Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сі‰ гlахъ вaмъ, да не соблазни1тесz.
1
Ταῦτα λελάληκα ὑμῖν, ἵνα μὴ σκανδαλισθῆτε.
2
T с0нмищъ и3жденyтъ вы2: (За? н7G.) но пріи1детъ чaсъ, да всsкъ, и4же ўбіeтъ вы2, возмни1тсz слyжбу приноси1ти бGу:
2
Ἀποσυναγώγους ποιήσουσιν ὑμᾶς· ἀλλ’ ἔρχεται ὥρα, ἵνα πᾶς ὁ ἀποκτείνας ὑμᾶς δόξῃ λατρείαν προσφέρειν τῷ θεῷ.
3
и3 сі‰ сотворsтъ, ћкw не познaша nц7A, ни менє2.
3
Καὶ ταῦτα ποιήσουσιν, ὅτι οὐκ ἔγνωσαν τὸν πατέρα οὐδὲ ἐμέ.
4
Но сі‰ гlахъ вaмъ, да, є3гдA пріи1детъ чaсъ, воспомsнете сі‰, ћкw ѓзъ рёхъ вaмъ: си1хъ же вaмъ и3спeрва не рёхъ, ћкw съ вaми бёхъ.
4
Ἀλλὰ ταῦτα λελάληκα ὑμῖν, ἵνα ὅταν ἔλθῃ ἡ ὥρα, μνημονεύητε αὐτῶν, ὅτι ἐγὼ εἶπον ὑμῖν. Ταῦτα δὲ ὑμῖν ἐξ ἀρχῆς οὐκ εἶπον, ὅτι μεθ’ ὑμῶν ἤμην.
5
Нн7э же и3дY къ послaвшему мS, и3 никт0же t вaсъ вопрошaетъ менE: кaмw и4деши;
5
Νῦν δὲ ὑπάγω πρὸς τὸν πέμψαντά με, καὶ οὐδεὶς ἐξ ὑμῶν ἐρωτᾷ με, Ποῦ ὑπάγεις;
6
Но ћкw сі‰ гlахъ вaмъ, ск0рби и3сп0лнихъ сердцA в†ша.
6
Ἀλλ’ ὅτι ταῦτα λελάληκα ὑμῖν, ἡ λύπη πεπλήρωκεν ὑμῶν τὴν καρδίαν.
7
Но ѓзъ и4стину вaмъ гlю: ќне є4сть вaмъ, да ѓзъ и3дY: ѓще бо не и3дY ѓзъ; ўтёшитель не пріи1детъ къ вaмъ: ѓще (ли) же и3дY, послю2 є3го2 къ вaмъ,
7
Ἀλλ’ ἐγὼ τὴν ἀλήθειαν λέγω ὑμῖν· συμφέρει ὑμῖν ἵνα ἐγὼ ἀπέλθω· ἐὰν γὰρ ἐγὼ μὴ ἀπέλθω, ὁ παράκλητος οὐκ ἐλεύσεται πρὸς ὑμᾶς· ἐὰν δὲ πορευθῶ, πέμψω αὐτὸν πρὸς ὑμᾶς.
8
и3 пришeдъ џнъ њбличи1тъ мjръ њ грэсЁ и3 њ прaвдэ и3 њ судЁ:
8
Καὶ ἐλθὼν ἐκεῖνος ἐλέγξει τὸν κόσμον περὶ ἁμαρτίας καὶ περὶ δικαιοσύνης καὶ περὶ κρίσεως·
9
њ грэсЁ ќбw, ћкw не вёруютъ въ мS:
9
περὶ ἁμαρτίας μέν, ὅτι οὐ πιστεύουσιν εἰς ἐμέ·
10
њ прaвдэ же, ћкw ко nц7Y моемY и3дY, и3 ктомY не ви1дите менє2:
10
περὶ δικαιοσύνης δέ, ὅτι πρὸς τὸν πατέρα μου ὑπάγω, καὶ οὐκέτι θεωρεῖτέ με·
11
њ судё же, ћкw кнsзь мjра сегw2 њсуждeнъ бhсть.
11
περὶ δὲ κρίσεως, ὅτι ὁ ἄρχων τοῦ κόσμου τούτου κέκριται.
12
Е#щE мн0гw и4мамъ гlати вaмъ, но не м0жете носи1ти нн7э:
12
Ἔτι πολλὰ ἔχω λέγειν ὑμῖν, ἀλλ’ οὐ δύνασθε βαστάζειν ἄρτι.
13
є3гдa же пріи1детъ џнъ, д¦ъ и4стины, настaвитъ вы2 на всsку и4стину: не t себє1 бо гlати и4мать, но є3ли6ка ѓще ўслhшитъ, гlати и4мать, и3 грzд{щаz возвэсти1тъ вaмъ:
13
Ὅταν δὲ ἔλθῃ ἐκεῖνος, τὸ πνεῦμα τῆς ἀληθείας, ὁδηγήσει ὑμᾶς εἰς πᾶσαν τὴν ἀλήθειαν· οὐ γὰρ λαλήσει ἀφ’ ἑαυτοῦ, ἀλλ’ ὅσα ἂν ἀκούσῃ λαλήσει, καὶ τὰ ἐρχόμενα ἀναγγελεῖ ὑμῖν.
14
џнъ мS прослaвитъ, ћкw t моегw2 пріи1метъ и3 возвэсти1тъ вaмъ.
14
Ἐκεῖνος ἐμὲ δοξάσει, ὅτι ἐκ τοῦ ἐμοῦ λήψεται, καὶ ἀναγγελεῖ ὑμῖν.
15
(За? н7д7.) Вс‰, є3ли6ка и4мать nц7ъ, мо‰ сyть: сегw2 рaди рёхъ, ћкw t моегw2 пріи1метъ и3 возвэсти1тъ вaмъ.
15
Πάντα ὅσα ἔχει ὁ πατὴρ ἐμά ἐστιν· διὰ τοῦτο εἶπον, ὅτι ἐκ τοῦ ἐμοῦ λαμβάνει, καὶ ἀναγγελεῖ ὑμῖν.
16
Вмaлэ, и3 (ктомY) не ви1дите менє2: и3 пaки вмaлэ, и3 ќзрите мS, ћкw и3дY ко nц7Y.
16
Μικρὸν καὶ οὐ θεωρεῖτέ με, καὶ πάλιν μικρὸν καὶ ὄψεσθέ με, ὅτι ὑπάγω πρὸς τὸν πατέρα.
17
Рёша же t ўчн7къ є3гw2 къ себЁ: что2 є4сть сіE, є4же гlетъ нaмъ: вмaлэ, и3 не ви1дите менє2: и3 пaки вмaлэ, и3 ќзрите мS: и3: ћкw ѓзъ и3дY ко nц7Y;
17
Εἶπον οὖν ἐκ τῶν μαθητῶν αὐτοῦ πρὸς ἀλλήλους, Τί ἐστιν τοῦτο ὃ λέγει ἡμῖν, Μικρὸν καὶ οὐ θεωρεῖτέ με, καὶ πάλιν μικρὸν καὶ ὄψεσθέ με; Καὶ ὅτι Ἐγὼ ὑπάγω πρὸς τὸν πατέρα;
18
Глаг0лаху u5бо: что2 сіE є4сть, є4же гlетъ: вмaлэ, не вёмы, что2 гlетъ.
18
Ἔλεγον οὖν, Τοῦτο τί ἐστιν ὃ λέγει, τὸ μικρόν; Οὐκ οἴδαμεν τί λαλεῖ.
19
Разумё же ї}съ, ћкw хотsху є3го2 вопрошaти, и3 речE и5мъ: њ сeмъ ли стzзaетесz междY соб0ю, ћкw рёхъ: вмaлэ, и3 не ви1дите менє2: и3 пaки вмaлэ, и3 ќзрите мS;
19
Ἔγνω οὖν ὁ Ἰησοῦς ὅτι ἤθελον αὐτὸν ἐρωτᾷν, καὶ εἶπεν αὐτοῖς, Περὶ τούτου ζητεῖτε μετ’ ἀλλήλων, ὅτι εἶπον, Μικρὸν καὶ οὐ θεωρεῖτέ με, καὶ πάλιν μικρὸν καὶ ὄψεσθέ με;
20
ґми1нь, ґми1нь гlю вaмъ, ћкw восплaчетесz и3 возрыдaете вы2, ґ мjръ возрaдуетсz: вh же печaльни бyдете, но печaль вaша въ рaдость бyдетъ:
20
Ἀμὴν ἀμὴν λέγω ὑμῖν ὅτι κλαύσετε καὶ θρηνήσετε ὑμεῖς, ὁ δὲ κόσμος χαρήσεται· ὑμεῖς δὲ λυπηθήσεσθε, ἀλλ’ ἡ λύπη ὑμῶν εἰς χαρὰν γενήσεται.
21
женA є3гдA раждaетъ, ск0рбь и4мать, ћкw пріи1де г0дъ є3S: є3гдa же роди1тъ nтрочA, ктомY не п0мнитъ ск0рби за рaдость, ћкw роди1сz человёкъ въ мjръ:
21
Ἡ γυνὴ ὅταν τίκτῃ λύπην ἔχει, ὅτι ἦλθεν ἡ ὥρα αὐτῆς· ὅταν δὲ γεννήσῃ τὸ παιδίον, οὐκέτι μνημονεύει τῆς θλίψεως, διὰ τὴν χαρὰν ὅτι ἐγεννήθη ἄνθρωπος εἰς τὸν κόσμον.
22
и3 вh же печaль и4мате ќбw нн7э: пaки же ўзрю1 вы, и3 возрaдуетсz сeрдце вaше, и3 рaдости вaшеz никт0же в0зметъ t вaсъ:
22
Καὶ ὑμεῖς οὖν λύπην μὲν νῦν ἔχετε· πάλιν δὲ ὄψομαι ὑμᾶς, καὶ χαρήσεται ὑμῶν ἡ καρδία, καὶ τὴν χαρὰν ὑμῶν οὐδεὶς αἴρει ἀφ’ ὑμῶν.
23
и3 въ т0й дeнь менE не воспр0сите ничесHже. (За? н7е7.) Ґми1нь, ґми1нь гlю вaмъ, ћкw є3ли6ка ѓще (чесw2) пр0сите t nц7A во и4мz моE, дaстъ вaмъ:
23
Καὶ ἐν ἐκείνῃ τῇ ἡμέρᾳ ἐμὲ οὐκ ἐρωτήσετε οὐδέν. Ἀμὴν ἀμὴν λέγω ὑμῖν ὅτι ὅσα ἂν αἰτήσητε τὸν πατέρα ἐν τῷ ὀνόματί μου, δώσει ὑμῖν.
24
досeлэ не проси1сте ничесHже во и4мz моE: проси1те, и3 пріи1мете, да рaдость вaша и3сп0лнена бyдетъ.
24
Ἕως ἄρτι οὐκ ᾐτήσατε οὐδὲν ἐν τῷ ὀνόματί μου· αἰτεῖτε, καὶ λήψεσθε, ἵνα ἡ χαρὰ ὑμῶν ᾖ πεπληρωμένη.
25
Сі‰ въ при1тчахъ гlахъ вaмъ: но пріи1детъ чaсъ, є3гдA ктомY въ при1тчахъ не гlю вaмъ, но ћвэ њ nц7Ё возвэщY вaмъ.
25
Ταῦτα ἐν παροιμίαις λελάληκα ὑμῖν· ἀλλ’ ἔρχεται ὥρα ὅτε οὐκέτι ἐν παροιμίαις λαλήσω ὑμῖν, ἀλλὰ παρρησίᾳ περὶ τοῦ πατρὸς ἀναγγελῶ ὑμῖν.
26
Въ т0й дeнь во и4мz моE воспр0сите, и3 не гlю вaмъ, ћкw ѓзъ ўмолю2 nц7A њ вaсъ:
26
Ἐν ἐκείνῃ τῇ ἡμέρᾳ ἐν τῷ ὀνόματί μου αἰτήσεσθε· καὶ οὐ λέγω ὑμῖν ὅτι ἐγὼ ἐρωτήσω τὸν πατέρα περὶ ὑμῶν·
27
сaмъ бо nц7ъ лю1битъ вы2, ћкw вы2 менE возлюби1сте и3 вёровасте, ћкw ѓзъ t бGа и3зыд0хъ.
27
αὐτὸς γὰρ ὁ πατὴρ φιλεῖ ὑμᾶς, ὅτι ὑμεῖς ἐμὲ πεφιλήκατε, καὶ πεπιστεύκατε ὅτι ἐγὼ παρὰ τοῦ θεοῦ ἐξῆλθον.
28
И#зыд0хъ t nц7A, и3 пріид0хъ въ мjръ: (и3) пaки њставлsю мjръ, и3 и3дY ко nц7Y.
28
Ἐξῆλθον παρὰ τοῦ πατρός, καὶ ἐλήλυθα εἰς τὸν κόσμον· πάλιν ἀφίημι τὸν κόσμον, καὶ πορεύομαι πρὸς τὸν πατέρα.
29
Глаг0лаша є3мY ўчн7цы2 є3гw2: сE, нн7э не њбинyzсz гlеши, ґ при1тчи ни коеsже не гlеши:
29
Λέγουσιν αὐτῷ οἱ μαθηταὶ αὐτοῦ, Ἴδε, νῦν παρρησίᾳ λαλεῖς, καὶ παροιμίαν οὐδεμίαν λέγεις.
30
нн7э вёмы, ћкw вёси вс‰ и3 не трeбуеши, да кто2 тS вопрошaетъ: њ сeмъ вёруемъ, ћкw t бGа и3зшeлъ є3си2.
30
Νῦν οἴδαμεν ὅτι οἶδας πάντα, καὶ οὐ χρείαν ἔχεις ἵνα τίς σε ἐρωτᾷ· ἐν τούτῳ πιστεύομεν ὅτι ἀπὸ θεοῦ ἐξῆλθες.
31
TвэщA и5мъ ї}съ: нн7э ли вёруете;
31
Ἀπεκρίθη αὐτοῖς ὁ Ἰησοῦς, Ἄρτι πιστεύετε;
32
сE, грzдeтъ чaсъ, и3 нн7э пріи1де, да разhдетесz кjйждо во сво‰ и3 менE є3ди1наго њстaвите: и3 нёсмь є3ди1нъ, ћкw nц7ъ со мн0ю є4сть:
32
Ἰδού, ἔρχεται ὥρα καὶ νῦν ἐλήλυθεν, ἵνα σκορπισθῆτε ἕκαστος εἰς τὰ ἴδια, καὶ ἐμὲ μόνον ἀφῆτε· καὶ οὐκ εἰμὶ μόνος, ὅτι ὁ πατὴρ μετ’ ἐμοῦ ἐστιν.
33
сі‰ гlахъ вaмъ, да во мнЁ ми1ръ и4мате: въ мjрэ ск0рбни бyдете: но дерзaйте, (ћкw) ѓзъ побэди1хъ мjръ.
33
Ταῦτα λελάληκα ὑμῖν, ἵνα ἐν ἐμοὶ εἰρήνην ἔχητε. Ἐν τῷ κόσμῳ θλίψιν ἔχετε· ἀλλὰ θαρσεῖτε, ἐγὼ νενίκηκα τὸν κόσμον.