Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
На стрaжи моeй стaну, и3 взhду на кaмень, и3 посмотрю2 є4же ви1дэти, что2 возгlетъ во мнЁ и3 что2 tвэщaю на њбличeніе моE.
1
На варту мою став я і, стоячи на вежі, спостерігав, щоб дізнатися, що скаже Він у мені, і що мені відповідати на скаргу мою?
2
И# tвэщA гDь ко мнЁ и3 речE: впиши2 видёніе, и3 ћвэ на дскЁ, ћкw да пости1гнетъ читazй |.
2
І відповів мені Господь і сказав: запиши видіння і накресли ясно на скрижалях, щоб той, хто читає, легко міг прочитати,
3
ЗанE є3щE видёніе на врeмz, и3 просіsетъ въ конeцъ, ґ не вотщE: ѓще ўмeдлитъ, потерпи2 є3мY, ћкw и3дhй пріи1детъ и3 не ўмeдлитъ.
3
бо видіння стосується ще визначеного часу і говорить про кінець і не обмане; і хоч би і сповільниться, чекай на нього, бо неодмінно збудеться, не відміниться.
4
Ѓще ўсумни1тсz, не бlговоли1тъ дш7A моS въ нeмъ: првdникъ же (м0й) t вёры жи1въ бyдетъ.
4
Ось, душа гордовита не заспокоїться, а праведний своєю вірою живий буде.
5
През0рливый же и3 њби1дливый мyжъ и3 величaвый ничес0же скончaетъ: и4же разшири2 ѓки ѓдъ дyшу свою2, и3 сeй ћкw смeрть ненасыщeнъ: и3 соберeтъ къ себЁ вс‰ kзhки и3 пріи1метъ къ себЁ вс‰ лю1ди.
5
Гордовита людина, як вино, що бродить, не заспокоюється, так що розширює душу свою, як пекло, і, як смерть, вона ненаситна, і збирає до себе всі народи, і захоплює собі всі племена.
6
Не сі‰ ли вс‰ на него2 при1тчу пріи1мутъ и3 гадaніе въ п0вэсть є3гw2; и3 рекyтъ: г0ре ўмножaющему себЁ не с{щаz є3гw2, док0лэ; и3 њтzгчaющему ќзу свою2 тsжцэ.
6
Але чи не всі вони будуть говорити про нього притчу і глузливу пісню: «горе тому, хто без міри збагачує себе не своїм, — чи надовго? — й обтяжує себе заставами!»
7
Ћкw внезaпу востaнутъ ўгрызaющіи є3го2, и3 њбодрsтсz навBтницы твои2, и3 бyдеши въ разграблeніе и5мъ.
7
Чи не постануть раптово ті, які будуть мучити тебе, і чи не піднімуться проти тебе грабіжники, і ти дістанешся їм на розкрадання?
8
Понeже ты2 плэни1лъ є3си2 страны6 мнHги, плэнsтъ тS вси2 њстaвшіи лю1діе кр0ве рaди человёчи и3 нечeстіz земли2 и3 грaда и3 всёхъ живyщихъ на нeй.
8
Оскільки ти пограбував багато народів, то й тебе пограбують усі інші народи за пролиття крови людської, за розорення країни, міста й усіх, що живуть у ньому.
9
Г0ре лихои1мствующымъ лихои1мство ѕл0е д0му своемY, є4же ўчини1ти на высотЁ гнэздо2 своE, є4же и3ст0ргнути t руки2 ѕлhхъ.
9
Горе тому, хто жадає несправедливих придбань для дому свого, щоб влаштувати гніздо своє на висоті і тим убезпечити себе від руки нещастя!
10
Ўмhслилъ є3си2 стыдёніе д0му своемY, скончaлъ є3си2 лю1ди мнHги, и3 согрэши2 душA твоS.
10
Безславність вигадав ти для твого дому, знищуючи багато народів, і згрішив проти душі твоєї.
11
ЗанE кaмень и3з8 стэны2 возопіeтъ, и3 хрyщь t дрeва возглаг0летъ сі‰:
11
Камені зі стін заволають і поперечини з дерева будуть відповідати їм:
12
u5, лю1тэ созидaющему грaдъ кровьми2 и3 ўготовлsющему грaдъ непрaвдами.
12
«горе тому, хто будує місто на крові і споруджує укріплення неправдою!»
13
Не сі‰ ли сyть t гDа вседержи1телz; и3 њскудёша лю1діе мн0зи nгнeмъ, и3 kзhцы мн0зи и3знемог0ша:
13
Ось, чи не від Господа Саваофа це, що народи трудяться для вогню і племена мучать себе марно?
14
ћкw нап0лнитсz всS землS вёдэніz слaвы гDни, ћкоже водA мн0га въ м0ри покрhетъ |.
14
Бо земля наповниться пізнанням слави Господа, як води наповнюють море.
15
Г0ре напаsющему п0друга своего2 развращeніемъ мyтнымъ, и3 ўпоzвaющему, ћкw да взирaетъ къ пещeрамъ и4хъ.
15
Горе тобі, що подаєш ближньому своєму питво з домішкою злости своєї і робиш його п’яним, щоб бачити сором його!
16
Сhтость безчeстіz t слaвы и3спjй и3 ты2: сeрдце, поколeблисz и3 сотрzсни1сz: њбhде њ тебЁ чaша десни1цы гDни, и3 собрaсz безчeстіе на главY твою2.
16
Ти переситився соромом замість слави; пий же і ти і показуй сором, — повернеться і до тебе чаша правиці Господньої і посоромлення на славу твою.
17
Занeже нечeстіе лівaново покрhетъ тS, и3 стрaсть ѕвэрeй престраши1тъ тS, кр0ве рaди человёчи и3 нечeстіz земли2 и3 грaда и3 всёхъ живyщихъ на нeй.
17
Бо злодійство твоє на Ливані звалиться на тебе за знищення зляканих тварин, за пролиття крови людської, за спустошення країни, міста й усіх, що живуть у ньому.
18
Что2 п0льзуетъ и3звazное, ћкw и3зваsша є5; создaша сліsніе, мечтaніе л0жное, ћкw ўповA создaвый на создaніе своE, сотвори1ти кумjры нэмы6z.
18
Що за користь від ідола, зробленого художником, цього відлитого лжеучителя, хоча скульптор, роблячи німих кумирів, покладається на свій витвір?
19
Ў, лю1тэ глаг0лющему ко дрeву: њбодри1сz, востaни: и3 кaменію: возвhсисz: и3 то2 є4сть мечтaніе, и3 сіE є4сть сковaніе злaта и3 сребрA, и3 всsкагw дyха нёсть въ нeмъ.
19
Горе тому, хто говорить дереву: «встань!» і безсловесному каменю: «пробудися!» Чи навчить він чого-небудь? Ось, він обкладений золотом і сріблом, але дихання у ньому немає.
20
ГDь же во хрaмэ с™ёмъ своeмъ: да ўбои1тсz t лицA є3гw2 всS землS.
20
А Господь — у святому храмі Своєму: нехай мовчить вся земля перед лицем Його!