Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Бhсть же въ то2 врeмz, разболёсz є3зекjа до смeрти. И# пріи1де къ немY и3сaіа прbр0къ сhнъ ґмHсовъ и3 речE къ немY: сі‰ гlетъ гDь: ўстр0й њ д0мэ твоeмъ, ўмирaеши бо ты2 и3 не бyдеши жи1въ.
1
У ті дні Єзекія занедужав смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амосів, і сказав йому: так говорить Господь: зроби заповіт для дому твого, бо ти помреш, не видужаєш.
2
И# њбрати2 є3зекjа лицE своE ко стэнЁ и3 помоли1сz ко гDеви глаг0лz:
2
Тоді Єзекія відвернувся лицем до стіни і молився Господу, говорячи:
3
помzни2, гDь, кaкw ходи1хъ пред8 тоб0ю со и4стиною и3 сeрдцемъ и4стиннымъ, и3 ўгHднаz пред8 тоб0ю сотвори1хъ. И# плaкасz є3зекjа плaчемъ вели1кимъ.
3
«о, Господи! пом’яни, що я ходив перед лицем Твоїм вірно і з відданим Тобі серцем і робив угодне в очах Твоїх». І заплакав Єзекія сильно.
4
И# бhсть сл0во гDне ко и3сaіи гlz:
4
І було слово Господнє до Ісаї, і сказано:
5
и3ди2 и3 рцы2 є3зекjи: тaкw гlетъ гDь бGъ давjда nтцA твоегw2: ўслhшахъ моли1тву твою2 и3 ви1дэхъ слeзы тво‰, сE, прилагaю къ лётwмъ твои6мъ лётъ пzтьнaдесzть,
5
піди і скажи Єзекії: так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої, і ось, Я додам до днів твоїх п’ятнадцять років,
6
и3 t руки2 царS ґссmрjйска и3збaвлю тS и3 грaдъ сeй, и3 защищY њ грaдэ сeмъ:
6
і від руки царя Ассирійського спасу тебе і місто це і захищу місто це.
7
сіe же тебЁ знaменіе t гDа, ћкw бGъ сотвори1тъ гlг0лъ сeй, ћкоже гlа:
7
І ось тобі знамення від Господа, що Господь виконає слово, яке Він прорік.
8
сE, ѓзъ возвращY сёнь степeней, и4миже сни1де с0лнце дeсzть степeней д0му nтцA твоегw2, возвращY с0лнце дeсzть степeней, и4миже сни1де сёнь. И# взhде с0лнце дeсzть степeней, и4миже сни1де сёнь.
8
Ось, я поверну назад на десять ступенів сонячну тінь, яка пройшла по ступенях Ахазових. І повернулося сонце на десять ступенів по ступенях, по яких воно сходило.
9
Моли1тва є3зекjи царS їудeйска, є3гдA болЁ и3 востA t недyга своегw2.
9
Молитва Єзекії, царя Юдейського, коли він хворий був і видужав від хвороби:
10
Ѓзъ рек0хъ въ высотЁ днjй мои1хъ: пойдY во вратA ѓдwва, њстaвлю лBта прHчаz.
10
«Я сказав у собі: у переполовення днів моїх повинен я іти у врата пекла; я позбавлений залишку років моїх.
11
Рек0хъ: ктомY не ўзрю2 спcніz б9іz на земли2 живhхъ, ктомY не ўзрю2 спcніz ї}лева на земли2, ктомY не ўзрю2 человёка со живyщими:
11
Я говорив: не побачу я Господа, Господа на землі живих; не побачу більше людини між тими, що живуть у мирі;
12
њстaхъ t сродствA моегw2, њстaвихъ пр0чее животA моегw2, и3зhде и3 tи1де t менє2 ѓки разрушazй кyщу поткнyвый: ѓки платно2 дyхъ м0й во мнЁ бhсть, ткaтелницэ приближaющейсz tрёзати.
12
оселя моя знімається з місця і несеться від мене, як курінь пастуший; я повинен відрізати подібно до ткача життя моє; Він відріже мене від основи; день і ніч я чекав, що Ти пошлеш мені кончину.
13
Въ т0й дeнь прeданъ бhхъ до заyтра ѓки львY, тaкw сокруши2 вс‰ кHсти мо‰: t днe бо до н0щи прeданъ бhхъ.
13
Я чекав до ранку; подібно до лева, Він скрушав усі кістки мої; день і ніч я чекав, що Ти пошлеш мені кончину.
14
Ћкw лaстовица, тaкw возопію2, и3 ћкw г0лубь, тaкw поучyсz: и3счез0стэ бо џчи мои2, є4же взирaти на высотY небeсную ко гDу, и4же и3збaви мS и3 tS болёзнь души2 моеS:
14
Як журавель, як ластівка видавав я звуки, тужив як голуб; сумно дивилися очі мої до неба: Господи! тяжко мені; спаси мене.
15
и3 т0й сотвори2 путев0дство во вс‰ лBта мо‰.
15
Що скажу я? Він сказав мені, Він і зробив. Тихо буду проводити усі роки життя мого, пам’ятаючи гіркоту душі моєї.
16
ГDи, њ т0й бо возвэсти1сz тебЁ, и3 воздви1глъ є3си2 дыхaніе моE, и3 ўтёшивсz њжи1хъ.
16
Господи! так живуть, і в усьому цьому життя мого духу; Ти зцілиш мене, даруєш мені життя.
17
И#збaвилъ бо є3си2 дyшу мою2, да не поги1бнетъ, и3 завeрглъ є3си2 за мS вс‰ грэхи2 мо‰.
17
Ось, на благо мені була сильна гіркота, і Ти визволив душу мою від рову погибелі, кинув усі гріхи мої за хребет Свій.
18
Не похвaлzтъ бо тебE, и5же во ѓдэ, ни ўмeршіи возблагословsтъ тS, и3 не надёютсz, и5же во ѓдэ, млcти твоеS.
18
Бо не пекло славить Тебе, не смерть вихваляє Тебе, не ті, що зійшли у могилу, уповають на істину Твою.
19
Живjи же возблагословsтъ тS, ћкоже и3 ѓзъ: tднeсь бо дёти сотворю2, ±же возвэстsтъ прaвду твою2,
19
Живий, тільки живий прославить Тебе, як я нині: батько сповістить дітям істину Твою.
20
гDи спcніz моегw2: и3 не престaну благословs тz съ пёснію вс‰ дни6 животA моегw2 прsмw д0му б9ію.
20
Господь спасе мене; і ми в усі дні життя нашого зі звуками струн моїх будемо співати пісні у домі Господньому».
21
И# речE и3сaіа ко є3зекjи: возми2 t см0квій и3 сотри2, и3 приложи2 плaстырь на ћзву и3 здрaвъ бyдеши.
21
І сказав Ісая: нехай принесуть пласт смокв і обкладуть ним нарив; і він стане здоровим.
22
И# речE є3зекjа: сіE знaменіе, ћкw взhду въ д0мъ б9ій.
22
А Єзекія сказав: яке знамення, що я буду ходити у дім Господній?