Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Њ мwaвэ тaкw речE гDь вседержи1тель, бGъ ї}левъ: q, лю1тэ навavу, ћкw поги1бе, взsсz каріаfаjмъ, посрами1сz масігafъ и3 побэждeнъ є4сть.
1
Про Моав так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: горе Нево́! він спустошений; Кариафаїм посоромлений і взятий; Мизгав посоромлений і знищений.
2
Нёсть ктомY цэлeніе въ мwaвэ, весeліе во є3севHнэ, помhслиша нaнь ѕл†z: пріиди1те и3 потреби1мъ | t kзы6къ: (сегw2 рaди) молчS ўм0лкнеши, п0йдетъ за тоб0ю мeчь.
2
Немає вже слави Моава; у Есевоні задумують проти нього зло: «підемо, знищимо його із числа народів». І ти, Мадмено, загинеш; меч іде слідом за тобою.
3
Глaсъ в0плz t њрwнаjма, погублeніе и3 сотрeніе вели1ко.
3
Чутно волання від Оронаїма, спустошення і руйнування велике.
4
Сотрeсz мwaвъ, возвэсти1те в0пль мaлыхъ є3гw2.
4
Знищений Моав; волання підняли діти його.
5
Ћкw и3сп0лнисz ґлаHfъ плaча: взhдетъ рыдaz путeмъ њрwнаjма, врази2, в0пль сотрeніz слhшасте.
5
На підйомі у Лухит плач за плачем здіймається; і на спуску з Оронаїма ворог чує волання про руйнування.
6
Бэжи1те и3 спаси1те дyшы вaшz, и3 бyдете ћкw nсeлъ ди1вій въ пустhни.
6
Біжіть, рятуйте життя своє, і будьте подібні до оголеного дерева у пустелі.
7
Понeже и3мёлъ є3си2 надeжду во њгрaдахъ твои1хъ и3 въ сокр0вищихъ твои1хъ, и3 ты2 ћтъ бyдеши: и3 п0йдетъ хамHсъ во преселeніе, и3 свzщeнницы є3гw2 и3 кн‰зи є3гw2 вкyпэ.
7
Оскільки ти сподівався на діла твої і на скарби твої, тому і ти будеш узятий, і Хамос піде у полон разом зі своїми священиками і своїми князями.
8
И# пріи1детъ губи1тель на всsкъ грaдъ, и3 не и3збaвитсz ни є3ди1нъ грaдъ, и3 поги1бнутъ ўдHліz, и3 погубsтсz полS, ћкоже речE гDь.
8
І прийде спустошувач на всяке місто, і місто не уціліє; і загине долина, і спорожніє рівнина, як сказав Господь.
9
Дaйте знaменіе мwaву, ћкw прикосновeніемъ прикосновeнъ бyдетъ, и3 вси2 грaди є3гw2 бyдутъ пyсти и3 без8 живyщихъ.
9
Дайте крила Моаву, щоб він міг полетіти; міста його будуть пустелею, тому що не буде кому жити у них.
10
Пр0клzтъ (человёкъ) творsй дёло гDне съ небрежeніемъ, и3 пр0клzтъ возбранszй мечY своемY t кр0ве.
10
Проклятий, хто діло Господнє робить недбало, і проклятий, хто утримує меч Його від крови!
11
Почивaше мwaвъ t млaдости своеS и3 бЁ ўповaz на слaву свою2: не преліsсz t сосyда въ сосyдъ и3 во преселeніе не tи1де: сегw2 рaди пребhсть вкyсъ є3гw2 въ нeмъ, и3 вонS є3гw2 нёсть премэнeна.
11
Моав від юности своєї був у спокої, сидів на дріжджах своїх і не переливали його із посудини у посудину, і у полон не ходив; тому залишався у ньому смак його, і запах його не змінювався.
12
Сегw2 рaди, сE, днjе грzдyтъ, гlетъ гDь, и3 послю2 є3мY пресели1тєли, и3 преселsтъ є3го2, и3 сосyды є3гw2 и3стощaтъ и3 р0ги є3гw2 сокрушaтъ:
12
Тому ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли Я пошлю до нього переливачів, які переллють його і спорожнять посудини його, і розіб’ють глечики його.
13
и3 посрами1тсz мwaвъ t хамHса, ћкоже посрaмленъ є4сть д0мъ ї}левъ t веfи1лz, въ нeмже и3мsху надeжду.
13
І посоромлений буде Моав заради Хамоса, як дім Ізраїлів посоромлений був заради Вефиля, надії своєї.
14
Кaкw глаг0лете: си1льни є3смы2 и3 мyжіе крёпцы во бранeхъ;
14
Чому ви говорите: «ми люди хоробрі і міцні для війни»?
15
Поги1бе мwaвъ, грaдъ є3гw2, и3 и3збрaнніи ю4нwши є3гw2 снид0ша под8 мeчь, гlетъ цRь, гDь вседержи1тель и4мz є3гw2.
15
Спустошений Моав, і міста його горять, і добірні юнаки його пішли на заколення, — говорить Цар, — Господь Саваоф ім’я Його.
16
Бли1з8 дeнь мwaвль, є4же пріити2, и3 ѕло2 є3гw2 ск0ро ѕэлw2.
16
Близька загибель Моава, і сильно поспішає біда його.
17
Ўтэшaйте є3го2 вси2, и5же w4крестъ є3гw2, и3 вси2 вёдzщіи и4мz є3гw2: рцhте, кaкw сокруши1сz жeзлъ крёпости, пaлица слaвна;
17
Пошкодуйте за ним, усі сусіди його й усі, хто знає ім’я його, скажіть: «як знищений жезл сили, посох слави!»
18
Сни1ди t слaвы и3 сsди, во влaгэ живyщаz, дщи2 дівHнz, ћкw губи1тель мwaвскій взhдетъ на тS разрушazй њгр†ды тво‰.
18
Зійди з висоти величі і сиди у спразі, дочко — жителько Дивона, бо спустошувач Моава прийде до тебе і знищить укріплення твої.
19
На пути2 стaни и3 воззри2, живyщаz во ґрои1рэ, и3 вопроси2 бэжaщаго и3 и3збёгшаго, и3 рцы2: что2 сE бhсть;
19
Стань при дорозі і дивися, жителько Ароера, запитуй того, хто біжить і спасається: «що трапилося?»
20
Посрами1сz мwaвъ, занE побэждeнъ є4сть: рыдaйте и3 вопjйте, возвэсти1те во ґрнHнэ, ћкw поги1бе мwaвъ,
20
Посоромлений Моав, бо знищений; ридайте і волайте, оголосіть в Арноні, що спустошено Моав.
21
и3 сyдъ пріи1де на зeмлю нап0льную, на хелHнъ и3 на рефaсъ и3 на мwфafъ,
21
І суд прийшов на рівнини, на Халон і на Іаацу, і на Мофаф,
22
и3 на девHнъ и3 на навw2 и3 на д0мъ девлаfаjмъ,
22
і на Дивон і на Нево́, і на Бет-Дивлафаїм,
23
и3 на каріаfаjмъ и3 на веfгамyлъ и3 на д0мъ маHновъ,
23
і на Кариафаїм і на Бет-Гамул, і на Бет-Маон,
24
и3 на каріHfъ и3 на вос0ра и3 на вс‰ грaды мw†вли, и5же далeче и3 и5же бли1з8 сyть.
24
і на Кериоф і на Восор, і на всі міста землі Моавитської, далекі і близькі.
25
Tсёченъ є4сть р0гъ мwaвль, и3 мhшца є3гw2 сокруши1сz, гlетъ гDь:
25
Відсічений ріг Моава, і правиця його знищена, — говорить Господь.
26
ўп0йте є3го2, ћкw на гDа возвели1чисz, и3 прирази1тъ мwaвъ рyку свою2 (њ блев0тину), и3 бyдетъ въ посмёхъ и3 сaмъ.
26
Напоїть його п’яним, бо він піднісся проти Господа; і нехай Моав валяється у блювотині своїй, і сам буде посміянням.
27
И# ѓще не въ посмёхъ бhсть тебЁ ї}ль, ѓще въ тaтствэ твоeмъ њбрётесz, ћкw воевaлъ є3си2 є3го2: пресели1шисz и3нaмw.
27
Чи не був осміяним у тебе Ізраїль? хіба він між злодіями був упійманий, що ти, бувало, лиш тільки заговориш про нього, хитаєш головою?
28
Њстaвите грaды и3 пребывaйте на кaмени, живyщіи въ мwaвэ, и3 бyдите ћкоже г0луби гнэздsщіисz въ кaменехъ, во ўстёхъ сквaжни.
28
Залиште міста і живіть на скелях, жителі Моава, і будьте як голуби, які роблять гнізда при вході у печеру.
29
Слhшахомъ г0рдость мwaвлю, г0рдъ бЁ ѕэлw2: през0рство є3гw2 и3 кичeніе є3гw2, возношeніе и3 воздвижeніе сeрдца є3гw2.
29
Чули ми про гордість Моава, гордість надмірну, про його зарозумілість і його гордовитість, і чванливість його і звеличування серця його.
30
Ѓзъ же вёмъ дэлA є3гw2, гlетъ гDь: не дов0лство ли є3гw2 тaкw сотвори2;
30
Знаю Я зухвалість його, — говорить Господь, — але це ненадійно; порожні слова його: не так зроблять.
31
Сегw2 рaди над8 мwaвомъ возрыдaйте всю1ду, возопjйте над8 м{жи кірaды смущeніz.
31
Тому буду ридати про Моав і волати за весь Моав; будуть зітхати за мужів Кирхареса.
32
Ћкw плaчемъ їази1ровымъ восплaчусz њ тебЁ, віногрaде ґсери1мль! лётwрасли тво‰ проид0ша м0ре, градHвъ їази1ровыхъ коснyшасz, на жaтву твою2 и3 на вjнное собирaніе твоE хи1щникъ нападE.
32
Буду плакати за тебе, винограднику Севамський, плачем Іазера; паростки твої простягалися за море, досягали озера Іазера; спустошувач напав на літні плоди твої і на дозрілий виноград.
33
Tsта є4сть рaдость и3 весeліе t карми1ла и3 t земли2 мwaвли, и3 віно2 t точи6лъ tsхъ: никaкоже и3згнетazй вjнну ћгоду по њбhчаю пBсни воспоeтъ.
33
Радість і веселощі відняті від Кармила і від землі Моава. Я покладу кінець вину в точилах; не будуть більше топтати у них з піснями; крик битви буде, а не крик радости.
34
T в0плz є3севHнска дaже до є3леaла и3 їaса грaды и4хъ дaша глaсъ св0й, t сиг0ра дaже до њрwнаjма, и3 ю4ница трилётнаz, понeже и3 в0ды немрjмъ во сожжeніе бyдутъ.
34
Від волання Есевона до Елеали і до Іааци вони піднімуть голос свій від Сигора до Оронаїма, до третьої Егли, бо і води Нимрима висохнуть.
35
И# tимY мwaва, гlетъ гDь, жрyщаго на горaхъ и3 кадsщаго богHмъ свои6мъ.
35
Знищу в Моаві, — говорить Господь, — тих, що приносять жертви на висотах і кадять богам його.
36
Тогw2 рaди сeрдце мwaва, ћкw цэвни6цы звzцaти бyдутъ, и3 сeрдце моE къ мужє1мъ кірaды ћкw цэвни1ца звzцaти бyдетъ: сегw2 рaди, ±же пристzжA, погиб0ша t человBкъ.
36
Тому серце моє стогне за Моав, як сопілка; за жителів Кирхареса стогне серце моє, як сопілка, бо багатства, ними набуті, загинули:
37
Всsка бо главA на всsцэмъ мёстэ њстри1жена бyдетъ, и3 всsка брадA њбр0снетсz, и3 всsка рукA посёчена бyдетъ, и3 на всsцэмъ чрeслэ врeтище,
37
у кожного голова го́ла й у кожного борода зменшена; у всіх на руках подряпини і на стегнах веретище.
38
и3 на всёхъ хрaминахъ мwaвскихъ и3 на ст0гнахъ є3гw2 всsкъ плaчь, понeже сокруши1хъ мwaва, ћкоже сосyдъ непотрeбенъ, гlетъ гDь.
38
На усіх покрівлях Моава і на вулицях його загальний плач, бо Я знищив Моав, як непотрібну посудину, — говорить Господь.
39
Кaкw и3змэни1сz; возрыдaша, кaкw њбрати2 хребeтъ мwaвъ и3 посрами1сz; и3 бhсть мwaвъ въ посмёхъ и3 въ нeнависть всBмъ w4крестъ себє2.
39
«Який знищений він!» — будуть говорити ридаючи; «як Моав покрився соромом, повернувши тил!». І буде Моав осміяним і жахом для усіх навколишніх його,
40
Ћкw тaкw гlетъ гDь: сE, ћкоже nрeлъ полети1тъ и3 распрострeтъ крилB свои2 на мwaва,
40
бо так говорить Господь: ось, як орел, налетить він і розкриє крила свої над Моавом.
41
взsтъ є4сть каріHfъ, и3 њгр†ды є3гw2 њбстои6мы сyть: и3 бyдетъ сeрдце си1льныхъ мwaвскихъ въ т0й дeнь, ћкw сeрдце жены2 родsщіz.
41
Міста будуть узяті, й укріплення завойовані, й серце хоробрих моавитян буде у той день, як серце жінки, яка мучиться пологами.
42
И# поги1бнетъ мwaвъ t людjй, ћкw на гDа возвели1чисz.
42
І знищений буде Моав із числа народів, тому що він повстав проти Господа.
43
Стрaхъ и3 пр0пасть и3 сёть на тS, q, живyщій въ мwaвэ, гlетъ гDь.
43
Жах і яма і петля — для тебе, жителю Моава, — сказав Господь.
44
И$же ўбэжи1тъ t лицA стрaха, впадeтъ въ пр0пасть: и3 и3злaзzй и3з8 пр0пасти и4метсz сётію: понeже наведY сі‰ на мwaва въ лёто посэщeніz и4хъ, гlетъ гDь.
44
Хто втече від жаху, впаде в яму; а хто вийде з ями, потрапить у зашморг, бо Я наведу на нього, на Моава, час відвідання їх, — говорить Господь.
45
Во стёни є3севHнстэй стaша t си1лы и3збёгше, џгнь бо и3зhде t є3севHна и3 плaмень t среды2 сеHна, и3 пожжE чaсть мwaва и3 вeрхъ сынHвъ смzтeніz.
45
Під тінню Есевона зупинилися ті, що біжать, знесилівши; але вогонь вийшов з Есевона і полум’я із середовища Сигона, і пожере бік Моава і тім’я синів непокірних.
46
Г0ре тебЁ, мwaве! погиб0ша лю1діе хамHса, ћкw tвед0шасz сhнове твои2 и3 дщє1ри тво‰ въ плёнъ.
46
Горе тобі, Моаве! загинув народ Хамоса, бо сини твої взяті у полон, і дочки твої — у полон.
47
И# возвращY плёнъ мwaвль въ послBдніz дни6, гlетъ гDь. До здЁ сyдъ мwaвль.
47
Але в останні дні поверну полон Моава, — говорить Господь. До цього суд на Моаві.