Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Е#гдA u5бо разумЁ ї}съ, ћкw ўслhшаша фарісeє, ћкw ї}съ мн0жайшыz ўчн7ки2 твори1тъ и3 кRщaетъ, нeже їwaннъ:
1
Коли ж Ісус довідався про почуте фарисеями, що Ісус більше збирає учеників і хрестить, ніж Іоан, —
2
ї}съ же сaмъ не кRщaше, но ўчн7цы2 є3гw2:
2
хоч Ісус Сам не хрестив, а ученики Його, —
3
њстaви їудeю, и3 и4де пaки въ галілeю.
3
то залишив Юдею і знову пішов до Галилеї.
4
Подобaше же є3мY проити2 сквозЁ самарjю.
4
Належало ж Йому проходити через Самарію.
5
(За? в7‹.) Пріи1де u5бо во грaдъ самарjйскій, глаг0лемый сіхaрь, бли1з8 вeси, ю4же дадE їaкwвъ їHсифу сhну своемY:
5
Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сихар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.
6
бё же тY и3ст0чникъ їaкwвль. Ї}съ же ўтрyждсz t пути2, сэдsше тaкw на и3ст0чницэ: бё (же) ћкw чaсъ шестhй.
6
Була там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці, а було близько шостої години.
7
Пріи1де женA t самарjи почерпaти в0ду. Гlа є4й ї}съ: дaждь ми2 пи1ти.
7
Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус говорить їй: дай Мені напитися.
8
Ўчн7цh бо є3гw2 tшли2 бsху во грaдъ, да брaшно кyпzтъ.
8
Бо ученики Його пішли до міста, щоб купити їжі.
9
Глаг0ла є3мY женA самарzнhнz: кaкw ты2 жидови1нъ сhй t менє2 пи1ти пр0сиши, жены2 самарzнhни сyщіz, не прикасaютбосz жи1дове самарsнwмъ.
9
Жінка-самарянка каже Йому: як Ти, будучи юдеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже юдеї не знаються з самарянами.
10
TвэщA ї}съ и3 речE є4й: ѓще бы вёдала є3си2 дaръ б9ій, и3 кто2 є4сть гlzй ти2: дaждь ми2 пи1ти: тh бы проси1ла ў негw2, и3 дaлъ бы ти2 в0ду жи1ву.
10
Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитися, — то ти попросила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
11
Глаг0ла є3мY женA: г0споди, ни почерпaла и3мaши, и3 студенeцъ є4сть глуб0къ: tкyду u5бо и3мaши в0ду жи1ву,
11
Говорить Йому жінка: Господи! Тобі і зачерпнути нема чим, а криниця глибока; звідки ж Ти маєш воду живу?
12
є3дA ты2 б0ліи є3си2 nтцA нaшегw їaкwва, и4же дадE нaмъ студенeцъ сeй, и3 т0й и3з8 негw2 пи1тъ, и3 сhнове є3гw2, и3 ск0ти є3гw2;
12
Невже Ти більший за отця нашого Якова, який дав нам криницю оцю і сам з неї пив, і діти його, і худоба його?
13
TвэщA ї}съ и3 речE є4й: всsкъ піsй t воды2 сеS вжaждетсz пaки:
13
Ісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову буде спраглим.
14
ґ и4же піeтъ t воды2, ю4же ѓзъ дaмъ є3мY, не вжaждетсz во вёки: но водA, ю4же (ѓзъ) дaмъ є3мY, бyдетъ въ нeмъ и3ст0чникъ воды2 текyщіz въ жив0тъ вёчный.
14
А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
15
Глаг0ла къ немY женA: г0споди, дaждь ми2 сію2 в0ду, да ни жaжду, ни прихождY сёмw почерпaти.
15
Говорить Йому жінка: Господи, дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати.
16
Гlа є4й ї}съ: и3ди2, пригласи2 мyжа твоего2 и3 пріиди2 сёмw.
16
Ісус говорить їй: іди поклич чоловіка свого і приходь сюди.
17
TвэщA женA и3 речE (є3мY): не и4мамъ мyжа. Гlа є4й ї}съ: д0брэ реклA є3си2, ћкw мyжа не и4мамъ:
17
Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Ісус: правду сказала, що чоловіка не маєш,
18
пsть бо мужeй и3мёла є3си2, и3 нн7э, є3г0же и4маши, нёсть ти2 мyжъ: сE вои1стинну реклA є3си2.
18
бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти правду сказала.
19
Глаг0ла є3мY женA: гDи, ви1жу, ћкw прbр0къ є3си2 ты2:
19
Жінка говорить Йому: Господи, бачу, що Ти пророк.
20
nтцы2 нaши въ горЁ сeй поклони1шасz: и3 вы2 глаг0лете, ћкw во їеrли1мэхъ є4сть мёсто, и4дэже клaнzтисz подобaетъ.
20
Батьки наші поклонялися на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Єрусалимі.
21
Гlа є4й ї}съ: жeно, вёру ми2 и3ми2, ћкw грzдeтъ чaсъ, є3гдA ни въ горЁ сeй, ни во їеrли1мэхъ покл0нитесz nц7Y:
21
Ісус говорить їй: жінко, повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві, і не на цій горі, і не в Єрусалимі.
22
вы2 клaнzетесz, є3гHже не вёсте: мы2 клaнzемсz, є3г0же вёмы, ћкw спcніе t їудє1и є4сть:
22
Ви кланяєтеся тому, чого не знаєте, а ми кланяємося тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
23
но грzдeтъ чaсъ, и3 нн7э є4сть, є3гдA и4стинніи поклHнницы покл0нzтсz nц7Y дyхомъ и3 и4стиною: и4бо nц7ъ таковhхъ и4щетъ покланsющихсz є3мY:
23
Але прийде час, і нині вже є, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною, бо таких поклонників шукає Отець Собі.
24
д¦ъ (є4сть) бGъ: и3 и4же клaнzетсz є3мY, дyхомъ и3 и4стиною дост0итъ клaнzтисz.
24
Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною.
25
Глаг0ла є3мY женA: вёмъ, ћкw мессjа пріи1детъ, глаг0лемый хrт0съ: є3гдA т0й пріи1детъ, возвэсти1тъ нaмъ вс‰.
25
Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе.
26
Гlа є4й ї}съ: ѓзъ є4смь, гlzй съ тоб0ю.
26
Ісус сказав їй: це Я, Який розмовляю з тобою.
27
И# тогдA пріид0ша ўчн7цы2 є3гw2 и3 чудsхусz, ћкw съ жeною гlаше: nбaче никт0же речE: чесw2 и4щеши; и3ли2: что2 гlеши съ нeю;
27
В цей час прийшли ученики Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? Або: про що говориш з нею?
28
Њстaви же водон0съ св0й женA, и3 и4де во грaдъ, и3 глаг0ла человёкwмъ:
28
Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям:
29
пріиди1те (и3) ви1дите чlвёка, и4же речe ми вс‰, є3ли6ка сотвори1хъ: є3дA т0й є4сть хrт0съ;
29
ідіть, побачите Чоловіка, Який сказав мені про все, що я зробила; чи не Він Христос?
30
И#зыд0ша же и3з8 грaда, и3 грzдsху къ немY.
30
Вони вийшли з міста і пішли до Нього.
31
Междy же си1мъ молsху є3го2 ўчн7цы2 (є3гw2), глаг0люще: раввJ, ћждь.
31
Тим часом ученики просили Його, кажучи: Учителю, їж.
32
Џнъ же речE и5мъ: ѓзъ брaшно и4мамъ ћсти, є3гHже вы2 не вёсте.
32
Він же сказав їм: Я маю їжу, якої ви не знаєте.
33
Глаг0лаху u5бо ўчн7цы2 къ себЁ: є3дA кто2 принесE є3мY ћсти;
33
Тому ученики говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти?
34
Гlа и5мъ ї}съ: моE брaшно є4сть, да сотворю2 в0лю послaвшагw мS и3 совершY дёло є3гw2.
34
Ісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його.
35
Не вh ли глаг0лете, ћкw є3щE четhри мёсzцы сyть, и3 жaтва пріи1детъ; СE гlю вaмъ: возведи1те џчи вaши, и3 ви1дите ни1вы, ћкw плaвы сyть къ жaтвэ ўжE:
35
Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони пополовіли і готові до жнив.
36
и3 жнsй мздY пріeмлетъ, и3 собирaетъ пл0дъ въ жив0тъ вёчный, да и3 сёzй вкyпэ рaдуетсz, и3 жнsй:
36
Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сівач, і жнець разом раділи.
37
њ сeмъ бо сл0во є4сть и4стинное, ћкw и4нъ є4сть сёzй, и3 и4нъ є4сть жнsй:
37
Бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне.
38
ѓзъ послaхъ вы2 жaти, и3дёже вы2 не труди1стесz: и3нjи труди1шасz, и3 вы2 въ трyдъ и4хъ внид0сте.
38
Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю.
39
T грaда же тогw2 мн0зи вёроваша въ џнь t самарsнъ, за сл0во жены2 свидётелствующіz, ћкw речe ми вс‰, є3ли1ка сотвори1хъ.
39
І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка засвідчила, що Він сказав їй про все, що вона зробила.
40
Е#гдA u5бо пріид0ша къ немY самарsне, молsху є3го2, да бы пребhлъ ў ни1хъ: и3 пребhсть тY двA дни6.
40
І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.
41
И# мн0гw пaче вёроваша за сл0во є3гw2:
41
І ще більше увірувало в Нього за Його словом.
42
женё же глаг0лаху, ћкw не ктомY за твою2 бесёду вёруемъ: сaми бо слhшахомъ, и3 вёмы, ћкw сeй є4сть вои1стинну сп7съ мjру, хrт0съ.
42
А жінці тій говорили: вже не через твої слова віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.
43
По двою1 же дню6 и3зhде tтyду, и3 и4де въ галілeю:
43
Як минуло ж два дні, Він вийшов звідти і пішов до Галилеї,
44
сaмъ бо ї}съ свидётелствова, ћкw прbр0къ во своeмъ nтeчествіи чeсти не и4мать.
44
бо Сам Ісус свідчив, що пророк у своїй батьківщині не має чести.
45
Е#гдa же пріи1де въ галілeю, пріsша є3го2 галілeане, вс‰ ви1дэвше, ћже сотвори2 во їеrли1мэхъ въ прaздникъ: и3 тjи бо пріид0ша въ прaздникъ.
45
Коли Він прийшов до Галилеї, то галилеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Єрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято.
46
Пріи1де же пaки ї}съ въ кaну галілeйскую, и3дёже претвори2 в0ду въ віно2. (За? G‹.) И# бЁ нёкій царeвъ мyжъ, є3гHже сhнъ болsше въ капернаyмэ.
46
Отже, Ісус знову прийшов до Кани галилейської, де перетворив воду на вино. Був у Капернаумі царедворець, у якого син був хворий.
47
Сeй слhшавъ, ћкw ї}съ пріи1де t їудeи въ галілeю, и4де къ немY и3 молsше є3го2, да сни1детъ и3 и3сцэли1тъ сhна є3гw2: и3мёzше бо ўмрeти.
47
Він, почувши, що Ісус прийшов з Юдеї в Галилею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті.
48
РечE u5бо ї}съ къ немY: ѓще знaменій и3 чудeсъ не ви1дите, не и4мате вёровати.
48
Ісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес.
49
Глаг0ла къ немY царeвъ мyжъ: гDи, сни1ди, прeжде дaже не ќмретъ nтрочA моE.
49
Царедворець говорить Йому: Господи! Прийди, поки не помер син мій.
50
Гlа є3мY ї}съ: и3ди2, сhнъ тв0й жи1въ є4сть. И# вёрова человёкъ словеси2, є4же речE є3мY ї}съ, и3 и3дsше.
50
Ісус каже йому: іди, син твій живий. І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов.
51
Ѓбіе же входsщу є3мY, (сE,) раби2 є3гw2 срэт0ша є3го2, и3 возвэсти1ша (є3мY), глаг0люще, ћкw сhнъ тв0й жи1въ є4сть.
51
Одразу, як тільки він входив, зустріли його слуги його і сказали: син твій живий.
52
Вопрошaше u5бо t ни1хъ њ чaсэ, въ кот0рый легчaе є3мY бhсть, и3 рёша є3мY, ћкw вчерA въ чaсъ седмhй њстaви є3го2 џгнь.
52
Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка.
53
Разумё же nтeцъ, ћкw т0й бЁ чaсъ, въ џньже речE є3мY ї}съ, ћкw сhнъ тв0й жи1въ є4сть: и3 вёрова сaмъ и3 вeсь д0мъ є3гw2.
53
Зрозумів батько, що це був саме той час, коли Ісус сказав йому: син твій живий, і увірував сам і весь дім його.
54
СіE пaки втор0е знaменіе сотвори2 ї}съ, пришeдъ t їудeи въ галілeю.
54
Це вже друге чудо сотворив Ісус, повернувшись з Юдеї в Галилею.