¹

(За? ™G.) Многочaстнэ и3 многоwбрaзнэ дрeвле бGъ гlавый nтцє1мъ во прbр0цэхъ,

¹

Бог, Який багаторазово й різноманітно говорив здавна отцям через пророків,

²

въ послёдокъ днjй си1хъ гlа нaмъ въ сн7э, є3г0же положи2 наслёдника всBмъ, и4мже и3 вёки сотвори2.

²

в останні ці дні говорив нам через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього, що Ним і віки створив.

³

И$же сhй сіsніе слaвы и3 w4бразъ v3постaси є3гw2, носs же всsчєскаz гlг0ломъ си1лы своеS, соб0ю њчищeніе сотвори1въ грэхHвъ нaшихъ, сёде њ деснyю пrт0ла вели1чествіz на выс0кихъ,

³

Цей, будучи сяєвом слави і образом іпостасі Його і тримаючи все словом сили Своєї, здійснивши Собою очищення гріхів наших, сів праворуч престолу величі на висотi‚

⁴

толи1кw лyчшій бhвъ ѓгGлwвъ, є3ли1кw преслaвнэе пaче и4хъ наслёдствова и4мz.

⁴

ставши настільки кращим від ангелів, наскільки славніше від них успадкував ім’я.

⁵

Комy бо речE когдA t ѓгGлъ: сн7ъ м0й є3си2 ты2, ѓзъ днeсь роди1хъ тS; И# пaки: ѓзъ бyду є3мY во nц7A, и3 т0й бyдетъ мнЁ въ сн7а;

⁵

Бо кому коли з ангелів сказав Бог: «Ти — Син Мій, Я нині породив Тебе?» І ще: «Я буду Йому Отцем, і Він буде Мені Сином»?

⁶

Е#гдa же пaки вв0дитъ первор0днаго во вселeнную, гlетъ: и3 да покл0нzтсz є3мY вси2 ѓгGли б9іи.

⁶

Також, коли вводить Первородного у всесвіт, промовляє: «І нехай поклоняться Йому всі Ангели Божi».

⁷

И# ко ѓгGлwмъ ќбw гlетъ: творsй ѓгGлы сво‰ дyхи и3 слуги6 сво‰ џгнь палsщь.

⁷

Про Ангелів сказано: «Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми вогненне полум’я».

⁸

Къ сн7у же: пrт0лъ тв0й, б9е, въ вёкъ вёка: жeзлъ прaвости жeзлъ цrтвіz твоегw2:

⁸

А про Сина: «Престіл Твій, Боже, повік віку: жезл царства Твого — жезл правоти.

⁹

возлюби1лъ є3си2 прaвду и3 возненави1дэлъ є3си2 беззак0ніе: сегw2 рaди помaза тS, б9е, бGъ тв0й є3лeемъ рaдости пaче прич†стникъ твои1хъ.

⁹

Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх».

¹⁰

(За? ™д7.) И# (пaки): въ начaлэ ты2, гDи, зeмлю њсновaлъ є3си2, и3 дэлA рукY твоє1ю сyть небесA:

¹⁰

Та: «Hа початку Ти, Господи, заснував землю, і небеса — діло рук Твоїх;

¹¹

т† поги1бнутъ, тh же пребывaеши: и3 вс‰, ћкоже ри1за, њбетшaютъ,

¹¹

вони загинуть, а Ти перебуваєш, і всі постаріють, як риза,

¹²

и3 ћкw nдeжду свіeши и5хъ, и3 и3змэнsтсz: тh же т0йжде є3си2, и3 лBта тво‰ не њскудёютъ.

¹²

і як одяг згорнеш їх, і зміняться; але Ти Той самий, і літа Твої не скінчаться».

¹³

Комy же t ѓгGлъ речE когдA: сэди2 њ деснyю менє2, д0ндеже положY враги2 тво‰ подн0жіе н0гъ твои1хъ;

¹³

Кому коли з ангелів сказав Бог: «Сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх»?

¹⁴

Не вси1 ли сyть служeбніи дyси, въ служeніе посылaеми за хотsщихъ наслёдовати спcніе;

¹⁴

Чи не всі вони духи служіння, що їх посилають служити тим, які мають успадкувати спасіння?