¹

Въ начaлэ цaрства їwакjма сhна їwсjина, царS їyдина, бhсть сл0во сіE ко їеремjи t гDа гlz:

¹

На початку царювання Іоакима (Седекії^*), сина Іосії, царя Юдейського, було слово це до Єремії від Господа:

²

тaкw речE гDь: сотвори2 себЁ ќзы и3 кл†ды и3 возложи2 на вhю свою2,

²

так сказав мені Господь: зроби собі пута і ярмо і поклади їх собі на шию;

³

и3 да п0слеши | ко царю2 їдумeйску и3 ко царю2 мwaвску и3 ко царю2 сынHвъ ґммHнихъ, и3 ко царю2 тЂрску и3 ко царю2 сідHнску, въ рукY послHвъ и4хъ и3дyщихъ срётеніемъ свои1мъ во їеrли1мъ ко седекjи царю2 їyдину,

³

і пошли такі самі до царя Ідумейського, і до царя Моавитського, і до царя синів Аммонових, і до царя Тира, і до царя Сидона, через послів, які прийшли в Єрусалим до Седекії, царя Юдейського;

⁴

и3 завэщaй и5мъ ко господє1мъ и4хъ рещи2: тaкw речE гDь бGъ ї}левъ: тaкw рцhте ко господє1мъ свои6мъ:

⁴

і накажи їм сказати государям їх: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: так скажіть государям вашим:

⁵

ѓзъ сотвори1хъ зeмлю и3 человёка и3 скоты2, ±же на лицы2 земли2, крёпостію моeю вели1кою и3 мhшцею моeю выс0кою, и3 дaмъ ю5, є3мyже бyдетъ ўг0дно пред8 nчи1ма мои1ма.

⁵

Я створив землю, людину і тварин, які на лиці землі, великою могутністю Моєю і простягнутою правицею Моєю, і віддав її, кому Мені благоугодно було.

⁶

И# нн7э ѓзъ дaхъ всю2 зeмлю сію2 въ рyцэ навуходон0сору царю2 вавmлHнску, да є3мY раб0таютъ, и3 ѕвBри сє1лныz дaхъ дёлати є3мY:

⁶

І нині Я віддаю усі землі ці у руки Навуходоносора, царя Вавилонського, раба Мого, і навіть звірів польових віддаю йому на служіння.

⁷

и3 послyжатъ є3мY вси2 kзhцы и3 сhну є3гw2 и3 сhну сhна є3гw2, д0ндеже пріи1детъ врeмz земли2 є3гw2 и3 є3гw2 самогw2, и3 послyжатъ є3мY мн0зи нар0ди и3 цaріе вели1цы:

⁷

І всі народи будуть служити йому і синові його і синові сина його, доки не прийде час і його землі і йому самому; і будуть служити йому багато народів і царі великі.

⁸

странa же и3 цaрство, є3ли1цы ѓще не пораб0таютъ царю2 вавmлHнску и3 є3ли1цы не вдёжутъ вhи своеS въ kрeмъ царS вавmлHнска, мечeмъ и3 глaдомъ посэщY и5хъ, речE гDь, д0ндеже скончaютсz въ руцЁ є3гw2.

⁸

І якщо який народ і царство не захоче служити йому, Навуходоносору, царю Вавилонському, і не схилить шиї своєї під ярмо царя Вавилонського, — цей народ Я покараю мечем, голодом і моровицею, — говорить Господь, — доки не знищу їх рукою його.

⁹

Вh же не слyшайте лжепрорHкъ вaшихъ и3 волхвyющихъ вaмъ и3 ви1дzщихъ сHніz вaмъ, ни чаровaній вaшихъ, ни њбаsтелей вaшихъ глаг0лющихъ: не послyжите царю2 вавmлHнскому:

⁹

І ви не слухайте своїх пророків і своїх віщунів, і своїх сновидців, і своїх чаклунів, і своїх волхвів, які говорять вам: «не будете служити цареві Вавилонському».

¹⁰

ћкw лжY прорицaютъ тjи вaмъ, є4же бы ўдали1тисz вaмъ t земли2 вaшеz, и3звeргнути вaсъ и3 є4же поги1бнути вaмъ.

¹⁰

Бо вони пророкують вам неправду, щоб виселити вас із землі вашої, і щоб Я вигнав вас і ви загинули.

¹¹

Странa же, ћже скл0нитъ вhю свою2 под8 kрeмъ царS вавmлHнска и3 послyжитъ є3мY, њстaвлю ю5 на земли2 своeй, гlетъ гDь: и3 њрaти бyдетъ ю5 и3 всели1тсz на нeй.

¹¹

Народ же, який схилить шию свою під ярмо царя Вавилонського і стане служити йому, Я залишу на землі своїй, — говорить Господь, — і він буде обробляти її і жити на ній.

¹²

И# ко седекjи царю2 їyдину глаг0лахъ по всBмъ словесє1мъ си6мъ, глаг0лz: склони1те вы6и вaшz под8 и4го царS вавmлHнска и3 служи1те є3мY и3 лю1демъ є3гw2, и3 жи1ви бyдете:

¹²

І Седекії, царю Юдейському, я говорив усі ці слова і сказав: схиліть шию свою під ярмо царя Вавилонського і служіть йому і народу його, і будете живі.

¹³

почто2 ўмирaете, ты2 и3 лю1діе твои2, мечeмъ и3 глaдомъ и3 м0ромъ, ћкоже речE гDь ко странaмъ, не хотёвшымъ служи1ти царю2 вавmлHнску;

¹³

Навіщо помирати тобі і народу твоєму від меча, голоду і моровиці, як прорік Господь про той народ, який не буде служити цареві Вавилонському?

¹⁴

не послyшайте сл0въ прор0кwвъ глаг0лющихъ вaмъ: не послyжите царю2 вавmлHнску:

¹⁴

І не слухайте слів пророків, які говорять вам: «не будете служити цареві Вавилонському»; бо вони пророкують вам неправду.

¹⁵

ћкw непрaведнw тjи прорицaютъ вaмъ: ћкw не послaхъ и4хъ, речE гDь, тjи же прорицaютъ и4менемъ мои1мъ њ непрaвдэ, є4же бы погуби1ти вaсъ, и3 поги1бнете вы2 и3 прор0цы вaши, прорицaющіи вaмъ њ непрaвдэ лHжнаz.

¹⁵

Я не посилав їх, — говорить Господь; і вони неправдиво пророкують ім’ям Моїм, щоб Я вигнав вас і щоб ви загинули, — ви і пророки ваші, які пророкують вам.

¹⁶

Вaмъ и3 всBмъ лю1демъ си6мъ и3 жерцє1мъ глаг0лахъ, рекjй: тaкw речE гDь: не слyшайте словeсъ прор0ческихъ, прорицaющихъ вaмъ лжY и3 глаг0лющихъ: сE, сосyди д0му гDнz возвратsтсz t вавmлHна нн7э вск0рэ: ћкw лжY прорицaютъ вaмъ,

¹⁶

І священикам і всьому народові цьому я говорив: так говорить Господь: не слухайте слів пророків ваших, які пророкують вам і говорять: «ось, скоро повернуті будуть із Вавилона сосуди дому Господнього»; бо вони пророкують вам неправду.

¹⁷

не послyшайте и4хъ, но служи1те царю2 вавmлHнскому, да жи1ви бyдете. Вскyю даетE грaдъ сeй въ запустёніе;

¹⁷

Не слухайте їх, служіть цареві Вавилонському і живіть; навіщо доводити місто це до спустошення?

¹⁸

Ѓще сyть прор0цы и3 є4сть сл0во гDне въ ни1хъ, да предстaнутъ гDу вседержи1телю, да не tи1дутъ сосyди, њстaвшіисz въ домY гDни и3 въ домY царS їyдина и3 во їеrли1мэ, въ вавmлHнъ.

¹⁸

А якщо вони пророки, і якщо у них є слово Господнє, то нехай благають Господа Саваофа, щоб сосуди, які залишаються у домі Господньому й у домі царя Юдейського і у Єрусалимі, не перейшли у Вавилон.

¹⁹

Тaкw бо гlетъ гDь вседержи1тель њ столпёхъ и3 њ ўмывaлницэ, и3 њ подстaвахъ и3 њ пр0чихъ сосyдэхъ њстaвшихсz во грaдэ сeмъ,

¹⁹

Бо так говорить Господь Саваоф про стовпи і про мідне море і про підніжжя і про інші речі, які залишилися у цьому місті,

²⁰

и4хже не взS навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій, є3гдA пресели2 їехонjю сhна їwакjмова, царS їyдина, и3з8 їеrли1ма въ вавmлHнъ, и3 вс‰ старBйшины ї{дины и3 їеrли6мли.

²⁰

яких Навуходоносор, цар Вавилонський, не взяв, коли Ієхонію, сина Іоакима, царя Юдейського, й усіх знатних юдеїв і єрусалимлян вивів з Єрусалима у Вавилон,

²¹

Тaкw бо гlетъ гDь вседержи1тель бGъ ї}левъ њ сосyдэхъ њстaвшихсz въ домY гDни и3 въ домY царS їyдина и3 во їеrли1мэ:

²¹

бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, про сосуди, які залишилися в домі Господньому й у домі царя Юдейського і в Єрусалимі:

²²

въ вавmлHнъ принесyтсz и3 тaмw бyдутъ дaже до днE посэщeніz своегw2, гlетъ гDь: и3 повелю2 принести2 | и3 возврати1ти на мёсто сіE.

²²

вони будуть віднесені у Вавилон і там залишаться до того дня, коли Я відвідаю їх, — говорить Господь, — і виведу їх і поверну їх на місце це.