Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Слhшите сл0во гDне, є4же гlа гDь на вaсъ, д0ме ї}левъ.
1
ΑΚΟΥΣΑΤΕ τὸν λόγον Κυρίου, ὃν ἐλάλησεν ἐφ’ ὑμᾶς, οἶκος ᾿Ισραήλ·
2
Сі‰ гlетъ гDь: по путє1мъ kзhкwвъ не ўчи1тесz и3 t знaменій небeсныхъ не страши1тесz, ћкw и4хъ боsтсz kзhцы.
2
τάδε λέγει Κύριος· κατὰ τὰς ὁδοὺς τῶν ἐθνῶν μὴ μανθάνετε καὶ ἀπὸ τῶν σημείων τοῦ οὐρανοῦ μὴ φοβεῖσθε, ὅτι φοβοῦνται αὐτὰ τοῖς προσώποις αὐτῶν.
3
Понeже зак0ны kзhкwвъ сyетни сyть: дрeво є4сть t лёса и3зсёченое, дёло тект0нское и3 сліsніе:
3
ὅτι τὰ νόμιμα τῶν ἐθνῶν μάταια· ξύλον ἐστὶν ἐκ τοῦ δρυμοῦ ἐκκεκομμένον, ἔργον τέκτονος καὶ χώνευμα·
4
сребр0мъ и3 злaтомъ ўкрaшєна сyть, и3 млатaми и3 гвоздьми2 ўтверди1ша |, да не дви1жутсz:
4
ἀργυρίῳ καὶ χρυσίῳ κεκαλλωπισμένα ἐστίν· ἐν σφύραις καὶ ἥλοις ἐστερέωσαν αὐτά,
5
сребро2 и3звazно є4сть, не глаг0лютъ, носи1ми н0сzтсz, понeже ходи1ти не возм0гутъ: не ўб0йтесz и4хъ, ћкw не сотворsтъ ѕлA, и3 блaга нёсть въ ни1хъ.
5
θήσουσιν αὐτά, καὶ οὐ κινηθήσονται· ἀργύριον τορευτόν ἐστιν, οὐ πορεύσονται· ἀργύριον προσβλητὸν ἀπὸ Θαρσὶς ἥξει, χρυσίον Μωφὰζ καὶ χεὶρ χρυσοχόων, ἔργα τεχνιτῶν πάντα· ὑάκινθον καὶ πορφύραν ἐνδύσουσιν αὐτά·
6
Нёсть под0бенъ тебЁ, гDи: вели1къ є3си2 ты2 и3 вели1ко и4мz твоE въ крёпости.
5
αἰρόμενα ἀρθήσονται, ὅτι οὐκ ἐπιβήσονται. μὴ φοβηθῆτε αὐτά, ὅτι οὐ μὴ κακοποιήσωσι, καὶ ἀγαθὸν οὐκ ἔστιν ἐν αὐτοῖς.
7
Кто2 не ўбои1тсz тебє2, q, цRю2 kзhкwвъ твоs бо чeсть междY всёми премyдрыми kзhкwвъ, и3 во всёхъ цaрствахъ и4хъ ни є3ди1нъ є4сть под0бенъ тебЁ.
11
οὕτως ἐρεῖτε αὐτοῖς· θεοί, οἳ τὸν οὐρανὸν καὶ τὴν γῆν οὐκ ἐποίησαν, ἀπολέσθωσαν ἐκ τῆς γῆς καὶ ὑποκάτωθεν τοῦ οὐρανοῦ τούτου.
8
Кyпнw бyіи и3 безyмніи сyть, ўчeніе сyетныхъ и4хъ дрeво є4сть:
12
Κύριος ὁ ποιήσας τὴν γῆν ἐν τῇ ἰσχύϊ αὐτοῦ, ὁ ἀνορθώσας τὴν οἰκουμένην ἐν τῇ σοφίᾳ αὐτοῦ καὶ τῇ φρονήσει αὐτοῦ ἐξέτεινε τὸν οὐρανόν,
9
сребро2 и3зви1то t fарсjса прих0дитъ, злaто t њфaза, и3 рукA златарeй, дэлA вс‰ худ0жникwвъ: въ синетY и3 багрzни1цу њдёютъ и5хъ, дэлA ўмодёлникwвъ вс‰ сі‰.
13
καὶ πλῆθος ὕδατος ἐν οὐρανῷ, καὶ ἀνήγαγε νεφέλας ἐξ ἐσχάτου τῆς γῆς, ἀστραπὰς εἰς ὑετὸν ἐποίησε καὶ ἐξήγαγε φῶς ἐκ θησαυρῶν αὐτοῦ.
10
ГDь же бGъ и4стиненъ є4сть, т0й бGъ живhй и3 цRь вёчный, t гнёва є3гw2 подви1гнетсz землS, и3 не стерпsтъ kзhцы прещeніz є3гw2.
14
ἐμωράνθη πᾶς ἄνθρωπος ἀπὸ γνώσεως, κατῃσχύνθη πᾶς χρυσοχόος ἐπὶ τοῖς γλυπτοῖς αὐτοῦ, ὅτι ψευδῆ ἐχώνευσεν, οὐκ ἔστι πνεῦμα ἐν αὐτοῖς·
11
Тaкw рцhте и5мъ: б0зи, и5же небесE и3 земли2 не сотвори1ша, да поги1бнутъ t земли2 и3 t си1хъ, и5же под8 небесeмъ сyть.
15
μάταιά ἐστιν, ἔργα ἐμπεπαιγμένα, ἐν καιρῷ ἐπισκοπῆς αὐτῶν ἀπολοῦνται.
12
ГDь сотвори1вый зeмлю во крёпости своeй, ўстр0ивый вселeнную въ премyдрости своeй, и3 рaзумомъ свои1мъ прострE нeбо.
16
οὐκ ἔστι τοιαύτη μερὶς τῷ ᾿Ιακώβ, ὅτι ὁ πλάσας τὰ πάντα αὐτὸς κληρονομία αὐτοῦ, Κύριος ὄνομα αὐτῷ.
13
Ко глaсу своемY даeтъ мн0жество в0дъ на небеси2: и3 возведE w4блаки t послёднихъ земли2, блист†ніz въ д0ждь сотвори2 и3 и3зведE вётръ t сокр0вищъ свои1хъ.
17
Συνήγαγεν ἔξωθεν τὴν ὑπόστασίν σου, κατοικοῦσα ἐν ἐκλεκτοῖς.
14
Бyй сотвори1сz всsкъ человёкъ t ўмA (своегw2), постыдёсz всsкъ златодёлникъ во и3зваsніихъ свои1хъ, ћкw лHжнаz сліS, нёсть дyха въ ни1хъ:
18
ὅτι τάδε λέγει Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ σκελίζω τοὺς κατοικοῦντας τὴν γῆν ταύτην ἐν θλίψει, ὅπως εὑρεθῇ ἡ πληγή σου·
15
сyєтна сyть дэлA, смёху достHйна, во врeмz посэщeніz своегw2 поги1бнутъ.
19
οὐαὶ ἐπὶ συντρίμματί σου, ἀλγηρὰ ἡ πληγή σου, κἀγὼ εἶπα· ὄντως τοῦτο τὸ τραῦμά μου καὶ κατέλαβέ με·
16
Нёсть сицевaz чaсть їaкwву, ћкw создaвый вс‰ т0й є4сть, и3 ї}ль жeзлъ достоsніz є3гw2, гDь си1лъ и4мz є3мY.
20
ἡ σκηνή μου ἐταλαιπώρησεν, ὤλετο, καὶ πᾶσαι αἱ δέρρεις μου διεσπάσθησαν· οἱ υἱοί μου καὶ τὰ πρόβατά μου οὐκ εἰσίν, οὐκ ἔστιν ἔτι τόπος τῆς σκηνῆς μου, τόπος τῶν δέρρεών μου.
17
СобрA tвнЁ и3мёніе, њбитaющее во и3збрaнныхъ,
21
ὅτι οἱ ποιμένες ἠφρονεύσαντο καὶ τὸν Κύριον οὐκ ἐξεζήτησαν· διὰ τοῦτο οὐκ ἐνόησε πᾶσα ἡ νομὴ καὶ διεσκοσπίσθησαν.
18
понeже тaкw гlетъ гDь: сE, ѓзъ tвeргу њбитaтєли земли2 сеS въ ск0рби и3 смущY и5хъ, ћкw да њбрsщетсz ћзва твоS.
22
φωνὴ ἀκοῆς ἰδοὺ ἔρχεται καὶ σεισμὸς μέγας ἐκ γῆς βορρᾶ τοῦ τάξαι τὰς πόλεις ᾿Ιούδα εἰς ἀφανισμὸν καὶ κοίτην στρουθῶν.
19
Г0ре во сокрушeніи твоeмъ, болёзненна ћзва твоS: ѓзъ же рёхъ: вои1стинну сіS болёзнь моS (є4сть) и3 њб8sтъ мS, жили1ще моE њпустЁ, поги1бе:
23
οἶδα, Κύριε, ὅτι οὐχὶ τοῦ ἀνθρώπου ἡ ὁδὸς αὐτοῦ, οὐδὲ ἀνὴρ πορεύσεται καὶ κατορθώσει πορείαν αὐτοῦ.
20
ски1ніz моS њпустЁ, поги1бе, и3 вс‰ кHжи мо‰ растерзaшасz: сынHвъ мои1хъ и3 nвeцъ мои1хъ нёсть, нёсть ктомY мёста ски1ніи моeй, мёста к0жамъ мои6мъ:
24
παίδευσον ἡμᾶς, Κύριε, πλὴν ἐν κρίσει καὶ μὴ ἐν θυμῷ, ἵνα μὴ ὀλίγους ἡμᾶς ποιήσῃς.
21
понeже њбуsша пaстыріе и3 гDа не взыскaша, сегw2 рaди не ўразумЁ всE стaдо и3 расточeно бhсть.
25
ἔκχεον τὸν θυμόν σου ἐπὶ ἔθνη τὰ μὴ εἰδότα σε καὶ ἐπὶ γενεάς, αἳ τὸ ὄνομά σου οὐκ ἐπεκαλέσαντο, ὅτι κατέφαγον τὸν ᾿Ιακὼβ καὶ ἐξανήλωσαν αὐτὸν καὶ τὴν νομὴν αὐτοῦ ἠρήμωσαν.
22
Глaсъ слhшаніz, сE, грzдeтъ и3 трyсъ вeлій t земли2 сёверныz, да положи1тъ грaды ї{дины въ запустёніе и3 во њбитaніе ѕміє1мъ [стрyfwмъ].
23
Вёмъ, гDи, ћкw нёсть человёку пyть є3гw2, нижE мyжъ п0йдетъ и3 и3спрaвитъ шeствіе своE.
24
Накажи2 нaсъ, гDи, nбaче въ судЁ, ґ не въ ћрости, да не ўмaленыхъ нaсъ сотвори1ши.
25
И#злjй гнёвъ тв0й на kзhки не знaющыz тS и3 на племенA, ±же и4мене твоегw2 не призвaша, ћкw поzд0ша їaкwва и3 потреби1ша є3го2 и3 пaжить є3гw2 њпустоши1ша.