Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
У той час, — говорить Господь, — викинуть кістки царів Іуди, і кістки князів його, і кістки священиків, і кістки пророків, і кістки жителів Єрусалима із гробів їхніх;
і розкидають їх перед сонцем і місяцем і перед усім воїнством небесним*, яких вони любили і яким служили і слідом яких ходили, яких шукали і яким поклонялися; не приберуть їх і не поховають: вони будуть гноєм на землі.
І будуть смерті віддавати перевагу перед життям усі інші, які залишаться від цього злого племені в усіх місцях, куди Я вижену їх, — говорить Господь Саваоф.
4
И# речeши къ ни6мъ: понeже сі‰ гlетъ гDь: є3дA пaдаzй не востаeтъ, и3ли2 tвращazйсz не њбрати1тсz;
4
І скажи їм: так говорить Господь: хіба, упавши, не встають і, збившись із дороги, не повертаються?
5
Вскyю tврати1шасz лю1діе мои2 сjи во їеrли1мэ tвращeніемъ безстyднымъ и3 ўкрэпи1шасz во произволeніи своeмъ и3 не восхотёша њбрати1тисz;
5
Для чого цей народ, Єрусалим, знаходиться у впертому відступництві? вони міцно тримаються омани і не хочуть навернутися.
6
Внимaйте и3 слyшайте: не тaкw ли возглаг0лютъ: нёсть человёкъ творsй покаsніе њ грэсЁ своeмъ, глаг0лz: что2 сотвори1хъ; И#знем0же бэжaй t течeніz своегw2, ѓки к0нь ўтруждeнъ во ржaніи своeмъ.
6
Я спостерігав і слухав: не говорять вони правди, ніхто не кається у своєму нечесті, ніхто не говорить: «що я зробив?»; кожен повертається на свій шлях, як кінь, який кидається у бій.
7
Е#рwдjа [Въ грeч.: ґсjда.] на небеси2 познA врeмz своE, г0рлица и3 лaстовица сeлнаz, врaбіе сохрани1ша временA вх0дwвъ свои1хъ: лю1діе же мои2 сjи не познaша судeбъ гDнихъ.
7
І лелека під небом знає свої визначені часи, і горлиця, і ластівка, і журавель пильнують час, коли їм прилетіти; а народ Мій не знає визначення Господнього.
Осоромилися мудреці, знітилися і заплутались у сіті: ось, вони відкинули слово Господнє; у чому ж мудрість їхня?
10
Сегw2 рaди дaмъ жєны2 и4хъ и3ны6мъ и3 сeла и4хъ наслёдникwмъ, понeже t мaла дaже до вели1ка вси2 златолю1бію послёдуютъ и3 t прор0ка дaже до свzщeнника вси2 творsтъ лжY,
10
За те дружин їхніх віддам іншим, поля їхні — іншим володарям; тому що всі вони, від малого до великого, віддалися користолюбству; від пророка до священика — усі діють неправдиво.
11
и3 и3сцэлsху сотрє1ніz дщeре людjй мои1хъ, ко безчeстію глаг0люще: ми1ръ, ми1ръ. И# не бЁ ми1ра.
11
І лікують рану дочки́ народу Мого легковажно, говорячи: «мир, мир!», а миру немає.
12
Постыждeни сyть, ћкw гнyсство сотвори1ша и3 постыдёніемъ не постыдёшасz и3 посрами1тисz не вёдэша: сегw2 рaди падyтъ междY пaдающими, во врeмz посэщeніz своегw2 падyтъ, речE гDь.
12
Чи соромляться вони, роблячи мерзоти? ні, вони ніскільки не соромляться і не червоніють. За те упадуть вони між упалими; під час відвідування їх будуть повалені, — говорить Господь.
13
И# соберyтъ плоды2 и4хъ, гlетъ гDь: нёсть гр0зда на лозЁ, и3 не сyть смHкви на смок0вницахъ, и3 ли1ствіе tпад0ша: и3 дaхъ и5мъ, и3 мимоид0ша и4хъ.
13
До кінця обберу їх, — говорить Господь, — не залишиться жодної виноградини на лозі, ні смокви на смоковниці, і лист обпаде, і що Я дав їм, відійде від них.
«Чого ми сидимо? збирайтеся, підемо в укріплені міста, і там загинемо; бо Господь Бог наш призначив нас на загибель і дає нам пити воду з жовчю за те, що ми грішили перед Господом».
Від Дана чутно хропіння коней його, від голосного іржання жеребців його тремтить уся земля; і прийдуть і знищать землю і все, що на ній, місто і тих, що живуть у ньому.
Ось, чую волання дочки народу Мого з далекої країни: хіба немає Господа на Сионі? хіба немає Царя його на ньому? — Навіщо вони спонукали Мене на гнів своїми ідолами, чужоземними, нікчемними?