Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И# бhсть є3гдA ўслhша цaрь є3зекjа, растерзA ри6зы и3 њблечeсz во врeтище и3 вни1де во хрaмъ гDень:
1
Коли почув це цар Єзекія, те роздер одяг свій і покрився веретищем, і пішов у дім Господній;
2
и3 послA є3ліакjма домострои1телz, и3 с0мну книг0чіz, и3 старBйшины жрeчєски њболчє1ны во врє1тища ко и3сaіи прbр0ку сhну ґмHсову.
2
і послав Елиакима, начальника палацу, і Севну писаря, і старших священиків, покритих веретищами, до пророка Ісаї, сина Амосового.
3
И# рек0ша є3мY: сі‰ глаг0летъ є3зекjа: дeнь печaли и3 ўкори1зны и3 њбличeніz и3 гнёва днeшній дeнь, понeже пріи1де болёзнь раждaющей, крёпости же не и3мёетъ роди1ти:
3
І вони сказали йому: так говорить Єзекія: день скорботи і покарання і посоромлення день цей, бо немовлята дійшли до отвору утроби материнської, а сили немає родити.
4
да ўслhшитъ гDь бGъ тв0й словесA раpaкwва, ±же послA цaрь ґссmрjйскій, господи1нъ є3гw2, ўкарsти бGа живaго и3 поноси1ти словесы2, ±же слhша гDь бGъ тв0й, и3 да пом0лишисz ко гDеви бGу твоемY њ њстaвшихсz си1хъ.
4
Можливо, почує Господь Бог твій слова Рабсака, якого послав цар Ассирійський, господар його, хулити Бога живого і ганьбити словами, які чув Господь, Бог твій; піднеси ж молитву про тих, що залишилися, які перебувають ще у живих.
5
И# пріид0ша џтроцы царS є3зекjи ко и3сaіи.
5
І прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї.
6
И# речE и5мъ и3сaіа: си1це рцhте ко господи1ну вaшему: сі‰ гlетъ гDь: не ўб0йсz t словeсъ, ±же є3си2 слhшалъ, и4миже ўкори1ша мS послы2 царS ґссmрjйска:
6
І сказав їм Ісая: так скажіть господарю вашому: так говорить Господь: не бійся слів, які чув ти, якими ганьбили Мене слуги царя Ассирійського.
7
сE, ѓзъ вложY въ него2 дyхъ, и3 ўслhшавъ вёсть возврати1тсz во странY свою2 и3 падeтъ мечeмъ на своeй земли2.
7
Ось, Я пошлю на нього дух, і він почує звістку, і повернеться у землю свою, і Я вражу його мечем у землі його.
8
И# возврати1сz раpaкъ и3 њбрёте царS ґссmрjйскаго њблежaща ловнY: и3 ўслhша цaрь ґссmрjйскъ, ћкw tи1де t лахjса,
8
І повернувся Рабсак і знайшов царя Ассирійського, що воював проти Ливни; бо він чув, що той відійшов від Лахиса.
9
и3 и3зhде fаракA цaрь є3fі0пскій воевaти нaнь: и3 ўслhшавъ возврати1сz и3 послA послы2 ко є3зекjи, глаг0лz:
9
І почув він про Тиргака, царя Ефіопського; йому сказали: ось, він вийшов воювати з тобою. Почувши це, він послав послів до Єзекії, сказавши:
10
си1це рцhте є3зекjи царю2 їудeйску: да не прельщaетъ бGъ тв0й тебE, на нег0же ўповaz є3си2, глаг0лz, ћкw не предaстсz їеrли1мъ въ рyцэ царS ґссmрjйска:
10
так скажіть Єзекії, царю Юдейському: нехай не обманює тебе Бог твій, на Якого ти уповаєш, думаючи: «не буде відданий Єрусалим до рук царя Ассирійського».
11
и3ли2 не слhшалъ є3си2 ты2, что2 сотвори1ша цaріе ґссmрjйстіи, кaкw всю2 зeмлю погуби1ша, и3 тh ли и3збaвишисz;
11
Ось, ти чув, що зробили царі ассирійські з усіма землями, поклавши на них закляття; чи ти вцілієш?
12
є3дA и3збaвиша си1хъ б0зи kзhчестіи, и5хже погуби1ша nтцы2 мои2, гwзaнъ и3 харрaнъ и3 расeмъ, и5же сyть во странЁ fеемafи;
12
Боги народів, яких розорили батьки мої, чи спасли їх, чи спасли Гозан і Харан, і Рецеф, і синів Едена, що у Фалассарі?
13
гдЁ сyть цaріе є3мafwвы, и3 гдЁ ґрфafwвы, и3 гдЁ грaда є3пфаруeма, ґнагугaна;
13
Де цар Емафа і цар Арпада, і цар міста Сепарваїма, Ени та Івви?
14
И# взS є3зекjа кни1гу t послHвъ и3 прочтE ю5, и3 вни1де во хрaмъ гDень и3 tвeрзе ю5 пред8 гDемъ.
14
І узяв Єзекія лист із руки послів і прочитав його, і пішов у дім Господній, і розгорнув його Єзекія перед лицем Господнім;
15
И# помоли1сz є3зекjа ко гDеви, глаг0лz:
15
і молився Єзекія перед лицем Господнім і говорив:
16
гDи саваHfъ, б9е ї}левъ, сэдsй на херувjмэхъ, ты2 є3си2 бGъ є3ди1нъ цRь всsкагw цaрства вселeнныz, ты2 сотвори1лъ є3си2 нeбо и3 зeмлю:
16
Господи Саваофе, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти один Бог усіх царств землі; Ти створив небо і землю.
17
приклони2, гDи, ќхо твоE, ўслhши, гDи, tвeрзи, гDи, џчи твои2, при1зри, гDи, и3 ви1ждь и3 слhши вс‰ словесA сеннахир‡млz, ±же послA ўкарsти бGа живaго:
17
Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй; відкрий, Господи, очі Твої і подивись, і почуй слова Сеннахирима, який послав ганьбити Тебе, Бога живого.
18
пои1стиннэ бо, гDи, пyсту сотвори1ша цaріе ґссmрjйстіи всю2 зeмлю и3 страны6 и4хъ,
18
Правда, о, Господи! царі ассирійські спустошили усі країни і землі їх
19
и3 вверг0ша кумjры и4хъ во џгнь, не бёша бо б0зи, но дэлA рyкъ человёческихъ, древA и3 кaменіе, и3 погуби1ша |:
19
і покидали богів їх у вогонь; але це були не боги, а витвори рук людських, дерево і камінь, тому і знищили їх.
20
нн7э же, гDи б9е нaшъ, сп7си1 ны t руки2 и4хъ, да ўвёдzтъ вс‰ ц†рствіz земн†z, ћкw ты2 є3си2 (гDь) бGъ є3ди1нъ.
20
І нині, Господи Боже наш, спаси нас від руки його; і дізнаються усі царства землі, що Ти, Господи, Бог один.
21
И# п0сланъ бhсть и3сaіа сhнъ ґмHсовъ ко є3зекjи и3 речE є3мY: сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ: слhшахъ, њ ни1хже моли1лсz є3си2 ко мнЁ њ сеннахирjмэ цари2 ґссmрjйстэмъ.
21
І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: про що ти молився Мені проти Сеннахирима, царя Ассирійського, —
22
СіE сл0во, є4же гlа њ нeмъ бGъ: похyли тS и3 поругaсz тебЁ дэви1ца дщи2 сіHнz, на тS глав0ю покивA дщи2 їеrли1млz:
22
ось слово, яке Господь прорік про нього: знехтує тебе, посміється з тебе дівствена дочка Сиону, похитає вслід тобі головою дочка Єрусалима.
23
кого2 ўкори1лъ и3 разгнёвалъ є3си2; и3ли2 къ комY возвhсилъ є3си2 глaсъ тв0й, и3 не воздви1глъ є3си2 на высотY nчeсъ твои1хъ; ко с™0му ї}леву!
23
Кого ти хулив і ганьбив? і на кого підняв голос і підніс так високо очі твої? на Святого Ізраїлевого.
24
ћкw послaми ўкори1лъ є3си2 гDа, тh бо рeклъ є3си2: мн0жествомъ колесни1цъ ѓзъ взыд0хъ на высотY г0ръ и3 на послBднzz лівaна, и3 посэк0хъ высотY кeдра є3гw2 и3 добр0ту кmпарjсову, и3 внид0хъ въ высотY чaсти дубрaвныz
24
Через рабів твоїх ти хулив Господа і сказав: «з безліччю колісниць моїх я зійшов на висоту гір, на ребра Ливану, і зрубав високі кедри його, відмінні кипариси його, і прийшов на саму вершину його, у гай саду його;
25
и3 положи1хъ м0стъ, и3 њпустоши1хъ в0ды и3 всE собрaніе водн0е:
25
і відкопував я, і пив воду; й осушу ступнями ніг моїх усі ріки єгипетські».
26
не слhшалъ ли є3си2 и3здрeвле си1хъ, ±же ѓзъ сотвори1хъ; t дрeвнихъ днjй совэщaхъ, нн7э же показaхъ њпустоши1ти kзhки въ твердhнехъ и3 живyщыz во твeрдыхъ градёхъ:
26
Хіба не чув ти, що Я здавна зробив це, у давні дні наперед накреслив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш міцні міста, перетворюючи їх на купи руїн?
27
њпусти1хъ рyцэ, и3 и3зсх0ша и3 бhша ѓки сyхо сёно на кр0вэхъ и3 ѓки тр0скотъ:
27
І жителі їх зробилися слабкосилі, тремтять і залишаються в соромі; вони стали як трава на полі і ніжна зелень, як проріст на покрівлях і обпалений хліб, перше ніж виколосився.
28
нн7э же пок0й тв0й и3 и3сх0дъ тв0й и3 вх0дъ тв0й ѓзъ вёмъ,
28
Чи сядеш ти, чи вийдеш, чи ввійдеш, Я знаю все, знаю і зухвалість твою проти Мене.
29
ћрость же твоS, є4юже разгнёвалсz є3си2, и3 њгорчeніе твоE взhде ко мнЁ, и3 вложY броздY въ нHздри тво‰ и3 ўздY во ўстA тво‰, и3 возвращy тz путeмъ, и4мже є3си2 пришeлъ.
29
За твою зухвалість проти Мене і за те, що пихатість твоя дійшла до вух Моїх, Я вкладу кільце Моє у ніздрі твої і вудила Мої в рот твій, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою ти прийшов.
30
Сіe же тебЁ знaменіе: ћждь сегw2 лёта, є4же є3си2 всёzлъ, ґ во втор0е лёто, є4же t себє2 растeтъ: ґ въ трeтіе насёzвше п0жнете и3 насадитE віногрaды и3 снёсте плоды2 и4хъ:
30
І ось, тобі, Єзекіє, знамення: їжте у цей рік те, що виросло від упалого зерна, і на другий рік — самородне; а на третій рік сійте і жніть, і садіть виноградні сади, і їжте плоди їх.
31
и3 бyдутъ њстaвшіи во їудeи, прорастsтъ корeніе д0лу и3 сотворsтъ въ вeрхъ пл0дъ,
31
І уцілілий у домі Іуди залишок пустить знову корінь унизу і принесе плід угорі,
32
ћкw t їеrли1ма бyдутъ њстaвшіисz и3 спaсшіисz t горы2 сіHни: рeвность гDа саваHfа сотвори1тъ сі‰.
32
бо з Єрусалима вийде залишок, і спасіння — від гори Сиону. Ревність Господа Саваофа зробить це.
33
Сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь на царS ґссmрjйска: не вни1детъ въ сeй грaдъ, нижE пyститъ нaнь стрэлY, нижE возложи1тъ нaнь щитA, нижE њгради1тъ w4крестъ є3гw2 њграждeніz:
33
Тому так говорить Господь про царя Ассирійського: «не увійде він у це місто і не кине туди стріли́, і не приступить до нього зі щитом, і не насипле проти нього валу.
34
но путeмъ, и4мже пріи1де, тёмже возврати1тсz, и3 во грaдъ сeй не вни1детъ. Сі‰ гlетъ гDь:
34
Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, а у місто це не ввійде, — говорить Господь.
35
защищY грaдъ сeй, є4же спcти2 є3го2 менє2 рaди и3 рaди давjда рабA моегw2.
35
Я буду охороняти місто це, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого».
36
И# и3зhде ѓгGлъ гDень и3 и3зби2 t полкA ґссmрjйска сто2 џсмьдесzтъ пsть тhсzщъ. И# востaвше заyтра, њбрэт0ша вс‰ тэлесA мє1ртва.
36
І вийшов ангел Господній і вразив у стані ассирійському сто вісімдесят п’ять тисяч чоловік. І встали вранці, і ось, усі тіла мертві.
37
И# tи1де возврaщьсz сеннахирjмъ цaрь ґссmрjйскій и3 всели1сz во нінеvjи.
37
І відступив, і пішов, і повернувся Сеннахирим, цар Ассирійський, і жив у Ниневії.
38
И# внегдA покланsтисz є3мY въ домY насарaху nтечествоначaлнику своемY, ґдрамелeхъ и3 сарасaръ сhнове є3гw2 ўби1ста є3го2 мечьми2, сaми же ўбэжaста во ґрмeнію. И# воцари1сz ґсордaнъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2.
38
І коли він поклонявся у домі Нисроха, бога свого, Адрамелех і Шарецер, сини його, убили його мечем, а самі втекли у землю Араратську. І став царем Асардан, син його, замість нього.