¹

(За? ™е7‹.) Сeй бо мелхіседeкъ, цRь сали1мскій, сщ7eнникъ бGа вhшнzгw, и4же срёте ґвраaма возврaщшасz t сёча царeй и3 блгcви2 є3го2,

¹

Бо Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, той, який зустрів Авраама і благословив його, коли той повертався після поразки царів,

²

є3мyже и3 десzти1ну t всёхъ tдэли2 ґвраaмъ, пeрвэе ќбw сказyетсz цRь прaвды, пот0мъ же цRь сали1мскій, є4же є4сть, цRь ми1ра,

²

якому і десятину Авраам відділив з усього, — по-перше, тому що ім’я його означає — «цар правди», а потім і тому‚ що він є «цар Салиму», тобто «цар миру»,

³

без8 nтцA, без8 мaтере, без8 при1чта р0да, ни начaла днє1мъ, ни животY концA и3мёz, ўпод0бленъ же сн7у б9ію, пребывaетъ сщ7eнникъ вhну.

³

без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, перебуває священиком назавжди.

⁴

Ви1дите же, є3ли1къ сeй, є3мyже и3 десzти1ну дaлъ є4сть ґвраaмъ патріaрхъ t и3збрaнныхъ.

⁴

Бачите, який великий той, якому і Авраам патріарх дав десятину з кращої здобичі своєї.

⁵

И# пріeмлющіи ќбw свzщeнство t сынHвъ леv‡инъ зaповэдь и4мутъ њдесsтствовати лю1ди по зак0ну, си1рэчь, брaтію свою2, ѓще и3 t чрeслъ ґвраaмовыхъ и3зшeдшую:

⁵

Ті з синів Левієвих, що одержують священство‚ мають заповідь — брати за законом десятину з народу, тобто зі своїх братів, хоча й ці вийшли від стегон Авраамових.

⁶

не причитaемый же р0домъ къ ни6мъ, њдесsтствова ґвраaма и3 и3мyщаго њбэтов†ніz блгcви2:

⁶

Але цей, що не походив з роду їхнього, одержав десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітницю.

⁷

(За? ™ѕ7‹.) без8 всsкагw же прекосл0віz мeншее t б0лшагw бlгословлsетсz.

⁷

Без усякого ж заперечення менший благословляється більшим.

⁸

И# здЁ ќбw десzти6ны человёцы ўмирaющіи пріeмлютъ: тaмw же свидётелствуемый, ћкw жи1въ є4сть.

⁸

І тут десятини беруть люди смертні, а там — той, хто має про себе свідчення, що він живе.

⁹

И# да си1це рекY, ґвраaмомъ и3 леvjй, пріeмлzй десzти6ны, десzти6ны дaлъ є4сть:

⁹

І, так би мовити, сам Левій, котрий приймає десятини, в особi Авраама дав десятину;

¹⁰

є3щe бо въ чрeслэхъ џтчіихъ бsше, є3гдA срёте є3го2 мелхіседeкъ.

¹⁰

бо він був іще в стегнах батька, коли Мелхиседек зустрів його.

¹¹

Ѓще ќбw совершeнство леvjтскимъ свzщeнствомъ бhло, лю1діе бо на нeмъ взак0нени бhша: кaz є3щE потрeба по чи1ну мелхіседeкову и3н0му востaти свzщeннику, ґ не по чи1ну ґарHнову глаг0латисz;

¹¹

Отже, якби досконалість осягалась через левитське священство, — бо з ним сполучений закон народу, — то яка б іще була потреба поставати іншому священикові за чином Мелхиседековим, а не іменуватися за чином Аароновим?

¹²

прелагaему бо свzщeнству, по нyжди и3 зак0ну премэнeніе бывaетъ.

¹²

Адже із зміною священства необхідно бути зміні і закону,

¹³

Њ нeмже бо глаг0лютсz сі‰, колёну и3н0му причасти1сz, t негHже никт0же приступи2 ко nлтарю2:

¹³

бо Той, про Кого говориться це, належав до іншого коліна, з якого ніхто не приступав до жертовника.

¹⁴

ћвэ бо, ћкw t колёна їyдова возсіS гDь нaшъ, њ нeмже колёнэ мwmсeй њ свzщeнствэ ничес0же глаг0ла.

¹⁴

Бо відомо, що Господь наш засяяв із коліна Іуди, про яке Мойсей нічого не сказав стосовно священства.

¹⁵

И# ли1шше є3щE ћвэ є4сть, ћкw по под0бію мелхіседeкову востаeтъ сщ7eнникъ и4нъ,

¹⁵

І це ще ясніше видно з того, що за подобою Мелхиседека постає Священик інший,

¹⁶

и4же не по зак0ну зaповэди плотскjz бhсть, но по си1лэ животA неразрушaемагw.

¹⁶

Який є таким не за законом заповіді плотської, а за силою життя нескінченного.

¹⁷

Свидётелствуетъ бо, ћкw ты2 є3си2 сщ7eнникъ во вёкъ по чи1ну мелхіседeкову.

¹⁷

Бо засвідчено: «Ти Священик повік за чином Мелхиседековим».

¹⁸

(За? ™з7‹.) Tлагaніе ќбw бывaетъ прeжде бhвшіz зaповэди за нeмощное є3S и3 неполeзное:

¹⁸

Скасування ж попередньої заповіді буває через її неміч та марність,

¹⁹

ничт0же бо соверши1лъ зак0нъ: привведeніе же є4сть лyчшему ўповaнію, и4мже приближaемсz къ бGу.

¹⁹

бо закон нічого не довів до досконалости; але вводиться краща надія, через яку ми наближаємося до Бога.

²⁰

И# по є3ли1ку не без8 клsтвы:

²⁰

І що це було не без клятви, —

²¹

nни1 бо без8 клsтвы свzщeнницы бhша, сeй же съ клsтвою чрез8 глаг0лющаго къ немY: клsтсz гDь и3 не раскaетсz: ты2 є3си2 сщ7eнникъ во вёкъ по чи1ну мелхіседeкову:

²¹

бо ті були священиками без клятви, а Цей із клятвою, бо про Hього сказано: «Клявся Господь і не розкається: Ти Священик повік за чином Мелхиседековим», —

²²

по толи1ку лyчшагw завёта бhсть и3спорyчникъ ї}съ.

²²

то поручителем кращого завіту став Ісус.

²³

И# nни2 мн0жайши свzщeнницы бhша, занE смeртію возбранeни сyть пребывaти:

²³

До того ж тих священиків було багато, бо смерть не дозволяла перебувати одному;

²⁴

сeй же, занeже пребывaетъ во вёки, непрестyпное и4мать сщ7eнство,

²⁴

а Цей, оскільки перебувати Йому вічно, має і священство нескінченне,

²⁵

тёмже и3 спcти2 до концA м0жетъ приходsщихъ чрез8 него2 къ бGу, всегдA жи1въ сhй, во є4же ходaтайствовати њ ни1хъ.

²⁵

тому й може завжди спасати тих, які приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб заступатися за них.

²⁶

(За? ™}‹.) Так0въ бо нaмъ подобaше ґрхіерeй: прпdбенъ, неѕл0бивъ, безсквeрненъ, tлучeнъ t грBшникъ и3 вhшше нб7съ бhвый,

²⁶

Таким і повинен бути у нас Первосвященик: святий, незлобливий‚ непорочний, відділений від грішників і піднесений вище небес,

²⁷

и4же не и4мать по вс‰ дни6 нyжды, ћкоже первосвzщeнницы, прeжде њ свои1хъ грэсёхъ жє1ртвы приноси1ти, пот0мъ же њ людски1хъ: сіe бо сотвори2 є3ди1ною, себE принeсъ.

²⁷

Який не має потреби щоденно, як ті первосвященики, приносити жертву спочатку за свої гріхи, потім за гріхи народу, бо Він зробив це один раз, принісши в жертву Себе Самого.

²⁸

Зак0нъ бо человёки поставлsетъ первосвzщeнники, и3мyщыz нeмощь: сл0во же клsтвенное, є4же по зак0нэ, сн7а во вёки совершeнна.

²⁸

Бо закон настановляє первосвящениками людей, які мають немочі, а слово клятвене, після закону, поставило Сина, навіки довершеного.