Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(За? ™к7.) И#мёzше ќбw пeрваz ски1ніz [пeрвый (завётъ)] њправд†ніz слyжбы, с™0е же людск0е:
1
Перший завіт мав постанову про Богослужіння і святилище земне;
2
ски1ніz бо соwруженA бhсть пeрваz, въ нeйже свэти1лникъ и3 трапeза и3 предложeніе хлёбwвъ, ћже глаг0летсz с™†z.
2
бо побудована була скинія перша, в якій був світильник і трапеза та жертовні хліби і яка називається «святе».
3
По вторёй же завёсэ ски1ніz глаг0лемаz с™†z с™hхъ,
3
За другою ж завісою була скинія, названа «Святе святих»,
4
злaту и3мyщи кади1лницу и3 ковчeгъ завёта њковaнъ всю1ду злaтомъ, въ нeмже стaмна златA и3мyщаz мaнну, и3 жeзлъ ґарHновъ прозsбшій, и3 скриж†ли завёта:
4
яка мала золоту кадильницю і обкутий з усіх боків золотом ковчег завіту, де були золотий сосуд з манною, жезл Ааронів розквітлий та скрижалі завіту,
5
превhшше же є3гw2 херувjми слaвы, њсэнsющіи nлтaрь [њчисти1лище]: њ ни1хже не лёть нн7э глаг0лати подр0бну.
5
а над ним херувими слави, що осіняли вівтар; про що не час тепер говорити докладно.
6
Си6мъ же тaкw ўстр0єнымъ, въ пeрвую ќбw ски1нію вhну вхождaху свzщeнницы, сл{жбы совершaюще:
6
При такому влаштуванні, до першої скинії завжди входять священики відправляти Богослужіння;
7
во вторyю же є3ди1ною въ лёто є3ди1нъ ґрхіерeй, не без8 кр0ве, ю4же прин0ситъ за себE и3 њ людски1хъ невёжествіихъ.
7
а до другої — раз на рік один тільки первосвященик, не без крови, яку приносить за себе і за гріхи народу.
8
(За? ™к7№.) СіE kвлsющу д¦у с™0му, ћкw не u5 kви1сz с™hхъ пyть, є3щE пeрвэй ски1ніи и3мyщей стоsніе.
8
Цим Дух Святий показує, що ще не відкрита путь у святилище, доки стоїть перша скинія.
9
Ћже при1тча во врeмz настоsщее ўтверди1сz, въ нeже дaрове и3 жє1ртвы прин0сzтсz, не могyщыz по с0вэсти соверши1ти служaщаго,
9
Вона є образ теперішнього часу, за якого приносяться дари і жертви, які не можуть зробити досконалим у совісті того, хто служить.
10
т0чію въ брaшнахъ и3 питіsхъ, и3 разли1чныхъ њмовeніихъ, и3 њправдaніихъ пл0ти, дaже до врeмене и3справлeніz належ†щаz.
10
І вони зі стравами і напоями та різноманітними обмиваннями й обрядами, що стосуються плоті, були встановлені тільки до часу їх виправлення.
11
(За?.) Хrт0съ же пришeдъ ґрхіерeй грzдyщихъ бл†гъ, б0лшею и3 совершeннэйшею ски1ніею, нерукотворeнною, си1рэчь, не сеS твaри,
11
Але Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшовши з більшою та досконалішою скинією, нерукотворною, тобто не такого спорудження,
12
ни кр0вію к0злею нижE тeлчею, но своeю кр0вію, вни1де є3ди1ною во с™†z, вёчное и3скуплeніе њбрэтhй.
12
і не з кров’ю козлів і телят, але зі Своєю Кров’ю, один раз увійшов у святилище і здобув вічне відкуплення.
13
Ѓще бо кр0вь к0злzz и3 тeлчаz и3 пeпелъ ю4нчій кропsщій њсквернє1ныz њсвzщaетъ къ пл0тстэй чистотЁ:
13
Бо якщо кров телят і козлів та попіл телиці через окроплення освячує осквернених, щоб чисте було тіло,
14
кольми2 пaче кр0вь хrт0ва, и4же д¦омъ с™hмъ себE принесE непор0чна бGу, њчcтитъ с0вэсть нaшу t мeртвыхъ дёлъ, во є4же служи1ти нaмъ бGу жи1ву и3 и4стинну;
14
то тим більше Кров Христа, Який Духом Святим приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих діл для служіння Богу Живому і істинному!
15
И# сегw2 рaди н0вому завёту ходaтай є4сть, да смeрти бhвшей, во и3скуплeніе преступлeній бhвшихъ въ пeрвэмъ завётэ, њбэтовaніе вёчнагw наслёдіz пріи1мутъ звaнніи.
15
І тому Він є Посередник Нового Завіту, щоб внаслідок смерти Його, яка сталася для відкуплення від злочинів, заподіяних за першого завіту, ті, що покликані до вічного спадку, одержали обіцяне.
16
И#дёже бо завётъ, смeрти нyжно є4сть вноси1тисz завэщaющагw,
16
Бо де заповіт, там необхідно, щоб настала смерть заповітника,
17
завётъ бо въ мeртвыхъ и3звёстенъ є4сть: понeже ничесHже м0жетъ, є3гдA жи1въ є4сть завэщавazй.
17
бо заповіт дійсний після померлих: він не має сили, коли заповідач живий.
18
Тёмже ни пeрвый без8 кр0ве њбновлeнъ [ўтверждeнъ] бhсть.
18
Чому і перший завіт був утверджений не без крови.
19
Речeннэй бо бhвшей всsцэй зaповэди по зак0ну t мwmсeа всBмъ лю1демъ, пріeмь кр0вь к0злюю и3 тeлчую, съ вод0ю и3 в0лною червлeною и3 v3ссHпомъ, самы6z же ты6z кни6ги и3 вс‰ лю1ди покропи2,
19
Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за законом перед усім народом, узяв кров телят і козлів з водою і шерстю червленою та іссопом і окропив як саму книгу, так і весь народ,
20
глаг0лz: сіS кр0вь завёта, є3г0же завэщA къ вaмъ бGъ.
20
кажучи: це кров завіту, який заповідав вам Бог.
21
И# ски1нію же и3 вс‰ сосyды служє1бныz кр0вію тaкожде покропи2.
21
Також окропив кров’ю і скинію та всі богослужбові сосуди.
22
И# tню1дъ кр0вію вс‰ [и3 є3двA не вс‰ кр0вію] њчищaютсz по зак0ну, и3 без8 кровопроли1тіz не бывaетъ њставлeніе.
22
Та майже все за законом очищається кров’ю, і без проливання крови не буває прощення.
23
Нyжда u5бо бsше њбразHмъ нбcныхъ си1ми њчищaтисz: самBмъ же нбcнымъ лyчшими жeртвами, пaче си1хъ.
23
Отже, образи небесного повинні були очищатися цими, а саме ж небесне — жертвами, кращими від цих.
24
(За? ™к7в7.) Не въ рукотворє1ннаz бо с™†z вни1де хrт0съ, противоwбр†знаz и4стинныхъ, но въ сaмое нб7о, нн7э да kви1тсz лицY б9ію њ нaсъ,
24
Бо Христос увійшов не в рукотворне святилище, створене за зразком істинного, але в саме небо, щоб постати нині за нас перед лице Боже,
25
нижE да мн0гажды прин0ситъ себE, ћкоже первосвzщeнникъ вх0дитъ во с™†z (с™hхъ) по вс‰ лBта съ кр0вію чуждeю:
25
і не для того, щоб багаторазово приносити Себе, як первосвященик входить у святилище щороку з чужою кров’ю;
26
понeже подобaше бы є3мY мн0жицею страдaти t сложeніz мjра: нн7э же є3ди1ною въ кончи1ну вэкHвъ, во tметaніе грэхA, жeртвою своeю kви1сz.
26
інакше треба було б Йому багаторазово страждати від початку світу; Він же один раз, на кінці віків, з’явився, щоб знищити гріх жертвою Своєю.
27
И# ћкоже лежи1тъ [њпредэлeно є4сть] человёкwмъ є3ди1ною ўмрeти, пот0мъ же сyдъ,
27
І як людям визначено один раз умерти, а потім суд,
28
тaкw и3 хrт0съ є3ди1ною принесeсz, во є4же вознести2 мн0гихъ грэхи2, втор0е без8 грэхA kви1тсz, ждyщымъ є3гw2 во спcніе.
28
так і Христос, один раз принісши Себе в жертву, щоб взяти гріхи багатьох, вдруге явиться не для очищення гріха, а для тих, що чекають Його на спасіння.