Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Главa №i
Церковнослов'янською
Українською (п. Філарета)
1
Сл0во є4же бhсть t гDа ко їеремjи, гlющее:
1
Слово, яке було до Єремії від Господа:
2
слhшите словесA завёта сегw2 и3 глаг0лите ко мужє1мъ ї{динымъ и3 ко њбитaтелємъ їеrли1мскимъ,
2
слухайте слова́ завіту цього і скажіть мужам Іуди і жителям Єрусалима;
який Я заповів батькам вашим, коли вивів їх із землі Єгипетської, із залізної печі, сказавши: «слухайтеся гласу Мого і робіть усе, що Я заповідаю вам, — і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом,
Бо батьків ваших Я умовляв постійно з того дня, як вивів їх із землі Єгипетської, до цього дня; напоумлював їх з раннього ранку, говорячи: «слухайтеся гласу Мого».
8
И# не слhшаша, ни приклони1ша ќха своегw2, но и3д0ша кjйждо въ стр0потствэ сeрдца своегw2 ѕлaгw: и3 навед0хъ на ни1хъ вс‰ словесA завёта сегw2, є3г0же заповёдахъ да сотворsтъ, и3 не сотвори1ша.
8
Але вони не слухалися і не прихиляли вуха свого, а ходили кожен за впертістю злого серця свого: тому Я навів на них усе сказане у завіті цьому, який Я заповів їм виконувати, а вони не виконували.
9
И# речE гDь ко мнЁ: њбрётено є4сть совэщaніе (на ѕло2) въ мужeхъ їyдиныхъ и3 во њбитaющихъ во їеrли1мэ:
9
І сказав мені Господь: є змова між мужами Іуди і жителями Єрусалима:
10
возврати1шасz ко беззак0ніємъ пє1рвымъ nтє1цъ свои1хъ, и5же не хотёша слhшати словeсъ мои1хъ, и3 сE, тjи поид0ша по бозёхъ чужди1хъ, да слyжатъ и5мъ: и3 разори2 д0мъ ї}левъ и3 д0мъ їyдинъ завётъ м0й, є3г0же завэщaхъ со nтцы6 и4хъ.
10
вони знову повернулися до беззаконь праотців своїх, які зреклися слухатися слів Моїх і пішли слідом чужих богів, слугуючи їм. Дім Ізраїля і дім Іуди порушили завіт Мій, який Я уклав з батьками їх.
11
Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь: сE, ѓзъ наведY на ни1хъ ѕл†z, t ни1хже и3зhти не возм0гутъ, и3 возопію1тъ ко мнЁ, и3 не ўслhшу и4хъ:
11
Тому так говорить Господь: ось, Я наведу на них біду, якої вони не можуть позбутися, і коли заволають до Мене, не почую їх.
12
и3 п0йдутъ грaды ї{дины и3 њбитaтелє їеrли1ма и3 возопію1тъ ко богHмъ, и5мже тjи кадsтъ, и5же не спасyтъ и4хъ во врeмz скорбeй и4хъ.
12
Тоді міста́ Іуди і жителі Єрусалима підуть і волатимуть до богів, яким вони кадять; але вони ніскільки не допоможуть їм під час біди їхньої.
13
По числy бо градHвъ твои1хъ бёху б0зи твои2, їyдо, и3 по числY путjй їеrли1мскихъ постaвисте nлтари6 ст{дныz, nлтари6 на каждeніе ваaлу.
13
Бо скільки у тебе міст, стільки і богів у тебе, Іудо, і скільки вулиць в Єрусалимі, стільки ви наставили жертовників ганебному, жертовників для кадіння Ваалу.
14
Тh же не моли1сz њ лю1дехъ си1хъ и3 не проси2 њ ни1хъ въ мольбЁ и3 моли1твэ: не ўслhшу бо во врeмz в0плz и4хъ ко мнЁ и3 во врeмz њѕлоблeніz и4хъ.
14
Ти ж не проси за цей народ і не піднось за них молитви і прохання; бо Я не почую, коли вони будуть волати до Мене у біді своїй.
Зеленою маслиною, що красується приємними плодами, найменував тебе Господь. А нині, при шумі сильного сум’яття, Він запалив вогонь навколо неї, і скрушилися гілки її.
17
И# гDь си1лъ, и4же насади2 тебE, гlалъ є4сть на тS ѕло2 за ѕл†z д0му ї}лева и3 д0му їyдина, є3ли6ка сотвори1ша себЁ ко прогнёванію менє2 кадsще ваaлу.
17
Господь Саваоф, Який насадив тебе, вирік на тебе зле за зло дому Ізраїлевого і дому Іудиного, яке вони заподіяли собі тим, що викликали у Мені гнів кадінням Ваалу.
Господь відкрив мені, і я знаю; Ти показав мені діяння їх.
19
Ѓзъ же, ћкw ґгнS неѕл0биво вед0мо на заколeніе, не разумёхъ, ћкw на мS помhслиша п0мыслъ лукaвый, глаг0люще: пріиди1те и3 вложи1мъ дрeво во хлёбъ є3гw2 и3 и3стреби1мъ є3го2 t земли2 живyщихъ, и3 и4мz є3гw2 да не помzнeтсz ктомY.
19
А я, як лагідний агнець, якого ведуть на заколення, і не знав, що вони складають задуми проти мене, говорячи: «покладемо отруйне дерево в їжу його й відірвемо його від землі живих, щоб і ім’я його більше не згадувалося».
20
ГDь саваHfъ, судsй првdнw, и3спытyzй сердцA и3 ўтрHбы, да ви1жду мщeніе твоE на ни1хъ, ћкw къ тебЁ tкрhхъ њправдaніе моE.
20
Але, Господи Саваофе, Судде праведний, Який випробовує серця й утроби! дай побачити мені помсту Твою над ними, бо Тобі довірив я діло моє.
21
Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь на мyжы ґнаfw6fски и4щущыz души2 моеS, глаг0лющыz: да не прbр0чествуеши њ и4мени гDни, ѓще ли же ни2, ќмреши въ рукaхъ нaшихъ.
21
Тому так говорить Господь про мужів Анафофа, які шукають душі твоєї і говорять: «не пророкуй в ім’я Господа, щоб не померти тобі від рук наших»;