Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(За? }.) Бё же человёкъ t фарісє1й, нікоди1мъ и4мz є3мY, кнsзь жид0вскій:
1
Був же чоловік з фарисеїв на ім’я Никодим, начальник юдейський.
2
сeй пріи1де ко ї}су н0щію, и3 речE є3мY: раввJ, вёмъ, ћкw t бGа пришeлъ є3си2 ўч™ль: никт0же бо м0жетъ знaменій си1хъ твори1ти, ±же ты2 твори1ши, ѓще не бyдетъ бGъ съ ни1мъ.
2
Він уночі прийшов до Ісуса і сказав Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо ніхто не може таких чудес творити, які Ти твориш, якби Бог не був з ним.
3
TвэщA ї}съ и3 речE є3мY: ґми1нь, ґми1нь глаг0лю тебЁ: ѓще кто2 не роди1тсz свhше, не м0жетъ ви1дэти цrтвіz б9іz.
3
Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого.
4
Глаг0ла къ немY нікоди1мъ: кaкw м0жетъ человёкъ роди1тисz стaръ сhй; є3дA м0жетъ втор0е вни1ти во ўтр0бу мaтере своеS и3 роди1тисz;
4
Никодим говорить Йому: як може людина народитися, будучи старою? Хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися?
5
TвэщA ї}съ: ґми1нь, ґми1нь гlю тебЁ: ѓще кто2 не роди1тсz вод0ю и3 д¦омъ, не м0жетъ вни1ти во цrтвіе б9іе:
5
Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже.
6
рождeнное t пл0ти пл0ть є4сть, и3 рождeнное t д¦а дyхъ є4сть.
6
Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
7
Не диви1сz, ћкw рёхъ ти2: подобaетъ вaмъ роди1тисz свhше.
7
Не дивуйся тому, що Я сказав тобі; треба вам народитися звище.
8
Дyхъ, и3дёже х0щетъ, дhшетъ, и3 глaсъ є3гw2 слhшиши, но не вёси, tкyду прих0дитъ и3 кaмw и4детъ: тaкw є4сть всsкъ (человёкъ) рождeнный t д¦а.
8
Дух дише де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа.
9
TвэщA нікоди1мъ и3 речE є3мY: кaкw м0гутъ сі‰ бhти;
9
Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути?
10
TвэщA ї}съ и3 речE є3мY: ты2 є3си2 ўчи1тель ї}левъ, и3 си1хъ ли не вёси;
10
Ісус відповів йому і сказав: ти — учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш?
11
Ґми1нь, ґми1нь глаг0лю тебЁ, ћкw, є4же вёмы, глаг0лемъ, и3, є4же ви1дэхомъ, свидётелствуемъ, и3 свидётелства нaшегw не пріeмлете:
11
Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте.
12
ѓще земн†z рек0хъ вaмъ, и3 не вёруете: кaкw, ѓще рекY вaмъ нбcнаz, ўвёруете;
12
Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне?
13
(За? f7.) И# никт0же взhде на нб7о, т0кмw сшeдый съ нб7сE сн7ъ чlвёческій, сhй на нб7си2:
13
Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах.
14
и3 ћкоже мwmсeй вознесE ѕмію2 въ пустhни, тaкw подобaетъ вознести1сz сн7у чlвёческому,
14
І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському,
15
да всsкъ вёруzй въ џнь не поги1бнетъ, но и4мать жив0тъ вёчный.
15
щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне.
16
(За? ‹.) Тaкw бо возлюби2 бGъ мjръ, ћкw и3 сн7а своего2 є3динор0днаго дaлъ є4сть, да всsкъ вёруzй въ џнь не поги1бнетъ, но и4мать жив0тъ вёчный.
16
Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
17
Не послa бо бGъ сн7а своего2 въ мjръ, да сyдитъ мjрови, но да спасeтсz и4мъ мjръ.
17
Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього.
18
Вёруzй въ џнь не бyдетъ [нёсть] њсуждeнъ: ґ не вёруzй ўжE њсуждeнъ є4сть, ћкw не вёрова во и4мz є3динор0днагw сн7а б9іz.
18
Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого.
19
Сeй же є4сть сyдъ, ћкw свётъ пріи1де въ мjръ, и3 возлюби1ша человёцы пaче тмY, нeже свётъ: бёша бо и4хъ дэлA ѕл†.
19
Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі;
20
Всsкъ бо дёлаzй ѕл†z ненави1дитъ свёта и3 не прих0дитъ къ свёту, да не њбличaтсz дэлA є3гw2, ћкw лук†ва сyть:
20
бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі.
21
творsй же и4стину грzдeтъ къ свёту, да ћвzтсz дэлA є3гw2, ћкw њ бз7э сyть содёлана.
21
А хто чинить правду, йде до світла, щоб відкрилися діла його, бо вони чинилися в Бозі.
22
(За? №‹.) По си1хъ (же) пріи1де ї}съ и3 ўчн7цы2 є3гw2 въ жид0вскую зeмлю: и3 тY живsше съ ни1ми, и3 кRщaше.
22
Після цього прийшов Ісус з учениками Своїми в Юдейську землю, і там жив з ними і хрестив.
23
Бё же їwaннъ крестS во є3нHнэ бли1з8 салjма, ћкw в0ды мнHги бsху тY: и3 прихождaху и3 крещaхусz:
23
Іоан же хрестив в Еноні, поблизу Салима, бо там було багато води; і приходили туди, і хрестилися,
24
не u5 бо бЁ всаждeнъ въ темни1цу їwaннъ.
24
бо Іоан ще не був посаджений до в’язниці.
25
Бhсть же стzзaніе t ўчени6къ їwaнновыхъ со їудє1и њ њчищeніи:
25
Тоді виникла суперечка учнів Іоанових з юдеями про очищення.
26
и3 пріид0ша ко їwaнну, и3 рек0ша є3мY: раввJ, и4же бЁ съ тоб0ю њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна, є3мyже ты2 свидётелствовалъ є3си2, сE сeй кRщaетъ, и3 вси2 грzдyтъ къ немY.
26
І прийшли до Іоана і сказали йому: учителю! Той, Який був з тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього.
27
TвэщA їwaннъ и3 речE: не м0жетъ человёкъ пріимaти ничесHже, ѓще не бyдетъ дано2 є3мY съ нб7сE.
27
Іоан сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба.
28
Вы2 сaми мнЁ свидётелствуете, ћкw рёхъ: нёсмь ѓзъ хrт0съ, но ћкw п0сланъ є4смь пред8 ни1мъ.
28
Ви самі мені свідчите про те, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним.
29
И#мёzй невёсту жени1хъ є4сть: ґ дрyгъ жених0въ, стоS и3 послyшаz є3гw2, рaдостію рaдуетсz за глaсъ жених0въ: сіS u5бо рaдость моS и3сп0лнисz:
29
Хто має наречену, той жених, а друг жениха, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос жениха. Отже, ця радість моя сповнилася.
30
џному подобaетъ расти2, мнё же мaлитисz.
30
Йому належить рости, а мені умалятися.
31
Грzдhй свhше над8 всёми є4сть: сhй t земли2, t земли2 є4сть, и3 t земли2 глаг0летъ: грzдhй съ нб7сE над8 всёми є4сть:
31
Хто приходить згори, Той над усіма є, хто від землі — земний є і по-земному говорить. Хто з неба йде, Той над усіма є.
32
и3 є4же ви1дэ и3 слhша, сіE свидётелствуетъ: и3 свидётелства є3гw2 никт0же пріeмлетъ.
32
І що Він бачив і чув, про те й свідчить; і свідчення Його ніхто не приймає.
33
Пріeмый є3гw2 свидётелство вёрова [ўтверди2] ћкw бGъ и4стиненъ є4сть.
33
Хто прийняв Його свідчення, той ствердив, що Бог є істинний.
34
Е#г0же бо послA бGъ, гlг0лы б9іz гlетъ: не въ мёру бо бGъ даeтъ д¦а.
34
Бо Той, Кого послав Бог, говорить слова Божі; бо без міри дає Бог Духа.
35
Nц7ъ (бо) лю1битъ сн7а, и3 вс‰ дадE въ рyцэ є3гw2.
35
Отець любить Сина і все дав у руки Йому.
36
Вёруzй въ сн7а и4мать жив0тъ вёчный: ґ и4же не вёруетъ въ сн7а, не ќзритъ животA, но гнёвъ б9ій пребывaетъ на нeмъ.
36
Хто вірує в Сина, має життя вічне, а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий перебуває на ньому.