¹

Tвэщaвъ же јwвъ, речE:

¹

І відповів Іов і сказав:

²

комY прилэжи1ши, и3ли2 комY х0щеши помогaти; не семy ли, є3мyже мн0га крёпость и3 є3мyже мhшца крэпкA є4сть;

²

як ти допоміг безсилому, підтримав силу немічного!

³

КомY совётъ дaлъ є3си2; не є3мyже ли всS премyдрость; Кого2 поженeши; не є3мyже ли превeліz си1ла;

³

Яку пораду подав ти немудрому і як у всій повноті пояснив справу!

⁴

КомY возвэсти1лъ є3си2 глаг0лы; дыхaніе же чіe є3сть и3сходsщее и3з8 тебє2;

⁴

Кому ти говорив ці слова, і чий дух виходив з тебе?

⁵

Е#дA и3споли1ни родsтсz под8 вод0ю и3 сосёдми є3S;

⁵

Рефаїми тремтять під водами, і ті, що живуть у них.

⁶

Нaгъ ѓдъ пред8 ни1мъ, и3 нёсть покрывaла пaгубэ.

⁶

Пекло оголене перед Ним, і немає покривала Аваддону.

⁷

Простирazй сёверъ ни на чeмже, повёшаzй зeмлю ни начeмже,

⁷

Він розпростер північ над порожнечою, повісив землю ні на чому.

⁸

свzзyzй в0ду на w4блацэхъ свои1хъ, и3 не раст0ржесz w4блакъ под8 нeю:

⁸

Він тримає води в хмарах Своїх, і хмара не розпадається під ними.

⁹

держaй лицE прест0ла, простирaz над8 ни1мъ w4блакъ св0й:

⁹

Він поставив престіл Свій, розпростер над ним хмару Свою.

¹⁰

повелёніе њкружи2 на лицE воды2 дaже до скончaніz свёта со тм0ю.

¹⁰

Межу провів над поверхнею води, до кордонів світла з темрявою.

¹¹

Столпи2 небeсніи простр0шасz и3 ўжас0шасz t запрещeніz є3гw2.

¹¹

Стовпи небес тремтять і жахаються від грози Його.

¹²

Крёпостію ўкроти2 м0ре, и3 хи1тростію є3гw2 низложeнъ бhсть ки1тъ:

¹²

Силою Своєю хвилює море і розумом Своїм уражає його гордощі.

¹³

верєи1 же небє1сныz ўбоsшасz є3гw2: повелёніемъ же ўмертви2 ѕмjа tстyпника.

¹³

Від духу Його — велич неба; рука Його утворила швидкого скорпіона.

¹⁴

СE, сі‰ ч†сти пути2 є3гw2: и3 њ кaпли сл0ва ўслhшимъ въ нeмъ: си1лу же гр0ма є3гw2 кто2 ўвёда, когдA сотвори1тъ;

¹⁴

Ось, це частини путі Його; і як мало ми чули про Нього! А грім могутности Його хто може зрозуміти?