Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Г0ре пи1шущымъ лукaвство: пи1шущіи бо лукaвство пи1шутъ,
1
Горе тим, які постановляють несправедливі закони і пишуть жорстокі рішення,
2
ўкланsюще сyдъ ўб0гихъ, восхищaюще сyдъ ни1щихъ людjй мои1хъ, ћкw бhти и5мъ вдови1цэ въ расхищeніе и3 сиротЁ въ разграблeніе.
2
щоб усунути бідних від правосуддя і викрасти права у слабосилих з народу Мого, щоб удів зробити здобиччю своєю й пограбувати сиріт.
3
И# что2 сотворsтъ въ дeнь посэщeніz; ск0рбь бо вaмъ tдалeче пріи1детъ. И# къ комY прибёгнете, да пом0жетъ вaмъ; И# гдЁ њстaвите слaву вaшу,
3
І що ви будете робити у день відвідання, коли прийде загибель здалеку? До кого звернетеся по допомогу? І де залишите багатство ваше?
4
є4же не впaсти въ плэнeніе; И# под8 ўбіeными падyтъ. И# во всёхъ си1хъ не tврати1сz гнёвъ є3гw2, но є3щE рукA є3гw2 высокA.
4
Без Мене зігнуться між в’язнями і впадуть між убитими. При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще простерта.
5
Г0ре ґссmрjємъ, жeзлъ ћрости моеS и3 гнёвъ є4сть въ рукY и4хъ.
5
О, Ассур, жезл гніву Мого! і бич у руці його — Моє обурення!
6
Гнёвъ м0й послю2 на kзhкъ беззак0ненъ, и3 свои1хъ людjй повелю2 сотвори1ти коры6сти и3 плэнeніе, и3 попрaти грaды и3 положи1ти | въ прaхъ.
6
Я пошлю його проти народу нечестивого і проти народу гніву Мого, дам йому повеління пограбувати грабежем і здобути здобич і потоптати його, як бруд на вулицях.
7
Сeй же не тaкw помhсли и3 душeю не тaкw возмнЁ: но tстyпитъ ќмъ є3гw2, и3 є4же потреби1ти kзhки не м†лы.
7
Але він не так подумає і не так помислить серце його; у нього буде на серці — зруйнувати і знищити чимало народів.
8
И# ѓще рекyтъ є3мY: тh ли є3си2 є3ди1нъ кнsзь;
8
Бо він скаже: «чи не всі царі князі мої?
9
И# речeтъ: не взsхъ ли страны2, ћже вhше вавmлHна и3 халaни, и3дёже ст0лпъ создaнъ, и3 взsхъ ґравjю и3 дамaскъ и3 самарjю;
9
Халне чи не те саме, що Кархемис? Емаф чи не те саме, що Арпад? Самарія чи не те саме, що Дамаск?
10
Ћкоже сі‰ взsхъ, и3 вс‰ кнzжє1ніz возмY. Возрыдaйте, и3зв†zннаz во їеrли1мэ и3 въ самарjи:
10
Оскільки рука моя оволоділа царствами ідольськими, в яких кумирів більше, ніж у Єрусалимі й Самарії, —
11
ћкоже бо сотвори1хъ самарjи и3 рукотворє1ннымъ є3S, тaкw сотворю2 и3 їеrли1му и3 кумjрwмъ є3гw2.
11
то чи не зроблю того самого з Єрусалимом і статуями його, як зробив із Самарією та ідолами її?»
12
И# бyдетъ, є3гдA скончaетъ гDь вс‰ творS въ горЁ сіHни и3 во їеrли1мэ, наведeтъ на ќмъ вели1кій, на кнsзz ґссmрjйска и3 на высотY слaвы џчію є3гw2.
12
І буде, коли Господь звершить усе Своє діло на горі Сионі і в Єрусалимі, скаже: подивлюся на успіх гордовитого серця царя Ассирійського і на марнославство високо піднятих очей його.
13
Речe бо: крёпостію руки2 моеS сотворю2, и3 премyдростію рaзума (моегw2) tимY предёлы kзhкwвъ, и3 си1лу и4хъ плэню2,
13
Він говорить: «силою руки моєї і моєю мудрістю я зробив це, тому що я розумний: і переставляю межі народів, і розграбовую скарби їх, і скидаю з престолів, як велетень;
14
и3 сотрzсY грaды населє1ныz, и3 вселeнную всю2 њб8имY рук0ю моeю ћкw гнэздо2, и3 ћкw њстaвлєнаz ћица возмY: и3 нёсть, и4же ўбэжи1тъ менє2, и3ли2 проти1ву мнЁ речeтъ, и3 tвeрзетъ ўстA и3 глуми1тъ.
14
і рука моя захопила багатство народів, як гнізда; і як забирають залишені у них яйця, так забрав я всю землю, і ніхто не поворухнув крилом, і не відкрив рота, і не пискнув».
15
Е#дA прослaвитсz сэки1ра без8 сэкyщагw є4ю; и3ли2 вознесeтсz пилA без8 влекyщагw ю5; Тaкожде ѓще кто2 в0зметъ жeзлъ, и3ли2 дрeво: и3 не тaкw.
15
Чи величається сокира перед тим, хто рубає нею? Чи пила пишається перед тим, хто рухає нею? Начебто жезл повстає проти того, хто піднімає його; начебто палка піднімається на того, хто не дерево!
16
Но п0слетъ гDь саваHfъ на твою2 чeсть безчeстіе, и3 на твою2 слaву џгнь горS возгори1тсz.
16
За те Господь, Господь Саваоф, пошле чахлість на повних його, і між знаменитими його запалить полум’я, як полум’я вогню.
17
И# бyдетъ свётъ ї}левъ во џгнь, и3 њс™и1тъ є3го2 nгнeмъ горsщимъ, и3 поsстъ ћкw сёно вещество2.
17
Світло Ізраїля буде вогнем, і Святий його — полум’ям, яке спалить і пожере терня його і бур’ян його в один день;
18
Въ т0й дeнь ўгaснутъ г0ры и3 х0лми и3 дубр†вы, и3 поsстъ t души2 дaже до пл0тей: и3 бyдетъ бэжaй, ћкw бэжaй t плaмене горsща:
18
і славний ліс його і сад його, від душі до тіла, знищить; і він буде, як чахлий умирущий.
19
и3 њстaвльшіисz t ни1хъ бyдутъ въ число2, и3 nтрочA мaлое напи1шетъ |.
19
І залишок дерев лісу його такий буде нечисленний, що дитя спроможне буде зробити опис.
20
И# бyдетъ въ т0й дeнь, не приложи1тсz ктомY њстaнокъ ї}левъ, и3 спасeнніи ї†кwвли не бyдутъ ктомY ўповaюще на њби1дэвшыz и5хъ, но бyдутъ ўповaюще на бGа с™aго ї}лева и4стиною.
20
І буде у той день: залишок Ізраїля й ті з дому Якова, що спаслися, не будуть більше покладатися на того, хто уразив їх, але покладуть уповання на Господа, Святого Ізраїлевого, щиросердо.
21
И# њбрати1тсz њстaнокъ їaкwвль къ бGу крёпкому.
21
Залишок навернеться, залишок Якова — до Бога сильного.
22
И# ѓще бyдутъ лю1діе ї}лєвы ћкw пес0къ морскjй, њстaнокъ и4хъ спасeтсz:
22
Бо хоч би народу в тебе, Ізраїле, було стільки, скільки піску морського, тільки залишок його навернеться; знищення визначено повною правдою;
23
сл0во бо совершaz и3 сокращaz прaвдою, ћкw сл0во сокращeно сотвори1тъ гDь во всeй вселeннэй.
23
бо визначене знищення звершить Господь, Господь Саваоф, по усій землі.
24
Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь саваHfъ: не б0йтесz, лю1діе мои2, t ґссmрjанъ, живyщіи въ сіHнэ, ћкw жезл0мъ порази1тъ тS: ћзву бо нав0дитъ на тS, є4же ви1дэти пyть є3гЂпта.
24
Тому так говорить Господь, Господь Саваоф: народе Мій, що живеш на Сионі! не бійся Ассура. Він уразить тебе жезлом і тростину свою підніме на тебе, як Єгипет.
25
Е#щe бо мaлw, и3 престaнетъ гнёвъ, ћрость же моS на совётъ и4хъ:
25
Ще трохи, дуже трохи, і мине Моє обурення, і лють Моя обернеться на знищення їх.
26
и3 воздви1гнетъ бGъ си1лъ на нS ћзву, ћкw ћзву мадіaмлю на мёстэ ск0рби, и3 ћрость є3гw2 на пyть и4же къ м0рю, на пyть и4же во є3гЂпетъ:
26
І підніме Господь Саваоф бич на нього, як у час поразки Мадіама біля скелі Орива, або як простяг на море жезл, і підніме його, як на Єгипет.
27
и3 бyдетъ въ т0й дeнь, tи1метсz и4го є3гw2 t рaмене твоегw2 и3 стрaхъ є3гw2 t тебє2, и3 согніeтъ и4го t рaменъ вaшихъ.
27
І буде у той день: зніметься з рамен твоїх тягар його, і ярмо його — із шиї твоєї; і розпадеться ярмо від жиру.
28
Пріи1детъ бо во грaдъ ґггaй, и3 прeйдетъ въ магеддw2, и3 въ махмaсэ положи1тъ сосyды сво‰.
28
Він іде на Аїаф, проходить Мигрон, у Михмасі складає свої запаси.
29
И# минeтъ дeбрь, и3 пріи1детъ во ґггaй: стрaхъ пріи1метъ рамY грaдъ саyловъ,
29
Проходять тіснини; у Геві ночівля їх; Рама трясеться; Гива Саулова розбіглася.
30
побёгнетъ дщeрь галjмлz, ўслhшитсz въ лаісЁ, ўслhшитсz во ґнаfHfэ.
30
Вий голосом твоїм, дочко Галима; нехай почує тебе Лаїс, бідний Анафоф!
31
И# ўжасeсz мадеми1на и3 живyщіи во гіви1мэ.
31
Мадмена розбіглася, жителі Гевима поспішають утікати.
32
Ўтэшaйте днeсь є4же на пути2 пребhти: ўтэшaйте рук0ю г0ру дщeрь сіHню, и3 х0лми, и5же во їеrли1мэ:
32
Ще день простоїть він у Нові; погрожує рукою своєю горі Сиону, пагорбу Єрусалимському.
33
сE, вLка гDь саваHfъ смzтeтъ сл†вныz со крёпостію, и3 выс0ціи ўкори1зною сокрушaтсz, и3 выс0цыи смирsтсz,
33
Ось, Господь, Господь Саваоф, страшною силою зірве гілки дерев, і ті, що величаються зростом, будуть зрубані, високі — повалені на землю.
34
и3 падyтъ выс0цыи мечeмъ, лівaнъ же съ выс0кими падeтсz.
34
І посіче хащу лісу залізом, і Ливан упаде від Всемогутнього.