¹

СE, сі‰ ви1дэ џко моE, и3 слhша ќхо моE,

¹

Ось, усе це бачило око моє, чуло вухо моє і помітило для себе.

²

и3 вёмъ, є3ли6ка и3 вы2 вёсте: и3 не неразyмнэе є4смь вaсъ.

²

Скільки знаєте ви, знаю і я: не нижчий я за вас.

³

Но nбaче и3 ѓзъ ко гDу возглаг0лю, њбличy же пред8 ни1мъ, ѓще восх0щетъ.

³

Але я до Вседержителя хотів би говорити і бажав би змагатися з Богом.

⁴

Вh бо є3стE врaчеве непрaведніи и3 цэли1телє ѕлhхъ вси2,

⁴

А ви плітники неправди; усі ви марні лікарі.

⁵

бyди же вaмъ њнэмёти, и3 сбyдетсz вaмъ въ премyдрость.

⁵

О, якби ви тільки мовчали! це було б поставлено вам за мудрість.

⁶

Слhшите же њбличeніе ќстъ мои1хъ, судy же ўстeнъ мои1хъ вонми1те.

⁶

Вислухайте ж міркування мої і вникніть у заперечення вуст моїх.

⁷

Не пред8 бGомъ ли глаг0лете и3 пред8 ни1мъ вэщaете лeсть;

⁷

Чи належало вам заради Бога говорити неправду і для Нього говорити лжу?

⁸

и3ли2 ўклонитeсz, вh же сaми судіи6 бyдите.

⁸

Чи належало вам бути упередженими до Нього і за Бога так сперечатися?

⁹

Добр0 бо, ѓще и3зслёдитъ вaсъ: ѓще бо вси2 творsщіи приложитeсz къ немY, nбaче њбличи1тъ вы2.

⁹

Чи добре буде, коли Він випробує вас? Чи обманете Його, як обманюють людину?

¹⁰

Ѓще же и3 тaй ли1цамъ ўдивитeсz,

¹⁰

Суворо покарає Він вас, хоч ви і приховано лицемірите.

¹¹

не движeніе ли є3гw2 смzтeтъ вaсъ, боsзнь же t негw2 нападeтъ на вы2;

¹¹

Невже велич Його не страшить вас, і страх Його не нападає на вас?

¹²

Tи1детъ же величaніе вaше рaвнw пeпелу, тёло же брeнно.

¹²

Нагадування ваші подібні до попелу; опори ваші — оплоти глиняні.

¹³

Ўмолчи1те, да возглаг0лю и3 почjю t гнёва.

¹³

Замовкніть переді мною, і я буду говорити, що не осягло б мене.

¹⁴

Взeмлz плHти мо‰ зубaми, дyшу же мою2 положY въ руцЁ моeй.

¹⁴

Для чого мені терзати тіло моє зубами моїми і душу мою вкладати в руку мою?

¹⁵

Ѓще мS ўбіeтъ си1льный, понeже и3 начA, nбaче возглаг0лю и3 њбличY пред8 ни1мъ:

¹⁵

Ось, Він убиває мене, але я буду сподіватися; я бажав би тільки відстояти путі мої перед лицем Його!

¹⁶

и3 сіE ми2 сбyдетсz во спасeніе: не вни1детъ бо пред8 ни1мъ лeсть.

¹⁶

І це вже на виправдання мені, тому що лицемір не піде перед лице Його!

¹⁷

Послyшайте, послyшайте глагHлъ мои1хъ: возвэщy бо вaмъ слhшащымъ.

¹⁷

Вислухайте уважно слово моє і пояснення моє вухами вашими.

¹⁸

СE, ѓзъ бли1з8 є4смь судA моегw2, вёмъ ѓзъ, ћкw прaведенъ kвлю1сz.

¹⁸

Ось, я завів судову справу: знаю, що буду правий.

¹⁹

Кт0 бо є4сть судsйсz со мн0ю, да нн7э ўмолчY и3 и3зчeзну;

¹⁹

Хто у змозі заперечити мені? Бо я скоро замовкну і спущу дух.

²⁰

Дв0е же ми2 сотвори1ши, тогдA t лицA твоегw2 не скрhюсz:

²⁰

Двох тільки речей не роби зі мною, і тоді я не буду ховатися від лиця Твого:

²¹

рyку t менє2 tими2, стрaхъ же тв0й да не ўжасaетъ мS:

²¹

відніми від мене руку Твою, і жах Твій нехай не потрясає мене.

²²

посeмъ призовeши, ѓзъ же тS послyшаю, и3ли2 возглаг0леши, ѓзъ же ти2 дaмъ tвётъ.

²²

Тоді клич, і я буду відповідати, або буду говорити я, а Ти відповідай мені.

²³

Коли1цы сyть грэси2 мои2 и3 беззакHніz мо‰; научи2 мS, к†z сyть;

²³

Скільки в мене пороків і гріхів? покажи мені беззаконня моє і гріх мій.

²⁴

Почто2 крhешисz t менє2; мни1ши же мS проти1вна сyща тебЁ;

²⁴

Для чого ховаєш лице Твоє і вважаєш мене ворогом Твоїм?

²⁵

И#ли2 ћкw ли1стъ дви1жимь вётромъ ўбои1шисz; и3ли2 ћкw сёну носи1му вётромъ противлsешимисz;

²⁵

Чи не зірваний листок Ти розтрощуєш і чи не суху соломину переслідуєш?

²⁶

Ћкw написaлъ є3си2 на мS ѕл†z, њбложи1лъ же ми2 є3си2 ю4нwстныz грэхи2:

²⁶

Бо Ти пишеш на мене гірке і ставиш у провину мені гріхи юности моєї,

²⁷

положи1лъ же є3си2 н0гу мою2 въ возбранeніе: сохрани1лъ же є3си2 дэлA мо‰ вс‰: въ корє1ніz же н0гъ мои1хъ пришeлъ є3си2:

²⁷

і ставиш у колоду ноги мої і підстерігаєш усі шляхи мої, — женешся слідами ніг моїх.

²⁸

и5же њбетшaютъ ћкоже мёхъ, и3ли2 ћкоже ри1за м0ліемъ и3з8zдeна.

²⁸

А він, як гниле, розпадається, як одяг, з’їдений міллю.