Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И# речE гDь ко мнЁ: пріими2 себЁ сви1токъ н0въ вели1къ и3 напиши2 въ нeмъ писaломъ человёчимъ, є4же ск0рw плэнeніе сотвори1ти корhстей, приспё бо:
1
І сказав мені Господь: візьми собі великий сувій і накресли на ньому людськими письменами: Магер-шелал-хаш-баз*.
2
и3 свидBтели мнЁ сотвори2 вBрны человёки, ўрjю їерeа и3 захaрію сhна варахjина.
2
І я узяв собі вірних свідків: Урію священика і Захарію, сина Варахіїного, —
3
И# приступи1хъ ко прbр0чицэ, и3 во чрeвэ зачaтъ и3 роди2 сhна. И# речE гDь мнЁ: нарцы2 и4мz є3мY: ск0рw плэни2, нaглw расхи1ти,
3
і приступив я до пророчиці, і вона зачала і народила сина. І сказав мені Господь: наречи йому ім’я: Магер-шелал-хаш-баз,
4
занE прeжде нeже разумёти nтрочaти назвaти nтцA и3ли2 мaтерь, пріи1метъ си1лу дамaскову, и3 кwрhсти самар‡йскіz пред8 царeмъ ґссmрjйскимъ.
4
бо раніше ніж дитя буде вміти вимовити: батько мій, мати моя, — багатства Дамаска і здобич самарійську понесуть перед царем Ассирійським.
5
И# приложи2 гDь гlати ко мнЁ є3щE, гlz:
5
І продовжував Господь говорити до мене і сказав ще:
6
понeже не восхотёша лю1діе сjи воды2 сілwaмли текyщіz ти1сэ, но восхотёша и3мёти рассHна и3 сhна ромелjева царS над8 вaми,
6
за те, що цей народ зневажає води Силоама, які течуть тихо, і захоплюється Рецином і сином Ремаліїним,
7
сегw2 рaди сE, возв0дитъ гDь на вы2 в0ду рэки2 си1льну и3 мн0гу, царS ґссmрjйска и3 слaву є3гw2: и3 взhдетъ на всsку дeбрь вaшу, и3 њбhдетъ всsку стёну вaшу,
7
наведе на нього Господь води ріки бурхливі і великі — царя Ассирійського з усією славою його; і підніметься вона в усіх протоках своїх і виступить із усіх берегів своїх;
8
и3 tи1метъ t їудeи человёка, и4же возм0жетъ главY воздви1гнути, и3ли2 могyщаго что2 соверши1ти: и3 бyдетъ п0лкъ є3гw2, во є4же нап0лнити ширинY страны2 твоеS, съ нaми бGъ!
8
і піде по Юдеї, наводнить її і високо підніметься — дійде до шиї; і розпростерті крила її будуть по усій широті землі Твоєї, Еммануїле!
9
Разумёйте, kзhцы, и3 покарsйтесz, ўслhшите дaже до послёднихъ земли2: могyщіи, покарsйтесz: ѓще бо пaки возм0жете, пaки побёждени бyдете,
9
Ворогуйте, народи, але тремтіть, і слухайте, усі віддалені землі! Озброюйтесь, але тремтіть; озброюйтесь, але тремтіть!
10
и3 и4же ѓще совётъ совэщaете, разори1тъ гDь, и3 сл0во, є4же ѓще возглаг0лете, не пребyдетъ въ вaсъ, ћкw съ нaми бGъ.
10
Задумуйте задуми, але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться: бо з нами Бог!
11
Тaкw гlетъ гDь: крёпкою рук0ю не покарsютсz хождeнію пути2 людjй си1хъ, глаг0люще:
11
Бо так говорив мені Господь, тримаючи на мені міцну руку і напоумлюючи мене не ходити шляхом цього народу, і сказав:
12
да не когдA рекyтъ: жeстоко: всe бо, є4же ѓще рекyтъ лю1діе сjи, жeстоко є4сть: стрaха же и4хъ не ўб0йтесz, нижE возмzти1тесz.
12
«Не називайте змовою усього того, що народ цей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страшіться.
13
ГDа си1лъ, того2 њсвzти1те, и3 т0й бyдетъ тебЁ въ стрaхъ.
13
Господа Саваофа — Його шануйте свято, і Він — страх ваш, і Він — тремтіння ваше!
14
И# ѓще бyдеши ўповaz на него2, бyдетъ тебЁ во њсщ7eніе, ґ не ћкоже њ кaмень претыкaніz преткнeшисz, нижE ћкw њ кaмень падeніz: д0мове же ї†кwвли въ прyглэ, и3 въ разд0ліи сэдsщіи во їеrли1мэ.
14
І буде Він освяченням і каменем спотикання, і скелею спокуси для обох домів Ізраїля, петлею і сіткою для жителів Єрусалима.
15
Сегw2 рaди и3знем0гутъ въ ни1хъ мн0зи, и3 падyтъ, и3 сокрушaтсz, и3 прибли1жатсz, и3 ћти бyдутъ человёцы въ твердhни сyще.
15
І багато хто з них спіткнеться і впаде, і розіб’ється, і заплутається у сітях, і буде уловлений.
16
ТогдA kвлeни бyдутъ печатлёющіи зак0нъ, є4же не ўчи1тисz.
16
Зав’яжи свідчення, і запечатай одкровення при учениках Моїх».
17
И# речeтъ: пождY бGа tврaщшагw лицE своE t д0му їaкwвлz и3 ўповaz бyду нaнь.
17
Отже, я надіюся на Господа, Який сховав лице Своє від дому Якова, й уповаю на Нього.
18
СE, ѓзъ и3 дёти, ±же ми2 дадE бGъ: и3 бyдутъ знaмєніz и3 чудесA въ домY ї}левэ t гDа саваHfа, и4же њбитaетъ на горЁ сіHнъ.
18
Ось я і діти, яких дав мені Господь, як вказівки і знамення в Ізраїлі від Господа Саваофа, Який живе на горі Сионі.
19
И# ѓще рекyтъ къ вaмъ: и3зыщи1те чревоволшeбникwвъ и3 t земли2 возглашaющихъ, тщесл0вующихъ, и5же t чрeва глашaютъ, не kзhкъ ли къ бGу своемY взhщетъ; что2 и3спытyютъ мє1ртвыz њ живhхъ;
19
І коли скажуть вам: зверніться до викликачів померлих і до чаклунів, до шептунів і утробомовців, — тоді відповідайте: чи не повинен народ звертатися до свого Бога? чи запитують мертвих про живих?
20
Зак0нъ бо въ п0мощь дадE, да рекyтъ не ћкоже сл0во сіE, зaньже не лёть дaры даsти.
20
Звертайтеся до закону й одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає у них світла.
21
И# пріи1детъ на вы2 жeстокъ глaдъ, и3 бyдетъ, є3гдA взaлчете, ск0рбни бyдете и3 ѕло2 речeте кнsзю и3 nтeчеству:
21
І будуть вони бродити по землі, жорстоко пригноблені і голодні; і під час голоду будуть злостивитися, хулити царя свого і Бога свого.
22
и3 воззрsтъ на нeбо горЁ, и3 на зeмлю ни1зу при1зрzтъ, и3 сE, скyдость тёсна и3 тмA, ск0рбь и3 тэснотA и3 тмA, ћкоже не ви1дэти: и3 не њскудёетъ въ тёснотэ сhй дaже до врeмене.
22
І глянуть угору, і подивляться на землю; і ось — горе і морок, густа пітьма, і будуть скинуті у пітьму. Але не завжди буде морок там, де тепер він загуснув.