъ, и3 ѓки сeдмь клaси и3схождaху и3з8 є3ди1нагw стeбліz пHлны и3 добры6:
22
Потім снилося мені: ось, на одному стеблі піднялися сім колосків повних і гарних;
23
друзjи же сeдмь клaси т0нцыи и3 вётромъ и3стончeни и3зницaху в8слёдъ и4хъ:
23
але ось, після них виросло сім колосків тонких, виснажених і висушених східним вітром;
24
и3 пожр0ша сeдмь клaси т0нцыи и3 вётромъ и3стончeни сeдмь клaсwвъ д0брыхъ и3 п0лныхъ. Рёхъ ќбw сказaтелємъ, и3 не бhсть повёдаzй мнЁ тогw2.
24
і пожерли худі колоски сім колосків гарних. Я розповів це волхвам, але ніхто не пояснив мені.
25
И# речE їHсифъ фараHну: с0нъ фараHновъ є3ди1нъ є4сть: є3ли6ка бGъ твори1тъ, показA фараHну:
25
І сказав Йосиф фараонові: сон фараонів один: що́ Бог зробить, те́ Він звістив фараонові.
26
сeдмь кр†вы дHбрыz сeдмь лётъ сyть: и3 сeдмь клaси д0бріи сeдмь лётъ сyть: с0нъ фараHновъ є3ди1нъ є4сть:
26
Сім корів гарних, це сім років; і сім колосків добрих, це сім років: сон один;
27
и3 сeдмь кр†вы худы6z, ±же и3зыд0ша по си1хъ, сeдмь лётъ сyть, и3 сeдмь клaси т0нцыи и3 и3стончeни вётромъ сeдмь лётъ сyть: бyдутъ сeдмь лётъ глaда:
27
і сім корів охлялих і худих, що вийшли після тих, це сім років, також і сім колосків виснажених і висушених східним вітром, це сім років голоду.
28
сл0во же є4же рёхъ фараHну, є3ли6ка бGъ твори1тъ, показA фараHну:
28
Ось чому сказав я фараонові: що́ Бог зробить, те́ Він показав фараонові.
29
сE, сeдмь лётъ прих0дитъ, nби1лность мн0га во всeй земли2 є3гЂпетстэй:
29
Ось, настає сім років великого достатку в усій землі Єгипетській;
30
пріи1дутъ же сeдмь лётъ глaда по си1хъ, и3 забyдутъ сhтости бyдущіz во всeмъ є3гЂптэ, и3 погуби1тъ глaдъ зeмлю,
30
після них настануть сім років голоду, і забудеться весь той достаток у землі Єгипетській, і виснажить голод землю,
31
и3 не познaетсz nби1ліе на земли2 t глaда бyдущагw по си1хъ: си1ленъ бо бyдетъ ѕэлw2:
31
і непримітним буде колишній достаток на землі, через голод, що прийде, тому що він буде дуже тяжким.
32
повтори1сz же с0нъ фараHну двaжды, ћкw и4стинно бyдетъ сл0во є4же t бGа, и3 ўскори1тъ бGъ сотвори1ти џно:
32
А що сон повторився фараону двічі, це значить, що це істинне слово Боже, і що незабаром Бог виконає це.
33
нн7э u5бо ўсмотри2 человёка мyдра и3 смhслена и3 постaви є3го2 над8 землeю є3гЂпетскою:
33
І нині нехай знайде фараон чоловіка розумного і мудрого і нехай поставить його над землею Єгипетською.
34
и3 да сотвори1тъ фараHнъ и3 постaвитъ мэстоначaлники по земли2, и3 да собирaютъ пsтую чaсть t всёхъ плодHвъ земли2 є3гЂпетскіz седми2 лётъ nби1лныхъ,
34
Нехай накаже фараон поставити над землею наглядачів збирати за сім років достатку п’яту частину [усього врожаю] землі Єгипетської;
35
и3 да соберyтъ всsкую пи1щу седми2 лётъ грzдyщихъ д0брыхъ си1хъ: и3 да соберeтсz пшени1ца под8 рyку фараHню, пи1ща во градёхъ да храни1тсz:
35
нехай вони беруть усякий хліб цих гарних років, що настають, і зберуть у містах хліб під відання фараона для їжі, і нехай бережуть;
36
и3 бyдетъ пи1ща соблюдeна земли2 на сeдмь лётъ глaдныхъ, ±же и4мутъ бhти въ земли2 є3гЂпетстэй, да не потреби1тсz землS въ глaдэ.
36
і буде ця їжа в запас для землі на сім років голоду, які будуть у землі Єгипетській, щоб земля не загинула від голоду.
37
Ўг0дно же бhсть сл0во пред8 фараHномъ и3 пред8 всёми рабы6 є3гw2.
37
Це сподобалося фараонові й усім слугам його.
38
И# речE фараHнъ всBмъ рабHмъ свои6мъ: є3дA њбрsщемъ человёка сицевaго, и4же и4мать д¦а б9іz въ себЁ;
38
І сказав фараон слугам своїм: чи знайдемо ми таку, як він, людину, у якій був би Дух Божий?
39
Речe же фараHнъ їHсифу: понeже показA бGъ тебЁ вс‰ сі‰, нёсть человёка мудрёйша и3 смhсленнэйша пaче тебє2:
39
І сказав фараон Йосифу: оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає настільки розумного і мудрого, як ти;
40
ты2 бyдеши въ домY моeмъ, и3 ќстъ твои1хъ да послyшаютъ вси2 лю1діе мои2, рaзвэ прест0ломъ ѓзъ б0лэе тебє2 бyду.
40
ти будеш над домом моїм, і твого слова буде дотримуватися весь народ мій; тільки престолом я буду більшим за тебе.
41
Речe же фараHнъ їHсифу: сE, поставлsю тS днeсь над8 всeю землeю є3гЂпетскою.
41
І сказав фараон Йосифові: ось, я поставляю тебе над усією землею Єгипетською.
42
И# снeмъ фараHнъ пeрстень съ руки2 своеS, возложи2 є3го2 на рyку їHсифову, и3 њблечE є3го2 въ ри1зу червлeну, и3 возложи2 гри1вну злaту на вhю є3гw2,
42
І зняв фараон перстень свій з руки своєї і надів його на руку Йосифа; вдяг його у висонний одяг, поклав золотий ланцюг на шию його;
43
и3 всади2 є3го2 на колесни1цу свою2 вторyю, и3 проповёда пред8 ни1мъ проповёдникъ: и3 постaви є3го2 над8 всeю землeю є3гЂпетскою.
43
повелів везти його на другій із своїх колісниць і проголошувати перед ним: схиляйтеся! І поставив його над усією землею Єгипетською.
44
Речe же фараHнъ їHсифу: ѓзъ фараHнъ: без8 тебє2 не воздви1гнетъ руки2 своеS никт0же во всeй земли2 є3гЂпетстэй.
44
І сказав фараон Йосифу: я фараон; без тебе ніхто не ворухне ні рукою своєю, ні ногою своєю по всій землі Єгипетській.
45
И# наречE фараHнъ и4мz їHсифу pонfомфани1хъ: и3 дадE є3мY ґсенefу, дщeрь петефрjа жрецA и3ліоп0льскагw, є3мY въ женY.
45
І нарік фараон Йосифові ім’я: Цафнаф-панеах, і дав йому за дружину Асенефу, дочку Потифера, жерця Іліопольського. І пішов Йосиф по землі Єгипетській.
46
ЇHсифъ же бsше лётъ три1десzти, є3гдA предстA фараHну царю2 є3гЂпетскому. И#зhде же їHсифъ t лицA фараHнz и3 пр0йде всю2 зeмлю є3гЂпетскую.
46
Йосифові було тридцять років від народження, коли він став перед лице фараона, царя Єгипетського. І вийшов Йосиф від лиця фараонового і пройшов по всій землі Єгипетській.
47
И# сотвори2 землS въ седми2 лётэхъ nби1лну жaтву.
47
Земля ж у сім років достатку принесла з одного зерна по жмені.
48
И# собрA всsкую пи1щу седми2 лётъ, въ ни1хже бsше nби1лность въ земли2 є3гЂпетстэй: и3 положи2 пи1щу во градёхъ: пи1щы пHль грaда, сyщихъ w4крестъ є3гw2, положи2 въ нeмъ.
48
І зібрав він усякий хліб семи років, які були [родючі] в землі Єгипетській, і поклав хліб у містах; у кожному місті поклав хліб полів, що оточують його.
49
И# собрA їHсифъ пшени1цу ћкw пес0къ морскjй мн0гу ѕэлw2, д0ндеже не можaху и3счести2: без8 числa бо бsше.
49
І зібрав Йосиф хліба дуже багато, як піску морського, так що перестав і рахувати, тому що не стало рахунку.
50
ЇHсифу же бёста двA сы6на, прeжде пришeствіz седми2 лётъ глaдныхъ, и5хже роди2 є3мY ґсенefа, дщeрь петефрjа жрецA и3ліоп0льска:
50
До настання років голоду, у Йосифа народилися два сини, яких народила йому Асенефа, дочка Потифера, жерця Іліопольського.
51
наречe же їHсифъ и4мz пeрвенцу манассjа, (глаг0лz:) ћкw забhти мнЁ сотвори2 бGъ вс‰ болBзни мо‰, и3 вс‰, ±же nтцA моегw2.
51
І нарік Йосиф ім’я первісткові: Манассія, тому що [говорив він] Бог дав мені забути усі нещастя мої і весь дім батька мого.
52
И$мz же втор0му наречE є3фраjмъ, (глаг0лz:) ћкw возрасти1 мz бGъ въ земли2 смирeніz моегw2.
52
А другому нарік ім’я: Єфрем, тому що [говорив він] Бог зробив мене плідним у землі страждання мого.
53
Минyша же сeдмь лётъ nби1лныхъ, ±же бhша въ земли2 є3гЂпетстэй,
53
І минули сім років достатку, що був у землі Єгипетській,
54
и3 начaша сeдмь лётъ глaдныхъ приходи1ти, ћкоже речE їHсифъ. И# бhсть глaдъ по всeй земли2: во всeй же земли2 є3гЂпетстэй бhша [пред8 глаг0ломъ си1мъ бhша въ є3ди1нэй ґлеxандрjйстэй не, но и3 то2 во вмэсти1телныхъ] хлёбы.
54
і настали сім років голоду, як сказав Йосиф. І був голод по всіх землях, а в усій землі Єгипетській був хліб.
55
И# взалкA всS землS є3гЂпетскаz: возопи1 же нар0дъ къ фараHну њ хлёбэхъ. Речe же фараHнъ всBмъ є3гЂптzнwмъ: и3ди1те ко їHсифу, и3 є4же речeтъ вaмъ, сотвори1те.
55
Але коли і вся земля Єгипетська почала терпіти голод, то народ почав волати до фараона про хліб. І сказав фараон усім єгиптянам: підіть до Йосифа і робіть, що він вам скаже.
56
И# глaдъ бsше на лицы2 всеS земли2. Tвeрзе же їHсифъ вс‰ жи6тницы, и3 продаsше всBмъ є3гЂптzнwмъ:
56
І був голод по всій землі; і відчинив Йосиф усі житниці, і став продавати хліб єгиптянам. Голод же посилювався в землі Єгипетській.
57
и3 вс‰ страны6 прихождaху во є3гЂпетъ, куповaти ко їHсифу: њбдержaше бо глaдъ всю2 зeмлю.
57
І з усіх країн приходили в Єгипет купувати хліб у Йосифа, тому що голод посилився по всій землі.