¹

(За? н7в7.) Брaтіе мо‰, не на лиц† зрsще и3мёйте вёру гDа нaшегw ї}са хrтA слaвы.

¹

Браття мої, майте віру в Ісуса Христа, нашого Господа слави, не зважаючи на особи.

²

Ѓще бо вни1детъ въ с0нмище вaше мyжъ, злaтъ пeрстень носS, въ ри1зэ свётлэ, вни1детъ же и3 ни1щь въ хyдэ њдёжди,

²

Бо, якщо у зібрання ваше ввійде людина із золотим перснем, у багатому одязі, увійде ж і бідний у драному одязі,

³

и3 воззритE на носsщаго ри1зу свётлу, и3 речeте є3мY: ты2 сsди здЁ д0брэ: и3 ни1щему речeте: ты2 стaни тaмw, и3ли2 сsди здЁ на подн0жіи моeмъ:

³

і ви, дивлячись на одягненого у багатий одяг, скажете йому: «Тобі добре сісти тут», а бідному скажете: «Ти стань там або сідай тут, біля моїх ніг»‚ —

⁴

и3 не разсмотри1сте въ себЁ, и3 бhсте судіи6 помышлeній ѕлhхъ.

⁴

то чи не поділилися ви в собі і чи не стаєте суддями з недобрими думками?

⁵

Слhшите, брaтіе мо‰ возлю1бленнаz, не бGъ ли и3збрA ни1щыz мjра сегw2 бог†ты въ вёрэ и3 наслёдники цrтвіz, є4же њбэщA лю1бzщымъ є3го2;

⁵

Послухайте, браття мої улюблені: хіба не бідних обрав Бог бути багатими вірою і спадкоємцями Царства, яке Він обіцяв тим, що люблять Його?

⁶

вh же ўкори1сте ни1щаго. Не богaтіи ли наси1луютъ вaмъ, и3 тjи влекyтъ вы2 на суди6ща;

⁶

А ви зневажили бідного. Хіба не багаті утискують вас і хіба не вони тягнуть вас на суди?

⁷

не тjи ли хyлzтъ д0брое и4мz наречeнное на вaсъ;

⁷

Хіба не вони зневажають те добре ім’я, яким ви називаєтесь?

⁸

Ѓще ќбw зак0нъ совершaете цaрскій, по писaнію: возлю1биши и4скреннzго своего2 ћкоже себE самaго, д0брэ творитE:

⁸

Коли ви виконуєте закон царський за Писанням: люби ближнього твого, як самого себе, — добре робите.

⁹

ѓще же на лиц† зритE, то2 грёхъ содэвaете, њбличaеми t зак0на ћкоже прест{пницы.

⁹

А коли робите, дивлячись на особу, то гріх чините, і перед законом виявляєтеся злочинцями.

¹⁰

И$же бо вeсь зак0нъ соблюдeтъ, согрэши1тъ же во є3ди1нэмъ, бhсть всёмъ пови1ненъ.

¹⁰

Хто дотримується всього закону і зогрішить у чому-небудь одному, той стає винуватим у всьому.

¹¹

Рекjй бо: не прелюбы2 сотвори1ши, рeклъ є4сть и3: не ўбіeши. Ѓще же не прелюбы2 сотвори1ши, ўбіeши же, бhлъ є3си2 престyпникъ зак0на.

¹¹

Бо Той же, Хто сказав: «Не перелюбствуй», сказав і: «Не убий»; тому, якщо ти не перелюбствуєш, але уб’єш, то ти також злочинець перед законом.

¹²

Тaкw глаг0лите и3 тaкw твори1те, ћкw зак0номъ своб0днымъ и3мyщіи сyдъ пріsти.

¹²

Так говоріть і так робіть, як такі‚ що мають бути суджені за законом свободи.

¹³

Сyдъ бо без8 ми1лости не сотв0ршему ми1лости: и3 хвaлитсz ми1лость на судЁ.

¹³

Бо немилостивий суд тому, хто не творив милости; милість же підноситься над судом.

¹⁴

(За? н7G.) Кaz п0льза, брaтіе мо‰, ѓще вёру глаг0летъ кто2 и3мёти, дёлъ же не и4мать; є3дA м0жетъ вёра спcти2 є3го2;

¹⁴

Яка користь, браття мої, коли хто говорить, що він має віру, а діл не має? Чи може ця віра спасти його?

¹⁵

Ѓще же брaтъ и3ли2 сестрA н†га бyдета и3 лишє1на бyдета дневнhz пи1щи,

¹⁵

Якщо брат або сестра нагі і не мають денного прожитку,

¹⁶

речeтъ же и4ма кто2 t вaсъ: и3ди1та съ ми1ромъ, грёйтасz и3 насыщaйтасz: не дaстъ же и4ма трeбованіz тэлeснагw: кaz п0льза;

¹⁶

а хто-небудь з вас скаже їм: «Йдіть із миром, грійтесь і їжте», — але не дасть їм потрібного для тіла, яка користь?

¹⁷

Тaкожде и3 вёра, ѓще дёлъ не и4мать, мертвA є4сть њ себЁ.

¹⁷

Так само й віра — коли не має діл, сама по собі мертва.

¹⁸

Но речeтъ кто2: ты2 вёру и4маши, ѓзъ же дэлA и4мамъ: покажи2 ми2 вёру твою2 t дёлъ твои1хъ, и3 ѓзъ тебЁ покажY t дёлъ мои1хъ вёру мою2.

¹⁸

Але скаже хто-небудь: «Ти маєш віру, а я маю діла; покажи мені віру твою без діл твоїх, а я покажу тобі віру мою в ділах моїх».

¹⁹

Ты2 вёруеши, ћкw бGъ є3ди1нъ є4сть: д0брэ твори1ши: и3 бёси вёруютъ, и3 трепeщутъ.

¹⁹

Ти віруєш, що Бог єдиний: добре робиш; та й біси вірують і тремтять.

²⁰

Х0щеши же ли разумёти, q, человёче сyетне, ћкw вёра без8 дёлъ мертвA є4сть;

²⁰

Але чи хочеш ти знати, легковажна людино, що віра без діл мертва?

²¹

Ґвраaмъ nтeцъ нaшъ не t дёлъ ли њправдaсz, вознeсъ їсаaка сhна своего2 на жeртвенникъ;

²¹

Хіба не ділами виправдався Авраам, отець наш, поклавши на жертовник сина свого Ісаака?

²²

Ви1диши ли, ћкw вёра поспёшествоваше дэлHмъ є3гw2, и3 t дёлъ соверши1сz вёра;

²²

Чи бачиш, що віра сприяла ділам його, і ділами віра досягла довершености?

²³

И# соверши1сz писaніе глаг0лющее: вёрова же ґвраaмъ бGови, и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду, и3 дрyгъ б9ій нарeчесz.

²³

І справдилося слово Писання: «Вірував Авраам Богові, і це було поставлено йому в праведність, і його назвали другом Божим».

²⁴

Зритe ли u5бо, ћкw t дёлъ њправдaетсz человёкъ, ґ не t вёры є3ди1ныz;

²⁴

Чи бачите, що людина виправдовується ділами, а не тільки вірою?

²⁵

Тaкожде же и3 раaвъ блудни1ца не t дёлъ ли њправдaсz, пріeмши сх0дники и3 и3нhмъ путeмъ и3звeдши и5хъ;

²⁵

Так само і блудниця Раава хіба не ділами виправдалася, прийнявши підглядачів і вивівши їх іншою дорогою?

²⁶

Ћкоже бо тёло без8 дyха мертво2 є4сть, тaкw и3 вёра без8 дёлъ мертвA є4сть.

²⁶

Бо як тіло без духу мертве, так і віра без діл мертва.