Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Видёніе, є4же ви1дэ и3сaіа сhнъ ґмHсовъ, є4же ви1дэ на їудeю и3 на їеrли1мъ, въ цaрство nзjи и3 їwаfaма, и3 ґхaза и3 є3зекjи, и5же цaрствоваша во їудeи.
1
Видіння Ісаї, сина Амосового, яке він бачив про Юдею та Єрусалим, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії — царів юдейських.
2
Слhши, нб7о, и3 внуши2, землE, ћкw гDь возгlа: сhны роди1хъ и3 возвhсихъ, тjи же tверг0шасz менє2.
2
Слухайте, небеса, і слухай, земле, бо Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони обурилися проти Мене.
3
ПознA в0лъ стzжaвшаго и5, и3 nсeлъ ћсли господи1на своегw2: ї}ль же менє2 не познA, и3 лю1діе мои2 не разумёша.
3
Віл знає володаря свого, і осел — ясла господаря свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє.
4
Ўвы2, kзhкъ грёшный, лю1діе и3сп0лнени грэхHвъ, сёмz лукaвое, сhнове беззак0нніи, њстaвисте гDа и3 разгнёвасте с™aго ї}лева, tврати1тесz вспsть.
4
На жаль, народ грішний, народ обтяжений беззаконнями, плем’я лиходіїв, сини погибельні! Залишили Господа, знехтували Святого Ізраїлевого, — повернулися назад.
5
Что2 є3щE ўzзвлsетесz, прилагaюще беззак0ніе; Всsкаz главA въ болёзнь, и3 всsкое сeрдце въ печaль.
5
У що бити ще вас, що продовжуєте свою затятість? Уся голова у виразках, і все серце зачахло.
6
T н0гъ дaже до главы2 нёсть въ нeмъ цёлости: ни стрyпъ, ни ћзва, ни рaна палsщаzсz: нёсть плaстырz приложи1ти, нижE є3лeа, нижE њбzзaніz.
6
Від підошви ноги до тімені голови немає у нього здорового місця: виразки, плями, гнійні рани, неочищені й необв’язані і не пом’якшені єлеєм.
7
ЗемлS вaша пустA, грaди вaши nгнeмъ пожжeни, странY вaшу пред8 вaми чуждjи поzдaютъ, и3 њпустЁ низвращeна t людjй чужди1хъ.
7
Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші на ваших очах з’їдають чужі; усе спорожніло, як після руйнування чужинцями.
8
Њстaвитсz дщeрь сіHнz, ћкw кyща въ віногрaдэ и3 ћкw nв0щное храни1лище въ вертогрaдэ, ћкw грaдъ вою1емый.
8
І залишилася дочка Сиону, як намет у винограднику, як курінь на горо́ді, як обложене місто.
9
И# ѓще не бы2 гDь саваHfъ њстaвилъ нaмъ сёмене, ћкw сод0ма ќбw бhли бhхомъ, и3 ћкw гом0рру ўпод0билисz бhхомъ.
9
Якби Господь Саваоф не полишив нам невеликого залишку, то ми були б те саме, що Содом, уподібнилися б Гоморрі.
10
Ўслhшите сл0во гDне, кн‰зи сод0мстіи: внемли1те зак0ну б9ію, лю1діе гом0ррстіи.
10
Слухайте слово Господнє, князі содомські; слухай закон Бога нашого, народе гоморрський!
11
Чт0 ми мн0жество жeртвъ вaшихъ, гlетъ гDь; И#сп0лненъ є4смь всесожжeній џвнихъ и3 тyка ѓгнцєвъ, и3 кр0ве ю3нцє1въ и3 козлHвъ не хощY.
11
Для чого Мені безліч жертв ваших? — говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і жиром відгодованої худоби, і крови тельців і агнців і козлів не хочу.
12
НижE приходи1те kви1тисz ми2: кт0 бо и3зыскA сі‰ и3з8 рyкъ вaшихъ; Ходи1ти по дворY моемY не приложитE.
12
Коли ви приходите стати перед лице Моє, хто вимагає від вас, щоб ви топтали двори Мої?
13
И# ѓще принесeте ми2 семідaлъ, всyе: кади1ло мeрзость ми2 є4сть.
13
Не носіть більше дарів марних: куріння огидне для Мене; новомісяч і субот, святкових зібрань не можу терпіти: беззаконня — і святкування!
14
Новомcчій вaшихъ и3 суббHтъ и3 днE вели1кагw не потерплю2: постA и3 прaздности, и3 новомcчій вaшихъ и3 прaздникwвъ вaшихъ ненави1дитъ дш7A моS: бhсте ми2 въ сhтость, ктомY не стерплю2 грэхHвъ вaшихъ.
14
Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя: вони тягар для Мене; Мені тяжко нести їх.
15
Е#гдA прострeте рyки (вaшz) ко мнЁ, tвращY џчи мои2 t вaсъ: и3 ѓще ўмн0жите молeніе, не ўслhшу вaсъ: рyки бо вaшz и3сп0лнєны кр0ве.
15
І коли ви простягаєте руки ваші, Я закриваю від вас очі Мої; і коли ви примножуєте моління ваші, Я не чую: ваші руки повні крови.
16
И#змhйтесz, (и3) чи1сти бyдите, tими1те лук†вства t дyшъ вaшихъ пред8 nчи1ма мои1ма, престaните t лукaвствъ вaшихъ.
16
Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло;
17
Научи1тесz добро2 твори1ти, взыщи1те судA, и3збaвите њби1димаго, суди1те си1ру и3 њправди1те вдови1цу,
17
навчіться чинити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову.
18
и3 пріиди1те, и3 и3стsжимсz, гlетъ гDь. И# ѓще бyдутъ грэси2 вaши ћкw багрsное, ћкw снёгъ ўбэлю2: ѓще же бyдутъ ћкw червлeное, ћкw в0лну ўбэлю2.
18
Тоді прийдіть — і розсудимо, — говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, — як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, — як вовну убілю.
19
И# ѓще х0щете и3 послyшаете менE, благ†z земли2 снёсте:
19
Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага землі;
20
ѓще же не х0щете, нижE послyшаете менE, мeчь вы2 поsстъ: ўстa бо гDнz гlаша сі‰.
20
якщо ж зречетеся і будете чинити опір, то меч пожере вас: бо вуста Господні говорять.
21
Кaкw бhсть блудни1ца грaдъ вёрный сіHнъ п0лнъ судA; въ нeмже прaвда почивaше, нн7э же (въ нeмъ) ўб‡йцы.
21
Як зробилася блудницею вірна столиця, сповнена правосуддя! Правда жила у ній, а тепер — убивці.
22
Сребро2 вaше неискушeно, корчє1мницы твои2 мэшaютъ віно2 съ вод0ю.
22
Срібло твоє стало окалиною, вино твоє зіпсоване водою;
23
Кн‰зи твои2 не покарsютсz, џбщницы татє1мъ, лю1бzще дaры, гонsще воздаsніе, си6рымъ не судsщіи и3 судY вдови1цъ не внимaющіи.
23
князі твої — законопорушники і спільники злодіїв; усі вони люблять подарунки і ганяються за мздою; не захищають сироту, і справа вдови не доходить до них.
24
Сегw2 рaди тaкw гlетъ вLка гDь саваHfъ: г0ре крBпкимъ во ї}ли: не престaнетъ бо ћрость моS на проти6вныz, и3 сyдъ врагHмъ мои6мъ сотворю2:
24
Тому говорить Господь, Господь Саваоф, Сильний Ізраїлів: о, задовольню Я Себе над супротивниками Моїми й помщуся ворогам Моїм!
25
и3 наведY рyку мою2 на тS, и3 разжегY въ чистотY, непокарsющихсz же погублю2, и3 tимY всёхъ беззак0нныхъ t тебє2, и3 всёхъ г0рдыхъ смирю2.
25
І зверну на тебе руку Мою і, як у лузі, очищу з тебе домішки, і відокремлю від тебе все свинцеве;
26
И# пристaвлю судіи6 тво‰ ћкоже прeжде, и3 совётники тво‰ ћкw t начaла: и3 по си1хъ нарэчeшисz грaдъ прaвды, мaти градовHмъ, вёрный сіHнъ.
26
і знову буду поставляти тобі суддів, як раніше, і радників, як спочатку; тоді будуть говорити про тебе: «місто правди, столиця вірна».
27
Съ суд0мъ бо спасeтсz плэнeніе є3гw2 и3 съ ми1лостынею.
27
Сион спасеться правосуддям, і сини його, які навернулися, правдою;
28
И# сокрушaтсz беззак0нніи и3 грBшницы вкyпэ, и3 њстaвившіи гDа скончaютсz:
28
усім же відступникам і грішникам — погибель, і ті, що залишили Господа, знищаться.
29
занeже постыдsтсz њ јдwлэхъ свои1хъ, и4хже сaми восхотёша, и3 посрaмzтсz њ садёхъ свои1хъ, и4хже возжелёша.
29
Вони будуть посоромлені за діброви, які настільки любі для вас, і посоромлені за сади, які ви обрали собі;
30
Бyдутъ бо ћкw теревjнfъ tмeтнувый ли1ствіz (сво‰), и3 ћкw вертогрaдъ не и3мhй воды2.
30
бо ви будете, як дуб, якого лист обпав, і як сад, у якому немає води.
31
И# бyдетъ крёпость и4хъ ћкw стeбль и3згрeбіz, и3 дBланіz и4хъ ћкw и4скры џгнєнныz, и3 сожгyтсz беззакHнницы и3 грBшницы вкyпэ, и3 не бyдетъ ўгашazй.
31
І сильний буде лахміттям, і діло його — іскрою; і будуть горіти разом, — і ніхто не погасить.