Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И# припaдъ їHсифъ на лицE nтцA своегw2, плaкасz (г0рькw) њ нeмъ и3 њблобызA є3го2:
1
Йосиф упав на лице батька свого, і плакав над ним, і цілував його.
2
и3 повелЁ їHсифъ рабHмъ свои6мъ погребaтелємъ погребсти2 nтцA своего2. И# погреб0ша погребaтеліе ї}лz.
2
І повелів Йосиф слугам своїм — лікарям, бальзамувати батька його; і лікарі набальзамували Ізраїля.
3
И# и3сп0лнишасz є3мY четhредесzть днjй: тaкw бо и3счислsютсz днjе погребeніz: и3 плaкасz є3гw2 є3гЂпетъ сeдмьдесzтъ днjй.
3
І виповнилося йому сорок днів, бо стільки днів потрібно для бальзамування, і оплакували його єгиптяни сімдесят днів.
4
Е#гдa же преид0ша днjе плaча, глаг0ла їHсифъ ко вельм0жамъ фараHнwвымъ, глаг0лz: ѓще њбрэт0хъ благодaть пред8 вaми, рцhте њ мнЁ во ќшы фараHну, глаг0люще:
4
Коли ж минули дні плачу по ньому, Йосиф сказав придворним фараона, говорячи: якщо я знайшов благовоління в очах ваших, то скажіть фараонові так:
5
nтeцъ м0й заклs мz прeжде скончaніz (своегw2), глаг0лz: во гр0бэ, є3г0же и3скопaхъ себЁ въ земли2 ханаaни, тaмw мS погреби2: нн7э u5бо возшeдъ погребY nтцA моего2 и3 возвращyсz. И# рек0ша фараHну по словеси2 їHсифову.
5
батько мій закляв мене, сказавши: ось, я вмираю; у гробі моєму, який я викопав собі в землі Ханаанській, там поховай мене. І тепер хотів би я піти і поховати батька мого і повернутися. [Слова Йосифа переказали фараонові.]
6
И# речE фараHнъ ко їHсифу: взhди, погреби2 nтцA твоего2, ћкоже заклs тz.
6
І сказав фараон: піди і поховай батька твого, як він закляв тебе.
7
И# взhде їHсифъ погребсти2 nтцA своего2. И# совзыд0ша съ ни1мъ вси2 раби2 фараw6ни и3 старBйшины д0му є3гw2, и3 вси2 старBйшины земли2 є3гЂпетскіz,
7
І пішов Йосиф ховати батька свого. І пішли з ним усі слуги фараона, старійшини дому його й усі старійшини землі Єгипетської,
8
и3 вeсь д0мъ їHсифовъ и3 брaтіz є3гw2, и3 вeсь д0мъ nтцA є3гw2 и3 срHдницы є3гw2: џвцы же и3 волы2 њстaвиша въ земли2 гесeмъ.
8
і весь дім Йосифа, і брати його, і дім батька його. Тільки дітей своїх і дрібну й велику худобу свою залишили в землі Гесем.
9
И# совзыд0ша съ ни1мъ и3 колєсни1цы и3 кHнницы, и3 бhсть п0лкъ вели1къ ѕэлw2.
9
З ним вирушили також колісниці і вершники, так що зібрання було дуже великим.
10
И# пріид0ша на гумно2 ґтaдово, є4же є4сть њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна, и3 рыдaша є3гw2 рыдaніемъ вeліимъ и3 крёпкимъ ѕэлw2: и3 сотвори2 плaчь nтцY своемY сeдмь днjй.
10
І дійшли вони до Горен-гаатада при Йордані і плакали там плачем великим і дуже сильним; і зробив Йосиф плач по батькові своєму сім днів.
11
И# ви1дэша жи1теліе земли2 ханаaнскіz плaчь на гумнЁ ґтaдовэ и3 рёша: плaчь вели1къ сeй є4сть є3гЂптzнwмъ. Сегw2 рaди наречeсz и4мz мёсту томY плaчь є3гЂпетскъ, є4же є4сть њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна.
11
І бачили жителі землі тієї, хананеї, плач у Горен-гаатаді, і сказали: великий плач цей у єгиптян! Тому наречено ім’я [місцю] тому: плач єгиптян, що при Йордані.
12
И# сотвори1ша є3мY тaкw сhнове є3гw2, ћкоже заповёда и5мъ.
12
І зробили сини Яковові з ним, як він заповів їм;
13
И# взsша є3го2 сhнове є3гw2 въ зeмлю ханаaню и3 погреб0ша є3го2 въ пещeрэ сугyбэй, ю4же стzжA ґвраaмъ пещeру въ стzжaніе гр0ба t є3фрHна хеттeанина, прsмw мамврjи.
13
і віднесли його сини його в землю Ханаанську і поховали його в печері на полі Махпела, яку купив Авраам з полем у власність для поховання у Ефрона хеттеянина, перед Мамре.
14
И# возврати1сz їHсифъ во є3гЂпетъ, сaмъ и3 брaтіz є3гw2 и3 вси2 совозшeдшіи погребсти2 nтцA є3гw2.
14
І повернувся Йосиф у Єгипет, сам і брати його і всі, що ходили з ним ховати батька його, після погребіння ним батька свого.
15
Ви1дэвше же брaтіz їHсифwвы, ћкw ќмре nтeцъ и4хъ, рёша: да не когдA воспомzнeтъ ѕл0бу нaшу їHсифъ и3 воздаsніемъ воздaстъ нaмъ за вс‰ ѕл†z, ±же показaхомъ є3мY.
15
І побачили брати Йосифові, що помер батько їх, і сказали: що, коли Йосиф зненавидить нас і захоче помститися нам за все зло, яке ми йому зробили?
16
И# пришeдше ко їHсифу рек0ша: nтeцъ тв0й заклS прeжде кончи1ны своеS, глаг0лz:
16
І послали вони сказати Йосифові: батько твій перед смертю своєю заповів, говорячи:
17
тaкw рцhте їHсифу: њстaви и5мъ непрaвду и3 грёхъ и4хъ, ћкw лук†ваz тебЁ показaша: и3 нн7э пріими2 непрaвду рабHвъ бGа nтцA твоегw2. И# плaкасz їHсифъ, глаг0лющымъ и5мъ къ немY.
17
так скажіть Йосифові: прости братам твоїм провину і гріх їх, оскільки вони зробили тобі зло. І нині прости провини рабів Бога батька твого. Йосиф плакав, коли йому говорили це.
18
И# пришeдше къ немY рек0ша: сE, мы2 тебЁ раби2.
18
Прийшли і самі брати його, і упали перед лицем його, і сказали: ось, ми раби тобі.
19
И# речE къ ни6мъ їHсифъ: не б0йтесz, б9ій бо є4смь ѓзъ:
19
І сказав Йосиф: не бійтеся, тому що я боюся Бога;
20
вы2 совэщaсте на мS ѕл†z, бGъ же совэщA њ мнЁ во бlг†z, дабы2 бhло ћкоже днeсь, и3 препитaлисz бы лю1діе мн0зи.
20
ось, ви замишляли проти мене зло; але Бог перетворив це на добро, щоб зробити те, що тепер є: зберегти життя великій кількості людей;
21
И# речE и5мъ: не б0йтесz, ѓзъ препитaю вaсъ и3 д0мы вaшz. И# ўтёши и5хъ, и3 глаг0ла и5мъ по сeрдцу и4хъ.
21
отже, не бійтеся: я буду годувати вас і дітей ваших. І заспокоїв їх і говорив по серцю їх.
22
И# всели1сz їHсифъ во є3гЂптэ сaмъ и3 брaтіz є3гw2 и3 вeсь д0мъ nтцA є3гw2: и3 поживE їHсифъ лётъ сто2 дeсzть.
22
І жив Йосиф у Єгипті сам і дім батька його; жив же Йосиф усього сто десять років.
23
И# ви1дэ їHсифъ є3фрє1мли дёти до трeтіzгw р0да: и3 сhнове махjра сhна манассjина роди1шасz при бeдрэхъ їHсифовыхъ.
23
І бачив Йосиф дітей у Єфрема до третього роду, також і сини Махира, сина Манассіїного, народилися на коліна Йосифа.
24
И# речE їHсифъ брaтіи своeй, глаг0лz: ѓзъ ўмирaю, посэщeніемъ же посэти1тъ вaсъ бGъ и3 и3зведeтъ вaсъ t земли2 сеS въ зeмлю, њ нeйже клsтсz бGъ nтцє1мъ нaшымъ ґвраaму, їсаaку и3 їaкwву.
24
І сказав Йосиф братам своїм: я вмираю, але Бог відвідає вас і виведе вас із землі цієї у землю, про яку клявся Аврааму, Ісааку і Якову.
25
И# заклS їHсифъ сhны ї}лєвы, глаг0лz: въ посэщeніи, и4мже посэти1тъ вaсъ бGъ, совознеси1те и3 кHсти мо‰ tсю1ду съ вaми.
25
І закляв Йосиф синів Ізраїлевих, говорячи: Бог відвідає вас, і ви винесіть кості мої звідси.
26
И# скончaсz їHсифъ сhй лётъ стA десzти2: и3 погреб0ша є3го2, и3 положи1ша въ рaцэ во є3гЂптэ.
26
І помер Йосиф ста десяти років. І набальзамували його і поклали в ковчег у Єгипті.