Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(За? ™к7G.) Сёнь бо и3мhй зак0нъ грzдyщихъ бл†гъ, (ґ) не сaмый w4бразъ вещeй, на всsкое лёто тёмиже жeртвами, и5хже прин0сzтъ вhну, никогдaже м0жетъ приступaющихъ соверши1ти.
1
Закон, маючи лише тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, одними й тими ж жертвами, які щороку постійно приносяться, ніколи не може зробити досконалими тих, що приходять з ними.
2
Понeже престaли бы бhти приноси6мы, ни є3ди1ну ктомY и3мyщымъ с0вэсть њ грэсёхъ служaщымъ, є3ди1ною њчищє1ннымъ.
2
Інакше їх перестали б приносити, бо ті, що приносять жертву, один раз очистившись, не мали б уже ніякої свідомости гріхів.
3
Но въ ни1хъ воспоминaніе грэхHвъ на к0еждо лёто бывaетъ,
3
Але жертвами щороку нагадується про гріхи,
4
невозм0жно бо кр0ви ю4нчей и3 к0злей tпущaти грэхи2.
4
бо неможливо, щоб кров телят і козлів знищувала гріхи.
5
Тёмже входS въ мjръ, гlетъ: жeртвы и3 приношeніz не восхотёлъ є3си2, тёло же соверши1лъ ми2 є3си2:
5
Тому Христос, входячи у світ, говорить: «Жертви і принесення Ти не захотів, але тіло приготував Мені.
6
всесожжeній и3 [тaкожде] њ грэсЁ не бlговоли1лъ є3си2.
6
Всеспалення і жертви за гріх неугодні Тобі.
7
ТогдA рёхъ: сE, и3дY: въ глави1знэ кни1жнэй написaсz њ мнЁ, є4же сотвори1ти в0лю твою2, б9е.
7
Тоді Я сказав: ось, іду, як на початку книги написано про Мене, виконати волю Твою, Боже».
8
Вhше гlz: ћкw жeртвы и3 приношeніz и3 всесожжeній и3 [тaкожде] њ грэсёхъ не восхотёлъ є3си2, нижE бlговоли1лъ є3си2: ±же по зак0ну прин0сzтсz:
8
Сказавши перше, що ні жертви, ані принесення, ні всеспалення, ні жертви за гріх, — які приносяться за законом, — Ти не захотів і не благозволив,
9
тогдA речE: сE, и3дY сотвори1ти в0лю твою2, б9е. Teмлетъ пeрвое, да втор0е постaвитъ.
9
потім додав: «Ось іду виконати волю Твою, Боже». Скасовує перше, щоб настановити друге.
10
Њ нeйже в0ли њсщ7eни є3смы2 принесeніемъ тёла ї}съ хrт0ва є3ди1ною.
10
За цією-то волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
11
И# всsкъ ќбw свzщeнникъ стои1тъ на всsкъ дeнь служS и3 ты6zжде мн0жицею приносS жє1ртвы, ±же никогдaже м0гутъ tsти грэхHвъ.
11
І всякий священик щодня стоїть у служінні та багаторазово приносить одні і ті самі жертви, які ніколи не можуть знищити гріхів.
12
Џнъ же є3ди1ну њ грэсёхъ принeсъ жeртву, всегдA сэди1тъ њ деснyю бGа,
12
Він же, принісши одну жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,
13
пр0чее њжидaz, д0ндеже положaтсz врази2 є3гw2 подн0жіе н0гъ є3гw2:
13
чекаючи далі, доки вороги Його будуть покладені до підніжжя ніг Його.
14
є3ди1нэмъ бо приношeніемъ соверши1лъ є4сть во вёки њсщ7aемыхъ.
14
Бо Він одним принесенням назавжди вдосконалив тих, що освячуються.
15
Свидётелствуетъ же нaмъ и3 д¦ъ с™hй, по рэчeнному бо прeжде:
15
Про це свідчить нам і Дух Святий, бо сказано:
16
сeй завётъ, є3г0же завэщaю къ ни6мъ по днeхъ џнэхъ, гlетъ гDь, даS зак0ны мо‰ на сердцA и4хъ, и3 въ помышлeніихъ и4хъ напишY и5хъ:
16
«Ось Завіт, який заповідаю їм після тих днів, говорить Господь: вкладу закони Мої в серця їхні, і в думках їхніх напишу їх,
17
(тaже гlетъ гDь:) и3 грэхHвъ и4хъ и3 беззак0ній и4хъ не и4мамъ помzнyти ктомY.
17
і гріхів їхніх та беззаконь їхніх не згадаю більше».
18
Ґ и3дёже tпущeніе си1хъ, ктомY нёсть приношeніz њ грэсёхъ.
18
А де відпущення їх, там не потрібне принесення за гріхи.
19
(За? ™к7д7.) И#мyще u5бо дерзновeніе, брaтіе, входи1ти во с™†z кр0вію ї}съ хrт0вою, путeмъ н0вымъ и3 живhмъ,
19
Отже, браття, маючи дерзновення входити до святилища через Кров Ісуса Христа, дорогою новою і живою,
20
є3г0же њбнови1лъ є4сть нaмъ завёсою, си1рэчь пlтію своeю,
20
яку Він знову відкрив нам через завісу, тобто плоть Свою,
21
и3 їерeа вели1ка над8 д0момъ б9іимъ,
21
і маючи великого Священика над домом Божим,
22
да приступaемъ со и4стиннымъ сeрдцемъ во и3звэщeніи вёры, њкроплeни сердцы2 t с0вэсти лукaвыz и3 и3змовeни тэлесы2 вод0ю чи1стою:
22
приступаймо з щирим серцем, з повною вірою, кропленням очистивши серце від порочної совісти та обмивши тіло водою чистою,
23
да держи1мъ и3сповёданіе ўповaніz неукл0нное, вёренъ бо є4сть њбэщaвый:
23
будемо триматися сповідання надії неухильно, бо вірний Той, Хто обіцяв;
24
и3 да разумэевaемъ дрyгъ дрyга въ поwщрeніи любвE и3 д0брыхъ дёлъ,
24
будемо уважними один до одного, заохочуючи до любови й добрих діл,
25
не њставлsюще собрaніz своегw2, ћкоже є4сть нBкимъ њбhчай, но (дрyгъ дрyга) подвизaюще, и3 толи1кw пaче, є3ли1кw ви1дите приближaющійсz дeнь (сyдный).
25
не будемо залишати зібрання свого, як у деяких є звичай; але умовляти один одного, і тим більше, чим більше бачите наближення того дня.
26
В0лею бо согрэшaющымъ нaмъ по пріsтіи рaзума и4стины, ктомY њ грэсёхъ не њбрэтaетсz жeртва,
26
Бо коли ми, одержавши пізнання істини, свавільно грішимо, то не зостається більше жертви за гріхи,
27
стрaшно же нёкое чazніе судA и3 nгнS рeвность, поsсти хотsщагw сопроти6вныz.
27
але якесь страшне очікування суду й лютости вогню, готового пожерти противників.
28
Tвeрглсz кто2 зак0на мwmсeова, без8 милосeрдіz при двои1хъ и3ли2 тріeхъ свидётелехъ ўмирaетъ:
28
Якщо той, хто зрікся закону Мойсеєвого, при двох чи трьох свідках, без милосердя карається смертю,
29
коли1кw мнитE г0ршіz спод0битсz мyки, и4же сн7а б9іz попрaвый, и3 кр0вь завётную сквeрну возмни1въ, є4юже њс™и1сz, и3 д¦а блгdти ўкори1вый;
29
то наскільки тяжчої кари, гадаєте, заслужить той, хто зневажає Сина Божого і не шанує як святиню Кров завіту, якою освячений, і Духа благодаті ображає?
30
Вёмы бо рeкшаго: мнЁ tмщeніе, ѓзъ воздaмъ, гlетъ гDь. И# пaки: ћкw сyдитъ гDь лю1демъ свои6мъ.
30
Ми знаємо Того, Хто сказав: «У Мене помста, Я відплачу, — говорить Господь». І ще: «Господь буде судити народ Свій».
31
Стрaшно (є4сть) є4же впaсти въ рyцэ бGа живaгw.
31
Страшно впасти в руки Бога Живого!
32
(За? ™к7е7.) Воспоминaйте же пє1рвыz дни6 вaшz, въ ни1хже просвэти1вшесz, мнHгіz стр†сти претерпёсте [мн0гъ п0двигъ под8sсте] страдaній,
32
Згадайте попередні дні ваші, коли ви, бувши просвічені, витримали великий подвиг страждань,
33
џво ќбw, поношeньми и3 скорбьми2 поз0ръ бhвше, џво же, w4бщницы бhвше живyщымъ тaкw:
33
то самі серед ганьби й скорбот, бувши видовищем для інших, то поділяючи участь інших, які були в такому ж станi;
34
и4бо ќзамъ мои6мъ спострадaсте и3 разграблeніе и3мёній вaшихъ съ рaдостію пріsсте, вёдzще и3мёти себЁ и3мёніе на нб7сёхъ пребывaющее и3 лyчшее.
34
бо ви й моїм кайданам співстраждали‚ і розграбування майна вашого прийняли з радістю, знаючи, що є у вас на небесах майно краще і неминуще.
35
(За? ™к7ѕ7.) Не tлагaйте u5бо дерзновeніz вaшегw, є4же и4мать мздовоздаsніе вели1ко.
35
Отже, не покидайте уповання вашого, яке чекає велика нагорода.
36
Терпёніz бо и4мате потрeбу, да в0лю б9ію сотв0рше, пріи1мете њбэтовaніе:
36
Терпіння потрібне вам, щоб, виконавши волю Божу, одержати обіцяне.
37
є3щe бо мaло є3ли1кw є3ли1кw, грzдhй пріи1детъ и3 не ўкосни1тъ.
37
Бо ще «небагато, зовсім небагато‚ і Грядущий прийде і не забариться».
38
Ґ првdный t вёры жи1въ бyдетъ: и3 ѓще њбинeтсz, не бlговоли1тъ дш7A моS њ нeмъ.
38
«Праведний вірою живий буде; а коли хто вагається, не благоволить до того душа Моя».
39
Мh же (брaтіе) нёсмы њбиновeніz въ поги1бель, но вёры въ снабдёніе души2.
39
Ми ж не з тих, що вагаються на погибель, але стоїмо у вірі на спасіння душі.